www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тора У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення То ра дав євр תורה Вчення Закон Закон Мойсея П ятикни

Тора

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тора (значення).

То́ра (дав-євр. תורה‎ — «Вчення», «Закон»), Закон Мойсея, П'ятикнижжя Мойсеєве  — перша частина Танаху, або, як його називають християни, Старого Заповіту Біблії. За єврейською традицією вважається, що Тора була записана Мойсеєм безпосередньо з «вуст» Бога. Тільки останні рядки про смерть самого пророка написала інша особа. Прихильники документарної гіпотези вважають, що Тора була створена об'єднанням декількох незалежних джерел (документів), які були написані різними авторами протягом VIII—III ст.ст. до н. е.
Тора складається з таких книг:

Майже на кожний тиждень єврейського року заздалегідь визначено розділ Тори, який читають та вивчають у синагозі. Хумаш складається з 54 розділів. Таким чином, протягом року його прочитують весь. Річний цикл починається й закінчується в день свята Сімхат Тора.

Публічне читання Тори в синагозі є важливою юдейською заповіддю. Воно відбувається щопонеділка, щочетверга та щосуботи під час ранкової молитви, а також у дні єврейських свят. Так наприклад, 12 жовтня 2009 року — за єврейським календарем є днем 24 Тішрея 5770 року — другий день тижня, коли читають і вивчають розділ «Браха».

За словами головного рабина Буковини Менахема Менделя Гліцнштейна, кожен єврей, згідно з традицією, повинен мати свій сувій Тори. На початок лютого 2015 його вартість становила близько 20 000$, що є непосильним для багатьох. Тому кожен єврей дає певну суму на сувій громади — Тора належить водночас багатьом.

Сувій Тори з указкою-ядом, музей Великої синагоги, Володава, Польща

Походження П'ятикнижжя ред.

Відповідно до традиційних поглядів, П'ятикнижжя, тобто власне Тора у вузькому сенсі, це єдиний документ Божественного одкровення, від початку до кінця записаний самим Мойсеєм. Винятком є останні вісім віршів Второзаконня (де розповідається про смерть Мойсея), щодо яких існують дві думки: перша — і ці вірші також були продиктовані Богом та записані Мойсеєм, друга — вони були дописані Ісусом Навином (Иехошуа бін Нуном).

У Чис 12:6-8 вказується, що спосіб, яким Бог спілкувався з Мойсеєм, відмінний від того, яким усі інші пророки отримували Його одкровення: інших пророків у таку мить залишали людські почуття, і лише Мойсеєві одкровення було дано, коли він перебував у повній свідомості, « устами до уст… та явно, а не в ворожіннях …», більше того, « і говорив Господь з Мойсеєм віч-на-віч, як говорить хто з другом своїм ».

На думку дослідників Второзаконня ототожнюється з «Книгою Тори», знайденою в Єрусалимському храмі 622 року до н. е.. за царювання Йосії (Іошіяху), що описано в 4Цар 22; чотири інші книги П'ятикнижжя було канонізовано за часів Ездри (Езри) та Неємії (Нехеміі). «Книга Тори (Масовий)», введена Езрою на додаток до Второзаконня, мабуть, містила також тексти, відомі нам з книги Левіт та книги Чисел.

Традиційний юдаїзм відкидає історико-критичний погляд на П'ятикнижжя та науково-філологічний аналіз тексту. Масоретський текст вважається єдиною авторитетною та авторизованою версією П'ятикнижжя (хоча й припускається, що до цього тексту могли потрапити незначні описки). Про встановлення законовчителями панівного прочитання розповідає мідраш: « У Храмі було знайдено три сувої; в одному з них було написано так: […], а в двох інших — так: […]; законовчителі відкинули прочитання, яке було в одному сувоЇ та прийняли прочитання, яке траплялося в двох, і, врешті-решт, єдиний приголосний текст було передано в храмові архіви ». Особлива колегія, що складалася на храмовому змісті, періодично перевіряла текст. З великою старанністю та любов'ю до своєї справи покоління переписувачів дбали про точне відтворення оригіналу. Щоб уникнути можливих помилок під час копіювання тексту було розроблено детальні правила для переписувача (Софрім). Дослідження біблійних текстів, виявлених серед сувоїв Мертвого моря, які на тисячу років старші від стандартного Масоретського тексту, встановленого в X столітті Аароном Бен-Ашером, підтвердило його акуратність та показало неправомірність численних «поправок», запропонованих за останні два століття.

Вчені-біблеїсти розглядають П'ятикнижжя як результат кількох редакцій з використанням різних літературних джерел. Використання літературних джерел в процесі створення сучасного тексту П'ятикнижжя найбільш наочне в Чис 21:14 — 15, де наводиться цитата з «сувою воєн Йахве», а також у Буття. 5 яка призводить «сувій генеалогії Адама».

Інші ознаки композитної структури П'ятикнижжя з погляду біблійної критики є такими:

  • Повтори. В оповіданнях П'ятикнижжя є близько 25 випадків, коли одна історія розповідається в двох і більше версіях, наприклад, 1 М. 12:10 — 20, 20:1-18, також 26:6-11. Часто різні версії розповіді суперечать одна одній у дрібницях. Приблизно в 50 випадках закон дається в двох (і більше версіях), причому одна з версій розширює або переглядає іншу, наприклад, Лев 11:1 — 47 та Втор 14:3 — 20.
  • Термінологія. У різних частинах П'ятикнижжя послідовно вживаються різні терміни для деяких назв, імен і загальних понять, причому якщо історія повторюється двічі, то в першому варіанті вживається набір одних термінів, а в другому варіанті — набір інших.
  • Зв'язність оповідання. Частини тексту, виділені за повторами та термінологією часто є чіткішою розповіддю, ніж у вихідному тексті П'ятикнижжя.
  • Теологічна концепція. Частини П'ятикнижжя, виділені за допомогою повторів та різної термінології, мають відмінні теологічні концепції. Ці відмінності стосуються концепції бога, стосунків між богом та людьми, а також свободи волі й етичних ідеалів.

Найвідомішою теорією походження П'ятикнижжя є Документарна гіпотеза, висунута німецькими вченими в XIX столітті. Документарна гіпотеза припускає 4 джерела-документи, об'єднані внаслідок трьох редакцій. Стародавні епічні джерела Йахвіст та Елогіст, записані в період Царств були об'єднані після падіння Північного Царства. Згодом до отриманого документу було додано третій документ — книгу Второзаконня. Останнім було додано Жрецький Кодекс. Внаслідок цього додавання текст П'ятикнижжя набув сучасної форми. Останню редакцію відносять до періоду після вавилонського полону. Існують і радикальніші гіпотези проходження П'ятикнижжя. Наприклад, так звані мінімалісти, стверджують, що тексти Біблії написано в елліністичний період. Одним з аргументів їх є той факт, що археологічні розкопки не підтверджують фактів, викладених у книгах Ездри та Неємії, на яких ґрунтується багато висновків Документарної теорії. Наприклад, згідно з Біблією, Неємія відновив Єрусалим та відбудував міську стіну, що сталося приблизно в 5 ст до н. е.. Однак, відповідно до розкопок, Єрусалим у перський період був невеликим селом розміром 150*250 метрів з населенням не більше 400 осіб, без яких-небудь укріплень, а міська стіна, приписувана Неємії, побудована лише у 2 ст до н.е. Крім того, немає ніяких позабіблійних згадок про Ездру та Неємію. На цій підставі мінімалісти роблять висновок, що Ездра та Неємія є вигаданими персонажами, а книги, названі їх іменами, написано набагато пізніше.

Переклад українською ред.

Повний переклад Мойсеєвого п'ятикнижжя здійснено в 1992 році Українським Біблійним Товариством (переклад із давньоєврейської та грецької на українську наново перекладена).[1]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Уляна Вітюк. Без Тори євреї не існують / Експрес.- Львів, № № 8 (7960) за 29 січня-5 лютого 2015.— С. 10
  2. Талмуд, Баба Батра 15а
  3. Чис. 12:8
  4. Исх. 33:11
  5. Нех. 8:1-3
  6. ср. [[|Нех]] 13:1-2 із Повт. Зак. 24:4 и др.
  7. ср. Нех. 8:14-15, 18б с Лев. 23:39 и след.
  8. ср. [[|Нех]] 10:38-39 с Чис. 15:20 и 18:8 и след.
  9. Сифра Втор. 35б
  10. Иерусалимский Талмуд Шкалим 4:3, Вавилонский Талмуд 48а
  11. . Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 27 лютого 2013. 

Джерела та література ред.

Посилання ред.

Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tora znachennya To ra dav yevr תורה Vchennya Zakon Zakon Mojseya P yatiknizhzhya Mojseyeve persha chastina Tanahu abo yak jogo nazivayut hristiyani Starogo Zapovitu Bibliyi Za yevrejskoyu tradiciyeyu vvazhayetsya sho Tora bula zapisana Mojseyem bezposeredno z vust Boga Tilki ostanni ryadki pro smert samogo proroka napisala insha osoba 1 Prihilniki dokumentarnoyi gipotezi vvazhayut sho Tora bula stvorena ob yednannyam dekilkoh nezalezhnih dzherel dokumentiv yaki buli napisani riznimi avtorami protyagom VIII III st st do n e Tora skladayetsya z takih knig Persha kniga Mojseya Bereshit Na pochatku Kniga Buttya Druga kniga Mojseya Shmot Imena Kniga Vihid Tretya kniga Mojseya Vayikra I poklikav Kniga Levit Chetverta kniga Mojseya Bemidbar U pusteli Kniga Chisla P yata kniga Mojseya Dvarim Slova Povtorennya zakonu Majzhe na kozhnij tizhden yevrejskogo roku zazdalegid viznacheno rozdil Tori yakij chitayut ta vivchayut u sinagozi Humash skladayetsya z 54 rozdiliv Takim chinom protyagom roku jogo prochituyut ves Richnij cikl pochinayetsya j zakinchuyetsya v den svyata Simhat Tora Publichne chitannya Tori v sinagozi ye vazhlivoyu yudejskoyu zapoviddyu Vono vidbuvayetsya shoponedilka shochetverga ta shosuboti pid chas rankovoyi molitvi a takozh u dni yevrejskih svyat Tak napriklad 12 zhovtnya 2009 roku za yevrejskim kalendarem ye dnem 24 Tishreya 5770 roku drugij den tizhnya koli chitayut i vivchayut rozdil Braha Za slovami golovnogo rabina Bukovini Menahema Mendelya Glicnshtejna kozhen yevrej zgidno z tradiciyeyu povinen mati svij suvij Tori Na pochatok lyutogo 2015 jogo vartist stanovila blizko 20 000 sho ye neposilnim dlya bagatoh Tomu kozhen yevrej daye pevnu sumu na suvij gromadi Tora nalezhit vodnochas bagatom 1 Suvij Tori z ukazkoyu yadom muzej Velikoyi sinagogi Volodava PolshaZmist 1 Pohodzhennya P yatiknizhzhya 2 Pereklad ukrayinskoyu 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaPohodzhennya P yatiknizhzhya red Vidpovidno do tradicijnih poglyadiv P yatiknizhzhya tobto vlasne Tora u vuzkomu sensi ce yedinij dokument Bozhestvennogo odkrovennya vid pochatku do kincya zapisanij samim Mojseyem Vinyatkom ye ostanni visim virshiv Vtorozakonnya de rozpovidayetsya pro smert Mojseya shodo yakih isnuyut dvi dumki persha i ci virshi takozh buli prodiktovani Bogom ta zapisani Mojseyem druga voni buli dopisani Isusom Navinom Iehoshua bin Nunom 2 U Chis 12 6 8 vkazuyetsya sho sposib yakim Bog spilkuvavsya z Mojseyem vidminnij vid togo yakim usi inshi proroki otrimuvali Jogo odkrovennya inshih prorokiv u taku mit zalishali lyudski pochuttya i lishe Mojseyevi odkrovennya bulo dano koli vin perebuvav u povnij svidomosti ustami do ust ta yavno a ne v vorozhinnyah 3 bilshe togo i govoriv Gospod z Mojseyem vich na vich yak govorit hto z drugom svoyim 4 Na dumku doslidnikiv Vtorozakonnya ototozhnyuyetsya z Knigoyu Tori znajdenoyu v Yerusalimskomu hrami 622 roku do n e za caryuvannya Josiyi Ioshiyahu sho opisano v 4Car 22 chotiri inshi knigi P yatiknizhzhya bulo kanonizovano za chasiv Ezdri Ezri ta Neyemiyi Nehemii Kniga Tori Masovij vvedena Ezroyu 5 na dodatok do Vtorozakonnya 6 mabut mistila takozh teksti vidomi nam z knigi Levit 7 ta knigi Chisel 8 Tradicijnij yudayizm vidkidaye istoriko kritichnij poglyad na P yatiknizhzhya ta naukovo filologichnij analiz tekstu Masoretskij tekst vvazhayetsya yedinoyu avtoritetnoyu ta avtorizovanoyu versiyeyu P yatiknizhzhya hocha j pripuskayetsya sho do cogo tekstu mogli potrapiti neznachni opiski Pro vstanovlennya zakonovchitelyami panivnogo prochitannya rozpovidaye midrash U Hrami bulo znajdeno tri suvoyi v odnomu z nih bulo napisano tak a v dvoh inshih tak zakonovchiteli vidkinuli prochitannya yake bulo v odnomu suvoYi ta prijnyali prochitannya yake traplyalosya v dvoh i vreshti resht yedinij prigolosnij tekst bulo peredano v hramovi arhivi 9 Osobliva kolegiya sho skladalasya na hramovomu zmisti periodichno pereviryala tekst 10 Z velikoyu starannistyu ta lyubov yu do svoyeyi spravi pokolinnya perepisuvachiv dbali pro tochne vidtvorennya originalu Shob uniknuti mozhlivih pomilok pid chas kopiyuvannya tekstu bulo rozrobleno detalni pravila dlya perepisuvacha Sofrim Doslidzhennya biblijnih tekstiv viyavlenih sered suvoyiv Mertvogo morya yaki na tisyachu rokiv starshi vid standartnogo Masoretskogo tekstu vstanovlenogo v X stolitti Aaronom Ben Asherom pidtverdilo jogo akuratnist ta pokazalo nepravomirnist chislennih popravok zaproponovanih za ostanni dva stolittya Vcheni bibleyisti rozglyadayut P yatiknizhzhya yak rezultat kilkoh redakcij z vikoristannyam riznih literaturnih dzherel Vikoristannya literaturnih dzherel v procesi stvorennya suchasnogo tekstu P yatiknizhzhya najbilsh naochne v Chis 21 14 15 de navoditsya citata z suvoyu voyen Jahve a takozh u Buttya 5 yaka prizvodit suvij genealogiyi Adama Inshi oznaki kompozitnoyi strukturi P yatiknizhzhya z poglyadu biblijnoyi kritiki ye takimi Povtori V opovidannyah P yatiknizhzhya ye blizko 25 vipadkiv koli odna istoriya rozpovidayetsya v dvoh i bilshe versiyah napriklad 1 M 12 10 20 20 1 18 takozh 26 6 11 Chasto rizni versiyi rozpovidi superechat odna odnij u dribnicyah Priblizno v 50 vipadkah zakon dayetsya v dvoh i bilshe versiyah prichomu odna z versij rozshiryuye abo pereglyadaye inshu napriklad Lev 11 1 47 ta Vtor 14 3 20 Terminologiya U riznih chastinah P yatiknizhzhya poslidovno vzhivayutsya rizni termini dlya deyakih nazv imen i zagalnih ponyat prichomu yaksho istoriya povtoryuyetsya dvichi to v pershomu varianti vzhivayetsya nabir odnih terminiv a v drugomu varianti nabir inshih Zv yaznist opovidannya Chastini tekstu vidileni za povtorami ta terminologiyeyu chasto ye chitkishoyu rozpoviddyu nizh u vihidnomu teksti P yatiknizhzhya Teologichna koncepciya Chastini P yatiknizhzhya vidileni za dopomogoyu povtoriv ta riznoyi terminologiyi mayut vidminni teologichni koncepciyi Ci vidminnosti stosuyutsya koncepciyi boga stosunkiv mizh bogom ta lyudmi a takozh svobodi voli j etichnih idealiv Najvidomishoyu teoriyeyu pohodzhennya P yatiknizhzhya ye Dokumentarna gipoteza visunuta nimeckimi vchenimi v XIX stolitti Dokumentarna gipoteza pripuskaye 4 dzherela dokumenti ob yednani vnaslidok troh redakcij Starodavni epichni dzherela Jahvist ta Elogist zapisani v period Carstv buli ob yednani pislya padinnya Pivnichnogo Carstva Zgodom do otrimanogo dokumentu bulo dodano tretij dokument knigu Vtorozakonnya Ostannim bulo dodano Zhreckij Kodeks Vnaslidok cogo dodavannya tekst P yatiknizhzhya nabuv suchasnoyi formi Ostannyu redakciyu vidnosyat do periodu pislya vavilonskogo polonu Isnuyut i radikalnishi gipotezi prohodzhennya P yatiknizhzhya Napriklad tak zvani minimalisti stverdzhuyut sho teksti Bibliyi napisano v ellinistichnij period Odnim z argumentiv yih ye toj fakt sho arheologichni rozkopki ne pidtverdzhuyut faktiv vikladenih u knigah Ezdri ta Neyemiyi na yakih gruntuyetsya bagato visnovkiv Dokumentarnoyi teoriyi Napriklad zgidno z Bibliyeyu Neyemiya vidnoviv Yerusalim ta vidbuduvav misku stinu sho stalosya priblizno v 5 st do n e Odnak vidpovidno do rozkopok Yerusalim u perskij period buv nevelikim selom rozmirom 150 250 metriv z naselennyam ne bilshe 400 osib bez yakih nebud ukriplen a miska stina pripisuvana Neyemiyi pobudovana lishe u 2 st do n e 11 Krim togo nemaye niyakih pozabiblijnih zgadok pro Ezdru ta Neyemiyu Na cij pidstavi minimalisti roblyat visnovok sho Ezdra ta Neyemiya ye vigadanimi personazhami a knigi nazvani yih imenami napisano nabagato piznishe Pereklad ukrayinskoyu red Povnij pereklad Mojseyevogo p yatiknizhzhya zdijsneno v 1992 roci Ukrayinskim Biblijnim Tovaristvom pereklad iz davnoyevrejskoyi ta greckoyi na ukrayinsku nanovo perekladena 1 Div takozh red Dokumentarna gipoteza Fragmentarna gipoteza Gipoteza dodatkivPrimitki red a b Ulyana Vityuk Bez Tori yevreyi ne isnuyut Ekspres Lviv 8 7960 za 29 sichnya 5 lyutogo 2015 S 10 Talmud Baba Batra 15a Chis 12 8 Ish 33 11 Neh 8 1 3 sr Neh 13 1 2 iz Povt Zak 24 4 i dr sr Neh 8 14 15 18b s Lev 23 39 i sled sr Neh 10 38 39 s Chis 15 20 i 18 8 i sled Sifra Vtor 35b Ierusalimskij Talmud Shkalim 4 3 Vavilonskij Talmud 48a Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 28 veresnya 2013 Procitovano 27 lyutogo 2013 Dzherela ta literatura red Tizhnevij rozdil Tori zmist teksti uroki Audio uroki Tory Pyatiknizhzhya z komentaryami Rashi Besidi pro Toru Rav Zilber Tora Proroki Pisannya Misyac TishrejPosilannya red Mojseyevi zakoni Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Tora Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya S 102 ISBN 966 7492 06 0 Pentatevh p yatiknizhzhya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1319 1000 ekz P yatiknizhzhya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 299 nbsp Ce nezavershena stattya pro hristiyanstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tora amp oldid 40324311