www.wikidata.uk-ua.nina.az

Примусова праця німців у СРСР Використа ння примусо вої пра ці німе цького циві льного населе ння в СРСР використання в

Примусова праця німців у СРСР

Використа́ння примусо́вої пра́ці німе́цького циві́льного населе́ння в СРСР — використання в 1945—1956 роках в СРСР примусової праці вивезених з Німеччини, Румунії, Югославії, Угорщини, Болгарії та Чехословаччини цивільних осіб, німців за національністю.

Німецькі вчені-фізики, репатрійовані з Сухумі в лютому 1958 року
Репатрійовані з СРСР німецькі жінки та дівчата в карантинному таборі в Німеччині, серпень 1947 року

Депортація з Румунії, Югославії, Угорщини, Болгарії та Чехословаччини Редагувати

Після вступу радянських військ на території Румунії, Югославії, Угорщини, Болгарії та Чехословаччини 16 грудня 1944 Державний комітет оборони видав постанову № 7161cc, яким пропонувалося мобілізувати і інтернувати з напрямком для роботи в СРСР усіх працездатних німців, що проживали на території цих країн у віці — чоловіків від 17 до 45 років, жінок — від 18 до 30 років, незалежно від їх громадянства. На підставі цієї постанови в СРСР було вивезено 112 480 людей (61 375 чоловіків і 51 105 жінок).

Депортація зі Східної Пруссії і Верхньої Сілезії Редагувати

Після вступу радянських військ на територію Німеччини Державний комітет оборони 3 лютого 1945 видав постанову № 7467сс, згідно з яким у тиловій зоні 1, 2 і 3-го Білоруського та 1-го Українського фронтів наказувалося провести мобілізацію всіх придатних до фізичної праці і здатних носити зброю німців-чоловіків у віці від 17 до 50 років. При цьому німців, у відношенні яких буде встановлено, що вони служили в німецькій армії чи частинах фольксштурму, було наказано спрямовувати в табору для військовополонених, а з решти мобілізованих німців пропонувалося сформувати робочі батальйони для використання на роботах в СРСР. Станом на 20 лютого 1945 року в оперативних зонах вищевказаних фронтів — головним чином, в Верхньої Сілезії та Східної Пруссії — було мобілізовано 28 105 осіб. Крім цього, інтернованих і вивозилися в СРСР «учасники фашистських організацій» та «інший ворожий елемент». Всі ці заходи торкнулися в цілому 155 262 чоловік.

Більшість вивезених в СРСР німців було використано на роботах в Донбасі і Південній Україні. НКВС СРСР 27 лютого 1945 затвердив «Положення про прийом, зміст і працевикористання мобілізованих та інтернованих німців», за яким вони прямували на відновлювальні та будівельні роботи в шахтах, в основних цехах або на підсобні підприємства народних комісаріатів вугільної промисловості, чорної і кольорової металургії.

Відправка до СРСР фахівців Редагувати

У жовтні 1946 року в СРСР в добровільно-примусовому порядку були доставлені для використання за фахом фахівці в галузі авіаційної промисловості з Дессау, Галле та інших місць у східній Німеччині. Також були вивезені в СРСР 150 німецьких фахівців у галузі ракетобудування на чолі з Гельмутом Гертруппом. Ще раніше, в 1945 р. в СРСР було вивезено німецькі фахівці для участі в створенні радянської ядерної зброї (в їх числі були Манфред фон Арденне, Густав Герц, Ніколаус Ріль, Макс Фольмер, Петер Тіссен, Макс Штейнбек, Гернот Ціппо). Ці німецькі фахівці змогли повернутися на батьківщину в 1951-58 роках.

Репатріація Редагувати

Постановою Ради міністрів СРСР № 16533726сс від 27 липня 1946 року «Про відправку до Німеччини непрацездатних інтернованих німців» МВС СРСР давався дозвіл на відправку на батьківщину до 21 тис. чол. з їх числа. Ухвалою РМ СРСР № 14923572сс від 6 серпня 1949 року «Про репатріацію в 1949 році інтернованих німців та осіб інших національностей» велика частина залишених в СРСР інтернованих німців була репатрійована. На 15 липня 1950 року в СРСР утримувалося 1385 осіб. Вони були або засуджені радянськими судами, або утримувалися в зв'язку з «обізнаністю про об'єкти державної важливості». Всі вони були репатрійовані до кінця 1956 року.

Число жертв Редагувати

В цілому в СРСР померло від голоду і хвороб близько 66,5 тис. німецьких інтернованих.

У культурі Редагувати

Депортація етнічних німців з Румунії на примусову роботу в СРСР є сюжетом роману «Гойдалки дихання» (Atemschaukel, інша назва — «Вдих-видих») письменниці Герти Мюллер, мати якої також була депортована. Прототипом героя роману є румунський німецькомовний поет Оскар Пастіор

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. П. Полян.П. Полян. Не по своїй волі. [ 9 червня 2011 у Wayback Machine.] С. 210. З посиланням на ГАРФ, ф. 9401 оп. 2, од. хр. 68, л. 144—147; ЦХІДК, ф. 1п, оп. 13а, б 5, л. 9.
  2. П. Полян.П. Полян. Не по своїй волі. [ 9 червня 2011 у Wayback Machine.] С. 215.
  3. П. Полян.П. Полян. Не по своїй волі. [ 9 червня 2011 у Wayback Machine.] С. 217.
  4. С.Лесков. Бомба від німецького барона
  5. П. Полян.П. Полян. Не по своїй волі. [ 9 червня 2011 у Wayback Machine.] С. 236.
  6. П. Полян.П. Полян. Не по своїй волі. [ 9 червня 2011 у Wayback Machine.] С. 234.
  7. . Архів оригіналу за 17 вересня 2011. Процитовано 4 вересня 2011. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vikorista nnya primuso voyi pra ci nime ckogo civi lnogo nasele nnya v SRSR vikoristannya v 1945 1956 rokah v SRSR primusovoyi praci vivezenih z Nimechchini Rumuniyi Yugoslaviyi Ugorshini Bolgariyi ta Chehoslovachchini civilnih osib nimciv za nacionalnistyu Nimecki vcheni fiziki repatrijovani z Suhumi v lyutomu 1958 rokuRepatrijovani z SRSR nimecki zhinki ta divchata v karantinnomu tabori v Nimechchini serpen 1947 roku Zmist 1 Deportaciya z Rumuniyi Yugoslaviyi Ugorshini Bolgariyi ta Chehoslovachchini 2 Deportaciya zi Shidnoyi Prussiyi i Verhnoyi Sileziyi 3 Vidpravka do SRSR fahivciv 4 Repatriaciya 5 Chislo zhertv 6 U kulturi 7 Div takozh 8 Primitki 9 PosilannyaDeportaciya z Rumuniyi Yugoslaviyi Ugorshini Bolgariyi ta Chehoslovachchini RedaguvatiDokladnishe Gonninnya na nimciv 1941 1950 Pislya vstupu radyanskih vijsk na teritoriyi Rumuniyi Yugoslaviyi Ugorshini Bolgariyi ta Chehoslovachchini 16 grudnya 1944 Derzhavnij komitet oboroni vidav postanovu 7161cc yakim proponuvalosya mobilizuvati i internuvati z napryamkom dlya roboti v SRSR usih pracezdatnih nimciv sho prozhivali na teritoriyi cih krayin u vici cholovikiv vid 17 do 45 rokiv zhinok vid 18 do 30 rokiv nezalezhno vid yih gromadyanstva Na pidstavi ciyeyi postanovi v SRSR bulo vivezeno 112 480 lyudej 61 375 cholovikiv i 51 105 zhinok 1 Deportaciya zi Shidnoyi Prussiyi i Verhnoyi Sileziyi RedaguvatiPislya vstupu radyanskih vijsk na teritoriyu Nimechchini Derzhavnij komitet oboroni 3 lyutogo 1945 vidav postanovu 7467ss zgidno z yakim u tilovij zoni 1 2 i 3 go Biloruskogo ta 1 go Ukrayinskogo frontiv nakazuvalosya provesti mobilizaciyu vsih pridatnih do fizichnoyi praci i zdatnih nositi zbroyu nimciv cholovikiv u vici vid 17 do 50 rokiv Pri comu nimciv u vidnoshenni yakih bude vstanovleno sho voni sluzhili v nimeckij armiyi chi chastinah folksshturmu bulo nakazano spryamovuvati v taboru dlya vijskovopolonenih a z reshti mobilizovanih nimciv proponuvalosya sformuvati robochi bataljoni dlya vikoristannya na robotah v SRSR Stanom na 20 lyutogo 1945 roku v operativnih zonah vishevkazanih frontiv golovnim chinom v Verhnoyi Sileziyi ta Shidnoyi Prussiyi bulo mobilizovano 28 105 osib Krim cogo internovanih i vivozilisya v SRSR uchasniki fashistskih organizacij ta inshij vorozhij element Vsi ci zahodi torknulisya v cilomu 155 262 cholovik 2 Bilshist vivezenih v SRSR nimciv bulo vikoristano na robotah v Donbasi i Pivdennij Ukrayini 3 NKVS SRSR 27 lyutogo 1945 zatverdiv Polozhennya pro prijom zmist i pracevikoristannya mobilizovanih ta internovanih nimciv za yakim voni pryamuvali na vidnovlyuvalni ta budivelni roboti v shahtah v osnovnih cehah abo na pidsobni pidpriyemstva narodnih komisariativ vugilnoyi promislovosti chornoyi i kolorovoyi metalurgiyi Vidpravka do SRSR fahivciv RedaguvatiDokladnishe Viviz nimeckoyi tehnichnoyi inteligecenciyi do SRSRU zhovtni 1946 roku v SRSR v dobrovilno primusovomu poryadku buli dostavleni dlya vikoristannya za fahom fahivci v galuzi aviacijnoyi promislovosti z Dessau Galle ta inshih misc u shidnij Nimechchini Takozh buli vivezeni v SRSR 150 nimeckih fahivciv u galuzi raketobuduvannya na choli z Gelmutom Gertruppom She ranishe v 1945 r v SRSR bulo vivezeno nimecki fahivci dlya uchasti v stvorenni radyanskoyi yadernoyi zbroyi v yih chisli buli Manfred fon Ardenne Gustav Gerc Nikolaus Ril Maks Folmer Peter Tissen Maks Shtejnbek Gernot Cippo 4 Ci nimecki fahivci zmogli povernutisya na batkivshinu v 1951 58 rokah Repatriaciya RedaguvatiPostanovoyu Radi ministriv SRSR 16533726ss vid 27 lipnya 1946 roku Pro vidpravku do Nimechchini nepracezdatnih internovanih nimciv MVS SRSR davavsya dozvil na vidpravku na batkivshinu do 21 tis chol z yih chisla Uhvaloyu RM SRSR 14923572ss vid 6 serpnya 1949 roku Pro repatriaciyu v 1949 roci internovanih nimciv ta osib inshih nacionalnostej velika chastina zalishenih v SRSR internovanih nimciv bula repatrijovana Na 15 lipnya 1950 roku v SRSR utrimuvalosya 1385 osib Voni buli abo zasudzheni radyanskimi sudami abo utrimuvalisya v zv yazku z obiznanistyu pro ob yekti derzhavnoyi vazhlivosti Vsi voni buli repatrijovani do kincya 1956 roku 5 Chislo zhertv RedaguvatiV cilomu v SRSR pomerlo vid golodu i hvorob blizko 66 5 tis nimeckih internovanih 6 U kulturi RedaguvatiDeportaciya etnichnih nimciv z Rumuniyi na primusovu robotu v SRSR ye syuzhetom romanu Gojdalki dihannya Atemschaukel insha nazva Vdih vidih pismennici Gerti Myuller mati yakoyi takozh bula deportovana Prototipom geroya romanu ye rumunskij nimeckomovnij poet Oskar Pastior 7 Div takozh RedaguvatiOstarbajteri Nimecki vijskovopoloneni v Radyanskomu Soyuzi Nasilstvo shodo mirnogo naselennya Nimechchini 1945 Operaciya Skripka Zgvaltuvannya pid chas okupaciyi Nimechchini Viviz nimeckoyi tehnichnoyi inteligecenciyi do SRSRPrimitki Redaguvati P Polyan P Polyan Ne po svoyij voli Arhivovano 9 chervnya 2011 u Wayback Machine S 210 Z posilannyam na GARF f 9401 op 2 od hr 68 l 144 147 CHIDK f 1p op 13a b 5 l 9 P Polyan P Polyan Ne po svoyij voli Arhivovano 9 chervnya 2011 u Wayback Machine S 215 P Polyan P Polyan Ne po svoyij voli Arhivovano 9 chervnya 2011 u Wayback Machine S 217 S Leskov Bomba vid nimeckogo barona P Polyan P Polyan Ne po svoyij voli Arhivovano 9 chervnya 2011 u Wayback Machine S 236 P Polyan P Polyan Ne po svoyij voli Arhivovano 9 chervnya 2011 u Wayback Machine S 234 V Sonkin Gerta Myuller Kacheli dihannya Arhiv originalu za 17 veresnya 2011 Procitovano 4 veresnya 2011 Posilannya RedaguvatiP Polyan Ne po svoej vole Glava Internirovanie i deportaciya grazhdanskih nemcev iz stran Evropy v SSSR Arhivovano 9 chervnya 2011 u Wayback Machine Pavel Polyan Viktor Agaev Inostrancy v GULage posle vojny M Kolerov Voennoplennye v sisteme prinuditelnogo truda v SSSR 1945 1950 Arhivovano 4 listopada 2011 u Wayback Machine A Sviridova Za takoe kino nado ubivat Arhivovano 23 lipnya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Primusova pracya nimciv u SRSR amp oldid 40424415