www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пандемія грипу 1510 року англ 1510 influenza pandemic одна з історичних пандемій найімовірніше грипозного походження Хво

Пандемія грипу 1510 року

Пандемія грипу 1510 року (англ. 1510 influenza pandemic) — одна з історичних пандемій найімовірніше грипозного походження. Хвороба з респіраторними проявами виникла в Азії, згодом поширилася до Північної Африки та Європі, що було відмічено в хроніках. Загальновизнана істориками медицини та епідеміологами як саме пандемія грипу. Грипоподібні захворювання були задокументовані в Європі принаймні з часів Карла Великого, і спалах 1357 року був першим, який був названий грипом (інфлюенца), але пандемія грипу 1510 року є першою описаною. І цей опис був одним з перших надрукованих.

Грип став називатися кокелюшем чи кокелюціо у Франції та на Сицилії під час цієї пандемії, що стали найпопулярнішими назвами грипу в ранній Європі.

Пандемія спричинила значні зрушення в урядах, церкві та суспільстві. Летальність була зафіксована близько 1 %.

Поширення в Азії Редагувати

Підозрюється, що грип 1510 року походив зі Східної Азії, можливо Китаю. Грегор Горст написав в «Operum medicorum tombus primus» (1661), що хвороба походила з Азії і поширювалася вздовж торгових шляхів перед потраплянням на Близький Схід і Північну Африку. Німецький медичний письменник Юстус Геккер (Justus Hecker[en]) припустив, що грип 1510 року, найімовірніше, походив з Азії через історичну природу походження грипу під час останніх пандемій XIX століття.

Грип поширився з Азії вздовж торгових шляхів у напрямку до Північної Африки, подорожуючи на південний захід через Близький Схід. Як вважається, він потрапив таких міст як Єрусалим і Мекка, звідки велика кількість людей подорожувала до Єгипту, Північної Африки, Мальти та Османської імперії. Немає історичних чи біологічних доказів, щоб свідчили про те, що грип 1510 року походив з Африки.

Поширення до Європи Редагувати

Того ж року пандемія поширилася й на Європу, порушивши там соціальне життя і роботу державних інституцій. Літописці того часу спостерігали, як цілі популяції охоплювалися хворобою практично відразу, і саме так хвороба вперше отримала назву «інфлюенца» з переконання, що такі спалахи були спричинені впливом зірок (італ. influence) або ж холоду (італ. «influenza di freddo»).

Туринський професор Франциско Валлеріолі написав, що грип 1510 року включав «спазм дихання, починаючи з хрипоти голосу і … тремтіння. Невдовзі після цього з'являвся субстрат, який наповнював легені». Лікарі, як от Валлеріолі, описали грип 1510 року як більш смертельний для дітей і тих, хто мав кровотечі. Адвокат Франческо Муральто зазначив, що «хвороба вбила 10 людей з тисячі за один день».

Перші випадки грипу почали масово з'являтися на Сицилії приблизно в липні 1510 року після прибуття з Мальти заражених торгових суден. Грип швидко поширився вздовж узбережжя Середземномор'я Італії та південної Франції через торгові судна, що залишали острів.

В Емілії-Романьї Томмасіно де Б'янкі зафіксував появу перших випадківу Модені 13 липня 1510 року, написавши, що в місті «з'явилася хвороба, що триває три дні з великою температурою та головним болем, а потім вони уходять … але залишається страшний кашель, який триває, можливо, вісім днів, а потім хворі одужують».

Факти вказують на те, що перші випадки грипу сталися в регіоні Емілія-Романья приблизно наприкінці червня або на початку липня. Папа Юлій II приписав спалахи у Римі та Святому Престолі Божому гніву.

Грип поширився з Італії через Альпи у Швейцарію та Священну Римську імперію. У Швейцарії це задокументовано як нім. das Gruppie літописцем Меллінгена Антоном Тегенфельдом, назва хвороби, якій тоді віддавали перевагу німецькомовні європейці. У червні хворобу місцеві лікарі спостерігали в кантоні Ааргау.

Німецький лікар Ахіллес Гассер[de] зафіксував смертельну епідемію, яка поширювалася на верхні королівства Священної Римської імперії, розгалужуючись на міста та «ціле людство».

Листи Андре де Бурго від 24 серпня 1510 року свідчать про те, що Маргарита Австрійська змушена була втрутитися в королівські перемови між своїм батьком, імператором Священної Римської імперії Максиміліаном I французьким королем Людовиком XII, оскільки той був занадто хворий на «кокелюш», щоб говорити з ним. Грип поширився від Священної Римської імперії до Північної Європи, країн Балтії до Франції та Англії.

Через заражених сицилійських моряків грип поширився на Королівство Францію через Марсель і Ніццу. Купці, паломники та інші мандрівники з півдня та сходу поширили вірус по всьому західному Середземномор'ю в липні 1510 року. Тут його частіше називали його кокелюшем. Історик Франсуа Еуд де Мезерей прослідкував етимологію кокелюшу до спалаху 1410-х років, під час якого постраждалі носили капюшони, схожі на кокелюшони, своєрідний монашеський атрибут одежи.

Французький хірург Амбруаз Паре описав спалах захворювання як «ревматичне ураження голови … зі стисненням серця і легень».

До серпня 1510 року грип з'явився в Турі, а після того, як поширився по всій Франції впродовж літа, захворюваність трималася до вересня. До 1000 парижан на добу помирало у розпал пандемії. Тодішніми хроністами грип 1510 року вважався поширенішим і смертельнішим у Франції, ніж в інших країнах. Вважається, що кардинал Жорж д'Амбуаз, близький друг і радник короля Франції, помер від грипу, оскільки його здоров'я різко погіршилося після прибуття до Ліона в травні 1510 року.

Фернель і Паре припустили, що грип 1510 року «поширився майже на всі країни світу» окрім колоній Іспанії в Америці. Виявлено, що Англія постраждала в 1510 році, повідомлялося якусь «гастродінію» та вартий уваги падіж серед худоби. Також зафіксовано, що грип 1510 року досяг Ірландії.

Грип швидко потрапив на Піренейський півострів з Італії через дуже взаємопов'язані торгові та паломницькі шляхи між Іспанією, Португалією та італійськими королівствами. Випадки почали з'являтися в Португалії приблизно в той самий час, коли хвороба потрапила до Священної Римської імперії. Як повідомляється, іспанські міста були «знелюднені» грипом 1510 року. При цьому немає свідчень, що грип поширився на іспанські колонії Америки.

Лікування Редагувати

Створення штучних пухирів на потилиці та плечах були однією з форм лікування у той час в Європі при грипі. Паре вважав поширені методи лікування кровопусканням та очищенням особливо небезпечними для хворих на грип. Надбрівний біль та світлобоязнь були частими проявами, тому страждаючі могли відчути спокусу носити капюшони через це. Короткий опис деяких лікувальних методів лікування грипу у цій пандемії включав «Прикладання особливої глини до грудної клітки, маслянисті мікстури від кашлю, грудні пастилки і відвари».

Про спроби ототожнення цієї пандемії з кашлюком Редагувати

Сучасні епідеміологи та історики медицини визнали «кокелюш» 1510 року грипом. Припущення про те, що це був коклюш (кашлюк), викликають сумніви, оскільки багато дорослих захворіло, тоді як у ті часи кашлюк був хворобою дітей раннього віку і після його перенесення спричинював стійкий імунітет. Першим спалахом коклюшу, з трактуванням якого погодилася більшість істориків медицини, є опис Гійома де Байо (Guillaume de Baillou[en]) про хворобу у Парижі в 1578 році.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Parkin, John (1880). Epidemiology; or, The remote cause of epidemic diseases in the animal and in the vegetable creation. J. and A. Churchill. [1] (англ.)
  2. Morens, David; North, Michael; Taubenberger, Jeffrey (4 December 2011). «Eyewitness accounts of the 1510 influenza pandemic in Europe». Lancet. 367 (9756): 1894—1895. doi:10.1016/s0140-6736(10)62204-0. PMC 3180818. PMID 21155080
  3. Karsten, Gustaf (1920). The Journal of English and German Philology. Urbana-Champaign: University of Illinois, Urbana-Champaign. p. 513. (нім.)
  4. Louis, X. I. I.; Godefroy (1712). Lettres du roi Louis XII et du cardinal Georges d'Amboise: depuis 1504 à 1514. Foppens. pp. 287—288. (фр.)
  5. Corradi, Alfonso (1867). Annali delle epidemie occorse in Italia dalle prime memorie fino al 1850 scritti da Alfonso Corradi: Dal 1501 a tutto il 1600 con una tavola delle cose piu memorabili si della 1. che della 2. parte (in Italian). Tipi Gamberini e Parmeggiani. p. 19. [2] (італ.)
  6. Thomson, Theophilus (1852). Annals of Influenza or Epidemic Catarrhal Fever in Great Britain. The Sydenham Society Instituted. pp. 3–4. Retrieved 14 March 2020. (англ.)

Джерела Редагувати

  • Beveridge, W.I.B (1991). "The Chronicle of Influenza Epidemics". History and Philosophy of the Life Sciences. 13 (2): 223–234. PMID 1724803 (англ.)
  • Hecker, Justus Friedrich Carl; Babington, Benjamin Guy (1859). The epidemics of the middle ages. London: Trübner & co. pp. 202—205. [3] (англ.)
  • Morens, David; North, Michael; Taubenberger, Jeffrey (4 December 2011). «Eyewitness accounts of the 1510 influenza pandemic in Europe». Lancet. 367 (9756): 1894—1895. doi:10.1016/s0140-6736(10)62204-0. PMC 3180818. PMID 21155080. (англ.)
  • Potter, C. W. (2001). "A history of influenza". Journal of Applied Microbiology. 91 (4): 572–579. doi:10.1046/j.1365-2672.2001.01492.x. ISSN 1365-2672. PMID 11576290. S2CID 26392163. (англ.)
  • Thomson, Theophilus (1852). Annals of Influenza or Epidemic Catarrhal Fever in Great Britain. The Sydenham Society Instituted. pp. 3–4. Retrieved 14 March 2020. [4] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pandemiya gripu 1510 roku angl 1510 influenza pandemic odna z istorichnih pandemij najimovirnishe gripoznogo pohodzhennya Hvoroba z respiratornimi proyavami vinikla v Aziyi zgodom poshirilasya do Pivnichnoyi Afriki ta Yevropi sho bulo vidmicheno v hronikah Zagalnoviznana istorikami medicini ta epidemiologami yak same pandemiya gripu 1 Gripopodibni zahvoryuvannya buli zadokumentovani v Yevropi prinajmni z chasiv Karla Velikogo i spalah 1357 roku buv pershim yakij buv nazvanij gripom inflyuenca ale pandemiya gripu 1510 roku ye pershoyu opisanoyu I cej opis buv odnim z pershih nadrukovanih Grip stav nazivatisya kokelyushem chi kokelyucio u Franciyi ta na Siciliyi pid chas ciyeyi pandemiyi sho stali najpopulyarnishimi nazvami gripu v rannij Yevropi Pandemiya sprichinila znachni zrushennya v uryadah cerkvi ta suspilstvi Letalnist bula zafiksovana blizko 1 Zmist 1 Poshirennya v Aziyi 2 Poshirennya do Yevropi 3 Likuvannya 4 Pro sprobi ototozhnennya ciyeyi pandemiyi z kashlyukom 5 Div takozh 6 Primitki 7 DzherelaPoshirennya v Aziyi RedaguvatiPidozryuyetsya sho grip 1510 roku pohodiv zi Shidnoyi Aziyi mozhlivo Kitayu Gregor Gorst napisav v Operum medicorum tombus primus 1661 sho hvoroba pohodila z Aziyi i poshiryuvalasya vzdovzh torgovih shlyahiv pered potraplyannyam na Blizkij Shid i Pivnichnu Afriku Nimeckij medichnij pismennik Yustus Gekker Justus Hecker en pripustiv sho grip 1510 roku najimovirnishe pohodiv z Aziyi cherez istorichnu prirodu pohodzhennya gripu pid chas ostannih pandemij XIX stolittya Grip poshirivsya z Aziyi vzdovzh torgovih shlyahiv u napryamku do Pivnichnoyi Afriki podorozhuyuchi na pivdennij zahid cherez Blizkij Shid Yak vvazhayetsya vin potrapiv takih mist yak Yerusalim i Mekka zvidki velika kilkist lyudej podorozhuvala do Yegiptu Pivnichnoyi Afriki Malti ta Osmanskoyi imperiyi Nemaye istorichnih chi biologichnih dokaziv shob svidchili pro te sho grip 1510 roku pohodiv z Afriki Poshirennya do Yevropi RedaguvatiTogo zh roku pandemiya poshirilasya j na Yevropu porushivshi tam socialne zhittya i robotu derzhavnih institucij Litopisci togo chasu sposterigali yak cili populyaciyi ohoplyuvalisya hvoroboyu praktichno vidrazu i same tak hvoroba vpershe otrimala nazvu inflyuenca z perekonannya sho taki spalahi buli sprichineni vplivom zirok ital influence abo zh holodu ital influenza di freddo Turinskij profesor Francisko Vallerioli napisav sho grip 1510 roku vklyuchav spazm dihannya pochinayuchi z hripoti golosu i tremtinnya Nevdovzi pislya cogo z yavlyavsya substrat yakij napovnyuvav legeni 2 Likari yak ot Vallerioli opisali grip 1510 roku yak bilsh smertelnij dlya ditej i tih hto mav krovotechi Advokat Franchesko Muralto zaznachiv sho hvoroba vbila 10 lyudej z tisyachi za odin den Pershi vipadki gripu pochali masovo z yavlyatisya na Siciliyi priblizno v lipni 1510 roku pislya pributtya z Malti zarazhenih torgovih suden Grip shvidko poshirivsya vzdovzh uzberezhzhya Seredzemnomor ya Italiyi ta pivdennoyi Franciyi cherez torgovi sudna sho zalishali ostriv V Emiliyi Romanyi Tommasino de B yanki zafiksuvav poyavu pershih vipadkivu Modeni 13 lipnya 1510 roku napisavshi sho v misti z yavilasya hvoroba sho trivaye tri dni z velikoyu temperaturoyu ta golovnim bolem a potim voni uhodyat ale zalishayetsya strashnij kashel yakij trivaye mozhlivo visim dniv a potim hvori oduzhuyut Fakti vkazuyut na te sho pershi vipadki gripu stalisya v regioni Emiliya Romanya priblizno naprikinci chervnya abo na pochatku lipnya Papa Yulij II pripisav spalahi u Rimi ta Svyatomu Prestoli Bozhomu gnivu Grip poshirivsya z Italiyi cherez Alpi u Shvejcariyu ta Svyashennu Rimsku imperiyu U Shvejcariyi ce zadokumentovano yak nim das Gruppie litopiscem Mellingena Antonom Tegenfeldom 3 nazva hvorobi yakij todi viddavali perevagu nimeckomovni yevropejci U chervni hvorobu miscevi likari sposterigali v kantoni Aargau Nimeckij likar Ahilles Gasser de zafiksuvav smertelnu epidemiyu yaka poshiryuvalasya na verhni korolivstva Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi rozgaluzhuyuchis na mista ta cile lyudstvo Listi Andre de Burgo vid 24 serpnya 1510 roku svidchat pro te sho Margarita Avstrijska zmushena bula vtrutitisya v korolivski peremovi mizh svoyim batkom imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Maksimilianom I francuzkim korolem Lyudovikom XII oskilki toj buv zanadto hvorij na kokelyush shob govoriti z nim 4 Grip poshirivsya vid Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi do Pivnichnoyi Yevropi krayin Baltiyi do Franciyi ta Angliyi Cherez zarazhenih sicilijskih moryakiv grip poshirivsya na Korolivstvo Franciyu cherez Marsel i Niccu Kupci palomniki ta inshi mandrivniki z pivdnya ta shodu poshirili virus po vsomu zahidnomu Seredzemnomor yu v lipni 1510 roku Tut jogo chastishe nazivali jogo kokelyushem Istorik Fransua Eud de Mezerej proslidkuvav etimologiyu kokelyushu do spalahu 1410 h rokiv pid chas yakogo postrazhdali nosili kapyushoni shozhi na kokelyushoni svoyeridnij monasheskij atribut odezhi 5 Francuzkij hirurg Ambruaz Pare opisav spalah zahvoryuvannya yak revmatichne urazhennya golovi zi stisnennyam sercya i legen Do serpnya 1510 roku grip z yavivsya v Turi a pislya togo yak poshirivsya po vsij Franciyi vprodovzh lita zahvoryuvanist trimalasya do veresnya Do 1000 parizhan na dobu pomiralo u rozpal pandemiyi Todishnimi hronistami grip 1510 roku vvazhavsya poshirenishim i smertelnishim u Franciyi nizh v inshih krayinah Vvazhayetsya sho kardinal Zhorzh d Ambuaz blizkij drug i radnik korolya Franciyi pomer vid gripu oskilki jogo zdorov ya rizko pogirshilosya pislya pributtya do Liona v travni 1510 roku Fernel i Pare pripustili sho grip 1510 roku poshirivsya majzhe na vsi krayini svitu okrim kolonij Ispaniyi v Americi Viyavleno sho Angliya postrazhdala v 1510 roci povidomlyalosya yakus gastrodiniyu ta vartij uvagi padizh sered hudobi Takozh zafiksovano sho grip 1510 roku dosyag Irlandiyi Grip shvidko potrapiv na Pirenejskij pivostriv z Italiyi cherez duzhe vzayemopov yazani torgovi ta palomnicki shlyahi mizh Ispaniyeyu Portugaliyeyu ta italijskimi korolivstvami Vipadki pochali z yavlyatisya v Portugaliyi priblizno v toj samij chas koli hvoroba potrapila do Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Yak povidomlyayetsya ispanski mista buli znelyudneni gripom 1510 roku Pri comu nemaye svidchen sho grip poshirivsya na ispanski koloniyi Ameriki Likuvannya RedaguvatiStvorennya shtuchnih puhiriv na potilici ta plechah buli odniyeyu z form likuvannya u toj chas v Yevropi pri gripi Pare vvazhav poshireni metodi likuvannya krovopuskannyam ta ochishennyam osoblivo nebezpechnimi dlya hvorih na grip Nadbrivnij bil ta svitloboyazn buli chastimi proyavami tomu strazhdayuchi mogli vidchuti spokusu nositi kapyushoni cherez ce Korotkij opis deyakih likuvalnih metodiv likuvannya gripu u cij pandemiyi vklyuchav Prikladannya osoblivoyi glini do grudnoyi klitki maslyanisti miksturi vid kashlyu grudni pastilki i vidvari 6 Pro sprobi ototozhnennya ciyeyi pandemiyi z kashlyukom RedaguvatiSuchasni epidemiologi ta istoriki medicini viznali kokelyush 1510 roku gripom Pripushennya pro te sho ce buv koklyush kashlyuk viklikayut sumnivi oskilki bagato doroslih zahvorilo todi yak u ti chasi kashlyuk buv hvoroboyu ditej rannogo viku i pislya jogo perenesennya sprichinyuvav stijkij imunitet Pershim spalahom koklyushu z traktuvannyam yakogo pogodilasya bilshist istorikiv medicini ye opis Gijoma de Bajo Guillaume de Baillou en pro hvorobu u Parizhi v 1578 roci Div takozh RedaguvatiAzijskij grip Gonkonzkij grip Ispanskij grip Pandemiya gripu 1557 roku Pandemiya gripu H1N1 2009 Primitki Redaguvati Parkin John 1880 Epidemiology or The remote cause of epidemic diseases in the animal and in the vegetable creation J and A Churchill 1 angl Morens David North Michael Taubenberger Jeffrey 4 December 2011 Eyewitness accounts of the 1510 influenza pandemic in Europe Lancet 367 9756 1894 1895 doi 10 1016 s0140 6736 10 62204 0 PMC 3180818 PMID 21155080 Karsten Gustaf 1920 The Journal of English and German Philology Urbana Champaign University of Illinois Urbana Champaign p 513 nim Louis X I I Godefroy 1712 Lettres du roi Louis XII et du cardinal Georges d Amboise depuis 1504 a 1514 Foppens pp 287 288 fr Corradi Alfonso 1867 Annali delle epidemie occorse in Italia dalle prime memorie fino al 1850 scritti da Alfonso Corradi Dal 1501 a tutto il 1600 con una tavola delle cose piu memorabili si della 1 che della 2 parte in Italian Tipi Gamberini e Parmeggiani p 19 2 ital Thomson Theophilus 1852 Annals of Influenza or Epidemic Catarrhal Fever in Great Britain The Sydenham Society Instituted pp 3 4 Retrieved 14 March 2020 angl Dzherela RedaguvatiBeveridge W I B 1991 The Chronicle of Influenza Epidemics History and Philosophy of the Life Sciences 13 2 223 234 PMID 1724803 angl Hecker Justus Friedrich Carl Babington Benjamin Guy 1859 The epidemics of the middle ages London Trubner amp co pp 202 205 3 angl Morens David North Michael Taubenberger Jeffrey 4 December 2011 Eyewitness accounts of the 1510 influenza pandemic in Europe Lancet 367 9756 1894 1895 doi 10 1016 s0140 6736 10 62204 0 PMC 3180818 PMID 21155080 angl Potter C W 2001 A history of influenza Journal of Applied Microbiology 91 4 572 579 doi 10 1046 j 1365 2672 2001 01492 x ISSN 1365 2672 PMID 11576290 S2CID 26392163 angl Thomson Theophilus 1852 Annals of Influenza or Epidemic Catarrhal Fever in Great Britain The Sydenham Society Instituted pp 3 4 Retrieved 14 March 2020 4 angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pandemiya gripu 1510 roku amp oldid 38259165