www.wikidata.uk-ua.nina.az

Половиця У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Координати 48 27 55 пн ш 35 03 27 сх д 48 4655194

Половиця

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Половиця (значення).

Координати: 48°27′55″ пн. ш. 35°03′27″ сх. д. / 48.4655194° пн. ш. 35.0575444° сх. д. / 48.4655194; 35.0575444

Полови́ця — колишня запорозька слобода, заснована в сер. XVIII ст., на місці якої згодом збудовано історичний центр Катеринослава — Дніпра.

Вигляд Половиці з заходу
Сучасний вид місцевості Половиці зі сторони Дніпра

Слобода положена на березі Дніпра та його правої притоки річки Половиця, на честь якої й була названа, а також її притоки Жабокряча у його низині. Зараз на її території розташований центр Дніпра. Центральні теперішні вулички Дніпра: Кам'яна, Ливарна, Ламана, Барикадна, Харківська, В'ячеслава Липинського, Колодязна — колишні половицькі вулиці.

Половиця входила до Кодацької паланки Запорожжя.

Назва Редагувати

Слободу названо за річкою Половиця, що утворювалася двома притоками-рукавами. Одна річка починалася від Озерки та текла Великим проспектом, відхиляючись уліво. Друга річка збереглась до наших днів, вона починається в Довгій (Боброва, Жандармська, Червоноповстанська) балці й називається Жабокряч, протікає вздовж Виконкомівської вулиці й потім на захід вздовж проспекту. Зливаючись, вони текли 1 км паралельно Дніпру на схід та впадали в Дніпро коло теперішнього Нового мосту.

Дмитро Яворницький виводив назву від значення слова «половиця», що її широко вживали в українській мові XVI–XVIII століть й означала половину чогось.

Припускають, що етнонім «половці», які у XI—XIV сторіччях населяли Євразійський степ від Дунаю до Іртиша — так званий Половецький степ, утворено від дав.-рус. половъ («половий»), і очевидно, являє собою кальку етноніма Kuman (буквально «половий», «блідо-жовтий»). Рання етимологічна версія пов'язувала «половці» з «поле». На думку історика Омеляна Пріцака, кипчак означає «половий», «мешканець полового (піщаного) степу», «степовик», відповідно руська калька половець має те ж саме значення.

Історія Редагувати

Скіфія Редагувати

На Барикадній вулиці виявлено сліди скіфського поселення V—III сторіччя до Р. Х..

Княжа доба Редагувати

Монастирськ — монастирське місто-замок 10-13 сторіччя за християнської доби Київської Русі[1]) — християнський центр, що пов'язував християнську метрополію України — Візантію з новим місіонерським центром — Києвом.

Існував грецький православний монастир на Монастирському острові з містечком на протилежному березі у сучасних Каміннях.

Вигідне розташування Монастирська навпроти Пересіченя (й згодом Самару) у переправи на лівий берег й вище за бродницьким-козацьким річовим шляхом Самарою та Вовчою до Домахи сприяло розвитку містечка

Після навали монголо-татар у 1223 році місцевість запустіла, а монастир на Монастирському острові спустошено, пограбовано та зруйновано. За звичаєм давнини біля монастирів формувалося поселення, що вказує на можливе поселення на острові й навпроти острова в центрі Дніпра коло теперішнього Фестивального майдану, вулиць Ливарної й Кам'яної.

Бродницька та козацька доба Редагувати

Після княжої доби населення краю відоме під ім'ям бродники. З приходом влади Великого князівства литовського степовики стали на захисті кордонів. Близько 1400 року українські козаки відновили монастир на острові. Тоді на березі, на монастирських землях, навпроти острова почало формуватися містечко. Можливо саме з цього часу закріпилася назва Половиця, яке визначало степовий склад населення села.

Вже у 1655 році за Великого Руського князівства тут у монастирі вже було багато ченців. Близько 1700 року на схилі пагорбу, де тепер Потьомкінський палац, парк Шевченка, стояла Преображенська церква, що належала монастирському хутору.

Власне заснування Половиці можна віднести до 1743 року, коли прийшов з Нового Кодаку й оселився на березі Дніпра навпроти Монастирського острову відставний осавул, уродженець села Ведмедівка біля Чигирина Лазар Остапович Глоба де побудував «під скелею кам'яних чотири (водяні) млини на користь громадську» та «на байдаках» валюшу. Ці дані взяті з донесення Глоби губернатору Новоросійської губернії М. Д. Язикову від 18 вересня 1778 року, що опубліковано В. Бідновим. Глоба також насадив багато диких і родючих дерев.

За спогадами Микити Коржа, Глоба був нежонатий, жив під одним дахом з двома товаришами Гнатом Сидоровичем Каплуном та Микитою Леонтовичем Коржем. На нове місце, у Половицю він прийшов з Нових Кодак та привів 15 кравців челяді. Тоді ж Корж й Глоба почали розсаджувати дерева на усій горі своєї ділянки.

З часом біля маєтку Глоби почала заселятися запорозька слобода, що отримала назву Половиця. Сам Глоба пише так:

« … неусипними моїми трудами й коштом розвів на том острові, тож при житлу своєму й особо при слободі Половиці не тільки доволі лісу, але й плодові дерева, що все від колишнього Коша ко володінню моєму багатьма повеліннями й препоручено було, як також й у той час, коли населялась невдалек мого житла слобода Половица потому же залишався той на острову ліс й розведені трудами моїми плодонісні дерева за мною й Койдацьким начальником подтверждено було».

Близько 1750 року й у 1768 й 1769 роках через агарянський напад під час російсько-турецької війни 1768—1774 років, населення місцевості швидко зросло через переселення сюди запорожців-гніздюків. Після Скасування Запорозької Січі у 1775 році багато запорожців переселилося з берегів Чортомлика у спокійну Половицю.

Половиця мала статус державної слободи за Російської імперії. Запорожці заселили ще Бобиреву та Войцехову балки.

Побудова половицькою громадою церкви Редагувати

Коли населення в слободі побільшало, виникла потреба побудувати церкву. Доти половчани були ходили до Новокодацької Свято-Миколаївської церкви, та це було важко ходити через круті яри перед Новим Кодаком у міжсезоння. Схід слободи поклав завдання побудувати церкву на полкових осавулів Кодацької паланки Лазаря Глобу, Гната Каплуна, Андрія Мандрику (засновник Мандриківки), полкового хорунжого Данилу Косолапа, ктиторів Федора Крошку та Федіра Скока, на громадського наймита-писаря Василя Кияницю.

Обрані громадою представили це новоросійському губернатору Миколі Язикову. У своєму повідомленні Словенській духовній Консисторії губернатор повідомив про бажання мешканців державної слободи Половиці з 125 дворами у Новом Кодаці Саксаганського повіту Новоросійської губернії побудувати дерев'яну церкву Петра і Павла власним коштом і про відведення 120 десятин землі під церкву. Для цього був найнятий будівельний майстер з Кам'янки Данило Дерев'янко.

Словенська духовна Консисторія знайшла у Половиці 125 дворів, у яких мешкали державні поселенці, люди вільні. Вони були частиною українці й частиною людьми з Польщі. Відстань до Нового Кодаку була 9 верств і до Старого Кодаку — 14 верств. Слобода зобов'язалася платити на утримання церкви по 20 копійок з хати.

24 липня 1781 року місце під Петропавлівську церкву було освячено. Проте 19 серпня 1783 року вже побудована церква геть згоріла.

Катеринославська доба Редагувати

Місцевість Половиці була важлива для запорожців. Пагорб, під яким було село, височів над навколишніми придніпровськими просторами. Він нагадував запорожцям про Київські гори, його лавру й Межигір'я. Було багато сказів про цю місцевість. Так, у 1768 році генерал Ісаков, головний командир Новоросійської губернії, перебуваючи в Новому Кодаці, відвідав Половицю, дивувався з її краси й вислухав перекази запорожців Івана Тикви й Петра Бобиря. І саме тут згодом Потьомкін знайшов пристойне місце, куди б перенести Катеринослав I.

22 січня 1784 царським указом Катеринослав I було перенесено на правий берег, на місце слободи. Верхній сад Глоби викупив Потьомкін. Колишній полковий осавул Кодацької паланки Глоба переселився до Нижнього саду де й жив до своєї смерті.

У серпні 1786 року обрані громадою люди просили преосвященного Нікіфора освятити молитовний будинок і пояснили, що припинили відбудовувати церкву через невизначеність кварталів Катеринослава, що почав будуватися в Половиці, бо не було можливо визначити найліпше місце для церкви. Молитовний будинок був на місці сучасного будинку за адресою Успенська площа, 1.

У листопаді 1786 року протопоп дав у вжиток похідну церкву Казанської Богоматері в Половицю, яку було встановлено на місці згорілої. У 1788 році цю церкву було вирішено перебудувати міцним деревом і перейменувати на церкву Казанської Божої матері. Католицька церква з 1-го Катеринослава була розібрана й відбудована до 15 січня 1791 року у Половиці-Катеринославі як церква Казанської Божої Матері замість згорілої Петропавлівської.

Імператриця Катерина II спинилася 9 (20) травня 1787 року в будинку, що зберігся досі на розі вулиці Ливарна і Крутогірна (сучасний Крутогірний узвіз).

На 1790 рік у Половиці, де вже утворився Катеринослав налічувалося 155 дворів з 1450 мешканцями.

Давнє степове і козацьке населення слободи через будівництво міста мусило заселити навколішні козацькі займища Сухачівки (козака Сухого) й Мандриківки (кодацького полкового осавула Мандрики).

1793 року стару Казанську церкву було перенесено до Сухачівки, де було переселено українських мешканців Половиці. Того ж року духовне правління протоірея було переведено з Нового Кодака до Катеринослава. Центр Новокодацького повіту перенесений до Катеринослава, а сам повіт перейменований на Катеринославський повіт.

1794 року на заході міста була утворена державна фабрика з суконним і шовково-панчішним виробництвами.

Ветху дерев'яну церкву Казанської Божої матері було замінено на Свято-Успенську церкву, що почали будувати біля дерев'яної 1796 року і закінчено у липні 1797 року. За радянської доби церква перетворена на корпус міської лікарні № 10 на вулиці Коцюбинського, до якою прибудована колишня школа № 22.

Казанську церкву було вирішено відбудувати на південному пагірку Половиці на Великій Привозній площі (сучасна площа Героїв майдану) й назвати в ім'я Зшестя Святого Духу. Сучасний Свято-Троїцький кафедральний собор стоїть на місці тієї церкви. Казанською вулицею, що була названа за колишньою церквою, називалася сучасна вулиця Михайла Грушевського.

1897 року у колишню Половицю прокладено трамвай по проспекту, у центр Половиці по вулиці Караїмській (колишня Торгова, сучасна В'ячеслава Липинського) до Йорданської (сучасна Коцюбинського), і по Олександрівській (сучасна вулиця Січових стрільців) до Великої Базарної (сучасна вулиця Святослава Хороброго).

У 1916 році на розі Казанської і Вознесенської вулиць була побудована Вознесенська церква за проектом архітектора Олександра Миклашевського. Сюди було прокладено трамвайний шлях, що є сучасним трамваєм 12. Церква була зруйнована більшовиками 1936 року.

Боротьба з топонімом Редагувати

У 1790-ті роки населення довколишніх сіл та слобід і далі називало губернське місто Катеринослав Половиця, як і давніше. Власті Російської імперії розгорнули наважливу боротьбу зі старими назвами як-от: «Половиця», «Хаджібей», насаджуючи нові — Катеринослав, Одеса. Ось як описував це Михайло Шатров:

Старожил Г. І. Лебедєв розповідав автору цих рядків, що чув десятирічним хлопчиною від давніх тутешніх дідів:

На лівому березі, де до наплавного мосту (коли його вперше стали наводити біля Катеринослава встановити не вдалося) підходить шлях з Підгороднього, стоїть соцький з великою мідною бляхою на грудях — символом високої своєї влади. У руках «добрячий ціпок». Під'їжджає дядько на запряженому круторогими возі.
- Де їдеш?
- Та в Половицю ж.
Тут і відшмагають його ціпком, примовляючи: «Не в Половицю, а в Катеринослав!», — та так що він, довго почесуючи згодом спину, і ворогам замовить це слово.

Пам'ятки Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Квітницький М. В. Половці. Київ: Енциклопедія історії України Т. 8. с. 350. 
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  3. Федака С. Д. Політична історія України-Русі доби трансформації імперії Рюриковичів (XII століття) У: Вид-во В. Падяка, 2000. — 340 с., іл. — ISBN 966-7400-10-9
  4. Омелян Пріцак. Половці [ 12 липня 2017 у Wayback Machine.] // Український історик. 1973, № 1-2. С. 112—118.
  5. Христофоров, Б.Д. (2016). Исследование параметров ударных волн при взрывах ВВ, разрядах и лазерном облучении на входе труб. ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ (НИЦ «Л-Журнал»). doi:10.18411/lj2016-5-5-12. Процитовано 22 вересня 2018. 
  6. Беднов В. К биографии Лазаря Глобы… — С. 318.
  7. Устные воспоминания Никиты Коржа. — С. 35-36.
  8. Яворницький, Дмитро. Дніпрові пороги. Катеринослав. 
  9. Беднов В. К биографии Лазаря Глобы … — С. 318—319
  10. Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.). Днепропетровск: "Проминь". с. 37. 

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Половиця
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Polovicya znachennya Koordinati 48 27 55 pn sh 35 03 27 sh d 48 4655194 pn sh 35 0575444 sh d 48 4655194 35 0575444 Polovi cya kolishnya zaporozka sloboda zasnovana v ser XVIII st na misci yakoyi zgodom zbudovano istorichnij centr Katerinoslava Dnipra Viglyad Polovici z zahoduSuchasnij vid miscevosti Polovici zi storoni DnipraSloboda polozhena na berezi Dnipra ta jogo pravoyi pritoki richki Polovicya na chest yakoyi j bula nazvana a takozh yiyi pritoki Zhabokryacha u jogo nizini Zaraz na yiyi teritoriyi roztashovanij centr Dnipra Centralni teperishni vulichki Dnipra Kam yana Livarna Lamana Barikadna Harkivska V yacheslava Lipinskogo Kolodyazna kolishni polovicki vulici Polovicya vhodila do Kodackoyi palanki Zaporozhzhya Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 2 1 Skifiya 2 2 Knyazha doba 2 3 Brodnicka ta kozacka doba 2 3 1 Pobudova polovickoyu gromadoyu cerkvi 2 4 Katerinoslavska doba 3 Borotba z toponimom 4 Pam yatki 5 Primitki 6 Posilannya 7 DzherelaNazva RedaguvatiSlobodu nazvano za richkoyu Polovicya sho utvoryuvalasya dvoma pritokami rukavami Odna richka pochinalasya vid Ozerki ta tekla Velikim prospektom vidhilyayuchis ulivo Druga richka zbereglas do nashih dniv vona pochinayetsya v Dovgij Bobrova Zhandarmska Chervonopovstanska balci j nazivayetsya Zhabokryach protikaye vzdovzh Vikonkomivskoyi vulici j potim na zahid vzdovzh prospektu Zlivayuchis voni tekli 1 km paralelno Dnipru na shid ta vpadali v Dnipro kolo teperishnogo Novogo mostu Dmitro Yavornickij vivodiv nazvu vid znachennya slova polovicya sho yiyi shiroko vzhivali v ukrayinskij movi XVI XVIII stolit j oznachala polovinu chogos Pripuskayut sho etnonim polovci yaki u XI XIV storichchyah naselyali Yevrazijskij step vid Dunayu do Irtisha tak zvanij Poloveckij step 1 utvoreno vid dav rus polov polovij i ochevidno yavlyaye soboyu kalku etnonima Kuman bukvalno polovij blido zhovtij 2 3 Rannya etimologichna versiya pov yazuvala polovci z pole Na dumku istorika Omelyana Pricaka kipchak oznachaye polovij meshkanec polovogo pishanogo stepu stepovik vidpovidno ruska kalka polovec maye te zh same znachennya 4 Istoriya RedaguvatiSkifiya Redaguvati Na Barikadnij vulici viyavleno slidi skifskogo poselennya V III storichchya do R H 5 Knyazha doba Redaguvati Monastirsk monastirske misto zamok 10 13 storichchya za hristiyanskoyi dobi Kiyivskoyi Rusi 1 hristiyanskij centr sho pov yazuvav hristiyansku metropoliyu Ukrayini Vizantiyu z novim misionerskim centrom Kiyevom Isnuvav greckij pravoslavnij monastir na Monastirskomu ostrovi z mistechkom na protilezhnomu berezi u suchasnih Kaminnyah Vigidne roztashuvannya Monastirska navproti Peresichenya j zgodom Samaru u perepravi na livij bereg j vishe za brodnickim kozackim richovim shlyahom Samaroyu ta Vovchoyu do Domahi spriyalo rozvitku mistechkaPislya navali mongolo tatar u 1223 roci miscevist zapustila a monastir na Monastirskomu ostrovi spustosheno pograbovano ta zrujnovano Za zvichayem davnini bilya monastiriv formuvalosya poselennya sho vkazuye na mozhlive poselennya na ostrovi j navproti ostrova v centri Dnipra kolo teperishnogo Festivalnogo majdanu vulic Livarnoyi j Kam yanoyi Brodnicka ta kozacka doba Redaguvati Pislya knyazhoyi dobi naselennya krayu vidome pid im yam brodniki Z prihodom vladi Velikogo knyazivstva litovskogo stepoviki stali na zahisti kordoniv Blizko 1400 roku ukrayinski kozaki vidnovili monastir na ostrovi Todi na berezi na monastirskih zemlyah navproti ostrova pochalo formuvatisya mistechko Mozhlivo same z cogo chasu zakripilasya nazva Polovicya yake viznachalo stepovij sklad naselennya sela Vzhe u 1655 roci za Velikogo Ruskogo knyazivstva tut u monastiri vzhe bulo bagato chenciv Blizko 1700 roku na shili pagorbu de teper Potomkinskij palac park Shevchenka stoyala Preobrazhenska cerkva sho nalezhala monastirskomu hutoru Vlasne zasnuvannya Polovici mozhna vidnesti do 1743 roku koli prijshov z Novogo Kodaku j oselivsya na berezi Dnipra navproti Monastirskogo ostrovu vidstavnij osavul urodzhenec sela Vedmedivka bilya Chigirina Lazar Ostapovich Globa de pobuduvav pid skeleyu kam yanih chotiri vodyani mlini na korist gromadsku ta na bajdakah valyushu Ci dani vzyati z donesennya Globi gubernatoru Novorosijskoyi guberniyi M D Yazikovu vid 18 veresnya 1778 roku sho opublikovano V Bidnovim Globa takozh nasadiv bagato dikih i rodyuchih derev 6 Za spogadami Mikiti Korzha Globa buv nezhonatij zhiv pid odnim dahom z dvoma tovarishami Gnatom Sidorovichem Kaplunom ta Mikitoyu Leontovichem Korzhem Na nove misce u Polovicyu vin prijshov z Novih Kodak ta priviv 15 kravciv chelyadi Todi zh Korzh j Globa pochali rozsadzhuvati dereva na usij gori svoyeyi dilyanki 7 8 Z chasom bilya mayetku Globi pochala zaselyatisya zaporozka sloboda sho otrimala nazvu Polovicya Sam Globa pishe tak neusipnimi moyimi trudami j koshtom rozviv na tom ostrovi tozh pri zhitlu svoyemu j osobo pri slobodi Polovici ne tilki dovoli lisu ale j plodovi dereva sho vse vid kolishnogo Kosha ko volodinnyu moyemu bagatma povelinnyami j preporucheno bulo yak takozh j u toj chas koli naselyalas nevdalek mogo zhitla sloboda Polovica potomu zhe zalishavsya toj na ostrovu lis j rozvedeni trudami moyimi plodonisni dereva za mnoyu j Kojdackim nachalnikom podtverzhdeno bulo 9 Blizko 1750 roku j u 1768 j 1769 rokah cherez agaryanskij napad pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv naselennya miscevosti shvidko zroslo cherez pereselennya syudi zaporozhciv gnizdyukiv Pislya Skasuvannya Zaporozkoyi Sichi u 1775 roci bagato zaporozhciv pereselilosya z beregiv Chortomlika u spokijnu Polovicyu Polovicya mala status derzhavnoyi slobodi za Rosijskoyi imperiyi Zaporozhci zaselili she Bobirevu ta Vojcehovu balki Pobudova polovickoyu gromadoyu cerkvi Redaguvati Koli naselennya v slobodi pobilshalo vinikla potreba pobuduvati cerkvu Doti polovchani buli hodili do Novokodackoyi Svyato Mikolayivskoyi cerkvi ta ce bulo vazhko hoditi cherez kruti yari pered Novim Kodakom u mizhsezonnya Shid slobodi poklav zavdannya pobuduvati cerkvu na polkovih osavuliv Kodackoyi palanki Lazarya Globu Gnata Kapluna Andriya Mandriku zasnovnik Mandrikivki polkovogo horunzhogo Danilu Kosolapa ktitoriv Fedora Kroshku ta Fedira Skoka na gromadskogo najmita pisarya Vasilya Kiyanicyu Obrani gromadoyu predstavili ce novorosijskomu gubernatoru Mikoli Yazikovu U svoyemu povidomlenni Slovenskij duhovnij Konsistoriyi gubernator povidomiv pro bazhannya meshkanciv derzhavnoyi slobodi Polovici z 125 dvorami u Novom Kodaci Saksaganskogo povitu Novorosijskoyi guberniyi pobuduvati derev yanu cerkvu Petra i Pavla vlasnim koshtom i pro vidvedennya 120 desyatin zemli pid cerkvu Dlya cogo buv najnyatij budivelnij majster z Kam yanki Danilo Derev yanko Slovenska duhovna Konsistoriya znajshla u Polovici 125 dvoriv u yakih meshkali derzhavni poselenci lyudi vilni Voni buli chastinoyu ukrayinci j chastinoyu lyudmi z Polshi Vidstan do Novogo Kodaku bula 9 verstv i do Starogo Kodaku 14 verstv Sloboda zobov yazalasya platiti na utrimannya cerkvi po 20 kopijok z hati 24 lipnya 1781 roku misce pid Petropavlivsku cerkvu bulo osvyacheno Prote 19 serpnya 1783 roku vzhe pobudovana cerkva get zgorila Katerinoslavska doba Redaguvati Miscevist Polovici bula vazhliva dlya zaporozhciv Pagorb pid yakim bulo selo visochiv nad navkolishnimi pridniprovskimi prostorami Vin nagaduvav zaporozhcyam pro Kiyivski gori jogo lavru j Mezhigir ya Bulo bagato skaziv pro cyu miscevist Tak u 1768 roci general Isakov golovnij komandir Novorosijskoyi guberniyi perebuvayuchi v Novomu Kodaci vidvidav Polovicyu divuvavsya z yiyi krasi j visluhav perekazi zaporozhciv Ivana Tikvi j Petra Bobirya I same tut zgodom Potomkin znajshov pristojne misce kudi b perenesti Katerinoslav I 22 sichnya 1784 carskim ukazom Katerinoslav I bulo pereneseno na pravij bereg na misce slobodi Verhnij sad Globi vikupiv Potomkin Kolishnij polkovij osavul Kodackoyi palanki Globa pereselivsya do Nizhnogo sadu de j zhiv do svoyeyi smerti U serpni 1786 roku obrani gromadoyu lyudi prosili preosvyashennogo Nikifora osvyatiti molitovnij budinok i poyasnili sho pripinili vidbudovuvati cerkvu cherez neviznachenist kvartaliv Katerinoslava sho pochav buduvatisya v Polovici bo ne bulo mozhlivo viznachiti najlipshe misce dlya cerkvi Molitovnij budinok buv na misci suchasnogo budinku za adresoyu Uspenska plosha 1 U listopadi 1786 roku protopop dav u vzhitok pohidnu cerkvu Kazanskoyi Bogomateri v Polovicyu yaku bulo vstanovleno na misci zgoriloyi U 1788 roci cyu cerkvu bulo virisheno perebuduvati micnim derevom i perejmenuvati na cerkvu Kazanskoyi Bozhoyi materi Katolicka cerkva z 1 go Katerinoslava bula rozibrana j vidbudovana do 15 sichnya 1791 roku u Polovici Katerinoslavi yak cerkva Kazanskoyi Bozhoyi Materi zamist zgoriloyi Petropavlivskoyi Imperatricya Katerina II spinilasya 9 20 travnya 1787 roku v budinku sho zberigsya dosi na rozi vulici Livarna i Krutogirna suchasnij Krutogirnij uzviz Na 1790 rik u Polovici de vzhe utvorivsya Katerinoslav nalichuvalosya 155 dvoriv z 1450 meshkancyami Davnye stepove i kozacke naselennya slobodi cherez budivnictvo mista musilo zaseliti navkolishni kozacki zajmisha Suhachivki kozaka Suhogo j Mandrikivki kodackogo polkovogo osavula Mandriki 1793 roku staru Kazansku cerkvu bulo pereneseno do Suhachivki de bulo pereseleno ukrayinskih meshkanciv Polovici Togo zh roku duhovne pravlinnya protoireya bulo perevedeno z Novogo Kodaka do Katerinoslava Centr Novokodackogo povitu perenesenij do Katerinoslava a sam povit perejmenovanij na Katerinoslavskij povit 1794 roku na zahodi mista bula utvorena derzhavna fabrika z sukonnim i shovkovo panchishnim virobnictvami Vethu derev yanu cerkvu Kazanskoyi Bozhoyi materi bulo zamineno na Svyato Uspensku cerkvu sho pochali buduvati bilya derev yanoyi 1796 roku i zakincheno u lipni 1797 roku Za radyanskoyi dobi cerkva peretvorena na korpus miskoyi likarni 10 na vulici Kocyubinskogo do yakoyu pribudovana kolishnya shkola 22 Kazansku cerkvu bulo virisheno vidbuduvati na pivdennomu pagirku Polovici na Velikij Privoznij ploshi suchasna plosha Geroyiv majdanu j nazvati v im ya Zshestya Svyatogo Duhu Suchasnij Svyato Troyickij kafedralnij sobor stoyit na misci tiyeyi cerkvi Kazanskoyu vuliceyu sho bula nazvana za kolishnoyu cerkvoyu nazivalasya suchasna vulicya Mihajla Grushevskogo 1897 roku u kolishnyu Polovicyu prokladeno tramvaj po prospektu u centr Polovici po vulici Karayimskij kolishnya Torgova suchasna V yacheslava Lipinskogo do Jordanskoyi suchasna Kocyubinskogo i po Oleksandrivskij suchasna vulicya Sichovih strilciv do Velikoyi Bazarnoyi suchasna vulicya Svyatoslava Horobrogo U 1916 roci na rozi Kazanskoyi i Voznesenskoyi vulic bula pobudovana Voznesenska cerkva za proektom arhitektora Oleksandra Miklashevskogo Syudi bulo prokladeno tramvajnij shlyah sho ye suchasnim tramvayem 12 Cerkva bula zrujnovana bilshovikami 1936 roku Borotba z toponimom RedaguvatiU 1790 ti roki naselennya dovkolishnih sil ta slobid i dali nazivalo gubernske misto Katerinoslav Polovicya yak i davnishe Vlasti Rosijskoyi imperiyi rozgornuli navazhlivu borotbu zi starimi nazvami yak ot Polovicya Hadzhibej nasadzhuyuchi novi Katerinoslav Odesa Os yak opisuvav ce Mihajlo Shatrov Starozhil G I Lebedyev rozpovidav avtoru cih ryadkiv sho chuv desyatirichnim hlopchinoyu vid davnih tuteshnih didiv Na livomu berezi de do naplavnogo mostu koli jogo vpershe stali navoditi bilya Katerinoslava vstanoviti ne vdalosya pidhodit shlyah z Pidgorodnogo stoyit sockij z velikoyu midnoyu blyahoyu na grudyah simvolom visokoyi svoyeyi vladi U rukah dobryachij cipok Pid yizhdzhaye dyadko na zapryazhenomu krutorogimi vozi De yidesh Ta v Polovicyu zh Tut i vidshmagayut jogo cipkom primovlyayuchi Ne v Polovicyu a v Katerinoslav ta tak sho vin dovgo pochesuyuchi zgodom spinu i vorogam zamovit ce slovo 10 Pam yatki RedaguvatiDavni budinki na Livarnij Kolodyaznij Kam yanij Krutogirnij vulicyah Budinok gubernatora Miska uprava Teatralno hudozhnij koledzh Svyato Uspenska cerkva kolishnya likarnya 10 Svyato Troyickij sobor Sinagoga Zolota Roza Gotel Astoriya 1912 1913 Budinok Hrennikova Grand gotel Ukrayina CirkPrimitki Redaguvati Kvitnickij M V Polovci Kiyiv Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 8 s 350 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 Fedaka S D Politichna istoriya Ukrayini Rusi dobi transformaciyi imperiyi Ryurikovichiv XII stolittya U Vid vo V Padyaka 2000 340 s il ISBN 966 7400 10 9 Omelyan Pricak Polovci Arhivovano 12 lipnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinskij istorik 1973 1 2 S 112 118 Hristoforov B D 2016 Issledovanie parametrov udarnyh voln pri vzryvah VV razryadah i lazernom obluchenii na vhode trub TENDENCII RAZVITIYa NAUKI I OBRAZOVANIYa NIC L Zhurnal doi 10 18411 lj2016 5 5 12 Procitovano 22 veresnya 2018 Bednov V K biografii Lazarya Globy S 318 Ustnye vospominaniya Nikity Korzha S 35 36 Yavornickij Dmitro Dniprovi porogi Katerinoslav Bednov V K biografii Lazarya Globy S 318 319 Shatrov Mihail 1969 Gorod na tryoh holmah ros Dnepropetrovsk Promin s 37 Posilannya RedaguvatiSloboda Polovicya suchasne gubernske misto Katerinoslav U dorozi Polovicya Do istoriyi formuvannya mista Katerinoslava u drugij polovini XVIII st sloboda Polovicya ta yiyi naselennya Dzherela RedaguvatiYavornickij Dmitro Dniprovi porogi Albom fotografij z geografichno istorichnim narisom Dmitro Yavornickij peredm ta prim O Yu Vlasova uporyad O O Savchuka Harkiv Vidavec Savchuk O O 2016 194 s Slobozhanskij svit Vipusk 9 ISBN 978 966 2562 74 3 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Polovicya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Polovicya amp oldid 33960949