Пухов (словац. Púchov, нім. Puchau, угор. Puhó) — промислове місто в північно-західній Словаччині на річці Ваг, розташований між гірськими масивами Білі Карпати і Сулевске Врхи. Населення близько 19 тис. чоловік.
Пухов Púchov | ||
---|---|---|
| ||
Основні дані | ||
49°07′12″ пн. ш. 18°19′50″ сх. д. / 49.12000000002777256° пн. ш. 18.33055555558377847° сх. д.Координати: 49°07′12″ пн. ш. 18°19′50″ сх. д. / 49.12000000002777256° пн. ш. 18.33055555558377847° сх. д. | ||
Країна | Словаччина | |
Регіон | Тренчинський край Округ Пухов | |
Столиця для | Пухов (округ Словаччини) | |
Засновано | 1243 | |
Перша згадка | 1243 | |
Площа | 41,5 км² | |
Населення | ▼18 121 особа (31.12.2013) | |
· густота | 436,65 осіб/км² | |
Висота НРМ | 265 м | |
Водойма | р. Ваг | |
Міста-побратими | Біла Церква | |
Телефонний код | (421) 0 42 | |
Часовий пояс | UTC+1 | |
Номери автомобілів | PU | |
Код LAU (NUTS) | SK513610 | |
GeoNames | 3057963 | |
OSM | ↑388248 ·R (Пухов) | |
Поштові індекси | 020 01 | |
Міська влада | ||
Мер міста | Маріан Міхалек | |
Вебсайт | puchov.sk | |
Мапа | ||
Пухов Пухов (Словаччина) | ||
Пухов Пухов (Тренчинський край) | ||
| ||
| ||
Пухов у Вікісховищі |
Символіка міста Редагувати
Герб Редагувати
На гербі на синьому тлі зображена свята Маргарита в ореолі, що височіє над драконом. У руках свята тримає золоту оливкову гілку та золотий меч.
Прапор Редагувати
Прапор міста має співвідношення сторін 2: 3 і закінчується ластівчиним хвостом (трикутним вирізом). Кольори прапора відповідають кольорам міського герба: (золотий) жовтий, (срібний) білий, синій. Прапор зареєстрований в геральдичному реєстрі Словацької Республіки, том III, сторінка 136, Міністерство Внутрішніх Справ Словацької Республіки та Матиця Словацька (культурно-просвітницька словацька організація), 2003 рік
Історія Редагувати
Пухов був вперше згаданий в 1243 у в листі короля Бели IV. У середні віки місто славилось своїми ткачами. На початку XX століття тут з'являються нові заводи — «Макіта» і «Матадор», які й зараз є домінуючими в місті.
Населення Редагувати
Етнічний склад
- Словаки — 97,38 %
- Чехи — 1,32 %
- Цигани — 0,22 %
- Поляки — 0,08 %
- Угорці — 0,05 %
- І інші
(За даними 2001 року)
Релігійний склад
- Католики — 71,37 %
- Євангелісти аугсбурзької віри — 13,84 %
- Атеїсти — 11,28 %
- Греко-католики — 0,13 %
- І інші
(За даними 2001 року)
Промисловість Редагувати
Пухов відомий виробництвом шин та текстильного одягу.
Культура Редагувати
Театр Редагувати
Аматорський театр у місті має багату традицію. Перша письмова згадка про діяльність аматорського театру в Пухові відноситься до 1862 року, коли діти грали морально «голоду села». Аматори тут працювали ще з часів Австро-Угорської монархії, після її падіння протягом перших Чехословацької Республіки було золоте століття місцевого театру. З 1945 року в місті працює один з найкращих аматорських театрів Республіки Makyta DS. Перший репертуар був представлений на міжнародному фестивалі в Монако. Станом на 2011 рік в місті шість театрів. DS Homo Ф'юджит, D 121, театр M, DDS — Ochotníček, Ро до 8, DS Vrabce.Divadlo DDS-М і О які належать до авангарду сучасної словацької аматорської сцени.
Міжнародна співпраця Редагувати
Прапор країни | Місто, регіон | Країна | Документ про співпрацю | Дата підписання документу |
---|---|---|---|---|
Біла Церква (Київська область) | Україна | Договір «Про співпрацю і партнерство між містами Біла Церква (Україна) та м. Пухов (Словаччина)» | 11 вересня 2004 р. |
Цікаві місця Редагувати
- Парафіяльний костел
- Пуховський археологічний музей — музей Пуховської археологічної культури.
Географія Редагувати
Протікає Гоштинський потік.
Примітки Редагувати
- Місто Прєвідза. Статистика. Процитовано 01-01-2015 (словац.)
- Registre obnovenej evidencie pozemkov [online]. Bratislava : ÚGKK SR, [cit. 2011-12-31]. Дані доступні онлайн Процитовано 02-01-2015 (словац.)
- Archeologické múzeum Púchovskej kultúry Púchov [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.] (словац.)
- Пуховський археологічний музей[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
- Hoštinský potok
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт міста [ 6 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Матадор [ 4 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Макіта [ 15 березня 2022 у Wayback Machine.]