Петров Йосип Опанасович (нар. 15 листопада 1806 або 1807 , Єлисаветград — пом. 11 березня 1878 ,Санкт-Петербург) — український співак (бас), один з основоположників української та російської вокально-сценічної школи.
| Петров Йосип Опанасович | |
|---|---|
| Народився | 15 листопада 1806 або 1807 Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Помер | 12 березня 1878 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Тихвінське кладовищеd |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | оперний співак |
| Знання мов | російська |
| У шлюбі з | Воробйова Ганна Яківна |
| Автограф | |
|
Біографічні відомості ред.
Навчався приватно в Єлисаветграді (нині Кропивницький), де 1826 року дебютував в опері-водевілі «Козак-віршувальник» Катарино Кавоса (трупа Д. Жураховського). Співав у трупі Івана Штейна, що гастролювала на Півдні Російської імперії (теперішня Україна). З 1830 р. у Петербурзі брав уроки співу у К. Кавоса. Виступав на сценах петербурзьких Великого театру, театру-цирку (1850), Маріїнського театру (1860—1878). Перший виконавець партій Мельника, Лепорелло («Русалка», «Кам'яний гість» О. Даргомижського), Івана Грозного («Псковитянка» М. Римського-Корсакова), Варлаама («Борис Годунов» М. Мусоргського), а також написаних для нього партій Сусаніна і Руслана («Життя за царя» та «Руслан і Людмила» М. Глинки).
Однак слід наголосити й видатну роль іншого видатного українського співака того часу — Семеном Гулака-Артемовського в історії прем'єр опери Михайла Глинки «Руслан та Людмила»: якщо Й. Петров дійсно був виконавцем партії Руслана на прем'єрі 27 листопада 1842 на сцені Великого театру в Петербурзі (Диригент: Карл Альбрехт), то вже на другий день Руслана співав С. Гулак-Артемовський і преса відзначила його сценічний успіх, голос і чудову акторську гру. Тож не дивно, що виконавцем на прем'єрі опери в Москві 1846 року став також С. Гулак-Артемовський (Диригент: Іван Йоганніс) Ці важливі факти лише за часів Незалежної України дослідили та ввели в науковий обіг українські історики музики, адже за часів СРСР значення постаті С. Гулака-Артемовського для М. Глинки, так само, як і українське походження Й. Петрова, свідомо замовчувалось.
Був одним із найкращих виконавців ролі Виборного («Наталка Полтавка» Котляревського), українських народних пісень. Мав дружні стосунки з Тарасом Шевченком.
Джерела ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Петров Йосип Опанасович |
- Петров Йосип Опанасович у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Лисенко І. Словник співаків України.
Література ред.
- Осип Афанасійович Петров // Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.26-27
Посилання ред.
- Петров Йосип Опанасович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 170
- Петров Йосип Опанасович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 5: Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 102.
- Петрів Йосип // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1356. — 1000 екз.
- Володимир Стасов. Йосип Опанасович Петров(укр.)
Примітки ред.
- К. Храневич Петров, Осип Афанасьевич // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1902. — Т. 13. — С. 688–691.
- Г. Риман Петров // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1015–1016.
- В. Воробьева // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 263.
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |