Проців Про ців село у Вороньківській сільській громаді Бориспільського району Київської області село ГербКраїна УкраїнаО

50°14′08″ пн. ш. 30°47′10″ сх. д. / 50.23556° пн. ш. 30.78611° сх. д. / 50.23556; 30.78611Координати: 50°14′08″ пн. ш. 30°47′10″ сх. д. / 50.23556° пн. ш. 30.78611° сх. д. / 50.23556; 30.78611

Середня висота
над рівнем моря

92 м

Водойми

оз. Кошарище, оз. Чорненьке

Місцева влада

Адреса ради

08352, Київська обл, Бориспільський р-н, с.Вороньків, вул.Паркова,2

Карта

Проців

Мапа

Проців у Вікісховищі

Географія Редагувати

Водойми на території села — р. Павлівка, оз. Кошарище, оз. Чорненьке.

Місцевості (кутки) села Редагувати

У Процеві відомі наступні назви кутків: Лебедівка, Сальків, Софіївка, Хутір, Борцівський куток.

Історія Редагувати

Карта Київського намісництва на якій позначено Проців, 1792 р.

Історія селища бере свій початок щонайменше з часів Київської Русі. Тоді було відоме як городище Сальків.

Церква була у Сальківі.

У середні віки, за Гетьманщини, вже як селище Проців, входили до складу Вороньківської сотні Переяславського полку. Пізніше, з середини XVIII ст. у Бориспільській сотні Київського полку.

За описом Київського намісництва 1781 року в селищі Проців було 46 хат. За описом 1787 року в селищі проживало 190 «казених людей».

Є на мапі 1787 року.

У радянський період Процеві було засноване одне з перших колективних господарств на території Бориспільського району — артіль «Колос» (1923). Вона об'єднувала 15 родин з 44 їдцями. 1924 року селяни Процівської артілі «Колос» та Рівненської артілі «Не гуляй нива» утворили нове спільне господарство — комуну ім. Леніна.

В 1933 році в селі проживало 1542 чол. і налічувалось 165 дворів. З села Проців виконавцями політики Голодомору було вивезено всі зернові і продовольчі фонди колективного господарства та запаси селянських родин. Від голоду померло в 1932—1933 роках 148 жителів. На місці масових поховань на сільському кладовищі в 1993 році встановлено дерев'яний хрест.

Об'єднання Проціва, Софіївки та Сальківа було миж 1946 и 1941 роками.

Історія вулиці Івана Кудрі Редагувати

1912 — Іван Кудря, радянський диверсант-розвідник, чекіст. Боровся проти українського національно-визвольного руху, здійснював теракти й диверсії, уродженець села.

Уродженці Редагувати

Тименко Григорій (1945—1968) — український поет. Один із шістдесятників.

Див. також Редагувати

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Посилання Редагувати

Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 31 березня 2020.
(українська). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 93, 269
. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 16 березня 2020.
. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Проців

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 31 березня 2020.

[2] (українська). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.

[3] Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 93, 269

[4] . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.

[5] . Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 16 березня 2020.

[6] . Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.

[7] . Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.