Будівля уряду та канцелярія президента (словен. Vladna in predsedniška palača), також просто Будівля уряду (словен. Vladna palača) або Канцелярія президента (словен. Predsedniška palača) — будівля в Любляні, столиці Словенії, в якій знаходиться канцелярія президента Словенії, генерального секретаря уряду Словенії та Протокол Словенії. Розташована на розі вулиць Прешернова цеста (Prešernova cesta), Ерявцева цеста (Erjavčeva cesta) та Грегорчича (Gregorčičeva ulica) в районі Центр, поруч з Центром Цанкар'є. Використовується для проведення державних та церемоніальних заходів, а також для прийомів та зустрічей з іноземними високопосадовцями та главами держав, що приїжджають з візитом. Іноді тут проводяться виставки.
| Президентський палац | |
|---|---|
|
| |
| Президентський палац Президентський палац (Словенія) | |
| Країна | Словенія |
| Територіальна одиниця | Любляна Любляна |
| 46°02′57″ пн. ш. 14°29′53″ сх. д. / 46.0492560790277778° пн. ш. 14.49810647002777841° сх. д.Координати: 46°02′57″ пн. ш. 14°29′53″ сх. д. / 46.0492560790277778° пн. ш. 14.49810647002777841° сх. д. | |
| Стиль | неоренесанс |
| Архітектор | Рудольф Бауер і Emil von Försterd |
| Час заснування | 1899 |
| Сучасний стан | monument of local significanced |
| Сайт | predsednik.si/up-rs/uprs.nsf/objave/Predsedniska-palaca |
| Президентський палац у Вікісховищі |
Історія ред.
Проектна документація будівлі була підготовлена інженером Рудольфом Бауером на основі роботи архітектора Еміля фон Фьорстера. Перші розкопки відбулися у жовтні 1886 року, фундамент був закладений навесні 1897 року. Дозвіл на використання було видано 11 листопада 1898 року. Спочатку будівля використовувалася як штаб-квартира провінційної влади Герцогства Крайна. Після Другої світової війни тут розміщувалися мерія Любляни, Конституційний суд, а з 1975 року — Виконавча рада Соціалістичної Республіки Словенія. З 1993 року тут розміщується канцелярія президента Республіки Словенія, канцелярія прем'єр-міністра Словенії та генерального секретаря уряду Словенії. Того ж року будівлю було взято під охорону як пам'ятку культури.
Архітектура ред.
Триповерхова будівля побудована в стилі неоренесансу і має атріальний план. Є два внутрішні двори і велика зала, так звана Кришталева зала, яка зараз використовується для прийомів, але спочатку була каплицею. Передній фасад, повернутий у бік вулиці Прешерна, має три входи. Обабіч головного входу, який знаходиться посередині, стоять алегоричні статуї влади і закону, створені віденським архітектором Йозефом Байєром. На фасаді також є два другорядні входи, по одному з кожного боку від головного входу. Ці входи виходять на жвавий міський проспект і не справляють враження, характерного для протокольної будівлі. Крім того, є входи з вулиці Ерявець та вулиці Грегорчича. Кути будівлі підкреслені вежами. Інтер'єр був оформлений у міжвоєнний період (20 століття) Гойміром Антоном Косом зі сценами з історії Словенії.
Примітки ред.
- Registry of Cultural Heritage of Slovenia — Міністерство культури Словенії.
- ↑ Habič, Marko (1997). . Prestolnica Ljubljana nekoč in danes [A pictorial chronicle of a capital city]. Geopedia.si (National Publishing House of Slovenia. Sinergise, d. o. o.). ISBN 86-341-2007-4. Архів оригіналу за 4 лютого 2011.
- Četrtna skupnost Center [Center District] (словен.). Процитовано 18 лютого 2012.
- Dan odprtih vrat Predsedniške palače sredi srede na Valu 202 [Doors Open Day of the Presidential Palace in the Middle of the Wednesday at Val 202]. RTV Slovenia. Office of the President of the Republic of Slovenia. 4 грудня 2002. Процитовано 18 лютого 2012.
- Najbolj fotogenični utrinki 20-letne Slovenije [The Most Photogenic Moments of the 20-Year-Old Slovenia] (словен.). MMC RTV Slovenia. 4 січня 2011.
- O sloART.si [About sloART.si]. sloART.si (словен.). Estoritve d. o. o.
- ↑ (необхідна підписка) Vladna palača praznuje stoletnico [The Government Palace Celebrates its 100th Anniversary]. Slovenian Press Agency. 11 листопада 1998.
- ↑ Stavba deželne vlade – Predsedstvo Republike Slovenije [The Building of the Provincial Government – The Presidency of the Republic of Slovenia]. Arhitekturni vodnik [Architectural Guide] (словен.). Zavod Trajekt [Trajekt Institute]. Процитовано 18 лютого 2012.
- ↑ Predsedniška palača [President's Office]. Predsednik Republike Slovenije [The President of the Republic of Slovenia] (словен.). 2008. Процитовано 18 лютого 2012.
- ↑ Unetič, Ines (2009). Protokolarni prostor v Ljubljani: Podoba protokolarnega prostora skozi čas, prostor in družbo [Protocol Space in Ljubljana: Image of the Protocol Space Through Time, Space, and Society]. Kronika (sl, en) 57 (1): 106. ISSN 0023-4923.
- ↑ . Registry of Immovable Cultural Heritage (словен.). Ministry of Culture, Republic of Slovenia. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 18 лютого 2012.
- Predsednik republike [President of the Republic]. MMC RTV Slovenia (словен.). 18 січня 2006.