| Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. |
Саксонсько-Кобурзький і Готський дім (нім. Haus Sachsen-Coburg und Gotha) — німецький шляхетний рід. Гілка Ернестинської лінії стародавньої саксонської династії Веттінів. Представники дому є правлячими династіями в Бельгії та Великій Британії. Молодші гілки — Брагансько-Кобурзький дім у Португалії, Саксен-Кобурґ-Ґота-Кохарі в Болгарії, Віндзорський дім у Великій Британії.
| Саксонсько-Кобурзький і Готський дім | |
|---|---|
| Родоначальний дім: | Ернестинська лінія Веттінів |
| Титули: |
|
| Засновник: | Ернст I (герцог Саксен-Кобург-Готський) |
| Рік заснування: | 1826 |
| Молодші лінії: |
|
Саксонсько-Кобурзький і Готський дім у Вікісховищі |
Назва Редагувати
Історія Редагувати
У листопаді 1826 року володарні німецькі князі дійшли компромісу: Ернст Саксен-Кобург-Заальфельдський поступився Заальфельдом гілці Саксен-Мейнінген і отримав Готу. У подальшому він став Ернстом I, герцогом Саксен-Кобург-Готським.
Велика Британія Редагувати
На британський трон Саксен-Кобург-Готська династія вступила після смерті королеви Вікторії 1901 року, коли королем став її син від Альберта Саксен-Кобург-Готського Едуард VII. Наприкінці Першої світової війни син і наступник Едуарда Георг V позбавився німецького найменування, перейменувавши династію з Саксен-Кобург-Готської на Віндзорську (1917). Нащадки колишньої королеви Єлизавети II та її чоловіка Філіпа, герцога Единбурзького фактично вже належить до данської династії Глюксбургів. Їхнє прізвище за документами — Маунтбеттен-Віндзор, оскільки Філіп перед шлюбом прийняв англізоване прізвище Маунтбеттен, за матір'ю (належала до Баттенбергів — морганатичної гілки Гессенського дому). Однак офіційне йменування чинної династії й після Єлизавети II буде «Віндзорська».
Бельгія Редагувати
У Бельгії династія править із самого початку бельгійської державності — з 1831 року, коли на трон зійшов брат Ернста I Леопольд, нащадки якого займають бельгійський престол донині. Дочка Леопольда Шарлотта стала дружиною імператора Мексики Максиміліана I. Після Першої світової війни король Альберт I змінив німецьке найменування династії на de Belgique (у французькому написанні) — Van België (у нідерландському написанні).
Португалія Редагувати
Племінник Ернста Фердинанд одружився з португальською королевою Марією II. Їхні нащадки (Браганса-Саксен-Кобург-Готський дім) правили в Португалії до 1910 року, коли там було проголошено республіку.
Болгарія Редагувати
Інший представник династії, також Фердинанд, став царем Болгарії, монархію в якій було повалено 1946 року. Глава королівського дому Болгарії, колишній цар Симеон II, 2001 року став прем'єр-міністром країни та залишався ним до 2005 року. Це був перший випадок, коли колишній монарх знову повернувся до влади шляхом демократичних виборів.
Російська імперія Редагувати
Представницею Саксен-Кобург-Готського дому була й Анна Федорівна, дружина царевича Костянтина Павловича. Королеві Вікторії вона доводилась рідною тіткою, а першому бельгійському королю Леопольду — сестрою.
Правителі Редагувати
Герцоги Саксен-Кобург-Готські, 1826–1918 Редагувати
Королі Бельгії, 1830 — донині Редагувати
- Леопольд I (1831–1865)
- Леопольд II (1865–1909)
- Альберт I (1909–1934)
- Леопольд III (1934–1951; зречення)
- Бодуен I (1951–1993)
- Альберт II (1993 — донині)
Князі й царі Болгарії, 1887–1946 Редагувати
Джерела Редагувати
- Herzogtum Sachsen-Coburg-Gotha (нім.)
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саксен-Кобург-Готська династія