| місто | |
|---|---|
| Севлієво болг. Севлиево | |
| | |
| Країна | Болгарія |
| Область | Габровська область |
| Община | Севлієво |
| Код ЕКАТТЕ | 65927 |
| Поштовий індекс | 5400 |
| Телефонний код | 0675 |
| 43°01′36″ пн. ш. 25°06′13″ сх. д.H G O | |
| Висота | 202 |
| Площа | 41,244 км² |
| Населення | 22 676 (2011) |
| Міста-побратими | Гевгелія |
| sevlievo.bg | |
| Відстань | |
| До обласного центру | |
| фізична | 24 км |
| До Софії | |
| фізична | 149 км |
| Розташування | |
| Севлієво Севлієво (Болгарія) | |
| Мапа | |
| Севлієво у Вікісховищі |
Севлі́єво (болг. Севлиево) — місто в Габровській області Болгарії. Адміністративний центр общини Севлієво.
Населення ред.
За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 22 676 осіб.
Національний склад населення міста:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| болгари | 18157 | 86,4 % |
| турки | 2226 | 10,6 % |
| цигани | 274 | 1,3 % |
| інша | 48 | 0,2 % |
| не визначились | 318 | 1,5 % |
| Всього відповіли | 21023 |
Розподіл населення за віком у 2011 році:
Динаміка населення:
Географія ред.
Місто Севлієво розташоване в центральній частині Північної Болгарії, недалеко від географічного центру країни з географічним положенням 43° 1 '32 «півн. ш. і 25° 6 '48» сх. д. Висота міста становить 201 м, але вона є найнижчою точкою муніципалітету. На хребтах Балканськіх гір деякі вершини сягають 1900 м над рівнем моря, а напівгориста місцевість має середню висоту 400—700 м. Клімат помірно континентальний, з великою амплітудою між найнижчими і високими річними температурами плюс 30-35 градусів Цельсія влітку до мінус 20 — 25 градусів взимку.
Історія ред.
Результати дослідження середньовічного міста Готалич поблизу Севлієво показують, що це найбільше середньовічний місто в Болгарії, поза столицями Пліска, Преслав і Тирново. Артефактів Готалича вкрай недостатньо, щоб зв'язати їх з певним археологічним пам'ятником. Розкопок фортеці поблизу Севлієво також немає, як і досліджень сучасних дослідників болгарської старовини. Відомий невеликий кам'яний напис, відкритий Данаїлом Кацевим-Бурським біля монастиря Батошево, і перевезений до Софії. Під час бомбардувань Другої світової війни табличка випадково вижила. Родичі винахідника передали її Ніколі Ковачеву, а 1959 року він публікує текст. У ньому ми читаємо:
У документі 1550 року, де перераховані леннітські володіння, є відповідь на питання, який зв'язок між населеними пунктами Готалич і Севлієво. У ньому написано: «У нахії Готаліч з іншою назваю Гісар Беглі і ЗІР». «Гісар» означає фортецю або фортифікацію, а останній «зір» перекладається «нижче» або «підпорядковане верхньому». Це можна трактувати як «фортецю Готалич і Нижню Готалич», або «село під Готаличем». У документі 1618 вже згадуються каза Готалич, село Селві. З цих небагатьох джерел можна зробити висновок, що коли турки завойовували північну Болгарію, вони захопили і зруйнували фортецю Готаліч, а населення було вигнано. Самі турки оселилися на рівнині в Нижньому Готаличі, на лівому березі річки Росиця. Селище поступово розширюється, залучаючи населення фортеці Готалич і навколишніх поселень. Воно охоплює функції середньовічного адміністративного центру, яким був Готалич, а пізніше і культурним центром району.
Назва міста було Серби, від візантійського серви, араб. серфі і могло бути від сербських поселенців або болгар зі Сербії, що оселилися в районі Готалича. І так, нарешті, змінили турки на Селві, а звідти — на Селвіово, а потім на Севліево.
У перші роки XX століття місто відоме своєю багаторічною підтримкою від Радославістської партії.
Релігії ред.
Переважають православні християни. У місті є дві православні церкви: храм "Св. пророк Ілля і храм «Св. Трійця»; Божа Церква, методистська церква, церква Шалом і церква адвентистів сьомого дня. У 2018 році храм «Св. Пророк Ілля» був оголошений пам'ятником культури національного значення.
Політика ред.
Нинішній міський голова — Іван Іванов, 1972 року народження. У міській раді Севлієво за мандатами 2015—2019 рр. налічується 11 представників «ГЕРБ», 7 — «Вибираємо Севлієво» — Болгарська соціалістична партія, болгарські соціал-демократи, «Рух за соціальний гуманізм», «Партія зелених», «Сільськогосподарська спілка Ал. Стамболійський», 4 — «Руху за права і свободи», 2 — Народного Союзу, 2 — Блоку Реформації, 2 — «Патріотичного фронту», 1 — "Разом за « Севлиєвську общину».
Визначні пам'ятки міста ред.
- Міська художня галерея Асен і Ілля Пейкові (офіційний сайт: http://ghgsevlievo.comli.com)
- Готаліч — місто-фортеця біля Севлієво (офіційний сайт: )
- Башта годинника (зведена в 1779 році)
- Дандольські будинки (музей з етнографічною експозицією)
- Будинок-музей Дана Колова — 7 км на південний захід від міста, в селі Сенник
- Табахана (відновлена шкіряна майстерня)
- Міст через річку Росиця — побудований в 1857 році відомого майстра Колю Фічето
- Статуя Свободи (1894), чий стовп — це оригінальна кам'яна колона з римського міста Нікополіс ад Іструм. Проект — Отто Хорейші та італійського скульптора Арнольдо Цокі. Бронзова фігура була зроблена у Відні. Зведена на місці шибениці, з якої йшли у безсмертя севлієвські борці за свободу Болгарії
- Церква «Св. Трійця» (з 1870 р.)
- Церква «Св. Пророк Ілля» (1834) з цінним різьбленим іконостасом)
- Хаджистоянська школа — нині Міський історичний музей
- Монастир «Введення Богородичного» (с. Батошево, заснована в 19 столітті)
- Монастир «Успіння Пресвятої Богородиці» (20 км на південь від міста, по дорозі до Априлців, заснована в XIV столітті, під час Другого Болгарського царства, про що свідчить кам'яний напис з часів царя Михайла Асена (1246—1256). Спалений і зруйнований під час османського вторгнення, монастир був відновлений в 1836 році. Різьблення по дереву в його церкві були зроблені місцевими майстрами, а ікони — великим ренесансним живописцем Станіславом Доспевським. За роки панування монастир був важливим освітнім центром. Сьогодні він відновлений і є діючим чоловічим монастирем)
- Гребля «Олександра Стамболійський» (33 км від Севлієво біля села Младен, довжина 18 км). Забезпечує можливості для плавання, веслування та водних видів спорту, риболовлі, є пляж.
- Будинок культури «Мара Белчева» (фотогалерея )
- Святкування міста відбувається в середині жовтня, мешканці містечка та сіл беруть участь із задоволенням.
Спортивні клуби ред.
- Клуб плавання «Спортивний клуб Вікінг 2008 — Севлієво» http://www.viking2008.alle.bg
- СК «АЛФА»
- Клуб бадмінтону — Готалич 2005
- СК по акробатиці
- СК по баскетболу «Раковський»
- СК по боротьбі «Дан Колов» — Севлієво
- Волейбольний спортивний клуб
- СК Дзюдо і Самбо «Раковський»
- СК по карате «Кіокушинкай»
- Бодібілдінг і фітнес-зал «Кондор-90»
- СК Фат Клуб Севлієво
- СК з шахів
- Модельний клуб
- Клуб екстремальних видів спорту «Вертикальний світ»
- СК «Ластівка»
- Клуб спортивного орієнтування
- Туристичний клуб
- Спортивний рибальський клуб «Абанос-карп»
- Клуб Айкідо «Буджин»
- Мото-клуб «Вовки»
- Автомобільний спортивний клуб «Севлієво»
- ФК «Севлієво — Лейдіс»
Економіка ред.
Провідними компаніями є:
- «Ідеал Стандарт» Болгарія та «Ідеал Стандарт-Відіма» — заводи санітарної арматури;
- «Hambberger» — туалетні сидіння, кришки та дубовий ламінат;
- «Авангард» — виробництво високовольтного обладнання, роз'єднувачів і вимикачів для побутової енергії;
- «Емка» — електричні провідники для промисловості та побуту;
- «Росиця» — трикотаж;
- «Паралель» — провідний виробник пінопласту та м'яких меблів;
- «Абанос» — кухонні меблі;
- «Ізгрев 90» — будівельні матеріали;
- «Beta Logistic Ltd.» — виробництво молочної продукції;
- ТОВ «Алкал» — картини, репродукції, графічний та вебдизайн, дизайн інтер'єру та екстер'єру, мистецтво;
- «Heros Stroi» — будівництво;
- «Мазалат» — будівництво
Знаменитості ред.
- Атанас Москов (1903—1995), політик
- Борис Машалов (1914—1962), народний співак
- Василь Беязов (1901—1980), архітектор, викладач архітекторів першого класу з 1945 по 1951 рр.
- Дочо Христов (1895—1945), політик
- Іван Пресняков (1852—1876), революціонер, учасник Квітневого повстання
- Ільхан Кючюк (1985 р.), політик
- Йонко Карагьозов (1851—1876), революціонер, учасник квітневого повстання
- Преподобна Калиста (1815—1876) — канонізована у 2011 році
- Кристьо Пастухов (1874—1949), політик
- Малина Станчева (1967 р.), болгарська поп-фолк співачка
- Мара Белчева (1868—1937), поетеса
- Нікола Женев (1856—1934), генерал-лейтенант, командувач македоно-одринським корпусом під час Балканських воєн (1912—1912 рр.)
- Петар Пешев (1858—1931), політик
- Сава Попов (1874—1949), географ
- Сава Казанджиєв (1877—1901), ботанік
- Симеон Спирідонов (1944), художник
- Стефан Пешев (1854—1876), революціонер, учасник Квітневого повстання
- Христо Чаракчиєв (1870—1943), військовий офіцер, генерал-генерал
- Цвятко Аврамов (1894—1923), журналіст
- Цвятко Димов (отець Пахомій) (1830—1894), громадський діяч, церковник, революціонер
- Фані Попова-Мутафова (1902—1977), італійська письменниця і перекладач
- Чавдар Мутафов (1889—1954), письменник
- Петр Цанков (офіцер) (1896—1944), начальник Школи офіцерів запасу до перевороту 9 вересня
- Марко Косев (1987 р.), самбіст, боєць ММА і п'ятикратний чемпіон Самбо, єдиний у світі з таким досягненням
- Невена Цонева (1986 р.), болгарська співачка
- Івінела Самуїлова (1971 року народження) письменниця
- Дочо Касабов (1915—1998) — болгарський актор і режисер.
- Гаджі Ангел Іванов — Севлієво (1808—1890), церковний музикант
- Марин Калугеров (1837—1883), духовник
- Стефан Пешев (1854—1876), революційний діяч
- Асен Пейков (1908—1973), скульптор
Міста-побратими ред.
Джерела ред.
- Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Sevlievo", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q10070957/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською). Архів оригіналу за 05.04.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською). Архів оригіналу за 14.08.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Севлиево, общ. Севлиево, обл. Габрово (болгарською). Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2012.
- Милюков, Павел (2013). Живата истина (Студии за България). София: Изток-Запад. с. 162. ISBN 978-619-152-162-3.
- . 21 август 2018 г. Пропущений або порожній
|title=(довідка)
Посилання ред.
Примітки ред.
| Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |