www.wikidata.uk-ua.nina.az

Реґіомонтан Батько Посада Діти Мати Дружина Чоловік лат Regiomontanus нім Johannes MüllerІм я при народженні нім Johanne

Реґіомонтан

Реґіомонтан
лат. Regiomontanus, нім. Johannes Müller
Ім'я при народженні нім. Johannes Müller von Königsberg
Псевдоніми Regiomontanus
Народився 6 червня 1436(1436-06-06)
Кенігсберг (Баварія)
Помер 6 липня 1476(1476-07-06) (40 років)
Рим
Країна  Священна Римська імперія
Національність німець
Діяльність астроном, математик, історик математики, астролог, католицький єпископ, друкар
Alma mater Лейпцизький університет,
Віденський університет
Галузь астрономія, математика
Заклад Віденський університет
Науковий керівник Георг фон Пурбах
Вчителі Георг фон Пурбах і Віссаріон Нікейський
Відомі учні Бернхард Вальтер
Аспіранти, докторанти Domenico Maria Novara da Ferrarad
 Реґіомонтан у Вікісховищі

Реґіомонта́н (лат. Regiomontanus, справжнє ім'я Йога́нн Мю́ллер, нім. Johannes Müller; 6 червня 1436, Кенігсберг (Баварія) — 6 липня 1476, Рим) — видатний німецький математик, астроном, а також астролог, конструктор астрономічних інструментів, видавець, перекладач і католицький єпископ. Ім'я Реґіомонтан, яке є латинізованою назвою рідного міста Йоганна Мюллера, мабуть вперше вжив Філіп Меланхтон у передмові до свого видання книги «Сфера світу» Сакробоско.

Життєпис Редагувати

Йоганн Мюллер народився в місті Кенігсберзі в Баварії. Уже в 11 років він став студентом Лейпцизького університету. Навесні 1450 в 14 років він перейшов у Віденський університет. У 15 років після закінчення факультету вільних мистецтв Реґіомонтан став бакалавром. З 1453 року слухав лекції з математики та астрономії Георга Пурбаха, з яким згодом співпрацював до раптової смерті останнього в 1461. У 1457 році Реґіомонтан став магістром і сам приступив до читання лекцій. У цьому ж році він приступив до систематичних астрономічних спостережень.

У 1461 році Реґіомонтан познайомився з кардиналом Віссаріоном, від якого отримав пропозицію зробити поїздку до Італії, і в складі його почту поїхав до Риму. Протягом усього часу, який Реґіомонтан провів при кардиналі, він вів активний розшук давньогрецьких рукописів. Влітку 1463 Віссаріон їде до Венеції як папський легат, а Реґіомонтан його супроводжував. Тут Реґіомонтану першому в Європі вдалося виявити текст уцілілих шести книг «Арифметики» Діофанта. У 1464 році Реґіомонтан читав у Падуї лекції з астрономії ал-Фаргані. У цей же час він познайомився з феррарським астрономом і математиком Джованні Біанкіні і вів з ним листування.

Також у Римі мав зустрічі з українським астрономом Юрієм Дрогобичем.

Будинок Дюрера в Нюрнберзі, що раніше належав учневі Реґіомонтана Бернхарду Вальтеру

Влітку 1467 Реґіомонтан приїхав до Угорщини на запрошення єпископа Яноша Вітеза і працював у Буді при дворі угорського короля Матвія Корвіна. З 1471 року Реґіомонтан жив ​​у Нюрнберзі, де він разом зі своїм учнем Бернхардом Вальтером заснував наукову друкарню і одну з перших в Європі обсерваторій у будинку, який згодом придбав знаменитий художник Альбрехт Дюрер (зараз будинок-музей Дюрера). Одним із перших оцінив значення недавно винайденого друкарства для науки, і надрукував «Нову теорію планет» Пурбаха (1472), деякі праці давньогрецьких учених; регулярно видавав астрономічні календарі.

Помер Реґіомонтан у 1476 році в Римі, куди приїхав для вироблення календарної реформи.

Внесок у науку Редагувати

Математика Редагувати

De triangulis planis et sphaericis libri

Основною математичною працею Реґіомонтана був твір «Про всі види трикутників» (1462—1464). Це була перша праця в Європі, в якій тригонометрія розглядалася як самостійна дисципліна. У друкованому вигляді цей твір було опубліковано в 1533 році.

Перша книга цього твору присвячена вирішенню плоских трикутників. У другій книзі вводиться теорема синусів для плоских трикутників і розглядається ряд задач про плоскі трикутники, що призводять до квадратних рівнянь. Третя книга викладає основи сферичної геометрії. Її зміст в значній мірі збігається зі «Сферика» Менелая і з аналогічними роботами арабомовних авторів. Центральною теоремою четвертої книги є сферична теорема синусів. У п'ятій книзі доводиться теорема, еквівалентна сферичній теоремі косинусів. Дві останні книги в основному спираються на роботи математиків країн ісламу, таких як ал-Баттані і ат-Тусі.

Більшість матеріалів зі сферичної геометрії у своїй книзі Реґіомонтан позичив без жодної згадки з робіт Джабіра ібн Афлаха XII століття, це відзначив у XVI сторіччі Джироламо Кардано.

Іншою важливою математичною працею Реґіомонтана були складені ним семизначні таблиці синусів з кроком 1' і таблиці тангенсів.

Астрономія Редагувати

Діяльність Реґіомонтана багато в чому сприяла відродженню астрономії в Європі у новий час.

Завершив переклад «Альмагеста» Клавдія Птолемея на латину, розпочатий Пурбахом, і написав коментар до нього. У Відні, разом з Пурбахом, а потім у Нюрнберзі виконав велику кількість спостережень планет, Місяця і Сонця, які лягли в основу складених ним астрономічних таблиць, які замінили застарілі на той час «Альфонсові таблиці». У 1474 році Реґіомонтан видав «Ефемериди» — таблиці координат зірок, положень планет і обставин з'єднань і затемнень на кожен день з 1475 по 1506 роки. Це були останні в історії науки таблиці, розраховані на основі теорії Птолемея, і перші астрономічні таблиці, видані типографським способом, ними користувалися Васко да Гама, Христофор Колумб та інші мореплавці.

Розробив метод «місячних відстаней» для знаходження широти і довготи на морі. Реґіомонтан написав низку робіт про астрономічні інструменти: універсальну астролябію (так звана «сафея», описана аз-Заркалі), сонячний годинник, армілярну сферу (сам Реґіомонтан називає цей пристрій «метеороскопом»).

В астрології він описав систему астрологічних домів, яка витіснила популярну на той момент систему Алькабітіуса.

На честь ученого названий астероїд 9307 Регіомонтан, відкритий у 1987 році.

Основні праці Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
    d:Track:Q19939115d:Track:Q84d:Track:Q19025604d:Track:Q1232629
  2. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  4. Victor J. Katz, ред. (2007). . Princeton University Press. ISBN 9780691114859. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 13 лютого 2012. , p.4

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Реґіомонтан
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Regiomontanlat Regiomontanus nim Johannes MullerIm ya pri narodzhenni nim Johannes Muller von Konigsberg 1 Psevdonimi RegiomontanusNarodivsya 6 chervnya 1436 1436 06 06 Kenigsberg Bavariya Pomer 6 lipnya 1476 1476 07 06 40 rokiv RimKrayina Svyashenna Rimska imperiyaNacionalnist nimecDiyalnist astronom matematik istorik matematiki astrolog katolickij yepiskop drukarAlma mater Lejpcizkij universitet Videnskij universitetGaluz astronomiya matematikaZaklad Videnskij universitetNaukovij kerivnik Georg fon PurbahVchiteli Georg fon Purbah 1 2 i Vissarion Nikejskij 2 Vidomi uchni Bernhard ValterAspiranti doktoranti Domenico Maria Novara da Ferrarad 3 Regiomontan u VikishovishiRegiomonta n lat Regiomontanus spravzhnye im ya Joga nn Myu ller nim Johannes Muller 6 chervnya 1436 Kenigsberg Bavariya 6 lipnya 1476 Rim vidatnij nimeckij matematik astronom a takozh astrolog konstruktor astronomichnih instrumentiv vidavec perekladach i katolickij yepiskop Im ya Regiomontan yake ye latinizovanoyu nazvoyu ridnogo mista Joganna Myullera mabut vpershe vzhiv Filip Melanhton u peredmovi do svogo vidannya knigi Sfera svitu Sakrobosko Zmist 1 Zhittyepis 2 Vnesok u nauku 2 1 Matematika 2 2 Astronomiya 3 Osnovni praci 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiJogann Myuller narodivsya v misti Kenigsberzi v Bavariyi Uzhe v 11 rokiv vin stav studentom Lejpcizkogo universitetu Navesni 1450 v 14 rokiv vin perejshov u Videnskij universitet U 15 rokiv pislya zakinchennya fakultetu vilnih mistectv Regiomontan stav bakalavrom Z 1453 roku sluhav lekciyi z matematiki ta astronomiyi Georga Purbaha z yakim zgodom spivpracyuvav do raptovoyi smerti ostannogo v 1461 U 1457 roci Regiomontan stav magistrom i sam pristupiv do chitannya lekcij U comu zh roci vin pristupiv do sistematichnih astronomichnih sposterezhen U 1461 roci Regiomontan poznajomivsya z kardinalom Vissarionom vid yakogo otrimav propoziciyu zrobiti poyizdku do Italiyi i v skladi jogo pochtu poyihav do Rimu Protyagom usogo chasu yakij Regiomontan proviv pri kardinali vin viv aktivnij rozshuk davnogreckih rukopisiv Vlitku 1463 Vissarion yide do Veneciyi yak papskij legat a Regiomontan jogo suprovodzhuvav Tut Regiomontanu pershomu v Yevropi vdalosya viyaviti tekst ucililih shesti knig Arifmetiki Diofanta U 1464 roci Regiomontan chitav u Paduyi lekciyi z astronomiyi al Fargani U cej zhe chas vin poznajomivsya z ferrarskim astronomom i matematikom Dzhovanni Biankini i viv z nim listuvannya Takozh u Rimi mav zustrichi z ukrayinskim astronomom Yuriyem Drogobichem nbsp Budinok Dyurera v Nyurnberzi sho ranishe nalezhav uchnevi Regiomontana Bernhardu ValteruVlitku 1467 Regiomontan priyihav do Ugorshini na zaproshennya yepiskopa Yanosha Viteza i pracyuvav u Budi pri dvori ugorskogo korolya Matviya Korvina Z 1471 roku Regiomontan zhiv u Nyurnberzi de vin razom zi svoyim uchnem Bernhardom Valterom zasnuvav naukovu drukarnyu i odnu z pershih v Yevropi observatorij u budinku yakij zgodom pridbav znamenitij hudozhnik Albreht Dyurer zaraz budinok muzej Dyurera Odnim iz pershih ociniv znachennya nedavno vinajdenogo drukarstva dlya nauki i nadrukuvav Novu teoriyu planet Purbaha 1472 deyaki praci davnogreckih uchenih regulyarno vidavav astronomichni kalendari Pomer Regiomontan u 1476 roci v Rimi kudi priyihav dlya viroblennya kalendarnoyi reformi Vnesok u nauku RedaguvatiMatematika Redaguvati nbsp De triangulis planis et sphaericis libriOsnovnoyu matematichnoyu praceyu Regiomontana buv tvir Pro vsi vidi trikutnikiv 1462 1464 Ce bula persha pracya v Yevropi v yakij trigonometriya rozglyadalasya yak samostijna disciplina U drukovanomu viglyadi cej tvir bulo opublikovano v 1533 roci Persha kniga cogo tvoru prisvyachena virishennyu ploskih trikutnikiv U drugij knizi vvoditsya teorema sinusiv dlya ploskih trikutnikiv i rozglyadayetsya ryad zadach pro ploski trikutniki sho prizvodyat do kvadratnih rivnyan Tretya kniga vikladaye osnovi sferichnoyi geometriyi Yiyi zmist v znachnij miri zbigayetsya zi Sferika Menelaya i z analogichnimi robotami arabomovnih avtoriv Centralnoyu teoremoyu chetvertoyi knigi ye sferichna teorema sinusiv U p yatij knizi dovoditsya teorema ekvivalentna sferichnij teoremi kosinusiv Dvi ostanni knigi v osnovnomu spirayutsya na roboti matematikiv krayin islamu takih yak al Battani i at Tusi Bilshist materialiv zi sferichnoyi geometriyi u svoyij knizi Regiomontan pozichiv bez zhodnoyi zgadki z robit Dzhabira ibn Aflaha XII stolittya ce vidznachiv u XVI storichchi Dzhirolamo Kardano 4 Inshoyu vazhlivoyu matematichnoyu praceyu Regiomontana buli skladeni nim semiznachni tablici sinusiv z krokom 1 i tablici tangensiv Astronomiya Redaguvati Diyalnist Regiomontana bagato v chomu spriyala vidrodzhennyu astronomiyi v Yevropi u novij chas Zavershiv pereklad Almagesta Klavdiya Ptolemeya na latinu rozpochatij Purbahom i napisav komentar do nogo U Vidni razom z Purbahom a potim u Nyurnberzi vikonav veliku kilkist sposterezhen planet Misyacya i Soncya yaki lyagli v osnovu skladenih nim astronomichnih tablic yaki zaminili zastarili na toj chas Alfonsovi tablici U 1474 roci Regiomontan vidav Efemeridi tablici koordinat zirok polozhen planet i obstavin z yednan i zatemnen na kozhen den z 1475 po 1506 roki Ce buli ostanni v istoriyi nauki tablici rozrahovani na osnovi teoriyi Ptolemeya i pershi astronomichni tablici vidani tipografskim sposobom nimi koristuvalisya Vasko da Gama Hristofor Kolumb ta inshi moreplavci Rozrobiv metod misyachnih vidstanej dlya znahodzhennya shiroti i dovgoti na mori Regiomontan napisav nizku robit pro astronomichni instrumenti universalnu astrolyabiyu tak zvana safeya opisana az Zarkali sonyachnij godinnik armilyarnu sferu sam Regiomontan nazivaye cej pristrij meteoroskopom V astrologiyi vin opisav sistemu astrologichnih domiv yaka vitisnila populyarnu na toj moment sistemu Alkabitiusa Na chest uchenogo nazvanij asteroyid 9307 Regiomontan vidkritij u 1987 roci Osnovni praci RedaguvatiRegiomontanus Johannes Ephemerides Nurnberg 1474 Regiomontanus Johannes Disputationes contra Cremonensia in planetarum theoricas deliramenta Nurnberg ca 1474 75 Regiomontanus Johannes Peuerbach Georg von Epitome in Cl Ptolomaei magnam compositionem Venice 1496 Regiomontanus Johannes Kalendarium 1476 Regiomontanus Johannes De Cometae magnitudine longitudineque ac de loco eius vero problemata XVI Basel 1561 Regiomontanus Johannes De Triangvlis Planis Et Sphaericis Basel 1561 Bavarska nacionalna biblioteka Almanahi kalendari ta efemeridi Regiomontana u zibranni Bavarskoyi nacionalnoyi biblioteki Regiomontanus Johannes Opera Collectanea Osnabruck Otto Zeller 1972 vklyuchaye sposterezhennya Bernharda Valtera Primitki Redaguvati a b v Berry A A Short History of Astronomy London John Murray 1898 d Track Q19939115d Track Q84d Track Q19025604d Track Q1232629 a b v g Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Victor J Katz red 2007 The mathematics of Egypt Mesopotamia China India and Islam a sourcebook Princeton University Press ISBN 9780691114859 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2016 Procitovano 13 lyutogo 2012 p 4Literatura RedaguvatiBelyj Yu A Iogann Myuller Regiomontan 1436 1476 M Nauka 1985 Cinner E Tri rukopisi Regiomontana iz arhiva Akademii nauk SSSR nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Istoriko astronomicheskie issledovaniya Vyp VIII 1962 S 373 380 R R Newton An analysis of the solar observations of Regiomontanus and Walther Quarterly Journal of the Royal Astronomical Society 23 1982 p 67 93 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu RegiomontanKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Regiomontan Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Johannes Regiomontanus Astronomie in Nurnberg Edward Rosen Regiomontanus Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Regiomontan amp oldid 39582708