www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ренненкампф Павло Карлович Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим че

Ренненкампф Павло Карлович

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (липень 2021)

Павло-Георг Карлович фон Ренненкампф (17 (29) квітня 1854, замок Паткуль біля Ревеля (нині — Таллінн) — 1 квітня 1918, Таганрог) — російський воєначальник німецького походження, генерал від кавалерії (1910), генерал-ад'ютант (1912). Відомий через поразку своїх військ у Східно-прусській операції 1914 року. Після поразки під Танненбергом звільнений з військової служби. Розстріляний більшовиками.

Павло-Георг Карлович фон Ренненкампф
Павел-Георг Карлович фон Ренненкампф
Прізвисько «Жовта смерть»
Народження 17 (29) квітня 1854
Konofer Manord, Гапсальський повіт, Естляндська губернія, Російська імперія
Смерть 1 квітня 1918(1918-04-01) (63 роки)
Таганрог, Область Війська Донського, Донська радянська республіка, РСФРР
вогнепальне поранення
Поховання Таганрог
Країна Російська імперія
Вид збройних сил кавалерія, піхота
Освіта Академія Генерального штабу
Роки служби 1870-1915
Звання генерал від кавалерії
Командування Віленський військовий округ, 1-ша російська армія
Війни / битви Перша світова війна, битва під Гумбінненом, битва під Танненбергом
Рід Rennenkampffd
По відставці розстріляний
Нагороди
 Ренненкампф Павло Карлович у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Народився в дворянській родині німецького походження. Закінчив піхотне юнкерське училище в Гельсінгфорсі (1873) та Миколаївську академію Генерального штабу (1882).

На військовій службі — з 1870 року. Після закінчення військової академії у 1882 році служив на різних штабних посадах — від офіцера для доручень до начальника штабу кавалерійської дивізії. Із 1895 року командував 36-м Охтирським драгунським полком. Із 1899 року був начальником штабу російських військ в Забайкаллі.

У 1900 році брав участь у придушенні повстання «Іхетуань» в Китаї. За успішні бої з повстанцями був нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня.

Під час російсько-японської війни 1904—1905 років командував Забайкальською кавалерійською дивізією. Учасник битви під Мукденом.

Під час революції 1905 року Ренненкампф командував каральними загонами в Сибіру. Жорстоко придушував селянські повстання та робітничі страйки. У цей же час отримав прізвисько «Жовта смерть» через те, шо носив форму Забайкальського козачого війська із жовтими лампасами на штанях.

У 1906—1913 роках — командир 3-го армійського корпусу.

Із 20 січня 1913 по 1 серпня 1914 року — командувач Віленським військовим округом.

З початком Першої світової війни на базі управління Віленського військового округу було створено управління 1-ї армії. На чолі армії став генерал Ренненкампф. Під командуванням Ренненкампфа були три армійські корпуси і кавалерійська група — 12 дивізій та 402 гармати. 17 серпня 1914 року 1-ша армія перейшла кордон з Німеччиною і почала наступ в напрямку Кенігсберга. Сам Ренненкампф попри те, що його армія вела тяжкі бої, продовжував залишатися в глибокому тилу у Вільно.

20 серпня 1914 року в районі Гумбіннена відбулася зустрічна битва між 8-ю німецькою та 1-ю російською арміями. Попри великі втрати (зокрема, повністю була знищена 28-ма піхотна дивізія росіян) росіяни завдали поразки противнику і німці почали відхід.

В ході битви під Танненбергом Ренненкампф допустив ряд тактичних та стратегічних помилок, внаслідок чого 2-га армія генерала Самсонова була розбита. 1 вересня 1914 року він відвів свої війська назад за Німан.

Восени 1914 року штаб 1-ї армії було перекинуто в Польщу. У Лодзинській операції Ренненкампф зазнав поразки і був знятий з посади.

У 1915 році Ренненкампф був звільнений з військової служби і відправлений у відставку.

У 1917 році за наказом Тимчасового уряду був ув'язнений, але після Жовтневого перевороту втік і переїхав у Таганрог, де жив на нелегальному становищі під чужим ім'ям. Був розстріляний більшовиками.

Нагороди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Література Редагувати

  1. Португальский P. M., Алексеев П. Д., Рунов В. А. Первая мировая в жизнеописаниях русских военачальников. — М.: 1994.
  2. Голицын В. В. Генерал Павел Карлович Ренненкампф. Генералы Великой войны. М.: 2014.
  3. Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ; Астрель, 2003. — 896 с. — 5000 экз. — ISBN 5-17-019670-9. — ISBN 5-271-06895-1.
  4. Пахалюк К. Восточная Пруссия, 1914—1915. Неизвестное об известном. Калининград, 2008. С. 29 — 30
  5. Храмов Ф. Восточно-прусская операция 1914 г. м., 1940. С. 72—96
  6. Н. Н. Головин, «Из истории кампании 1914 года на Русском фронте», Кн. 1, т. 1. "План войны "; т. 2. Начало войны и операции в Восточной Пруссии "/ Н. Н. Головин — М.: АЙРИС-пресс, 2014 г.-688 с.,(Белая Россия), стр. 466
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti lipen 2021 Pavlo Georg Karlovich fon Rennenkampf 17 29 kvitnya 1854 zamok Patkul bilya Revelya nini Tallinn 1 kvitnya 1918 Taganrog rosijskij voyenachalnik nimeckogo pohodzhennya general vid kavaleriyi 1910 general ad yutant 1912 Vidomij cherez porazku svoyih vijsk u Shidno prusskij operaciyi 1914 roku Pislya porazki pid Tannenbergom zvilnenij z vijskovoyi sluzhbi Rozstrilyanij bilshovikami Pavlo Georg Karlovich fon RennenkampfPavel Georg Karlovich fon RennenkampfPrizvisko Zhovta smert Narodzhennya 17 29 kvitnya 1854 1 Konofer Manord Gapsalskij povit Estlyandska guberniya Rosijska imperiyaSmert 1 kvitnya 1918 1918 04 01 63 roki Taganrog Oblast Vijska Donskogo Donska radyanska respublika RSFRR vognepalne poranennyaPohovannya TaganrogKrayina Rosijska imperiyaVid zbrojnih sil kavaleriya pihotaOsvita Akademiya Generalnogo shtabuRoki sluzhbi 1870 1915Zvannya general vid kavaleriyiKomanduvannya Vilenskij vijskovij okrug 1 sha rosijska armiyaVijni bitvi Persha svitova vijna bitva pid Gumbinnenom bitva pid TannenbergomRid RennenkampffdPo vidstavci rozstrilyanijNagorodi Rennenkampf Pavlo Karlovich u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi 3 Primitki 4 LiteraturaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v dvoryanskij rodini nimeckogo pohodzhennya Zakinchiv pihotne yunkerske uchilishe v Gelsingforsi 1873 ta Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu 1882 Na vijskovij sluzhbi z 1870 roku Pislya zakinchennya vijskovoyi akademiyi u 1882 roci sluzhiv na riznih shtabnih posadah vid oficera dlya doruchen do nachalnika shtabu kavalerijskoyi diviziyi Iz 1895 roku komanduvav 36 m Ohtirskim dragunskim polkom Iz 1899 roku buv nachalnikom shtabu rosijskih vijsk v Zabajkalli U 1900 roci brav uchast u pridushenni povstannya Ihetuan v Kitayi Za uspishni boyi z povstancyami buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 4 go stupenya Pid chas rosijsko yaponskoyi vijni 1904 1905 rokiv komanduvav Zabajkalskoyu kavalerijskoyu diviziyeyu Uchasnik bitvi pid Mukdenom Pid chas revolyuciyi 1905 roku Rennenkampf komanduvav karalnimi zagonami v Sibiru Zhorstoko pridushuvav selyanski povstannya ta robitnichi strajki U cej zhe chas otrimav prizvisko Zhovta smert cherez te sho nosiv formu Zabajkalskogo kozachogo vijska iz zhovtimi lampasami na shtanyah U 1906 1913 rokah komandir 3 go armijskogo korpusu Iz 20 sichnya 1913 po 1 serpnya 1914 roku komanduvach Vilenskim vijskovim okrugom Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni na bazi upravlinnya Vilenskogo vijskovogo okrugu bulo stvoreno upravlinnya 1 yi armiyi Na choli armiyi stav general Rennenkampf Pid komanduvannyam Rennenkampfa buli tri armijski korpusi i kavalerijska grupa 12 divizij ta 402 garmati 17 serpnya 1914 roku 1 sha armiya perejshla kordon z Nimechchinoyu i pochala nastup v napryamku Kenigsberga Sam Rennenkampf popri te sho jogo armiya vela tyazhki boyi prodovzhuvav zalishatisya v glibokomu tilu u Vilno 20 serpnya 1914 roku v rajoni Gumbinnena vidbulasya zustrichna bitva mizh 8 yu nimeckoyu ta 1 yu rosijskoyu armiyami Popri veliki vtrati zokrema povnistyu bula znishena 28 ma pihotna diviziya rosiyan rosiyani zavdali porazki protivniku i nimci pochali vidhid V hodi bitvi pid Tannenbergom Rennenkampf dopustiv ryad taktichnih ta strategichnih pomilok vnaslidok chogo 2 ga armiya generala Samsonova bula rozbita 1 veresnya 1914 roku vin vidviv svoyi vijska nazad za Niman Voseni 1914 roku shtab 1 yi armiyi bulo perekinuto v Polshu U Lodzinskij operaciyi Rennenkampf zaznav porazki i buv znyatij z posadi U 1915 roci Rennenkampf buv zvilnenij z vijskovoyi sluzhbi i vidpravlenij u vidstavku U 1917 roci za nakazom Timchasovogo uryadu buv uv yaznenij ale pislya Zhovtnevogo perevorotu vtik i pereyihav u Taganrog de zhiv na nelegalnomu stanovishi pid chuzhim im yam Buv rozstrilyanij bilshovikami Nagorodi RedaguvatiOrden Svyatogo Stanislava 3 go stupenya 1884 Orden Svyatoyi Anni 3 go stupenya 1888 Orden Svyatogo Stanislava 3 go stupenya 1894 Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya 1895 Orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenya 1899 Orden Svyatogo Georgiya 4 go stupenya serpen 1900 Orden Svyatogo Georgiya 3 go stupenya gruden 1900 Orden Svyatogo Volodimira 3 go stupenya 1903 Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya z mechami 1905 Zolota zbroya prikrashena diamantami Za horobrist 1906 Zolota zbroya Za horobrist 1906 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 1907 Orden Svyatogo Volodimira 2 go stupenya z mechami 1914 Orden Mecha Shveciya Orden Zaliznoyi koroni Avstro Ugorshina Primitki Redaguvati Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563Literatura RedaguvatiPortugalskij P M Alekseev P D Runov V A Pervaya mirovaya v zhizneopisaniyah russkih voenachalnikov M 1994 Golicyn V V General Pavel Karlovich Rennenkampf Generaly Velikoj vojny M 2014 Zalesskij K A Kto byl kto v Pervoj mirovoj vojne M AST Astrel 2003 896 s 5000 ekz ISBN 5 17 019670 9 ISBN 5 271 06895 1 Pahalyuk K Vostochnaya Prussiya 1914 1915 Neizvestnoe ob izvestnom Kaliningrad 2008 S 29 30 Hramov F Vostochno prusskaya operaciya 1914 g m 1940 S 72 96 N N Golovin Iz istorii kampanii 1914 goda na Russkom fronte Kn 1 t 1 Plan vojny t 2 Nachalo vojny i operacii v Vostochnoj Prussii N N Golovin M AJRIS press 2014 g 688 s Belaya Rossiya str 466 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rennenkampf Pavlo Karlovich amp oldid 40182528