www.wikidata.uk-ua.nina.az

Панченко Пимен Омелянович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Панченко Пи мен Па нченко біл Пімен Емяльяна

Панченко Пимен Омелянович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Панченко.

Пи́мен Па́нченко (біл. Пімен Емяльянавіч Панчанка; *23 серпня 1917, Ревель — †2 квітня 1995) — білоруський поет.

Панченко Пимен Омелянович
біл. Пімен Емяльянавіч Панчанка
Народився 10 (23) серпня 1917
Ревель, Російська імперія
Помер 2 квітня 1995(1995-04-02) (77 років)
Мінськ, Білорусь
Поховання
Східне кладовище : 

Країна  СРСР
 Білорусь
Діяльність публіцист, літературознавець, перекладач, поет, літературний критик, журналіст
Alma mater Q57538535? (1939)
Заклад Q59348513?, Вожик, Літаратура і мастацтва і Q1088140?
Мова творів білоруська
Членство СП СРСР і Союз білоруських письменників
Партія КПРС
Нагороди

Літературна премія ім. Я. Купалиd (1968)

Літературна премія ім. Я. Купалиd (1959)

 Панченко Пимен Омелянович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився у селянській сім'ї, що виїхала на заробітки в Прибалтику. 1920 року сім'я повернулася до Бегомлю. 1934 року закінчив педагогічні курси у Бобруйську. У 1934—1935 роках був завідувачем школи, у 1935—1936 роках — вчителем Козулецької школи, у 1938—1939 роках викладав мову та літературу в Кіровській середній школі Могильовської області. Водночас заочно вчився на філологічному факультеті Мінського викладацького інституту (закінчив 1939 року).

З вересня 1939 року до січня 1946 перебував у Червоній Армії: був кореспондентом, письменником у армійських та фронтових газетах. Брав участь в поході Червоної Армії в Західну Білорусь, в боях на Брянському, Західному, Калінінському, північно-Західному фронтах, у 1944—1945 роках перебув з частинами Червоної Армії в Ірані.

1946 року працював у редакціях часопису «Вожык», газети «Літаратура і мастацтва», був головним редактором часописів «Советская Отчизна» (тепер «Неман», 1954—1958), «Маладосць» (1958—1966), секретарем правління Спілки письменників БРСР (1966—1971). Як член делегації БРСР 1958 року брав часть в роботі XIII сесії Генеральної Асамблеї ООН. Його обирали депутатом Верховної Ради БРСР (1957—1967, 1971—1975), головою Республіканського комітету охорони миру. Член білоруського ПЕН-центру з 1989 року. Член Спілки письменників СРСР з 1989 року.

Панченка було нагороджено орденом Леніна, трьома орденами Червоного прапора, двома — «Знак Пошани», Жовтневої Революції, Вітчизняної війни II ступеню, медалями. 1973 року йому надали звання Народного поета БРСР.

Помер 2 квітня 1995 року.

Примітки ред.

  1. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  2. Панченко Пимен Емельянович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Panchenko Pi men Pa nchenko bil Pimen Emyalyanavich Panchanka 23 serpnya 1917 Revel 2 kvitnya 1995 biloruskij poet Panchenko Pimen Omelyanovichbil Pimen Emyalyanavich PanchankaNarodivsya 10 23 serpnya 1917 1 Revel Rosijska imperiya 2 Pomer 2 kvitnya 1995 1995 04 02 1 77 rokiv Minsk BilorusPohovannya Shidne kladovishe Krayina SRSR BilorusDiyalnist publicist literaturoznavec perekladach poet literaturnij kritik zhurnalistAlma mater Q57538535 1939 Zaklad Q59348513 Vozhik Litaratura i mastactva i Q1088140 Mova tvoriv biloruskaChlenstvo SP SRSR i Soyuz biloruskih pismennikivPartiya KPRSNagorodi Literaturna premiya im Ya Kupalid 1968 Literaturna premiya im Ya Kupalid 1959 Panchenko Pimen Omelyanovich u VikishovishiBiografiya red Narodivsya u selyanskij sim yi sho viyihala na zarobitki v Pribaltiku 1920 roku sim ya povernulasya do Begomlyu 1934 roku zakinchiv pedagogichni kursi u Bobrujsku U 1934 1935 rokah buv zaviduvachem shkoli u 1935 1936 rokah vchitelem Kozuleckoyi shkoli u 1938 1939 rokah vikladav movu ta literaturu v Kirovskij serednij shkoli Mogilovskoyi oblasti Vodnochas zaochno vchivsya na filologichnomu fakulteti Minskogo vikladackogo institutu zakinchiv 1939 roku Z veresnya 1939 roku do sichnya 1946 perebuvav u Chervonij Armiyi buv korespondentom pismennikom u armijskih ta frontovih gazetah Brav uchast v pohodi Chervonoyi Armiyi v Zahidnu Bilorus v boyah na Bryanskomu Zahidnomu Kalininskomu pivnichno Zahidnomu frontah u 1944 1945 rokah perebuv z chastinami Chervonoyi Armiyi v Irani 1946 roku pracyuvav u redakciyah chasopisu Vozhyk gazeti Litaratura i mastactva buv golovnim redaktorom chasopisiv Sovetskaya Otchizna teper Neman 1954 1958 Maladosc 1958 1966 sekretarem pravlinnya Spilki pismennikiv BRSR 1966 1971 Yak chlen delegaciyi BRSR 1958 roku brav chast v roboti XIII sesiyi Generalnoyi Asambleyi OON Jogo obirali deputatom Verhovnoyi Radi BRSR 1957 1967 1971 1975 golovoyu Respublikanskogo komitetu ohoroni miru Chlen biloruskogo PEN centru z 1989 roku Chlen Spilki pismennikiv SRSR z 1989 roku Panchenka bulo nagorodzheno ordenom Lenina troma ordenami Chervonogo prapora dvoma Znak Poshani Zhovtnevoyi Revolyuciyi Vitchiznyanoyi vijni II stupenyu medalyami 1973 roku jomu nadali zvannya Narodnogo poeta BRSR Pomer 2 kvitnya 1995 roku Primitki red a b The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Panchenko Pimen Emelyanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135Posilannya red Panchenko Pimin Omelyanovich Biografiya na slounik org bil Virshi Virshi Pisnya Mala skazac nenavidzhu muzika Lyavona Volskogo slova Pimena Panchenka Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Panchenko Pimen Omelyanovich amp oldid 40076880