Пло́ща Геро́їв Майда́ну — центральна площа Дніпра. Розташована на проспекті Дмитра Яворницького.
| Площа Героїв Майдану Дніпро | |
|---|---|
| | |
| Місцевість | Половиця |
| Район | Шевченківський район |
| Розміщення | на проспекті Дмитра Яворницького |
| Назва на честь | героїв Євромайдану |
| Колишні назви | |
| Привозна площа, Троїцька площа, площа Леніна | |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | Центральна |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | w214701203 |
| Мапа | |
| Площа Героїв Майдану у Вікісховищі |
Площа влаштована вимощенням бульваром проспекту Яворницького і південним відступом углиб від червоної лінії проспекту, що утворює 140х140 метрів площу. Площа відкрита візуальним зв'язком на північний схід на Дніпро, через майдан між проспектом Яворницького у Центральною вулицею, між торговими будівлями ЦУМу і Пасажу, - 70х70 метрів квадратом; та Європейським бульваром шириною у 35 метрів. Завершувати Дніпровську вісь має хмарочос "Брама".
Історія Редагувати
На генеральному плані Катеринослава 1817 року, автором якого був шотландець Вільям Гесте, було передбачено цю площу. До 1855 року площа називалася Привозною, а з побудовою Троїцького собору стала називатися Троїцькою. Базарна площа займала 3 сучасних квартали розділеними проспектом Яворницького, - між Центральною, Липинського, Січових Стрільців, Короленка і Володимира Мономаха вулицями і сучасною Троїцькою площею.
На території Привозної й згодом Троїцької площі розташовувався Нижньо-троїцький базар (Верхньо-троїцький базар розташовувався вище Великої базарної вулиці - тепер вулиця Святослава Хороброго) з масивними 2-поверховими торговельними рядами. Східний кут близький до рогу Центральної і Липинського вулиць називався площею Гостинних дворів, в найкращому з яких зупинявся російський поет Олександр Пушкін (вулиця Липинського, 4).
По закінченню німецько-радянської війни, торгові будівлі базару були майже зруйновані. Забудову було вирішено не відновлювати, а навпаки, було знесено руїни торгових рядів, вулицю Червону (тепер Троїцьку), що до цього виходила прямо на проспект Карла Маркса (сучасний проспект Дмитра Яворницького), було перегороджено, а на звільненій території в кінці 1950-х — на початку 1960-х було сформовано цілісний ансамбль адміністративних будівель в стилі сталінський ампір. Адміністративні будівлі закрили від площі Леніна Троїцький собор й решту площі на півдні від собору, що назвали Червоною площею (тепер Троїцька площа). Головну вісь Троїцької-Європейської вулиць, перпендикулярної до проспекту, перехрестя яких слугувало центром площі, - було перервано будинком Дніпропетровського Раднаргоспу.
З головних адміністративних будівель були:
- будинок Придніпровського Раднаргоспу, згодом Міністерства чорної металургії УРСР,
- інститут Придніпровський Промбудпроект,
- Дніпропетровський апеляційний господарський суд,
- Центральний універмаг,
- Центральний готель (знесений у 2008 році, на його місці побудований ТЦ «Пасаж»).
Тривалий час площа носила ім'я Володимира Леніна, а в центрі площі стояв пам'ятник комуністичному вождю. 22 лютого 2014 року Дніпропетровська міська рада перейменувала площу на честь героїв Євромайдану. Остаточно рішення набуло чинності 25 травня того ж року.
Світлини Редагувати
Примітки Редагувати
- Жизнь епархии в стенах кафедрального собора. gorod.dp.ua. 2005. Процитовано 19 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 28 травня 2014.
Джерела і посилання Редагувати
- Гений места. ЦУМ и вокруг ЦУМа — «Деловое сердце» Днепропетровска [ 29 травня 2014 у Wayback Machine.]