|
Провінція Померанія (нім. Provinz Pommern) — провінція Королівства Пруссії з 1815 до 1919, а після розпаду Німецької імперії, до 1946 року, провінція Вільної держави Пруссія. Столицею провінції був Штеттін.
Географія Редагувати
Історія Редагувати
1720 році Швеція втратила свої терени, що лежали на схід від Одеру, острова Волін і Узедом, а також частину Західної Померанії, розташовану на південь від річок Пене і на схід від Пєєнєштром згідно зі Стокгольмськими договорами, що завершили Північну війну. Ці ділянки були передані Бранденбург-Пруссії і були інтегровані у Брандербурзьку Померанію. Столиця провінції була перенесена в Штеттин.
У 1814 році відповідно до Кільської угоди Швеції довелося поступитися основну частину Шведської Померанії (за винятком Штральзунда, для якого був встановлений особливий режим) Данії в обмін на розірвання датсько-норвезької унії і передачі Норвегії Швеції.
У 1815 році за підсумками Віденського конгресу після закінчення визвольних воєн територія королівства Пруссія було значно збільшена. Зокрема, Пруссії була передана остання частина, що залишилася Шведській Померанії, включаючи Штральзунд і острів Рюген.
Див. також Редагувати
- Позен-Західна Пруссія
- Провінція Вестфалія
- Гессен-Нассау (провінція)
- Шлезвіг-Гольштейн (провінція)
- Західнопоморське воєводство
- Поморяни (плем'я)
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Провінція Померанія (1815–1945) |
- Provinz Pommern(нім.)
- Werner Buchholz, Pommern, Siedler, 1999. ISBN 3-88680-272-8
- Jan M. Piskorski, Pommern im Wandel der Zeiten. ISBN 83-906184-8-6