Вулиця Короленка — вулиця у середмісті Дніпра, у місцевості Половиця, що у Шевченківському районі. Бере початок з перехрестя з проспектом Дмитра Яворницького і закінчується тупіком за 2150 метрів. Короленка є продовженням половицької вулиці Володимира Мономаха. Після перетину з вулицею Челюскіна починається ухил угору у напрямку одного з трьох історичних пагорбів Дніпра.
| Вулиця Короленка Дніпро | |
|---|---|
| вулиця Короленка ввечері (з боку проспекта Дмитра Яворницького) | |
| Місцевість | Половиця, Млини |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | письменника Володимира Короленка |
| Колишні назви | |
| Первозванівська | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 2,2 км |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | Центральна |
| Трамваї | 1, 5, 12 |
| Тролейбуси | 1, 4, А |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | Будинок Хреннікова |
| Державні установи | Управління СБУ, Управління МНС, Управління Пенітенціарної служби |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
| Вулиця Короленка у Вікісховищі |
Історія ред.
Перша відома назва вулиці — Первозванівська. До кінця ХІХ століття біля сучасної вулиці Челюскіна вулицю перетинала річка з Довгого байрака – на межі ХІХ-ХХ століть річку сховано у підземний колектор. У 1860-х між вулицею Короленка та сучасною площею Героїв Майдану було зведено старогостинні торгові ряди (у народі "панські") за проєктом головного архітектора міста Андрія Достоєвського (братом Федора Достоєвського).
1923 року вулицю перейменовано на Короленківську, на честь російського письменника українського походження Володимира Короленка.
Історична забудова вулиці (кінця ХІХ – початку ХХ століть) попри пошкодження під час Другої Світової війни збереглася відносно добре. Зокрема найбільш відома будівля вулиці – будинок Хреннікова, зведений у стилі українського модерну – є одним з візуальних символів Дніпра.
Серед інших визначних споруд вулиці – будинки Добрускіна (Короленка, 15) та Міщенка (2) у катеринославському цегляному стилі, модерновий будинок купця Сухотинського (1) та будинок Якова Нейштаба (17) у рідкісному для Дніпра псевдоготичному стилі. Варто відзначити також будинок під номером 6 – дохідний будинок братів Бакк. Це одна з найменших у місті споруд такого призначення, що однак відрізняється багатим зовнішні декором.
На вулиці розташовано дві житлові будівлі, зведені у передвоєнні роки (1936-1938) архітектором Олександром Красносельським (на перетині з вулицями Челюскіна і Святослава Хороброго). Сам архітектор з 1925 по 1941 також мешкав на вулиці Короленка – у будинку під номером 14.
На перехресті з вулицею Святослава Хороброго розташоване Головне управління Служби безпеки України. Будівля зведена за проєктом архітектора Володимира Самодриги у 1935 році як обласне управління НКВС. У роки німецької окупації тут розташовувалося управління Гестапо, у повоєнні роки – КДБ.
У 2019 – 2020 роках тривав капітальний ремонт кварталу вулиці Короленка (між проспектом Яворницького та вулицею Челюскіна) з облаштуванням пішохідного бульвару. Ця частина вулиці набула назви "Бульвар мистецтв" і отримала декілька артобєктів, зокрема PixelWall та інтерактивний медіаекран.
Перехресні вулиці ред.
- проспект Яворницького,
- Троїцька площа,
- вулиця Челюскіна,
- Старокозацька вулиця,
- вулиця Святослава Хороброго,
- Костомарівська вулиця,
- Бородинська вулиця,
- вулиця Свєтлова,
- Вознесенська вулиця,
- вулиця Дарвіна,
- вулиця Симона Петлюри,
- Українська вулиця,
- вулиця Драгоманова,
- вулиця Сергія Подолинського,
- вулиця Ігоря Сікорського
- Барвінківська вулиця.
Будівлі ред.
- № 2 — Гранд-готель «Україна»,
- № 3 — Будинок побуту «Центральний»,
- № 4 — Дніпропетровське облуправління МНС,
- № 87 — Військкомат Шевченківського району.
Джерела ред.
- вулиця Короленка на Гугл мапі
- Мапа Катеринослава 1910 року [ 29 березня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 9 жовтня 2020.
- (ru-RU). Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 22 вересня 2018.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
- https://gorod.dp.ua/history/house/?bid=64
- . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 9 жовтня 2020.