| Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2021) |
Пі́рошка Ре́йхард (угор. Reichard Piroska; нар. 26 вересня 1884, Берегове, Закарпатська область, Австро-Угорщина — пом. 1 січня 1943, Будапешт, Королівство Угорщина) — угорська поетеса, перекладачка і критикеса.
| Пірошка Рейхард | |
|---|---|
| угор. Reichard Piroska | |
| Народилася | 26 вересня 1884 Берегове, Закарпатська область, Австро-Угорщина |
| Померла | 1 січня 1943 (58 років) Будапешт, Королівство Угорщина |
| Країна | Угорщина |
| Діяльність | поетеса, перекладачка, письменниця |
| Alma mater | Будапештський університет |
| Знання мов | угорська, англійська і німецька |
| Заклад | Nyugatd |
| Нагороди | премія Баумгартенаd (1932) |
|
Біографія ред.
Пірошка народилася у м. Берегове 26 вересня 1884 року в єврейській родині Марка Рейхарда, власника фабрики, та Ернестіни Фрідманн. Здобула диплом викладача середньої школи у Мішкольці та ступінь доктора філософії в Будапештському університеті, а тоді стала викладати в середній школі. На додаток до навчання та оповідань, вона також зарекомендувала себе перекладами англійською мовою. Вона втекла від переслідування фашизму.
З 1908 року була штатною робітницею журналу «Nyugat». Під час роботи там Ерне Ошват відкрив як письменницю. Її перші вірші з Маргіт Каффкою були включені в антологію «Нас сім» (Мішкольц, 1909). Докторська дисертація, написана у 1909 році: Історія Теламона, публікація тексту, знайденого у Британському музеї, з примітками.
У журналі «Nyugat», у 1941 році з'явилися 80 її творів: вірші, критика, студії, наративи, літературні переклади. Останній вірш, опублікований у журналі, — «Furulyácskám» (укр. «Моя флейта», 1940), у рік припинення діяльності журналу Рейхард опублікувала ще одну новелу «Napok, napok» (укр. «Дні, дні», 1941). Після цього вона разом з Артуром Елеком перейшла до видання «Magyar Csillag».
Рейхард перекладала твори Ніцше, Едгара По та інших, а також писала оповідання та казки. Основна тема її віршів — самотність. Чутлива жіноча душа, втілена в тихій ліриці, що не витримує приниження, спричинене появою законів та указів, які встановлюють позбавлення прав євреїв.
1 січня 1943 року Пірошка Рейхард закінчила життя самогубством. Оскільки «Nyugat» припинив своє існування у 1941 році,
Творчість Пірошки Рейхард була відзначена премією Баумгартена у 1932 році. Останній том віршів вийшов друком 1945 року.
Творчість ред.
- 1909 — Історія Теламона (угор. Telamon históriája), докторська дисертація
- 1911, Будапешт — Поза життям (угор. Az életen kívül), автономний том віршів
- 1922, Будапешт — Осінні вітання (угор. Őszi üdvözlet), автономний том віршів
- 1936, Будапешт — Зі змінними днями (угор. A változó napokkal), автономний том віршів
- 1943, Будапешт, Франклін — Святе Письмо у віршах Міхалі Бабітса (угор. A Szentírás Babits Mihály költeményeiben)
- 2016, Мішкольц — Історія Теламона (угор. Telamon históriája); ред., передмова Мікоша Есені; Угорська асоціація культури, громад та туризму
Примітки ред.
- Anna., Borgos (2011). Nőírók és írónők : irodalmi és női szerepek a Nyugatban. Noran. ISBN 978-963-283-015-5. OCLC 909804630.
Посилання ред.
| Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |