| Поль Клодель | |
|---|---|
| Paul Claudel | |
| Поль Клодель в 1927 році | |
| Ім'я при народженні | фр. Paul Louis Charles Claudel |
| Псевдонім | Delachapelle |
| Народився | 6 серпня 1868 Вільнев-сюр-Фер |
| Помер | 23 лютого 1955 (86 років) Париж |
| Поховання | Château de Branguesd :
|
| Громадянство | Франція |
| Діяльність | поет, драматург, есеїст, дипломат |
| Alma mater | ліцей Людовика Великого і École Libre des Sciences Politiquesd |
| Мова творів | французька |
| Роки активності | 1890 — 1955 |
| Жанр | театр, поезія і есей |
| Magnum opus | Division of Middayd, The Satin Slipperd і The Story of Tobie and Sarad |
| Членство | Французька академія, Американська академія мистецтв і наук, Баварська академія витончених мистецтв і Q2867254? |
| Конфесія | католицька церква |
| Батько | Louis Prosper Claudeld |
| Мати | Louise-Athanaïse Cécile Amelie CERVEAUXd |
| Брати, сестри | Каміла Клодель |
| У шлюбі з | Reine Claudeld |
| Діти | Louise Vetchd, Pierre Claudeld, Henri Claudeld, Renée Nantetd, Marie Frégnac-Claudeld і Reine Parisd |
| Автограф | |
| Нагороди | |
| Сайт: paul-claudel.net | |
| | |
| Поль Клодель у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах | |
| Роботи у Вікіджерелах |
Поль Клодель (фр. Paul Claudel, 6 серпня 1868, Вільнев-сюр-Фер, департамент Ена — 23 лютого 1955, Париж) — французький поет, драматург, есеїст, дипломат.
Біографія Редагувати
Молодший брат скульпторки Камілли Клодель, моделі і коханої Родена. 1886 року, на Різдвяній месі в соборі Паризької Богоматері, пережив релігійне откровення, 1890 року прийняв католицизм. Під час навчання в Інституті політичних досліджень почав писати вірші й увійшов до кола письменників, що гуртувалися навколо Стефана Малларме. По закінченні інституту планував зайнятись вивченням далекосхідних мов та все-таки вирішив піти на дипломатичну службу, на якій залишався до виходу на пенсію. 1894—1895 роки провів на дипломатичній роботі у США. З 1895 по 1909 рік працював у французьких представництвах в Китаї (Шанхай, Фучжоу, Пекін, Тяньцзінь). Певний час працював у Чехословаччині, Німеччині, Бразилії та Данії. У 1921—1927 роках працював у Японії, потім ще раз у США (1927—1933) і нарешті у Бельгії.
Клоделя зараховують до прихильників руху «Католицьке оновлення» (Renouveau catholique). Його високо цінували у католицьких колах особливо у 1920-1940-і роки. 1946 року Клоделя було обрано до Французької академії.
Незважаючи на часті переїзди й постійну роботу, не пов'язану з літературою, доробок Клоделя дуже великий. Клодель проягом багатьох років перші години свого робочого дня присвячував літературі. Його доробок складають поезії, філософські есе та п'єси. На творчість Клоделя великий вплив мала філософська концепція Анрі Бергсона.
Визнання Редагувати
Клодель був удостоєний Великого Хреста ордена Почесного легіону. У 1946 році його обрали членом Французької академії. Драма Клоделя «Жанна д'Арк на вогнищі» (1939) р. стала основою для ораторії А. Онеггера, фільм за нею зняв у 1954 Роберто Росселліні, в головній ролі — Інгрід Бергман. Даріус Мійо написав оперу «Христофор Колумб» на сюжет Клоделя. За п'єсою «Атласний черевичок» (1929) знятий фільм Маноель ді Олівейри (1985).
Твори Редагувати
Драми Редагувати
- Tête d'or (1890, перший варіант)
- La Jeune Fille Violaine (1892, перший варіант)
- La Ville (1893, перший варіант)
- L'Échange; Tête d'Or (1894, перший варіант)
- La Jeune Fille Violaine (1901, другий вариант)
- Le Repos du septième jour (1901)
- L'Otage (1911)
- L'Annonce faite à Marie (1912)
- L'Ours et la Lune (1917)
- Le Pain dur (1918)
- Les Choéphores d'Eschyle (1919)
- Le Père humilié (1920)
- Les Euménides d'Eschyle (1920)
- Protée (1920, перший варіант)
- Le Soulier de satin (1929)
- Le Livre de Christophe Colomb (1933)
- Jeanne d'Arc au bûcher (1939)
- La Sagesse ou la Parabole du destin (1939)
- L'Histoire de Tobie et de Sara (1942)
- Le Partage de midi (1948)
- Protée (1949, другий варіант)
Вірші Редагувати
- Connaissance de l'Est (1896)
- Poèmes de la Sexagésime (1905)
- Processionnal pour saluer le siècle nouveau (1907)
- Corona benignitatis anni dei (1915)
- La Messe là-bas (1919)
- Poèmes de guerre (1914—1916) (1922)
- Feuilles de saints (1925)
- Cent phrases pour éventails (1942)
- Visages radieux (1945)
- Accompagnements (1949)
Есе Редагувати
- Positions et propositions, tome I—II (1928, 1934)
- L'Oiseau noir dans le soleil levant (1929)
- Conversations dans le Loir-et-Cher (1935)
- Figures et paraboles (1936)
- Contacts et circonstances (1940)
- Seigneur, apprenez-nous à prier (1942)
- L'Œoeil écoute (1946)
- Emmaüs (1949)
- Une voix sur Israël (1950)
- L'Évangile d'Isaïe (1951)
- Paul Claudel interroge l'Apocalypse (1952)
- Paul Claudel interroge le Cantique des Cantiques (1954)
- Conversation sur Jean Racine (1956)
- Sous le signe du dragon (1957)
- Qui ne souffre pas… Réflexions sur le problème social (1958)
- Présence et prophétie (1958)
- La Rose et le rosaire (1959)
- Trois figures saintes pour le temps actuel (1959)
Спогади, щоденники Редагувати
- Mémoires improvisés. Quarante et un entretiens avec Jean Amrouche (1954)
- Journal. Tome I : 1904—1932 (1968)
- Journal. Tome II : 1933—1955 (1969)
Листування Редагувати
- Correspondance de Paul Claudel et André Gide (1899—1926) (1949)
- Correspondance de Paul Claudel et André Suarès (1904—1938) (1951)
- Correspondance de Paul Claudel avec Gabriel Frizeau et Francis Jammes (1897—1938) (1952)
- Correspondance Paul Claudel et Darius Milhaud (1912—1953) (1961)
- Correspondance de Paul Claudel et Aurélien Lugné-Poë (1910—1928) (1964)
- Correspondances avec Copeau, Dullin, Jouvet (1966)
- Correspondance de Jean-Louis Barrault et Paul Claudel (1974)
- Correspondance de Paul Claudel et Jacques Rivière (1907—1924) (1984)
- Lettres de Paul Claudel à Élisabeth Sainte-Marie Perrin et à Audrey Parr (1990)
- Correspondance diplomatique. Tokyo (1921—1927) (1995)
- Correspondance de Paul Claudel et Gaston Gallimard (1911—1954) (1995)
- Le Poète et la Bible, volume 1, 1910—1946 (1998)
- Le Poète et la Bible, volume 2, 1945—1955 (2002)
- Correspondance de Paul Claudel avec les ecclésiastiques de son temps. Volume I, Le sacrement du monde et l'intention de gloire (2005)
- Une amitié perdue et retrouvée: correspondance de Paul Claudel et Romain Rolland (2005)
Українські переклади Редагувати
Клоделя українською перекладали Михайло Драй-Хмара, Юрій Клен, Анатоль Перепадя, Михайло Москаленко, Ганна Малець, Юрій Косач. Переклад книги «Атласний черевичок» був відзначений Премією Григорія Сковороди.
- Кльодель П. Благовіщення Марії. Переклад Віри Вовк. Сучасність, 1968.
- Клодель Поль. Атласний черевичок / Ганна Малець (пер.). — К. : Кайрос, 2007. — 408с. — ISBN 978-966-96652-3-2.
Примітки Редагувати
- ↑ RKDartists
- Французька академія — 1635.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ BeWeB
Література Редагувати
- Brunel P. Paul Claudel. Paris: L'Herne, 1997
- Pérez C.-P. Paul Claudel. Paris: Ellipses, 2000
- Autran M. Paul Claudel. Paris: Association pour la diffusion de la pensée française, Ministère des affaires étrangères, 2005.
- Волошин М. Поль Клодель// Он же. Лики творчества. Л.: Наука, 1988, с.70-95
- Гальцова Е. Д. Достоевский в автобиографических произведениях и переписке Поля Клоделя // Наваждения: к истории «русской идеи» во французской литературе XX в.: материалы российско-французского коллоквиума (С.-Петерб., 2-3 июля 2001 г.)/отв. ред. С. Л. Фокин. М.: Наука, 2005. С.76-113.