Балкарія історична територія площею 6 6 тис км місце формування та проживання народу балкарців карач балк таулула дослів

Балкарія — історична територія площею 6,6 тис. км², місце формування та проживання народу балкарців (карач.-балк. таулула) — дослівно: «горяни», аланла в горах і передгір'ях Кавказу, нині — населена балкарцями південна і західна частина Кабардино-Балкарської Республіки. Балкарія займає ущелини і передгір'я Центрального Кавказу по долинах річок Малка, Баксан, Чегем, Черек та їх приток, що відносяться до басейну Терека. На території Балкарії розташовані: найвища гора Європи — Ельбрус (у перекладі з балкарської «багатотисячник»), а також відомі п'ятитисячники — найвищі вершини Кавказу — Дихтау, Коштан-Тау, Джангітау тощо. Тут же знаходяться найбільші льодовики і фірнові поля Кавказу: Азау, Терскол, Іткол, Чегет тощо, а також відома Безенгійська стіна (12-кілометровий гірський масив, найвища ділянка Головного Кавказького хребта). Територія Балкарії багата гірськими масивами, лісами, родючими долинами, альпійськими луками і родовищами корисних копалин.

Балкарія

Республіка Балкарія Редагувати

Самопроголошені республіки Кавказу на початку 1990-х

Під час кризи в СРСР у Балкарії утворилося кілька націоналістичних організацій — Національна рада балкарського народу, Ліга відродження Балкарії, Тере. Пропонувалося утворити республіку Балкарію та об'єднати її з Карачаєм, населеним близькоспорідненими з балкарцями карачаєвцями. 17 листопада 1991 року на другому З'їзді балкарського народу була проголошена Республіка Балкарія. 29 грудня 1991 року в усіх балкарських поселеннях був проведений референдум про створення балкарської республіки, на якому за вихід балкарців зі складу Кабардино-Балкарії проголосували 95% від тих, хто взяв участь у референдумі, і 80,5% від тих, хто був занесений у списки. Тим не менше, республіка не почала функціонувати фактично. Друга спроба створити республіку була зроблена у 1996 році на черговому З'їзді балкарців, однак вона закінчилася арештами та обшуками.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

. real-alania.narod.ru (рос.). 1993. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 27 липня 2015.
. Архів оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 27 липня 2015.
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 липня 2015.
Светлана Червонная Тюркский мир Северного Кавказа: этнические вызовы и тупики федеральной политики // Журнал «Казанский федералист» / 2002 / номер 1, зима, 2002
С.АККИЕВА Лозунг национального самоопределения и политическая борьба в Кабардино-Балкарии. 1989–1996
Кризисные явления и демократические реформы в Кабардино — Балкарии в 1985–2004 г.
Национальные движения в Кабардино-Балкарской республике
«БАЛКАРИЯ» № 2 (13) Август 2003 года
Голос КАБАРДЫ No4, март — апрель 2011 г.
Сергей МАРКЕДОНОВ. География межэтнических конфликтов на постсоветском пространстве. Большой Кавказ (4)
«СОВЕТ СТАРЕЙШИН БАЛКАРСКОГО НАРОДА КБР». «Аналитическая справка»^{[недоступне посилання]}

[1] . real-alania.narod.ru (рос.). 1993. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 27 липня 2015.

[2] . Архів оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 27 липня 2015.

[3] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 липня 2015.

[4] Светлана Червонная Тюркский мир Северного Кавказа: этнические вызовы и тупики федеральной политики // Журнал «Казанский федералист» / 2002 / номер 1, зима, 2002

[5] С.АККИЕВА Лозунг национального самоопределения и политическая борьба в Кабардино-Балкарии. 1989–1996

[6] Кризисные явления и демократические реформы в Кабардино — Балкарии в 1985–2004 г.

[7] Национальные движения в Кабардино-Балкарской республике

[8] «БАЛКАРИЯ» № 2 (13) Август 2003 года

[9] Голос КАБАРДЫ No4, март — апрель 2011 г.

[10] Сергей МАРКЕДОНОВ. География межэтнических конфликтов на постсоветском пространстве. Большой Кавказ (4)

[11] «СОВЕТ СТАРЕЙШИН БАЛКАРСКОГО НАРОДА КБР». «Аналитическая справка»^{[недоступне посилання]}