www.wikidata.uk-ua.nina.az

Поділля Броварський район У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Поділля значення Поді лля до 1946 року Ві

Поділля (Броварський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Поділля (значення).

Поді́лля (до 1946 року — Війтівці) — село в Україні, у Броварському районі Київської області. Населення становить 774 особи.

село Поділля
Покровська церква (1905)
Покровська церква (1905)
Країна  Україна
Область Київська область
Район Броварський район
Рада Подільська сільська рада
Код КАТОТТГ UA32060010200081757
Облікова картка село Поділля 
Основні дані
Засноване XVI—початку XVII століття
Населення 774
Площа 7,18 км²
Поштовий індекс 07561
Телефонний код +380 4576
Географічні дані
Географічні координати 50°11′37″ пн. ш. 31°21′23″ сх. д. / 50.19361° пн. ш. 31.35639° сх. д. / 50.19361; 31.35639Координати: 50°11′37″ пн. ш. 31°21′23″ сх. д. / 50.19361° пн. ш. 31.35639° сх. д. / 50.19361; 31.35639
Середня висота
над рівнем моря 		96 м
Водойми Альта
Місцева влада
Адреса ради 07561, Київська обл., Баришівський р-н, c. Поділля
Карта
Поділля
Поділля
Мапа

 Поділля у Вікісховищі

Історія ред.

Село засноване наприкінці XVI — початку XVII століття як Вітовці (Війтівці), у часи гетьманщини також іменувались як Войтівці і Войтовці.

За козаччини село належало до першої Переяславської сотні Переяславського полку Війська Запорозького.

1714 року полковник Стефан Томара отримав гетьманський універсал на село Войтівці та хутір Коврайський Яготинської сотні.

За описом Київського намісництва 1781 року село Войтівці разом з селищем Мазинки відносилось до Переяславського повіту даного намісництва і у них нараховувалось: 3 різночинці, 1 духівник та ще 1 церковник, 85 хат — виборних козаків, 65 хат — козаків підпомічників, 106 хат — посполитих, різночинських і козацьких підсусідків. Всього було 256 хат.

За книгою Київського намісництва 1787 року, у селі проживало 742 душі. У той час Війтовці було у володінні різного роду «казених людей», козаків і власників — генерал-майора Якима та його брата надвірного радника Семена Сулими.

Є на мапі 1787 року

З ліквідацією Київського намісництва село як і увесь Переяславський повіт перейшло до складу Полтавської губернії.

За радянської влади, у 1920-х роках утворено дві земельні громади: «Червоний пахар» і «Шевченківський», які об'єднували 528 дворів. Це був певний етап переходу до колгоспу. Земельні громади очолювали Ващенко А. Ф. та Криворучко М. Ф.

У 1932 році колективізація закінчилась, у селі утворено три колгоспи: «Жовтень», «Більшовик» і «Перше травня».

У 1928 році віруючі селяни села розмежувались на дві церковні общини. Одна належала до Російської православної церкви, друга — до Української автокефальної православної церкви. Таким чином у селі було два священики. Представником Автокефальної церкви був отець Женевський Максим. Згодом органами НКВС у селі була «викрита організація Спілки визволення України (СВУ)», організатором і лідером якої визнали отця Максима. Женевський був заарештований. Заарештовано, а згодом розстріляно й інших «членів контрреволюційної організації» — простих, часто неписьменних, далеких від політики селян. Це Дума К. П., Живогляд І. О., Житник Ф. О., Кондратенко І. П., Мудрак Г. Ю., Мудрак П. Ф., Мудрак С.  П., Ткаченко С. М., Черницький В. А., а Мудрак І. П. був позбавлений волі на 10 років. Багато інших селян були вислані на Соловки та засуджені на різні строки ув'язнення.

Найстрашнішим випробуванням для жителів села стали 1932—1933 роки. Почався голод, а з ним і величезна смертність. В селі повністю вимерла кожна третя сім'я. Трупи людей звозили на кладовище, потім копали величезні ями, мерців без трун скидали в них і закопували. За архівними даними, що збереглися за січень-жовтень 1932 та за березень-серпень 1933 року, у селі померло з переважним діагнозом «від слабості» 467 жителів, у тому числі 196 дітей. Є інформація про 900 померлих від голоду, прізвища яких не встановлено.

7 березня 1946 року вийшов Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Київської області», відповідно до якого, зокрема, у Баришівському районі с. Війтівці перейменовано на с. Поділля та с. Скопці перейменовано на с. Веселинівка.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1221 особа, з яких 536 чоловіків та 685 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 969 осіб.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,57 %
російська 0,72 %
вірменська 0,51 %
інші 0,20 %

Відомі люди ред.

У селі певний час працювали вчителями поетеса Дніпрова Чайка (1861—1927) і мовознавець Андрій Олександрович Загродський (1886—1948).

Серед відомих уродженців села:

Пам'ятки ред.

  • Покровська церква.

Також ред.

Парк- пам’ятка садово- паркового мистецтва кінцяVII ст. «Альта»

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 23 липня 2020. 
  2. Адміністративно-територіальний поділ Київщини, 2012, с. 54.
  3. Аброскін П., Кривошея В., Стасенко О. Київщина козацька: люди і долі [ 7 липня 2019 у Wayback Machine.]. — К.: Видавничий дім «Стилос», 2004. — С. 27—42.
  4. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — ISBN 5-12-000656-6.
  5. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021. 
  6. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київський обласний том. — «Буква», 2008.
  7. . Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2020. 
  8. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7 березня 1946 р. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 23 липня 2020. 
  9. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. 
  10. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. 
  11. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. 
  12. Поділля, Баришівський район, Київська область. ukrssr.com.ua. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 15 вересня 2019. 
  13. . Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 2 квітня 2017. 
  14. (українська). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021. 

Джерела ред.

Посилання ред.

Це незавершена стаття з географії Баришівського району.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Podillya znachennya Podi llya do 1946 roku Vijtivci 2 selo v Ukrayini u Brovarskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Naselennya stanovit 774 osobi selo PodillyaPokrovska cerkva 1905 Pokrovska cerkva 1905 Krayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Brovarskij rajonRada Podilska silska radaKod KATOTTG UA32060010200081757Oblikova kartka selo Podillya Osnovni daniZasnovane XVI pochatku XVII stolittyaNaselennya 774Plosha 7 18 km Poshtovij indeks 07561Telefonnij kod 380 4576Geografichni daniGeografichni koordinati 50 11 37 pn sh 31 21 23 sh d 50 19361 pn sh 31 35639 sh d 50 19361 31 35639 Koordinati 50 11 37 pn sh 31 21 23 sh d 50 19361 pn sh 31 35639 sh d 50 19361 31 35639Serednya visotanad rivnem morya 96 m 1 Vodojmi AltaMisceva vladaAdresa radi 07561 Kiyivska obl Barishivskij r n c PodillyaKartaPodillyaPodillyaMapa Podillya u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Naselennya 2 1 Mova 3 Vidomi lyudi 4 Pam yatki 5 Takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaIstoriya red Selo zasnovane naprikinci XVI pochatku XVII stolittya yak Vitovci Vijtivci u chasi getmanshini takozh imenuvalis yak Vojtivci i Vojtovci Za kozachchini selo nalezhalo do pershoyi Pereyaslavskoyi sotni Pereyaslavskogo polku Vijska Zaporozkogo 1714 roku polkovnik Stefan Tomara otrimav getmanskij universal na selo Vojtivci ta hutir Kovrajskij Yagotinskoyi sotni 3 Za opisom Kiyivskogo namisnictva 1781 roku selo Vojtivci razom z selishem Mazinki vidnosilos do Pereyaslavskogo povitu danogo namisnictva i u nih narahovuvalos 3 riznochinci 1 duhivnik ta she 1 cerkovnik 85 hat vibornih kozakiv 65 hat kozakiv pidpomichnikiv 106 hat pospolitih riznochinskih i kozackih pidsusidkiv Vsogo bulo 256 hat 4 Za knigoyu Kiyivskogo namisnictva 1787 roku u seli prozhivalo 742 dushi U toj chas Vijtovci bulo u volodinni riznogo rodu kazenih lyudej kozakiv i vlasnikiv general majora Yakima ta jogo brata nadvirnogo radnika Semena Sulimi Ye na mapi 1787 roku 5 Z likvidaciyeyu Kiyivskogo namisnictva selo yak i uves Pereyaslavskij povit perejshlo do skladu Poltavskoyi guberniyi Za radyanskoyi vladi u 1920 h rokah utvoreno dvi zemelni gromadi Chervonij pahar i Shevchenkivskij yaki ob yednuvali 528 dvoriv Ce buv pevnij etap perehodu do kolgospu Zemelni gromadi ocholyuvali Vashenko A F ta Krivoruchko M F U 1932 roci kolektivizaciya zakinchilas u seli utvoreno tri kolgospi Zhovten Bilshovik i Pershe travnya U 1928 roci viruyuchi selyani sela rozmezhuvalis na dvi cerkovni obshini Odna nalezhala do Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi druga do Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi Takim chinom u seli bulo dva svyasheniki Predstavnikom Avtokefalnoyi cerkvi buv otec Zhenevskij Maksim Zgodom organami NKVS u seli bula vikrita organizaciya Spilki vizvolennya Ukrayini SVU organizatorom i liderom yakoyi viznali otcya Maksima Zhenevskij buv zaareshtovanij Zaareshtovano a zgodom rozstrilyano j inshih chleniv kontrrevolyucijnoyi organizaciyi prostih chasto nepismennih dalekih vid politiki selyan Ce Duma K P Zhivoglyad I O Zhitnik F O Kondratenko I P Mudrak G Yu Mudrak P F Mudrak S P Tkachenko S M Chernickij V A a Mudrak I P buv pozbavlenij voli na 10 rokiv Bagato inshih selyan buli vislani na Solovki ta zasudzheni na rizni stroki uv yaznennya Najstrashnishim viprobuvannyam dlya zhiteliv sela stali 1932 1933 roki Pochavsya golod a z nim i velichezna smertnist V seli povnistyu vimerla kozhna tretya sim ya Trupi lyudej zvozili na kladovishe potim kopali velichezni yami merciv bez trun skidali v nih i zakopuvali Za arhivnimi danimi sho zbereglisya za sichen zhovten 1932 ta za berezen serpen 1933 roku u seli pomerlo z perevazhnim diagnozom vid slabosti 467 zhiteliv u tomu chisli 196 ditej Ye informaciya pro 900 pomerlih vid golodu prizvisha yakih ne vstanovleno 6 7 bereznya 1946 roku vijshov Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silskih rad i naselenih punktiv Kiyivskoyi oblasti vidpovidno do yakogo zokrema u Barishivskomu rajoni s Vijtivci perejmenovano na s Podillya ta s Skopci perejmenovano na s Veselinivka 7 8 Naselennya red Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1221 osoba z yakih 536 cholovikiv ta 685 zhinok 9 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 969 osib 10 Mova red Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 11 Mova Vidsotokukrayinska 98 57 rosijska 0 72 virmenska 0 51 inshi 0 20 Vidomi lyudi red U seli pevnij chas pracyuvali vchitelyami poetesa Dniprova Chajka 1861 1927 i movoznavec Andrij Oleksandrovich Zagrodskij 1886 1948 12 Sered vidomih urodzhenciv sela Bobrovnik Sergij Volodimirovich 1967 2014 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 13 Bondarenko Valentin Volodimirovich nar 1981 sportsmen girovij sport Chempion sribnij ta bronzovij prizer chempionativ svitu z dvoborstva Sribnij prizer chempionatu Yevropi 2007 Rejngard Lyudvig Vasilovich 1847 1920 botanik algolog profesor pershij obranij rektor Harkivskogo universitetu 1905 1906 tayemnij radnik Stelmah Grigorij Yuhimovich 1903 1980 1981 ukrayinskij radyanskij etnograf doktor istorichnih nauk Pam yatki red Pokrovska cerkva 14 Takozh red Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva kincyaVII st Alta Primitki red Prognoz pogodi v seli Podillya Arhiv originalu za 15 chervnya 2017 Procitovano 23 lipnya 2020 Administrativno teritorialnij podil Kiyivshini 2012 s 54 Abroskin P Krivosheya V Stasenko O Kiyivshina kozacka lyudi i doli Arhivovano 7 lipnya 2019 u Wayback Machine K Vidavnichij dim Stilos 2004 S 27 42 Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Opisovo statistichni dzherela AN URSR Arheogr komisiya ta in K Naukova dumka 1989 392 s ISBN 5 12 000656 6 Karta chastej Kievskogo Chernigovskogo i drugih namestnichestv 1787 goda www etomesto ru Arhiv originalu za 20 veresnya 2021 Procitovano 20 veresnya 2021 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Kiyivskij oblasnij tom Bukva 2008 Informacijni materiali shodo vidznachennya 85 yi richnici Kiyivskoyi oblasti na sajti Barishivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Arhiv originalu za 2 lyutogo 2020 Procitovano 8 lyutogo 2020 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 7 bereznya 1946 r Arhiv originalu za 8 chervnya 2020 Procitovano 23 lipnya 2020 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kiyivska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kiyivska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kiyivska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 Podillya Barishivskij rajon Kiyivska oblast ukrssr com ua Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Procitovano 15 veresnya 2019 Lyubov do Vitchizni cinoyu v zhittya Arhiv originalu za 9 kvitnya 2016 Procitovano 2 kvitnya 2017 Zvedenij katalog metrichnih knig klirovih vidomostej ta spovidnih rozpisiv ukrayinska Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 20 veresnya 2021 Procitovano 20 veresnya 2021 Dzherela red Administrativno teritorialnij podil Kiyivshini 1918 2010 roki Dovidnik Avt uporyadn Korinnij M M Bila Cerkva Vidavec Pshonkivskij O V 2012 304 s ISBN 978 617 604 012 5 Posilannya red Selo Podillya na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhivovano 10 kvitnya 2016 u Wayback Machine s Podillya Barishivskogo rajonu nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Barishivskogo rajonu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Podillya Brovarskij rajon amp oldid 40352216