Район Шал-акина

Шал-аки́на район (каз. Шал ақын ауданы, рос. Шал-Акына район) — адміністративна одиниця у складі Північноказахстанської області Казахстану. Адміністративний центр — місто Сергієвка.

Шал-акина район
каз. Шал ақын ауданы
Основні дані
Область:	Північноказахстанська область
Утворений:	1928 року
Населення (2015):	20179 осіб
Площа:	4841,07 км²
Густота населення:	4,17 осіб/км²
Населені пункти та округи
Адміністративний центр:	місто Сергієвка
Кількість міських адміністрацій:	1
Кількість сільських округів:	10
Міських населених пунктів:	1
Сільських населених пунктів:	41
Влада

Територія району розміщена у лісостеповій зоні, являє собою слабохвилясту майже пласку слабодреновану рівнину. На території району ґрунтовий фон утворюють чорноземи звичайні, широко поширені лугово-чорноземні ґрунти.

Територією району протікає річка Ішим, на котрій розміщене Сергієвське водосховище.

Історія

Тонкерейський район

Тонкерейський район утворений згідно з постановою Президії ВЦВК СРСР від 3 вересня 1928 року з центром у кульпункті біля озера Майбалик. До складу району увійшли 9 сільрад (№ 1-2, № 4-10) Тонкерейської Казахської волості та 3 сільради Прісногірковської волості.

Згідно з постановою ЦВК та СНК Казахської АРСР 17 грудня 1930 року до району був приєднаний ліквідований Риковський район (Білоградовська, Городецька, Дмитрієвська, Коноваловська, Крещенська, Кривощоковська, Купріяновська, Маріїнська, Пісковська, Соколовська, Сергієвська, Семипольська, Чорноозерська), центр перенесено до села Мар'євка. Тоді ж до складу району увійшли також Королевська, Ряська, Стрітенська сільради Прісногірковського району, Андрієвська, Владимировська, Ніколаєвська, Спаська сільради Ленінського району, Троїцька сільрада з Прісновського району та деякі сільради Кизиласкерського району.

Постановою Президії Казахського ВЦВК від 1 квітня 1932 року було встановлено новий адміністративний поділ району, до його складу увійшли 19 сільрад — Маріїнська, Сергієвська, Крещенська, Коноваловська, Городецька, Ніколаєвська, Спаський, Семипольська, Срітинський, Ряська, Дмитриієвська, Аїмжанська (колишня № 1), Майбалицька (№ 2), Тастемірська (№ 3), Жаркенська (№ 4), Баянська (№ 5), Жапайська (№ 6), Єльтайська (№ 7), Балібайська (№ 8). Центром було назначено село Майбалик.

Постановою Президії Казахського ВЦВК від 10 лютого 1935 року було встановлено новий адміністративний поділ на 14 сільрад — Голощокінська, Городецька, Дмитрієвська, Єсільська, Жалтирська, Ісаєвська, Кенесівська, Коноваловська, Крещенська, Мар'євська, Нижньо-Бурлуцька, Семипольська, Сергієвска, Степна. Центром було призначено село Мар'євка. 29 липня 1936 року район увійшов до складу новоствореної Північно-Казахстанської області.

Постановою Президії Північно-Казахстанського обласного виконкому від 14 серпня 1938 року Ісаєвська сільрада перейменована у Ленінську.

Октябрський район

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 21 травня 1940 року Тонкерейський район перейменовано в Октябрський.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 14 червня 1950 року село Дубровський (колгосп «Жил-Кизил») передано зі складу Кенесівської сільради до Красної сільради Айртауського району Кокчетавської області.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 3 травня 1952 року село Интимак передано зі складу Жалтирської сільради до Дмитрієвської сільради.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 4 червня 1954 року утворено 7 селищних рад: в селищі центральної садиби Степного радгоспу — Доська (включено також територію радгоспу «Інтернаціональний»), Дзержинського радгоспу — Аксуатська, Докучаєвського радгоспу — Сєверна, Тімірязєвського радгоспу — Цілинна, Москворіцького радгоспу — Москворіцька, радгоспу імені Хрущова — Комсомольська, Октябрського радгоспу — Октябрська.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 14 липня 1954 року ліквідовано Кенеську сільраду, при цьому село Баганати передано до складу Городецької сільради, село Кенес — до Нижньо-Бурлуцької сільради, село Садовка — до Степної сільради. Тоді ж село Двойніки Степної сільради передано до складу Нижньо-Бурлуцької сільради, село Шортай Нижньо-Бурлуцької сільради — до Олгінської сільради, село Неждановка Ольгінської сільради — до Тарангульської сільради, села Байгель та Алатай Ленінської сільради — до Єсільської сільради, село Даулбай Єсільської сільради — до Ленінської сільради.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 27 квітня 1956 року територія Октябрського держземфонду площею 178,48 км² передано до складу Прісновського району.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 27 грудня 1956 року були утворені селищні ради: в селищі центральної садиби Ішимського зернового радгоспу — Ішимська, в селищі центральної садиби зернового радгоспу «Зоря» — Кривощоковська.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 30 липня 1957 року Балуанська сільрада була приєднана до Семипольської сільради, Крещенська сільрада — до Октябрської селищної ради, Жалтирська сільрада — до Мар'євської сільради, Городецька сільрада — до Коноваловської сільради, Дмитрієвська сільрада до Доської селищної ради. Водночас було ліквідовано Єсільську (села Алатай, Шокат, Байгель передано до складу Семипольської сільради, село Саргамис — до Приішимської селищної ради Прісновського району), Ленінську (села Алкаагаш, Каратал, Козловка передано до складу Кривощоковської селищної ради, села Бастау, Теренсай, Даулбай — до Тарангульської сільради), Нижньо-Бурлуцьку (село Двойніки передано до складу Степної сільради, село Соколовка — до Кривощоковської селищної ради) сільради. Тоді ж селище ферми № 2 Октябрської селищної ради було передане до складу Ішимської селищної ради, села Неждановка та Білоглинка Тарангульської сільради — до Ольгінської сільради; Степна сільрада перейменована у Афанасьєвську селищну раду, Тарангульська сільрада — у Новопокровську селищну раду, Семипольська, Коноваловська, Мар'євська сільради перетворені у однойменні селищні ради.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 30 жовтня 1957 року Сєверна селищна рада була передана до складу Прісновського району.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 30 вересня 1958 року утворено Інтернаціональну селищну раду з центром у селищі центральної садиби Інтернаціонального радгоспу. Тоді ж було ліквідовано Коновалівську селищну раду, село Коноваловка передано до складу Октябрської селищної ради, село Баганати — до Мар'євської селищної ради, село Городецьке — до Інтернаціональної селищної ради.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 14 січня 1961 року села Алатай, Байгель, Шокат Семипольської сільради були передані до складу Мар'євської сільради.

Рішенням Північно-Казахстанського обласного виконкому від 11 квітня 1962 року була утворена Сергієвська сільрада, до якої увійшли села Сергієвка, Жалтир, Чапаєвське, Баганати, Аканбарак, Алатай, Байгель, Шокат Мар'євської сільради.

Рішенням Північно-Казахстанського обласного виконкому від 8 серпня 1962 року була утворена Городецька сільрада, до якої увійшли село Городецьке Інтернаціональної сільради, село Коноваловка Октябрської сільради, село Баганати Сергієвської сільради.

Сергієвський район

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 2 січня 1963 року Октябрський район перейменовано в Сергієвський, центр перенесено до села Сергієвка. Тоді ж Приішимська сільрада Приішимського району була включена до складу Сергієвського району.

Рішенням Північно-Казахстанського обласного виконкому від 8 травня 1963 року утворено Теренсайську сільраду з центром у центральній садибі Теренсайського радгоспу — село Леніно. До складу сільради увійшли села Леніно та Коктерек Новопокровської сільради, Каратал та Козловка Кривощоковської сільради.

Рішенням Північно-Казахстанського обласного виконкому від 31 липня 1964 року села Жанажол, Жана-Талап та Кенес Сергієвської сільради передані до складу Теренсайської сільради.

Рішенням Північно-Казахстанського обласного виконкому від 3 листопада 1964 року село Білоглинка Ольгінської сільради передано до складу Новопокровської сільради.

Рішенням Північно-Казахстанського обласного виконкому від 11 квітня 1968 року Мар'євська сільрада перейменована у Сергієвську з перенесенням центру до села Сергієвка, Сергієвська сільрада — у Мар'євську з перенесенням центра до відділення Мар'євського радгоспу.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 21 травня 1969 року село Сергієвка віднесене до категорії міст районного підпорядкування.

Рішенням Північно-Казахстанського обласного виконкому від 11 червня 1969 року Сергієвська сільрада перетворена у міськраду.

Рішенням Північно-Казахстанського обласного виконкому від 10 червня 1970 року до складу Октябрської сільради передано село Тельмановка Ішимської сільради Тимірязєвського району.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 2 липня 1970 року були утворені Ступінська сільрада з центром у селі Ступінка, до складу якої увійшли села Ступінка Семипольської сільради, Жалтир Мар'євської сільради, Остаган Приішимської сільради; Юбілейна сільрада з центром у селі Крещенка, до складу якої увійшли села Крещенка, Купріяновка, Білоградовка Октябрської сільради.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 16 серпня 1971 року утворено село Рівне (селище центральної садиби Октябрського лісгоспу Кривощоковської сільради), село Октябрське (селище центральної садиби радгоспу «Октябрський» Октябрської сільради), село Тельманово (селище відділення № 2 радгоспу «Октябрський» Октябрської сільради), село Сардонніково (селище Жданоівського лісництва Новопокровської сільради); село Віренка (Свободний) Мар'євської сільради перейменовано у село Чапаєвське, село Ельтинди Ступніської сільради — у село Жалтир, село Каргали Новопокровської сільради — у селі Єнбек, село Бастау Теренсайської сільради — у село Леніно, село Даумбай Тернсайської сільради — у село Мектеп, село Теренсай Теренсайської сільради — у село Коктерек, село Байгель Теренсайської сільради — у село Жанажол, село Алатай Теренсайської сільради — у село Жанаталап.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 7 липня 1972 року утворено Жанажольську сільраду з центром у селі Жанажо, до складу якої увійшли села Жанажол, Кенес, Жанаталап Теренсайської сільради.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 5 серпня 1975 року утворено Ольгінську сільраду з центром у селі Ольгінка, до складу якої увійшли села Ольгінка Ольгінської сільради, село Двойніки Афанасьєвської сільради, село Соколовка Кривощоковської сільради. Стара Ольгінська сільрада була перейменована у Сухорабовську, центр перенесено до села Сухорабовка.

Рішенням Північно-Казахстанського обласного виконкому від 31 березня 1977 року село Баян Приішимської сільради було передано до складу Архангельської сільради Джамбульського району.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 5 травня 1978 року село Мектеп Теренсайської сільради було передано до складу Алма-Атинської сільради Ленінського району.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 24 вересня 1979 року утворено Єнбецьку сільраду з центром у селі Єнбек, до складу якої увійшли села Єнбек, Жанасу, Аксу Новопокровської сільради.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 17 жовтня 1980 року Юбілейна сільрада була передана до складу новоутвореного Цілинного району.

Рішенням Північно-Казахстанського обласного виконкому від 22 травня 1984 року були ліквідовані села Сардонніково Новопокровської сільради, село Талапсай Приішимської сільради та село Карачек Теренсайської сільради.

Рішенням Північно-Казахстанського обласного виконкому від 28 січня 1988 року було ліквідовано село Шортай Сухорабовської сільради.

Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР від 9 липня 1988 року зі складу ліквідованого Цілинного району передані Городецька, Октябрська, Юбілейна та Інтернаціональна сільради.

Рішенням Північно-Казахстанського обласного виконкому від 29 червня 1989 року Єнбецька сільрада перейменована в Жанасуську, центр перенесено до села Жанасу.

В рамках адміністративної реформи постановою голови Північно-Казахстанської обласної адміністрації від 12 січня 1994 року усі сільради перетворені в сільські округи — Афанасьєвський, Городецький, Жанажольський, Жанасуський, Кривощоковський, Мар'євський, Новопокровський, Октябрський, Ольгінський, Приішимський, Семипольський, Ступінський, Сухорабовський, Теренсайський та Юбілейний.

Постановою голови Північно-Казахстанської обласної адміністрації від 26 грудня 1994 року було утворено село Коргантас — селище головної споруди Кокшетауського промислового водопроводу, розташованого на території Ольгінського сільського округу.

Спільним рішенням 12-ї сесії Північно-Казахстанського обласного масліхату та акима області від 12 лютого 1997 року Жанасуський сільський округ приєднано до Новопокровського, Жанажольський — до Ступінського; об'єднані Мар'євський та Теренсайський сільські округи у Аютаський з центром у місті Сергієвка; ліквідовано Ольгінський сільський округ, село Соколовка передано до складу Кривощоковського, села Двойніки та Коргантас — до складу Афанасьєвського, село Ольгінка — до складу Сухорабовського округу; село Остаган Ступінського округу передано до складу Семипольського, село Кенес Жанажольського округу — до складу Приішимського.

Спільним рішенням 19-ї сесії Північно-Казахстанського обласного масліхату та акима області від 16 листопада 1998 року було ліквідовано село Ізвесткове Кривощоковського сільського округу.

Район Шал-акина

Указом Президента Республіки Казахстан від 14 грудня 1999 року Сергієвський район перейменовано в район Шал-акина.

Спільним рішенням Північно-Казахстанського обласного масліхату та акима області від 12 жовтня 2001 року село Леніно Аютаського сільського округу перейменовано в аул Искака Ибраєва.

Спільним рішенням 26-ї сесії Північно-Казахстанського обласного масліхату та акима області від 13 червня 2003 року місто Сергієвка було виділено зі складу Аютаського сільського округу, центром округу призначено село Каратал. Утворено Сергієвську міську адміністрацію.

Спільним рішенням Північно-Казахстанського обласного масліхату та акима області від 27 травня 2005 року відновлено Жанажольський сільський округ з центром у селі Жанажол, до складу якого увійшли села Жанажол, Жанаталап Ступінського округу, село Кенес Приішимського округу.

Населення

Населення — 20179 осіб (2011; 23095 в 2009, 32375 в 1999).

Національний склад (станом на 2015 рік):

• казахи — 9269 осіб (45,93 %)
• росіяни — 8603 особи (42,63 %)
• українці — 902 особи
• німці — 758 осіб
• білоруси — 169 осіб
• татари — 163 особи
• литовці — 52 особи
• азербайджанці — 31 особа
• башкири — 29 осіб
• поляки — 22 особи
• чуваші — 21 особа
• вірмени — 19 осіб
• чеченці — 18 осіб
• узбеки — 15 осіб
• мордва — 8 осіб
• інгуші — 3 особи
• таджики — 3 особи
• інші — 94 особи

Склад

До складу району входять міська адміністрація та 12 сільських округів:

Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Центр	Населені пункти
Сергієвська міська адміністрація	-	12989	9470	7661	Сергієвка	1
Афанасьєвський сільський округ	-	2247	1858	1159	Афанасьєвка	4
Аютаський сільський округ	-	4484	3699	2681	Каратал	5
Городецький сільський округ	-	2532	1874	1148	Городецьке	4
Жанажольський сільський округ	-	1633	1372	930	Жанажол	3
Кривощоковський сільський округ	-	2837	2330	1671	Кривощоково	4
Новопокровський сільський округ	-	3369	2637	1749	Новопокровка	5
Приішимський сільський округ	-	2091	1715	1376	Повозочне	4
Семипольський сільський округ	-	4009	2551	1769	Семиполка	4
Сухорабовський сільський округ	-	2756	2122	1244	Сухорабовка	2
Юбілейний сільський округ	-	3484	2519	1707	Крещенка	6

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:

№	Населений пункт	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)
1	Сергієвка	12 989	9 470	7 661

Примітки

1. . Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 22 лютого 2017. 
2. Решение маслихата района Шал акына Северо-Казахстанской области от 8 октября 2021 года № 12/4 «Об утверждении Плана по управлению пастбищами и их использованию по району Шал акына на 2021-2022 годы» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)

Посилання

• Історія району