www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пстрак Ярослав Васильович Яросла в Васи льович Пстрак 24 березня 1878 смт Гвіздець Коломийський район Івано Франківська

Пстрак Ярослав Васильович

Яросла́в Васи́льович Пстрак (24 березня 1878, смт Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська область — 16 березня 1916, Харків) — український живописець і графік.

Ярослав Васильович Пстрак
Народився 24 березня 1878(1878-03-24)
Гвіздець
Помер 16 березня 1916(1916-03-16) (37 років)
Харків
Місце проживання Коломия, Львів
Діяльність художник
Відомий завдяки живописець, графік

Біографія Редагувати

Дитинство Редагувати

Батько Ярослава Пстрака був скульптором і різьбярем по дереву, мав спеціальну освіту. Мати — Вінцента Левицька — сестра художника Миколи Левицького — походила з Буковини. 1879 року родина Пстраків переїхала до Коломиї. Батькові було важко забезпечити велику сім'ю із семи осіб, тому в домі завжди панували нестатки.

Потяг до малювання пробудився в Ярослава рано. Вже п'ятирічним хлопчиком він малював де тільки можна: на клаптиках паперу, стінах, дошках. Батьки підтримували любов сина до малювання, коли треба було, підправляли його «роботи».

Закінчивши початкову школу, десятирічний Ярослав вступив до Коломийської гімназії. Серед товаришів мали успіх його карикатури та дружні шаржі. Захопившись малюванням, Ярослав занедбав навчання — і його виключили з гімназії. За клопотанням батька і вчителя малювання Валеріана Крицінського хлопця поновили в гімназії, але пізніше за карикатури на вчителів і погане навчання виключили вдруге.

На той час Пстрак уже мав певні навички з рисунка, олійного й акварельного живопису. Перші відомості з живопису він одержав від батька, від учителя малювання Валеріана Крицінського, а також від художників, які були частими гостями у батьківському домі (Микола Левицький, Корнило Устиянович та ін.). Часті поїздки з батьком у гірські села дали багатий матеріал для акварелей, які вже тоді мали успіх серед любителів мистецтва.

Здібному юнакові потрібно було здобути художню освіту, але родина Пстраків бідувала: батько не мав замовлень, усе більше дошкуляли податки, кредитори припинили давати гроші в борг. Все це призвело до того, що дім Пстраків конфіскували, батько покинув родину, а мати не перенесла горя й померла. П'ятеро дітей залишились сиротами.

Навчання в Мюнхені та перші успіхи Редагувати

Деякий час Ярослав змушений був сам заробляти собі на життя.

1895 року за допомогою меценатів талановитий юнак потрапив у Мюнхен до академії мистецтв. Вступивши до академії, Пстрак із запалом береться за навчання. Захопившись пастельним живописом, він незабаром оволодіває цією складною технікою.

Молодий художник особливо цікавиться портретним жанром.

Закінчивши 1899 року Мюнхенську академію мистецтв, художник повернувся до Львова. У цей час у Львові Пстрака знають як портретиста й ілюстратора журналів і гумористично-сатиричних видань.

Співробітництво в сатиричній пресі було поштовхом до систематичних натурних зарисовок різних сцен і типажів, які художник робив на вулицях, ринках, кафе, театрах. Творчість цього періоду не обмужується тільки роботою в гумористичних виданнях. Він працює і як живописець, малює чимало портретів і жанрових сцен.

Гуцульщина Редагувати

Гуцул із люлькою

1901 року художник здійснив подорож по Західній Європі, де ознайомився з мистецькими досягненнями того часу.

Повернувшись на Батьківщину, Пстрак остаточно поселяється у Львові. Тут він виконав чимало портретів на замовлення місцевої інтелігенції. Тоді ж художник розписав кілька церков на Гуцульщині (села Розтоки, Ільці та Верховина). У селі Ільці розписав церкву спільно з художником Осипом Куриласом. Розписи ці збереглися до нашого часу.

Після повернення з Мюнхена Пстрак подовгу жив у селі Корничі, що біля Коломиї. Тут він писав портрети селян, побутові сцени, місцеві краєвиди.

1903 року художник удруге їде на Гуцульщину, де працює над рядом картин з народного життя, робить багато зарисовок і ескізів. З цього періоду (1903—1907) збереглось чимало картин і рисунків.

Гуцулка

На Гуцульщині Пстрак не залишав улюбленого жанру — ілюстрації. Він робив рисунки до журналів, що виходили в Коломиї. 1907 року Пстрак повернувся до Львова.

Крім роботи в гумористично-сатиричних журналах, художник виконував ілюстрації до літературних творів, зокрема проілюстрував читанку західноукраїнського письменника Антона Крушельницького, зробив ілюстрації до повістей Миколи Гоголя, Івана Франка та інших письменників.

Упродовж усієї творчої діяльності Пстрак працював над пейзажами рідного Прикарпаття. Особливо багато у художника пейзажів з пам'ятками архітектури. Він милується своєрідністю дерев'яної архітектури 16-18 століть, щиро захоплюється майстерністю народних будівельників. У ряді картин Пстрак відтворює архітектурні пам'ятки Львова. Серед них — «Вид на вулицю Руську», «Львівський оперний театр», «Вид на вежу Корняктів, костьол кармелітів і вежу Львівської ратуші» тощо.

1909 року художник утретє вибрався на Гуцульщину. З невеликими перервами він перебував там аж до 1913 року. То була його остання поїздка в рідну Коломийщину. Тут він і далі малював портрети простих людей, виконав серію робіт, присвячену народним звичаям, в якій розповів про місцеві традиції, з якими так тісно було пов'язане життя галицького села:

Листівка «З Різдвом Христовим! (Діти з ялинкою)»
  • «Свячення паски»,
  • «Великоднє стріляння»,
  • "Обливаний понеділок,
  • «Дзвонарі»,
  • «Писанки»,
  • «Колядники»,
  • «Йордан» тощо.

Пстрак був під великим впливом народної поезії і всієї передової української літератури. Віддаючи данину глибокій повазі до великого українського поета, він малює портрет Тараса Шевченка. У столітній ювілей Кобзаря, що відзначався 1914 року, з цього портрета було видано кольорову листівку, що широко розповсюджувалася серед населення.

Останні роки життя Редагувати

1913 року Пстрак знову у Львові. Тут він малює портрети місцевої інтелігенції. Відомі кілька його робіт з цієї серії. Це портрети:

  • фінансового радника М. Русина,
  • ветеринарного лікаря К. Кучурака,
  • громадського діяча і письменника І. Наумовича та ін.

До останніх робіт Пстрака, які збереглися, належать сім міфологічних сцен, датованих 1915 роком. Це остання данина мюнхенській школі. Різні міфологічні мотиви, що зображені художником, трактовані в академічній манері з рисами класицизму.

Широка популярність Пстрака не врятувала його від матеріальних нестатків. Перша світова війна і злидні остаточно підірвали його здоров'я. Почався прогресуючий розлад нервової системи. Виснажений хворобою і голодом, художник покидає Львів. Наприкінці 1915 року він їде до Харкова, де його влаштовують у військовий шпиталь. Там навесні 1916 року Пстрак і помер.

Творчість Редагувати

Листівка «Тарас Шевченко»

Побутові картини переважно з гуцульською тематикою («Лірник», «Бездомні», «Через кладку», «Гуцул», «Гуцулка з свічкою», «Мати з дитиною»), історичною («Козак з полоненим яничаром», «Олекса Довбуш» та ін.), портрети (Тараса Шевченка).

Пстрак працював також у графіці, ілюстрував журнали «Комар», «Оса», «Нове Слово» і повісті Івана Франка «Захар Беркут» та Миколи Гоголя «Тарас Бульба».

Листівки Редагувати

У 1910-х роках твори Пстрака були популярні з кольорових репродукцій на листівках.

Ажіотажний попит на вітальні художні листівки, особливо різдвяної та великодньої тематики, що виник у середовищі галичан на початку 20 століття і став доброю традицією, залучив до поліграфічної справи найкращі тогочасні малярські таланти. На період зрілої творчості Пстрака припадає «золотий вік» українських листівок, чому, безперечно, прислужився і сам Ярослав. За його оригіналами лише впродовж 1912—1914 років львівський видавець Григорій Гануляк видрукував, за оцінками Михайла Забоченя, 120 поштових карток. Особливо великим тиражем розійшлася по західноукраїнських землях яскрава листівка з портретом Тараса Шевченка пензля Пстрака, випущена видавництвом «Русалка» до сторічного ювілею Кобзаря (1914 рік).

Пам'ять Редагувати

На обкладинці подано листівку «В дорозі (Олекса Довбуш)»

Іменем Ярослава Пстрака названо:

Дуже багато для популяризації творчої спадщини Ярослава Пстрака та його імені зробив мистецтвознавець Михайло Фіґоль. 1966 року він видав монографію «Ярослав Васильович Пстрак». 1997 року побачила світ (у співавторстві з мистецтвознавцем Олександром Федоруком) його повість «Радість і смуток Ярослава Пстрака».

У заснованій 2003 року в Коломиї серії альбомів «Українське мистецтво у старій листівці» першим побачив світ випуск «Творчість Ярослава Пстрака у поштовій листівці». Це найповніше видання, яке містить зображення й описи 176 поштових карток, виданих при житті художника. В альбомі подано дослідження мистецтвознавця Михайла Фіґоля та статтю відомого українського філокартиста Михайла Забоченя.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yarosla v Vasi lovich Pstrak 24 bereznya 1878 smt Gvizdec Kolomijskij rajon Ivano Frankivska oblast 16 bereznya 1916 Harkiv ukrayinskij zhivopisec i grafik Yaroslav Vasilovich PstrakNarodivsya 24 bereznya 1878 1878 03 24 GvizdecPomer 16 bereznya 1916 1916 03 16 37 rokiv HarkivMisce prozhivannya Kolomiya LvivDiyalnist hudozhnikVidomij zavdyaki zhivopisec grafik Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Ditinstvo 1 2 Navchannya v Myunheni ta pershi uspihi 1 3 Guculshina 1 4 Ostanni roki zhittya 2 Tvorchist 2 1 Listivki 3 Pam yat 4 Dzherela 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiDitinstvo Redaguvati Batko Yaroslava Pstraka buv skulptorom i rizbyarem po derevu mav specialnu osvitu Mati Vincenta Levicka sestra hudozhnika Mikoli Levickogo pohodila z Bukovini 1879 roku rodina Pstrakiv pereyihala do Kolomiyi Batkovi bulo vazhko zabezpechiti veliku sim yu iz semi osib tomu v domi zavzhdi panuvali nestatki Potyag do malyuvannya probudivsya v Yaroslava rano Vzhe p yatirichnim hlopchikom vin malyuvav de tilki mozhna na klaptikah paperu stinah doshkah Batki pidtrimuvali lyubov sina do malyuvannya koli treba bulo pidpravlyali jogo roboti Zakinchivshi pochatkovu shkolu desyatirichnij Yaroslav vstupiv do Kolomijskoyi gimnaziyi Sered tovarishiv mali uspih jogo karikaturi ta druzhni sharzhi Zahopivshis malyuvannyam Yaroslav zanedbav navchannya i jogo viklyuchili z gimnaziyi Za klopotannyam batka i vchitelya malyuvannya Valeriana Kricinskogo hlopcya ponovili v gimnaziyi ale piznishe za karikaturi na vchiteliv i pogane navchannya viklyuchili vdruge Na toj chas Pstrak uzhe mav pevni navichki z risunka olijnogo j akvarelnogo zhivopisu Pershi vidomosti z zhivopisu vin oderzhav vid batka vid uchitelya malyuvannya Valeriana Kricinskogo a takozh vid hudozhnikiv yaki buli chastimi gostyami u batkivskomu domi Mikola Levickij Kornilo Ustiyanovich ta in Chasti poyizdki z batkom u girski sela dali bagatij material dlya akvarelej yaki vzhe todi mali uspih sered lyubiteliv mistectva Zdibnomu yunakovi potribno bulo zdobuti hudozhnyu osvitu ale rodina Pstrakiv biduvala batko ne mav zamovlen use bilshe doshkulyali podatki kreditori pripinili davati groshi v borg Vse ce prizvelo do togo sho dim Pstrakiv konfiskuvali batko pokinuv rodinu a mati ne perenesla gorya j pomerla P yatero ditej zalishilis sirotami Navchannya v Myunheni ta pershi uspihi Redaguvati Deyakij chas Yaroslav zmushenij buv sam zaroblyati sobi na zhittya 1895 roku za dopomogoyu mecenativ talanovitij yunak potrapiv u Myunhen do akademiyi mistectv Vstupivshi do akademiyi Pstrak iz zapalom beretsya za navchannya Zahopivshis pastelnim zhivopisom vin nezabarom ovolodivaye ciyeyu skladnoyu tehnikoyu Molodij hudozhnik osoblivo cikavitsya portretnim zhanrom Zakinchivshi 1899 roku Myunhensku akademiyu mistectv hudozhnik povernuvsya do Lvova U cej chas u Lvovi Pstraka znayut yak portretista j ilyustratora zhurnaliv i gumoristichno satirichnih vidan Spivrobitnictvo v satirichnij presi bulo poshtovhom do sistematichnih naturnih zarisovok riznih scen i tipazhiv yaki hudozhnik robiv na vulicyah rinkah kafe teatrah Tvorchist cogo periodu ne obmuzhuyetsya tilki robotoyu v gumoristichnih vidannyah Vin pracyuye i yak zhivopisec malyuye chimalo portretiv i zhanrovih scen Guculshina Redaguvati nbsp Gucul iz lyulkoyu1901 roku hudozhnik zdijsniv podorozh po Zahidnij Yevropi de oznajomivsya z misteckimi dosyagnennyami togo chasu Povernuvshis na Batkivshinu Pstrak ostatochno poselyayetsya u Lvovi Tut vin vikonav chimalo portretiv na zamovlennya miscevoyi inteligenciyi Todi zh hudozhnik rozpisav kilka cerkov na Guculshini sela Roztoki Ilci ta Verhovina U seli Ilci rozpisav cerkvu spilno z hudozhnikom Osipom Kurilasom Rozpisi ci zbereglisya do nashogo chasu Pislya povernennya z Myunhena Pstrak podovgu zhiv u seli Kornichi sho bilya Kolomiyi Tut vin pisav portreti selyan pobutovi sceni miscevi krayevidi 1903 roku hudozhnik udruge yide na Guculshinu de pracyuye nad ryadom kartin z narodnogo zhittya robit bagato zarisovok i eskiziv Z cogo periodu 1903 1907 zbereglos chimalo kartin i risunkiv nbsp GuculkaNa Guculshini Pstrak ne zalishav ulyublenogo zhanru ilyustraciyi Vin robiv risunki do zhurnaliv sho vihodili v Kolomiyi 1907 roku Pstrak povernuvsya do Lvova Krim roboti v gumoristichno satirichnih zhurnalah hudozhnik vikonuvav ilyustraciyi do literaturnih tvoriv zokrema proilyustruvav chitanku zahidnoukrayinskogo pismennika Antona Krushelnickogo zrobiv ilyustraciyi do povistej Mikoli Gogolya Ivana Franka ta inshih pismennikiv Uprodovzh usiyeyi tvorchoyi diyalnosti Pstrak pracyuvav nad pejzazhami ridnogo Prikarpattya Osoblivo bagato u hudozhnika pejzazhiv z pam yatkami arhitekturi Vin miluyetsya svoyeridnistyu derev yanoyi arhitekturi 16 18 stolit shiro zahoplyuyetsya majsternistyu narodnih budivelnikiv U ryadi kartin Pstrak vidtvoryuye arhitekturni pam yatki Lvova Sered nih Vid na vulicyu Rusku Lvivskij opernij teatr Vid na vezhu Kornyaktiv kostol karmelitiv i vezhu Lvivskoyi ratushi tosho 1909 roku hudozhnik utretye vibravsya na Guculshinu Z nevelikimi perervami vin perebuvav tam azh do 1913 roku To bula jogo ostannya poyizdka v ridnu Kolomijshinu Tut vin i dali malyuvav portreti prostih lyudej vikonav seriyu robit prisvyachenu narodnim zvichayam v yakij rozpoviv pro miscevi tradiciyi z yakimi tak tisno bulo pov yazane zhittya galickogo sela nbsp Listivka Z Rizdvom Hristovim Diti z yalinkoyu Svyachennya paski Velikodnye strilyannya Oblivanij ponedilok Dzvonari Pisanki Kolyadniki Jordan tosho Pstrak buv pid velikim vplivom narodnoyi poeziyi i vsiyeyi peredovoyi ukrayinskoyi literaturi Viddayuchi daninu glibokij povazi do velikogo ukrayinskogo poeta vin malyuye portret Tarasa Shevchenka U stolitnij yuvilej Kobzarya sho vidznachavsya 1914 roku z cogo portreta bulo vidano kolorovu listivku sho shiroko rozpovsyudzhuvalasya sered naselennya Ostanni roki zhittya Redaguvati 1913 roku Pstrak znovu u Lvovi Tut vin malyuye portreti miscevoyi inteligenciyi Vidomi kilka jogo robit z ciyeyi seriyi Ce portreti finansovogo radnika M Rusina veterinarnogo likarya K Kuchuraka gromadskogo diyacha i pismennika I Naumovicha ta in Do ostannih robit Pstraka yaki zbereglisya nalezhat sim mifologichnih scen datovanih 1915 rokom Ce ostannya danina myunhenskij shkoli Rizni mifologichni motivi sho zobrazheni hudozhnikom traktovani v akademichnij maneri z risami klasicizmu Shiroka populyarnist Pstraka ne vryatuvala jogo vid materialnih nestatkiv Persha svitova vijna i zlidni ostatochno pidirvali jogo zdorov ya Pochavsya progresuyuchij rozlad nervovoyi sistemi Visnazhenij hvoroboyu i golodom hudozhnik pokidaye Lviv Naprikinci 1915 roku vin yide do Harkova de jogo vlashtovuyut u vijskovij shpital Tam navesni 1916 roku Pstrak i pomer Tvorchist Redaguvati nbsp Listivka Taras Shevchenko Pobutovi kartini perevazhno z guculskoyu tematikoyu Lirnik Bezdomni Cherez kladku Gucul Guculka z svichkoyu Mati z ditinoyu istorichnoyu Kozak z polonenim yanicharom Oleksa Dovbush ta in portreti Tarasa Shevchenka Pstrak pracyuvav takozh u grafici ilyustruvav zhurnali Komar Osa Nove Slovo i povisti Ivana Franka Zahar Berkut ta Mikoli Gogolya Taras Bulba Listivki Redaguvati U 1910 h rokah tvori Pstraka buli populyarni z kolorovih reprodukcij na listivkah Azhiotazhnij popit na vitalni hudozhni listivki osoblivo rizdvyanoyi ta velikodnoyi tematiki sho vinik u seredovishi galichan na pochatku 20 stolittya i stav dobroyu tradiciyeyu zaluchiv do poligrafichnoyi spravi najkrashi togochasni malyarski talanti Na period zriloyi tvorchosti Pstraka pripadaye zolotij vik ukrayinskih listivok chomu bezperechno prisluzhivsya i sam Yaroslav Za jogo originalami lishe vprodovzh 1912 1914 rokiv lvivskij vidavec Grigorij Ganulyak vidrukuvav za ocinkami Mihajla Zabochenya 120 poshtovih kartok Osoblivo velikim tirazhem rozijshlasya po zahidnoukrayinskih zemlyah yaskrava listivka z portretom Tarasa Shevchenka penzlya Pstraka vipushena vidavnictvom Rusalka do storichnogo yuvileyu Kobzarya 1914 rik Pam yat Redaguvati nbsp Na obkladinci podano listivku V dorozi Oleksa Dovbush Imenem Yaroslava Pstraka nazvano vulici u Lvova Ivano Frankivsku Kolomiyi Kolomijsku dityachu hudozhnyu shkolu Duzhe bagato dlya populyarizaciyi tvorchoyi spadshini Yaroslava Pstraka ta jogo imeni zrobiv mistectvoznavec Mihajlo Figol 1966 roku vin vidav monografiyu Yaroslav Vasilovich Pstrak 1997 roku pobachila svit u spivavtorstvi z mistectvoznavcem Oleksandrom Fedorukom jogo povist Radist i smutok Yaroslava Pstraka U zasnovanij 2003 roku v Kolomiyi seriyi albomiv Ukrayinske mistectvo u starij listivci pershim pobachiv svit vipusk Tvorchist Yaroslava Pstraka u poshtovij listivci Ce najpovnishe vidannya yake mistit zobrazhennya j opisi 176 poshtovih kartok vidanih pri zhitti hudozhnika V albomi podano doslidzhennya mistectvoznavcya Mihajla Figolya ta stattyu vidomogo ukrayinskogo filokartista Mihajla Zabochenya Dzherela RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Slovnikova chastina T 7 S 2413 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1968 T 3 Plyus 856 s S 73 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1983 T 9 Popluzhne Saluyin 558 2 s 24 ark il il tabl portr karti 1 ark s S 185 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 3 Portulak 736 s S 46 Shevchenkivskij slovnik Tom 2 Institut literaturi imeni T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1977 S 149 Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 848 s ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 S 480 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 494 Figol M Yaroslav Vasilovich Pstrak K 1966 Fedoruk O Figol M Radist i smutok Yaroslava Pstraka Povist pro hudozhnika Lviv 1997 147 s Krajnij I Velikden stolitnoyi davnosti Ukrayina moloda 2004 27 chervnya Posilannya RedaguvatiPstrak Yaroslav Vasilovich Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 388 Pstrak Yaroslav Vasilovich Krajnij Ivan Yaroslav Pstrak zabute im ya Kolomiya Vidatni osobi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pstrak Yaroslav Vasilovich amp oldid 40077093