www.wikidata.uk-ua.nina.az

Провінції Португалії Прові нції Португа лії адміністративно територіальні одиниці Португалії до запровадження сучасного

Провінції Португалії

Прові́нції Португа́лії — адміністративно-територіальні одиниці Португалії до запровадження сучасного адміністративного поділу Португалії

Античність Редагувати

Перші провінції на території Португалії були встановлені в часи Римського панування на Піренейському півострові. Між 27 і 13 роками до н. е. римляни поділили його на три частини — провінції Тарраконіка, Бетіка та Лузітанія. Майбутня Португалія займала західні землі Тарраконіки та більшу частину Лузітанії. У добу імператора Діоклетіана зі складу Тарраконіки виокремили Карфагеніку та Галлецію. Північні португальські території опинилися в Галлеції.

Римський адміністративний поділ з незначними змінами залишався у варварському Королівстві вестготів, яке на початок VIII століття підкорило всю територію Піренейського півострова. Землі майбутньої Португалії були поділені між вестготськими провінціями Галлеція на півночі та Лузітанія на півдні. Після мусульманського завоювання Іспанії вестготська держава була знищена, а терени Португалії потрапили в територіальне об'єднання Аль-Андалус. Мусульмани включили португальські землі до своїх провінцій Аль-Табр Аль-Адна (Нижня Марка) та Аль-Гарб (Захід).

Під час Реконкісти християнські держави Піренейського півострова наслідували римські та вестготські зразки, зберігаючи назви античних провінцій. Проте самі королівства поділялися на графства, які очолювали місцеві управителі — графи або князі. Їхні володіння так само ділилися на менші одиниці, де головували удільні місцеблюстителі. Португальське королівство виникло на основі графства Португалія (Портукале), що до своєї незалежності залежало від Леонського королівства.

Середньовіччя Редагувати

Колишній поділ на 6 провінцій

З XV століття Королівство Португалія поділялося на 6 великих територіально-адміністративних одиниць. До кінця XVI століття вони називалися комарками (порт. comarca); згодом стали називати провінціями (порт. província). Загалом вони зберігалися в основі адміністративного поділу країни до ХІХ століття. З півночі на південь вони були такі:

  • Трансмонтана — північний схід;
  • Дору-Міню — північний захід;
  • Бейра — центр;
  • Комарка Ештремадура (лат. Extremadura, порт. Estremadura, Естемадурська комарка) — узбережна, в межах річок Тежу й Дору на півдні; у XVI столітті північний кордон проходив на півдні річки Мондегу, а південний — по Тежу, охоплюючи Сетубалський півострів.
  • Комарка Ентре-Тежу-і-Гуадіана (порт. Entre-Tejo-e-Odiana; Зарічна комарка, або Заріччя) — в межах річок Тежу на півночі й гір Калдейранських гір на півдні. Згодом перейменована на комарку Алентежу (лат. Transtagana, порт. Alentejo; Затежжя, Транстагія).
  • Королівство Алгарве (порт. Algarve) — від Калдейранських гір на півночі до океанського узбережжя на півдні. Завжди мало почесний титул «королівства», хоча управління в ньому здійснювалося на рівних з іншими комарками умовах.

Кожну з комарок очолював урядник, що називався тенент (порт. tenent, «намісник»; в англійській літературі — «лейтенант»). Він представляв королівську владу на місці, був адміністративним управителем і головним суддею. Згодом намісників називали старшими намісниками (порт. meirinhos-mor), коррегедорами (нім. corregedore, «виправниками»), комендантами, або військовими губернаторами (порт. governador das armas).

В середині 18 століття територію навколо Порту було виділено від Ентре-Доуру-і-Мінью та Бейра, утворивши таким чином Партіду-ду-Порту — військову одиницю під керівництвом власного військового губернатора. Проте ця одинця продовжувала входити до складу відповідних провінцій, у всіх інших відношеннях, крім військових.

Модерн Редагувати

1832—1835 Редагувати

Після Ліберальної революції 1820 року королівський уряд отримав пропозиції від лібералів провести адміністративно-територіальну реформу. Планувалося поділити країну на адміністративні округи. Ці пропозиції не були реалізовані через протистояння з консерваторами-абсолютистами.

1832 року, в ході Громадянської війни, ліберальний уряд у вигнанні на Азорських островах односторонньо проголосив адміністративно-територіальну реформу країни. Її автором був міністр Мозіню-да-Сілвейра. Реорганізація охоплювала усю португальську національну територію, в тому числі острови і заморські володіння. Португалія поділялася на 10 провінцій (префектур). Вони складалися з комарок (субпрефектур), а ті — з муніципалітетів. Провінції очолювали префекти, комарки — субпрефекти, муніципалітети — мери. Кожна адміністративна одиниця отримувала власну виборну раду. До традиційних провінцій додавалися нові: Дору (колишнє управління Порту), Азори і Мадейра.

Одночасно, в заморських територіях Португалії утворювалися провінції Гвінеї і Кабо-Верде, Анголи, Мозамбіку, Індії, Сан-Томе і Принсіпі, Східного Тимору і Макао. Вони отримали своїх префектів, виборні ради, і були рівноправними з провінціями метрополії.

1833 року провінцію Азори розділили на дві — Західну і Східну (через небажання острова Сан-Мігел підпорядковуватися острову Терсейрі). 1836 року після заснування Орти із Західної провінції виокремили Центральну.

Реформа набула чинності по всій країні лише 1834 року після перемоги лібералів у громадянській війні.

1835—1936 Редагувати

Однак, відразу у 1835 цей поділ було замінено поділом на адміністративні округи. Хоча основне розділення країни стало на округи, провінції 1832 були збережені, хоч і без власних органів, а лише як кластери округів для статистичних і регіональних цілей. Таке становище залишалося аж до 20 століття.

Отже, в континетальній частині і на островах, провінції 1832 виглядали так:

1936—1937 Редагувати

Колишній (з 1936 р.) поділ на провінції, встановлений за часів Нової держави

З самого початку існування Нової держави було запроваджено політику реорганізації країни, яка була передбачена Конституцією 1933. Континентальна частина країни мала бути розділена на регіональні автаркії, названі провінціями. Цей процес було завершено у 1936 році. Провінційний поділ базувався на дослідженнях географа Аморіна Жірау (порт. Amorim Girão), опублікованих між 1927-1930, що передбачали поділ континентальної частини Португалії на 13 «природних регіонів». Проте було утворено лише 11 провінцій, кожна з яких відповідала «природним регіонам» Аморіна Жірау, за винятком двох: «природні регіони» Траз-уж-Монтіш і Алту-Дору, Бейра-Алта і Бейра-Траншмонтана були об'єднані, відповідно, у провінцію Траз-уж-Монтіш і Алту-Дору і Бейра-Алта і Бейра-Траншмонтана. Паралельно поділу на провінції зберігався і поділ на адміністративні округи, границі яких не збігалися.

У 1959 році функції регіональних автаркій перейшли до адміністративних округів, при чому провінційні управи або жунти були замінені на окружні (порт. Juntas Distritais). Провінції продовжували бути одиницями історичного і географічного значення, припинивши своє існування де-юре з прийняттям Конституції 1976.

Попри це, назви провінцій використовуються дотепер як у шкільних посібниках, так і в обіговій розмовній мові багатьох португальців. Виділяють такі провінції:


У 1936-1976 територія Португалії офіційно ділилася на провінції, вживання історичних назв яких зберігається:

Адміністративно-територіальний поділ Редагувати

Історичні провінції та острови Округи Площа
(тисяч км)		 Населення
(тисяч осіб, 1972)		 Центри
Мінью Віана-ду-Каштелу 2,1 246 Віана-ду-Каштелу
Брага 2,7 610 Брага
Трансмонтана і Верхнє Дору Віла-Реал 4,2 256 Віла-Реал
Браганса 6,5 172 Браганса
Берегове Дору Порту 2,3 1330 Порту
Верхня Бейра
Нижня Бейра
Берегова Бейра 		Візеу 5,0 399 Візеу
Гуарда 5,5 201 Гуарда
Каштелу-Бранку 6,7 245 Каштелу-Бранку
Коїмбра 4,0 396 Коїмбра
Авейру 2,7 546 Авейру
Лейрія 3,5 372 Лейрія
Рібатежу Сантарен 6,7 423 Сантарен
Ештремадура Лісабон 2,8 1611 Лісабон
Сетубал 5,15 487 Сетубал
Верхнє Алентежу Евора 7,4 173 Евора
Порталегрі 5,9 140 Порталегрі
Байшу-Алентежу Бежа 10,2 194 Бежа
Алгарве Фару 5,1 261 Фару
Азорські острови Ангра-ду-Ероішму 0,7 84 Ангра-ду-Ероішму
Орта 0,8 40 Орта
Понта-Делгада 0,85 155 Понта-Делгада
Мадейра Фуншал 0,8 248 Фуншал

Примітки Редагувати

  1. José António Costa Ferreira (2005), p.21
  2. José António Costa Ferreira (2005), p.22
  3. ↑ José J.X. Sobral (11 August 2008)
  4. ↑ José J. X. Sobral, As Divisões Administrativas de Portugal, ao Longo dos Tempos, AUDACES
  5. ↑ As divisões administrativas de Portugal, ao longo dos tempos

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Провінції Португалії

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Provi nciyi Portuga liyi administrativno teritorialni odinici Portugaliyi do zaprovadzhennya suchasnogo administrativnogo podilu Portugaliyi Zmist 1 Antichnist 2 Serednovichchya 3 Modern 3 1 1832 1835 3 2 1835 1936 4 1936 1937 5 Administrativno teritorialnij podil 6 Primitki 7 PosilannyaAntichnist RedaguvatiPershi provinciyi na teritoriyi Portugaliyi buli vstanovleni v chasi Rimskogo panuvannya na Pirenejskomu pivostrovi Mizh 27 i 13 rokami do n e rimlyani podilili jogo na tri chastini provinciyi Tarrakonika Betika ta Luzitaniya 1 Majbutnya Portugaliya zajmala zahidni zemli Tarrakoniki ta bilshu chastinu Luzitaniyi U dobu imperatora Diokletiana zi skladu Tarrakoniki viokremili Karfageniku ta Galleciyu Pivnichni portugalski teritoriyi opinilisya v Galleciyi 2 Rimskij administrativnij podil z neznachnimi zminami zalishavsya u varvarskomu Korolivstvi vestgotiv yake na pochatok VIII stolittya pidkorilo vsyu teritoriyu Pirenejskogo pivostrova Zemli majbutnoyi Portugaliyi buli podileni mizh vestgotskimi provinciyami Galleciya na pivnochi ta Luzitaniya na pivdni Pislya musulmanskogo zavoyuvannya Ispaniyi vestgotska derzhava bula znishena a tereni Portugaliyi potrapili v teritorialne ob yednannya Al Andalus Musulmani vklyuchili portugalski zemli do svoyih provincij Al Tabr Al Adna Nizhnya Marka ta Al Garb Zahid Pid chas Rekonkisti hristiyanski derzhavi Pirenejskogo pivostrova nasliduvali rimski ta vestgotski zrazki zberigayuchi nazvi antichnih provincij Prote sami korolivstva podilyalisya na grafstva yaki ocholyuvali miscevi upraviteli grafi abo knyazi Yihni volodinnya tak samo dililisya na menshi odinici de golovuvali udilni misceblyustiteli 3 Portugalske korolivstvo viniklo na osnovi grafstva Portugaliya Portukale sho do svoyeyi nezalezhnosti zalezhalo vid Leonskogo korolivstva nbsp Rimski provinciyiI st do n e nbsp Rimski provinciyi17 do n e nbsp Rimski provinciyiIII st nbsp Rimski provinciyi293 nbsp Vestgotski provinciyi700 nbsp Kordovskij halifat1000Serednovichchya Redaguvati nbsp Kolishnij podil na 6 provincijZ XV stolittya Korolivstvo Portugaliya podilyalosya na 6 velikih teritorialno administrativnih odinic Do kincya XVI stolittya voni nazivalisya komarkami port comarca zgodom stali nazivati provinciyami port provincia Zagalom voni zberigalisya v osnovi administrativnogo podilu krayini do HIH stolittya Z pivnochi na pivden voni buli taki Transmontana pivnichnij shid Doru Minyu pivnichnij zahid Bejra centr Komarka Eshtremadura lat Extremadura port Estremadura Estemadurska komarka uzberezhna v mezhah richok Tezhu j Doru na pivdni u XVI stolitti pivnichnij kordon prohodiv na pivdni richki Mondegu a pivdennij po Tezhu ohoplyuyuchi Setubalskij pivostriv Komarka Entre Tezhu i Guadiana port Entre Tejo e Odiana Zarichna komarka abo Zarichchya v mezhah richok Tezhu na pivnochi j gir Kaldejranskih gir na pivdni Zgodom perejmenovana na komarku Alentezhu lat Transtagana port Alentejo Zatezhzhya Transtagiya Korolivstvo Algarve port Algarve vid Kaldejranskih gir na pivnochi do okeanskogo uzberezhzhya na pivdni Zavzhdi malo pochesnij titul korolivstva hocha upravlinnya v nomu zdijsnyuvalosya na rivnih z inshimi komarkami umovah Kozhnu z komarok ocholyuvav uryadnik sho nazivavsya tenent port tenent namisnik v anglijskij literaturi lejtenant Vin predstavlyav korolivsku vladu na misci buv administrativnim upravitelem i golovnim suddeyu Zgodom namisnikiv nazivali starshimi namisnikami port meirinhos mor korregedorami nim corregedore vipravnikami komendantami abo vijskovimi gubernatorami port governador das armas 3 V seredini 18 stolittya teritoriyu navkolo Portu bulo vidileno vid Entre Douru i Minyu ta Bejra utvorivshi takim chinom Partidu du Portu vijskovu odinicyu pid kerivnictvom vlasnogo vijskovogo gubernatora Prote cya odincya prodovzhuvala vhoditi do skladu vidpovidnih provincij u vsih inshih vidnoshennyah krim vijskovih 4 Modern Redaguvati1832 1835 Redaguvati Pislya Liberalnoyi revolyuciyi 1820 roku korolivskij uryad otrimav propoziciyi vid liberaliv provesti administrativno teritorialnu reformu Planuvalosya podiliti krayinu na administrativni okrugi Ci propoziciyi ne buli realizovani cherez protistoyannya z konservatorami absolyutistami 5 1832 roku v hodi Gromadyanskoyi vijni liberalnij uryad u vignanni na Azorskih ostrovah odnostoronno progolosiv administrativno teritorialnu reformu krayini Yiyi avtorom buv ministr Mozinyu da Silvejra Reorganizaciya ohoplyuvala usyu portugalsku nacionalnu teritoriyu v tomu chisli ostrovi i zamorski volodinnya 5 Portugaliya podilyalasya na 10 provincij prefektur Voni skladalisya z komarok subprefektur a ti z municipalitetiv Provinciyi ocholyuvali prefekti komarki subprefekti municipaliteti meri Kozhna administrativna odinicya otrimuvala vlasnu vibornu radu Do tradicijnih provincij dodavalisya novi Doru kolishnye upravlinnya Portu Azori i Madejra Provinciyi i komarkiMinyu Transmontana Doru Verhnya Bejra Nizhnya BejraBarselush Braga Gimarajnsh Monsan Ponte de Lima Bragansa Vila Real Monkorvu Shavesh Avejru Koyimbra Penafiyel Portu Fejra Vizeu Lamegu Trankozu Guarda Kashtelu Branku Sejya TomarEshtremadura Alentezhu Algarve Azori MadejraAlenker Lejriya Lisabon Santaren Torresh Vedrash Bezha Evora Elvash Orike Portalegre Setubal Lagush Tavira Faru Angra Ponta Delgada Funshal Odnochasno v zamorskih teritoriyah Portugaliyi utvoryuvalisya provinciyi Gvineyi i Kabo Verde Angoli Mozambiku Indiyi San Tome i Prinsipi Shidnogo Timoru i Makao Voni otrimali svoyih prefektiv viborni radi i buli rivnopravnimi z provinciyami metropoliyi 5 1833 roku provinciyu Azori rozdilili na dvi Zahidnu i Shidnu cherez nebazhannya ostrova San Migel pidporyadkovuvatisya ostrovu Tersejri 5 1836 roku pislya zasnuvannya Orti iz Zahidnoyi provinciyi viokremili Centralnu Reforma nabula chinnosti po vsij krayini lishe 1834 roku pislya peremogi liberaliv u gromadyanskij vijni 5 1835 1936 Redaguvati Odnak vidrazu u 1835 cej podil bulo zamineno podilom na administrativni okrugi Hocha osnovne rozdilennya krayini stalo na okrugi provinciyi 1832 buli zberezheni hoch i bez vlasnih organiv a lishe yak klasteri okrugiv dlya statistichnih i regionalnih cilej Take stanovishe zalishalosya azh do 20 stolittya Otzhe v kontinetalnij chastini i na ostrovah provinciyi 1832 viglyadali tak Minyu Transmontana Doru Verhnya Bejra Bejra Bajsha Eshtremadura Alentezhu Algarve Azori Madejra1936 1937 Redaguvati nbsp Kolishnij z 1936 r podil na provinciyi vstanovlenij za chasiv Novoyi derzhaviZ samogo pochatku isnuvannya Novoyi derzhavi bulo zaprovadzheno politiku reorganizaciyi krayini yaka bula peredbachena Konstituciyeyu 1933 Kontinentalna chastina krayini mala buti rozdilena na regionalni avtarkiyi nazvani provinciyami Cej proces bulo zaversheno u 1936 roci Provincijnij podil bazuvavsya na doslidzhennyah geografa Amorina Zhirau port Amorim Girao opublikovanih mizh 1927 1930 sho peredbachali podil kontinentalnoyi chastini Portugaliyi na 13 prirodnih regioniv Prote bulo utvoreno lishe 11 provincij kozhna z yakih vidpovidala prirodnim regionam Amorina Zhirau za vinyatkom dvoh prirodni regioni Traz uzh Montish i Altu Doru Bejra Alta i Bejra Transhmontana buli ob yednani vidpovidno u provinciyu Traz uzh Montish i Altu Doru i Bejra Alta i Bejra Transhmontana Paralelno podilu na provinciyi zberigavsya i podil na administrativni okrugi granici yakih ne zbigalisya 4 U 1959 roci funkciyi regionalnih avtarkij perejshli do administrativnih okrugiv pri chomu provincijni upravi abo zhunti buli zamineni na okruzhni port Juntas Distritais Provinciyi prodovzhuvali buti odinicyami istorichnogo i geografichnogo znachennya pripinivshi svoye isnuvannya de yure z prijnyattyam Konstituciyi 1976 Popri ce nazvi provincij vikoristovuyutsya doteper yak u shkilnih posibnikah tak i v obigovij rozmovnij movi bagatoh portugalciv Vidilyayut taki provinciyi Minyu Transmontana Beregove Doru Beregova Bejra Verhnya Bejra Nizhnya Bejra Ribatezhu Eshtremadura Verhnye Alentezhu Nizhnye Alentezhu AlgarveU 1936 1976 teritoriya Portugaliyi oficijno dililasya na provinciyi vzhivannya istorichnih nazv yakih zberigayetsya Algarve port Algarve Verhnye Alentezhu port Alto Alentejo Nizhnye Alentezhu port Baixo Alentejo Verhnya Bejra port Beira Alta Nizhnya Bejra port Beira Baixa Beregova Bejra port Beira Litoral Beregove Doru port Douro Litoral Minyu port Minho Ribatezhu port Ribatejo Transmontana i Verhnye Doru port Tras os Montes e Alto Douro Eshtremadura port Estremadura Administrativno teritorialnij podil RedaguvatiIstorichni provinciyi ta ostrovi Okrugi Plosha tisyach km Naselennya tisyach osib 1972 CentriMinyu Viana du Kashtelu 2 1 246 Viana du KashteluBraga 2 7 610 BragaTransmontana i Verhnye Doru Vila Real 4 2 256 Vila RealBragansa 6 5 172 BragansaBeregove Doru Portu 2 3 1330 PortuVerhnya BejraNizhnya BejraBeregova Bejra Vizeu 5 0 399 VizeuGuarda 5 5 201 GuardaKashtelu Branku 6 7 245 Kashtelu BrankuKoyimbra 4 0 396 KoyimbraAvejru 2 7 546 AvejruLejriya 3 5 372 LejriyaRibatezhu Santaren 6 7 423 SantarenEshtremadura Lisabon 2 8 1611 LisabonSetubal 5 15 487 SetubalVerhnye Alentezhu Evora 7 4 173 EvoraPortalegri 5 9 140 PortalegriBajshu Alentezhu Bezha 10 2 194 BezhaAlgarve Faru 5 1 261 FaruAzorski ostrovi Angra du Eroishmu 0 7 84 Angra du EroishmuOrta 0 8 40 OrtaPonta Delgada 0 85 155 Ponta DelgadaMadejra Funshal 0 8 248 FunshalPrimitki Redaguvati Jose Antonio Costa Ferreira 2005 p 21 Jose Antonio Costa Ferreira 2005 p 22 a b Jose J X Sobral 11 August 2008 a b Jose J X Sobral As Divisoes Administrativas de Portugal ao Longo dos Tempos AUDACES a b v g d As divisoes administrativas de Portugal ao longo dos temposPosilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Provinciyi Portugaliyi Knigi BSE Portugaliya Provinciyi Portugaliyi BSE 3 ye vid As divisoes administrativas de Portugal ao longo dos tempos Victor de Sa A reforma administrativa liberal que precedeu a de Mousinho da Silveira Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Provinciyi Portugaliyi amp oldid 37620207