www.wikidata.uk-ua.nina.az

Переворот у Болгарії 1886 Державний переворот в Болгарії 1886 року також відомий як переворот 9 серпня болг Деветоавгуст

Переворот у Болгарії 1886

Державний переворот в Болгарії 1886 року, також відомий як переворот 9 серпня (болг. Деветоавгустовски преврат) — спроба скинення з болгарського престолу князя Олександра Баттенберга, що сталася 9 (21) серпня 1886 року. Незважаючи на те, що спроба виявилася невдалою і завершилася контрпереворотом, в кінцевому підсумку вона призвела до зречення Олександра Баттенберга і важкої політичної кризи в країні.

Палац князя Олександра I, де він був заарештований змовниками (невідомий. автор)

Передісторія Редагувати

Після Російсько-турецької війни 1877—1878 років Болгарія була звільнена від турецького панування. Влада над країною здобув князь Олександр Баттенберг, племінник російського царя Олександра II. Після вбивства Олександра ІІ у 1881 році його змінив Олександр III, який відрізнявся консервативними настроями.

Після анексії Східної Румелії (у болгарській історіографії об'єднання Болгарії із Східною Румелією) 1885 року, яка не була схвалена Російською імперією, російсько-болгарські відносини погіршилися. Невдоволення російського двору діями князя позначилося на російській політиці щодо болгарського князівства. Це давало привід для лютих нападок на Баттерберга з боку проросійських політичних груп (Прогресивно-ліберальної партії Цанкова і Народної партії Східної Румелії), переконаних, що заступництво Російської імперії необхідно для збереження незалежної Болгарії в межах, визначених Сан-Стефанським договором. Чутки про підготовку нового нападу Сербії також вимагали якнайшвидшого врегулювання відносин з Російською імперією: ослаблена після війни 1885 року в матеріальному і фінансовому відношенні болгарська армія була вразлива, кадрова політика в армії також викликала невдоволення.

Події перевороту Редагувати

Підготовка Редагувати

Організаторами перевороту стали: начальник Військового училища Петро Груєв, генерали Анастас Бендерев, Радко Димитрієв і Георгій Вазов. У змові брав участь і російський військовий аташе у Болгарії полковник Сахаров.

Наприкінці липня — на початку серпня, під приводом підготовки до оборони від майбутнього сербського нападу, Бендерев почав розміщення військ біля Софії, одночасно вірні князю підрозділи були відіслані: дві дружини 1-го піхотного полку вирушили будувати оборонні споруди у Сливниці, 1-й кавалерійський полк відбув на навчання до Самокова, 2-й (Струмський) піхотний полк перекинутий до Перника, в Софії залишився посвячений у змову 1-й артилерійський полк. Груєв вів переговори з міністром-головою Петко Каравеловим і військовим міністром Костянтином Нікіфоровим, які погодилися просити князя про зречення, але брати участь у змові відмовилися.

Повалення Олександра Баттенберга і формування тимчасового уряду Редагувати

В ніч з 8 на 9 серпня 1886 року частини Струмського полку і юнкери Військового училища увійшли до Софії, нейтралізували війська, що залишилися в місті й оточили князівський палац. Олександра Баттенберга заарештували і примусили підписати указ про зречення від престолу. Тим же ранком його відвезли до Оряхово і депортували до Російської імперії Дунаєм.

Змовники не мали чіткого плану подальших дій. Вони сподівалися сформувати уряд за участі всіх політичних партій, але зіткнулися з протидією Каравелова та інших провідних політиків. До вечора, після консультацій з міністерством закордонних справ Росії, було оголошено склад тимчасового уряду, який очолив митрополит Климент Тирновський. 10 серпня велика частина військових підрозділів присягнула новому уряду. Багато болгарських офіцерів та політиків, втім, не підтримали переворот, в їх числі був голова народного зібрання Стефан Стамболі, що знаходився на той час в Тирново. Нікіфоров відмовився брати участь у тимчасовому уряді, плевенський полк відмовився присягати, а в Севлієво пройшла демонстрація проти нової влади. У варненському полку військові відмовилися підкоритися командиру, який підтримає переворот.

Контрпереворот Редагувати

У Пловдиві 10 серпня 1886 року почалася організація контрперевороту, який очолив Сава Муткуров. Його підтримали Димитрій Тончев, інші ліберальні політики та британське консульство. До Пловдіву стали підтягуватися військові частини, що не визнали новий уряд, з Пазарджика, Хасково і Стара-Загори. 11 серпня Стамболов видав прокламацію і призначив Муткурова головнокомандувачем болгарської армії. Муткуров пред'явив тимчасовому уряду ультиматум з вимогою скласти повноваження протягом 24 годин під страхом смертної кари. В ніч з 11 на 12 серпня в Сливниці повстав 1-й піхотний полк. До 12 серпня прихильники тимчасового уряду виявилися ізольовані в Софії та Шумені. За участю російського генерального консульства було сформовано новий уряд на чолі з Каравеловим. Груєв разом з іншими змовниками утікли з столиці.

Повернення Баттенберга Редагувати

Уряд Каравелова заручилося підтримкою Російської імперії, але не було підтримано організаторами контрперевороту в Тирново і Пловдиві. Побоюючись громадянської війни та окупації, Каравелов прагнув відкласти рішення про відновлення княжого престолу до скликання Великого народного зібрання, але Стамболі запросив Баттенберга повернутися до Болгарії як можна швидше. 16 серпня Стамболі оголосив намісниками Петко Славейкова, Георгія Странського і себе. 17 серпня кабінет Каравелова склав з себе повноваження, пловдивські військові частини безкровно зайняли столицю.

Олександр Баттенберг повернувся до Софії 17 серпня, але вже через дев'ять днів, 26 серпня (7 вересня) 1886 року, після чергової безуспішної спроби помиритися з російським імператором він підписав акт про зречення і назавжди покинув Болгарію. Влада перейшла до регентскої ради на чолі з Стамболовим.

Наслідки Редагувати

7 липня 1887 року в Болгарії був обраний новий князь — Фердинанд I, представник Саксен-Кобург-Готської династії, племінник австрійського імператора і офіцер австрійської армії. В перші роки його правління провідна роль у внутрішньополітичному житті належала Ліберальній партії Стефана Стамболова, в чиїй зовнішньої політики проявилося помітне охолодження ставлення до Російської імперії. Офіцери — прихильники Росії емігрували до Румунії і в лютому 1887 року знову намагалися організувати переворот в Болгарії, але безуспішно. Відносини між Болгарією і Росією були відновлені лише в 1896 році.

Примітки Редагувати

  1.  Hugh Chisholm, ред. (1911) «Bulgaria/History» // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. Cambridge University Press  (англ.)
  2. Anderson F. M., Hershey M. Sh. The Bulgarian Revolution of 1885 // Handbook for the Diplomatic History of Europe, Asia, and Africa 1870—1914. — Washington: National Board for Historical Service, Government Printing Office, 1918. — P. 119—122.
  3. ↑ Стателова.
  4. ↑ Радев, т. 1, 1990.
  5. ↑ Радев, т. 2, 1990.

Література Редагувати

Це незавершена стаття з історії Болгарії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Derzhavnij perevorot v Bolgariyi 1886 roku takozh vidomij yak perevorot 9 serpnya bolg Devetoavgustovski prevrat sproba skinennya z bolgarskogo prestolu knyazya Oleksandra Battenberga sho stalasya 9 21 serpnya 1886 roku Nezvazhayuchi na te sho sproba viyavilasya nevdaloyu i zavershilasya kontrperevorotom v kincevomu pidsumku vona prizvela do zrechennya Oleksandra Battenberga i vazhkoyi politichnoyi krizi v krayini 1 2 Palac knyazya Oleksandra I de vin buv zaareshtovanij zmovnikami nevidomij avtor Zmist 1 Peredistoriya 2 Podiyi perevorotu 2 1 Pidgotovka 2 2 Povalennya Oleksandra Battenberga i formuvannya timchasovogo uryadu 2 3 Kontrperevorot 2 4 Povernennya Battenberga 3 Naslidki 4 Primitki 5 LiteraturaPeredistoriya RedaguvatiPislya Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv Bolgariya bula zvilnena vid tureckogo panuvannya Vlada nad krayinoyu zdobuv knyaz Oleksandr Battenberg pleminnik rosijskogo carya Oleksandra II Pislya vbivstva Oleksandra II u 1881 roci jogo zminiv Oleksandr III yakij vidriznyavsya konservativnimi nastroyami Pislya aneksiyi Shidnoyi Rumeliyi u bolgarskij istoriografiyi ob yednannya Bolgariyi iz Shidnoyu Rumeliyeyu 1885 roku yaka ne bula shvalena Rosijskoyu imperiyeyu rosijsko bolgarski vidnosini pogirshilisya Nevdovolennya rosijskogo dvoru diyami knyazya poznachilosya na rosijskij politici shodo bolgarskogo knyazivstva 3 Ce davalo privid dlya lyutih napadok na Batterberga z boku prorosijskih politichnih grup Progresivno liberalnoyi partiyi Cankova i Narodnoyi partiyi Shidnoyi Rumeliyi perekonanih sho zastupnictvo Rosijskoyi imperiyi neobhidno dlya zberezhennya nezalezhnoyi Bolgariyi v mezhah viznachenih San Stefanskim dogovorom 4 Chutki pro pidgotovku novogo napadu Serbiyi takozh vimagali yaknajshvidshogo vregulyuvannya vidnosin z Rosijskoyu imperiyeyu oslablena pislya vijni 1885 roku v materialnomu i finansovomu vidnoshenni bolgarska armiya bula vrazliva kadrova politika v armiyi takozh viklikala nevdovolennya 4 Podiyi perevorotu RedaguvatiPidgotovka Redaguvati Organizatorami perevorotu stali nachalnik Vijskovogo uchilisha Petro Gruyev generali Anastas Benderev Radko Dimitriyev i Georgij Vazov U zmovi brav uchast i rosijskij vijskovij atashe u Bolgariyi polkovnik Saharov 4 Naprikinci lipnya na pochatku serpnya pid privodom pidgotovki do oboroni vid majbutnogo serbskogo napadu Benderev pochav rozmishennya vijsk bilya Sofiyi odnochasno virni knyazyu pidrozdili buli vidislani dvi druzhini 1 go pihotnogo polku virushili buduvati oboronni sporudi u Slivnici 1 j kavalerijskij polk vidbuv na navchannya do Samokova 2 j Strumskij pihotnij polk perekinutij do Pernika v Sofiyi zalishivsya posvyachenij u zmovu 1 j artilerijskij polk 4 Gruyev viv peregovori z ministrom golovoyu Petko Karavelovim i vijskovim ministrom Kostyantinom Nikiforovim yaki pogodilisya prositi knyazya pro zrechennya ale brati uchast u zmovi vidmovilisya 4 Povalennya Oleksandra Battenberga i formuvannya timchasovogo uryadu Redaguvati V nich z 8 na 9 serpnya 1886 roku chastini Strumskogo polku i yunkeri Vijskovogo uchilisha uvijshli do Sofiyi nejtralizuvali vijska sho zalishilisya v misti j otochili knyazivskij palac Oleksandra Battenberga zaareshtuvali i primusili pidpisati ukaz pro zrechennya vid prestolu 4 Tim zhe rankom jogo vidvezli do Oryahovo i deportuvali do Rosijskoyi imperiyi Dunayem 5 Zmovniki ne mali chitkogo planu podalshih dij Voni spodivalisya sformuvati uryad za uchasti vsih politichnih partij ale zitknulisya z protidiyeyu Karavelova ta inshih providnih politikiv Do vechora pislya konsultacij z ministerstvom zakordonnih sprav Rosiyi bulo ogolosheno sklad timchasovogo uryadu yakij ocholiv mitropolit Kliment Tirnovskij 5 10 serpnya velika chastina vijskovih pidrozdiliv prisyagnula novomu uryadu Bagato bolgarskih oficeriv ta politikiv vtim ne pidtrimali perevorot v yih chisli buv golova narodnogo zibrannya Stefan Stamboli sho znahodivsya na toj chas v Tirnovo Nikiforov vidmovivsya brati uchast u timchasovomu uryadi plevenskij polk vidmovivsya prisyagati a v Sevliyevo projshla demonstraciya proti novoyi vladi U varnenskomu polku vijskovi vidmovilisya pidkoritisya komandiru yakij pidtrimaye perevorot 5 Kontrperevorot Redaguvati U Plovdivi 10 serpnya 1886 roku pochalasya organizaciya kontrperevorotu yakij ocholiv Sava Mutkurov Jogo pidtrimali Dimitrij Tonchev inshi liberalni politiki ta britanske konsulstvo 5 Do Plovdivu stali pidtyaguvatisya vijskovi chastini sho ne viznali novij uryad z Pazardzhika Haskovo i Stara Zagori 11 serpnya Stambolov vidav proklamaciyu i priznachiv Mutkurova golovnokomanduvachem bolgarskoyi armiyi Mutkurov pred yaviv timchasovomu uryadu ultimatum z vimogoyu sklasti povnovazhennya protyagom 24 godin pid strahom smertnoyi kari 5 V nich z 11 na 12 serpnya v Slivnici povstav 1 j pihotnij polk Do 12 serpnya prihilniki timchasovogo uryadu viyavilisya izolovani v Sofiyi ta Shumeni Za uchastyu rosijskogo generalnogo konsulstva bulo sformovano novij uryad na choli z Karavelovim Gruyev razom z inshimi zmovnikami utikli z stolici 5 Povernennya Battenberga Redaguvati Uryad Karavelova zaruchilosya pidtrimkoyu Rosijskoyi imperiyi ale ne bulo pidtrimano organizatorami kontrperevorotu v Tirnovo i Plovdivi 5 Poboyuyuchis gromadyanskoyi vijni ta okupaciyi Karavelov pragnuv vidklasti rishennya pro vidnovlennya knyazhogo prestolu do sklikannya Velikogo narodnogo zibrannya ale Stamboli zaprosiv Battenberga povernutisya do Bolgariyi yak mozhna shvidshe 5 16 serpnya Stamboli ogolosiv namisnikami Petko Slavejkova Georgiya Stranskogo i sebe 17 serpnya kabinet Karavelova sklav z sebe povnovazhennya plovdivski vijskovi chastini bezkrovno zajnyali stolicyu 5 Oleksandr Battenberg povernuvsya do Sofiyi 17 serpnya ale vzhe cherez dev yat dniv 26 serpnya 7 veresnya 1886 roku pislya chergovoyi bezuspishnoyi sprobi pomiritisya z rosijskim imperatorom vin pidpisav akt pro zrechennya i nazavzhdi pokinuv Bolgariyu 5 Vlada perejshla do regentskoyi radi na choli z Stambolovim Naslidki Redaguvati7 lipnya 1887 roku v Bolgariyi buv obranij novij knyaz Ferdinand I predstavnik Saksen Koburg Gotskoyi dinastiyi pleminnik avstrijskogo imperatora i oficer avstrijskoyi armiyi V pershi roki jogo pravlinnya providna rol u vnutrishnopolitichnomu zhitti nalezhala Liberalnij partiyi Stefana Stambolova v chiyij zovnishnoyi politiki proyavilosya pomitne oholodzhennya stavlennya do Rosijskoyi imperiyi Oficeri prihilniki Rosiyi emigruvali do Rumuniyi i v lyutomu 1887 roku znovu namagalisya organizuvati perevorot v Bolgariyi ale bezuspishno Vidnosini mizh Bolgariyeyu i Rosiyeyu buli vidnovleni lishe v 1896 roci 3 Primitki Redaguvati nbsp Hugh Chisholm red 1911 Bulgaria History Encyclopaedia Britannica 11th ed V Cambridge University Press angl Anderson F M Hershey M Sh The Bulgarian Revolution of 1885 Handbook for the Diplomatic History of Europe Asia and Africa 1870 1914 Washington National Board for Historical Service Government Printing Office 1918 P 119 122 a b Statelova a b v g d e Radev t 1 1990 a b v g d e zh i k l Radev t 2 1990 Literatura RedaguvatiRadev S Stroitelite na svremenna Blgariya Sofiya Blgarski pisatel 1990 T 1 840 s Radev S Stroitelite na svremenna Blgariya Sofiya Blgarski pisatel 1990 T 2 696 s Statelova E i dr Istoriya na nova Blgariya 1878 1944 Sofiya Izdatelska ksha Anubis 1999 T 3 ISBN 954 426 206 7 nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Perevorot u Bolgariyi 1886 amp oldid 40608772