По́рту (порт. Porto; МФА: [ˈpoɾ.tu], «порт, гавань») — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Порту. Адміністративний центр округу. Розташований у західній частині країни, на березі Атлантичного океану, на теренах історичної португальської провінції Дору-Міню. Належить до Портуської діоцезії Католицької церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1123 року. Поділяється на 7 парафій. За адміністративним поділом, чинним до 1976 року, був складовою провінції Берегове Дору. Площа муніципалітету — 41,42 км², населення муніципалітету — 237591 ос. (2011); густота населення — 5736,14 осіб/км² . Патрон — Діва Марія. Святковий день муніципалітету — 24 червня. Поштовий індекс — 4000. Код місцевої адміністративної одиниці — 1312. Складова статистичного регіону Північ.
| По́рту | ||
|---|---|---|
| — Муніципалітет — | ||
| ||
| Країна | Португалія | |
| Регіон | Північ | |
| Округ | Порту | |
| Муніципалітет | ||
| Парафії | 7 парафій | |
| Уряд | ||
| - Президент | ||
| Площа | ||
| - Повна | 41,42 км² | |
| Населення (2011) | ||
| - Усього | 237 591 | |
| - Густота | 5736,1/км² | |
| Часовий пояс | WET (UTC±00:00) | |
| - Літній час | WEST (UTC+01:00) | |
| Поштовий індекс | 4000 | |
| Код LAU | 1312 | |
| Покровитель | Діва Марія | |
| Місцеве свято | 24 червня | |
| Вебсайт: Офіційний сайт | ||
Друге за розміром місто країни після Лісабону. Центр великої північної атлантичної агломерації Велике Порту. Один з найбільш промислово розвинутих осередків Португалії. Центр Портуського єпископства. Рібейра, історичний центр міста — світова спадщина ЮНЕСКО з 1996 року.
Назва ред.
- По́рт Ка́ле (лат. Portus Cale, «порт Кале») — латинська назва римських часів.
- Портка́ле (лат. Portucale) — середньовічна латинська назва, що походить від римської. Стала основою назви «Португалія».
- По́рто (лат. Porto) — пізня середньовічна латинська і старопортугальська назви.
Географія ред.
Порту розташоване на північному заході Португалії, на заході округу Порту.
Порту межує на півночі з муніципалітетом Матозінюш, на сході — з муніципалітетом Гондомар, на півдні — з муніципалітетом Віла-Нова-де-Гая. На заході омивається водами Атлантичного океану.
Історія ред.
Місто Порту виникло на базі портового містечка Порт Кале. Одні вчені вважають, що його заснували грецькі колоністи і назва походить від грецького слова Καλλισ (калліс, «прекрасний»). На думку інших, його заснували римляни й назвали Кале — скорочено від назви Теплий порт. Є версія, що назва Порт Кале походить від самоназви племені Каллеси або Галлесі, звідси й назва іспанської провінції Галісія.
З 200 року до нашої ери територія навколо містечка належала Римській республіці, а з 38 року до нашої ери — у складі римської провінції Тарраконська Іспанія. Після краху Римської імперії цю землю спочатку займало королівство свевів, а з 585 року — Вестготське королівство. Вони й змінили назви з римського Кале на Порт Кале.
З початком Реконкісти на Піренейському півострові утворюється Графство Портукаленсе, головним містом якого стає Порт Кале. Від нього походить назва спочатку графства, потім королівства й сучасної країни — Португалії.
1120 року португальська графиня Тереза Леонська дарувала Візеу портуському єпископу Уго. 1123 року сеньйор-єпископ надав йому форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
Через деякий час вже королі Португалії намагалися знову встановити контроль над Порту. В цьому вони знайшли підтримку у містян. Майже 200 років точилась боротьба між єпископами Порту, з одного боку, та жителями міста й королями, з іншого. Нарешті в 1406 році король Португалії Жуан I Великий зумів досягти угоди з португальським єпископом. Король отримував права над містом, а навзаєм зобов'язувався щорічно виплачувати єпископу 3 тисячі лібр, або 319 г золота.
Населення ред.
| Кількість мешканців | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 |
| 89 349 | 110 707 | 146 454 | 165 729 | 191 890 | 202 310 | 229 794 | 258 548 | 281 406 | 303 424 | 301 655 | 327 368 | 302 472 | 263 131 | 237 591 |
Економіка ред.
Один з найвідоміших продуктів експорту Португалії, портвейн, (Vinho do Porto), був названий на честь міста, тому що це вино виникло в цій області, точніше, у Віла-Нова-де-Гайя, місті на протилежному березі річки від Порту. Тільки вино, вироблене в районі річки Дору, може офіційно називатися портвейном.
Порту добре відомий своїм підприємницьким духом, характерною культурою і місцевою кухнею. Місто часто називають північною столицею Португалії. Фактично місто і є столицею великого Північного регіону, який покриває приблизно чверть території країни. Мешканців Порту легко відрізнити за їх типовим північним акцентом.
Транспорт ред.
Освіта ред.
Спорт ред.
Персоналії ред.
- Мануел де Олівейра (1908—2015) — португальський кінорежисер і сценарист.
Кухня ред.
Порту відоме своїми особливими стравами: франсезінья, кальду верде, бакаляу ком наташ[en] тощо.
Ще в 15 столітті, місто Порту мало віддавати усе м'ясо, що було в них, військовим окрім тельбухів. З часом вони винайшли багато способів їх приготування (наприклад добрадінья, Тріпаш а мода ду Порту) і з часом це стало однією з найвідоміших особливостей кухні міста. Крім того, жителів Порту називають «тельбухоїди» (tripeiros).
Галерея ред.
Пам'ятки ред.
Примітки ред.
- European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População)
- Santos, Nina. 5 Traditional Dishes You Must Try When in Porto. Culture Trip. Процитовано 4 квітня 2020.
- 30 most interesting facts about Portugal. travel drafts (амер.). 12 вересня 2017. Процитовано 4 квітня 2020.
Джерела ред.
- Porto Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1911. — Vol. V. — P. 916-921.
- Vilhena Barbosa, Inácio de. As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasão d'armas : in 3 vol. — Lisboa : Typographia do Panorama, 1860. — Vol. 2. — P. 156-192.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Порту