www.wikidata.uk-ua.nina.az

Палацовий міст рос Дворцо вый мост розвідний міст через річку Неву Велику Неву у Санкт Петербурзі Він з єднує центральну

Палацовий міст

Палацовий міст (рос. Дворцо́вый мост) — розвідний міст через річку Неву (Велику Неву) у Санкт-Петербурзі. Він з'єднує центральну частину міста (Адміралтейський острів) та Васильєвський острів.

Палацовий міст
Палацовий міст
Міст, розведений у денний час
59°56′28″ пн. ш. 30°18′30″ сх. д. / 59.94111111113877399° пн. ш. 30.30847500002778006° сх. д. / 59.94111111113877399; 30.30847500002778006Координати: 59°56′28″ пн. ш. 30°18′30″ сх. д. / 59.94111111113877399° пн. ш. 30.30847500002778006° сх. д. / 59.94111111113877399; 30.30847500002778006
Країна  Росія
Розташування Санкт-Петербург
Галузь застосування автомобільний, пішохідний
Перетинає Нева
Тип конструкції опорний, розвідний; постійні прольоти - металічні наскрізні ферми балочно-нерозрізної системи; двокрилий розвідний проліт
Матеріал сталь
Основний проліт 59 м
Загальна довжина 260 м (255 м)
Ширина 27,7 м
Висота склепіння над водою 6,3 м (30 м у розведеному положенні)
Кількість смуг руху 6
Початок будівництва 1856
Відкрито 23 грудня 1916
Конструктор, архітектор Пшеніцкій Анджей Павлович
Охоронний статус об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd
Палацовий міст
Палацовий міст (Росія)
 Палацовий міст у Вікісховищі

Довжина моста складає 250 м (255 м), ширина — 27,7 м. Складається із п'яти прольотів. Розведений центральний двокрилий проліт Палацового мосту є одним із символів міста.

Як і будь-який інший міст на Неві (окрім Великого Обухівського мосту), він розводиться вночі, що фактично унеможливлює автомобільне та пішохідне сполучення між центром міста та Васильєвським островом.

Розташування ред.

Міст з'єднує Палацовий проїзд, Палацову і Адміралтейську набережні з Біржовою площею та Університетською набережною. Вище за течією знаходиться Троїцький міст, нижче — Благовіщенський.

Найближча станція метро — «Адміралтейська».

Назва ред.

Назва мосту відома з 1851 року і дана йому за Зимовим палацом, що знаходиться поруч, та Палацовій набережній. У 1911 році міська дума пропонувала дати мосту назву Міст 19 лютого 1861 року, проте це рішення не було затверджене.

Після Жовтневої революції з приходом нової влади у жовтні 1918 року міст було перейменовано на Республіканський. 13 січня 1944 року мостові повернули назву Палацовий.

Історія ред.

Плашкоутний міст ред.

Палацовий міст у XIX столітті

Питання про спорудження плашкоутного мосту через Неву на трасі, що з'єднує Адміралтейський острів з Васильєвським біля Зимового палацу, ймовірно, обговорювалося в уряді ще наприкінці 1820–1830-х рр.

У 1853 році Микола І попри заборону Петра І на спорудження мостів через Неву задовольнив прохання представників купецтва про переміщення Ісаакіївського плашкоутного мосту[ru] до Зимового палацу для прямого і постійного зв'язку із Біржею[ru] та іншими закладами Торгового порту. Проект встановлення мосту на новій трасі розробив інженер І. К. Герард. До реалізації було прийнято варіант мосту з дерев'яними береговими опорами та такими ж самими перилами. На мості були встановлені чавунні художнього лиття торшери з ліхтарями, що являли собою стержні з розвитими базами на п'єдесталах, увінчані ліхтарями у вигляді зрізаних шестигранних пірамід. Пролітні споруди являли собою підкісні конструкції. До складу нового мосту увійшли 4 плашкоути зі старого Ісаакіївського. На здійснення проєкту було витрачено більше трьох років. Переміщення Ісаакіївського мосту було завершено лише 10 грудня 1856 року. Під час льодоходу та льодоставу міст розводився.

У 1877 році мостом прокладено лінію конки. У 1878 році на мості вперше у Петербурзі у вигляді експерименту було випробовано електричне освітлення. Для цього на Васильєвському острові було встановлено паровий котел та електромагнітну машину, від якої струм по дротах подавався на 8 ліхтарів зі свічками П. М. Яблочкова. Протягом 10 днів міст освітлювався всю ніч. З початком льодоходу ліхтарі було перенесено на Олександринську площу (нині площа Островського[ru]).

У 1886 році два середніх суднохідних прольоти були розширені до 11,6 м та підняті до 4,7 м для пропуску барок. У 1890 році було виправлено верхню споруду мосту.

У 1896 році наплавний Палацовий міст був перенесений униз за течією на 53,25 м у те місце, де пізніше був споруджений постійний міст. Переніс був пов'язаний із рішенням створити озеленений майданчик перед західним фасадом Зимового палацу. Роботи з наведення плашкоутного мосту, початі взимку 1896 року, були завершені 23 грудня 1897 року. В урочистій обстановці міст був освячений та відкритий для руху транспортів і пішоходів.

21 квітня 1899 року декілька плашкоутів мосту затонули. Ремонт мосту тривав до 13 травня того ж року:

21 квітня, о 9½ годин ранку, в пазах плашкоутів № 11 и 12 Палацового мосту утворилося протікання, після чого їзда мостом була припинена і почали відкачувати воду із згаданих плашкоутів; втім, незважаючи на прийняті міри, через ¼ години плашкоут № 11 затонув, від чого довелось закрити і пішохідний по мосту рух; для урятування ж інших плашкоутів, що тонули, було викликано пароплави з водовідливними помпами, але всі зусилля виявилися безуспішними: о 1½ год. дня плашкоути № 9, 10, 11, 12, 13 і 14 затонули. Палацовий міст із води був піднятий, і лише 13 травня відновлено по ньому екіпажний та пішохідний рух.

У 1911 році, після початку спорудження постійного мосту, наплавний міст був перенесений до Сенатської площі, де знаходився до 1916 року — поки не згорів від іскри буксиру, що проходив Невою.

Палацовий міст на початку XX століття

Постійний міст ред.

У 1882 році громадські організації та численні домовласники звернулися до Міської управи з проханням замінити Палацовий плашкоутний міст на постійний. Винятково відповідальне у містобудівному відношенні положення мосту, складні гідрогеологічні умови мостового переходу та вимоги судоплавства створювали складний комплекс проблем, вирішення яких викликало великі труднощі.

Комісія Товариства громадянських інженерів, якій було доручено відкоригувати розроблені Петербурзькою управою умови конкурсу, зазначала, що «найближчою задачею конкурентів має бути створення витвору мистецтва, достойного обстановки, що оточує його, та значення цього пункту російської столиці, при умові раціональної з усякого погляду конструкції». У квітні 1901 року оголошено конкурс на спорудження одразу двох постійних мостів: Палацового та Большеохтинського[ru]. До конкурсної комісії суддів-експертів увійшли провідні інженери-мостовики: М. А. Белелюбський, С. К. Куницький, Г. М. Соловйов, М. М. Митинський, В. Є. Тимонов. Академію мистецтв представляв професор архітектури А. Н. Померанцев.

Ескізный проєкт зовнішнього вигляду Палацового мосту. Худ.-арх. Р. Ф. Мельцер

На конкурс надійшло 27 ескізних проєктів Палацового мосту і один позаконкурсний проєкт архітектора О. І. Ковшерова, проте жоден із них не був прийнятий комісією. Конкурс було продовжено до травня 1904 року. Було представлено ще 19 проєктів, але при цьому у нових варіантах були враховані зауваження експертів — відмова від пролітних споруд з їздою понизу та розміщення розвідного прольоту посередині річки. Найбільш вдалим був визнаний проєкт Товариства «Батіньйоль»[fr] (за проєктом якого будувався Троїцький міст[ru]) — симетричний п'ятипролітний міст з розвідним прольотом, розташованим посередині річки. Бокові прольоти перекривалися фермами консольно-балочного типу з криволінійними обрисами нижніх поясів. Втім, Російсько-японська війна, революція 1905 року та наступні події спричинили перерву в проєктуванні Палацового мосту.

У квітні 1908 року обговорювалося питання про трасу мосту. Для нового мосту пропонувалася траса Ісаакіївського наплавного мосту, проти арки будівлі Адміралтейства; проти витоку Зимової канавки (попередньо помістивши її у підземну трубу) із в'їздом на міст під аркою Ермітажного театру; по осі Мошкова провулка тощо. Втім, реальних результатів це обговорення не дало.

До весни 1908 року комісія експертів розробила нові «технічні умови для створення проєкту постійного Палацового мосту». Істотна відмінність нових «Технічних умов…», затверджених міською думою 24 вересня 1908 року, від програми конкурсу 1901 року полягала передусім у тому, що в них чітко вказувалося розміщення розвідного прольоту у «середній частині річки» і ширина його встановлювалася не менше 42,67 м (в конкурсній програмі 1901 року розміщення розвідної частини не лімітувалося, а ширина вимагалася усього 32 м). По-друге, вимога, щоб міст відповідав «красі будівель, розташованих поблизу», істотно коригувалася тим, що вибір конструктивного рішення обмежувався: «Міст має бути з їздою по верху» (у конкурсній програмі 1901 року вказувалося, що «система мосту представляється на розсуд проєктувальників»).

На конкурс надійшло 9 проєктів, які надали правління товариств Коломенського, Путиловських, Сормовських заводів; архітектор Імператорського двору О. М. Бенуа, у співпраці з архітектором М. М. Перетятковичем (від Санкт-Петербурзького металічного заводу); Товариство «Батіньйоль».

Кращими були визнані проєкт Товариства «Батіньйоль» і проєкт Товариства Коломенських заводів, складений провідним петербурзьким інженером А. П. Пшеницьким. Член комісії експертів, професор Академії мистецтв архітектор О. Н. Померанцев писав про проєкт Пшеницького: «Загальне враження всієї лінії мосту спокійне. Архітектурна обробка устоїв мосту проста, серйозна та хороша».

Початковий проєкт ліхтарів-веж для биків розвідного прольоту, 1910 р. Арх. Р. Ф. Мельцер

До спорудження був прийнятий варіант Товариства Коломенських заводів. Архітектурне оформлення за розпорядженням президента Академії мистецтв було доручено архітектору Р. Ф. Мельцеру. Він розробив дуже пишне і помпезне оформлення: поручні складного малюнку з «чеканними двосторонніми прикрасами з товстого листового заліза», декоративні карнизи з «картушами, виконаними із товстого заліза», вісім ліхтарів з викованим із заліза декором тощо. На широких опорах розвідного прольоту мали бути встановлені чотири великі ліхтарі-маяки висотою 14 сажнів, що включали в себе підйомні машини для людей та балкони навколо ліхтарів. Основа ліхтарів прикрашалася складною скульптурою, орнаментами, картушами, імператорськими орлами.

Остаточний проєкт ліхтарів опор розвідного прольоту, 1913 р. Арх. Р. Ф. Мельцер

5 лютого 1911 року було підписано договір з Товариством Коломенських заводів, згідно із яким споруда мосту та її випробування мали бути закінчені до 15 листопада 1913 року. При цьому було обумовлено, що всі роботи мають виконуватися із вітчизняного матеріалу російськими робітниками та інженерами.

Незважаючи на «найвище затвердження» проєкту дискусії з приводу архітектурного оформлення мосту продовжувалися. Експертна комісія відкидала великі ліхтарі-вежі, що пропонувалися для биків розвідного прольоту. Архітектор О. Е. Жибер висловлював побоювання, що задумані вежі, «утворюючи нову архітектурну масу серед вільного до цього часу простору над річкою, який обумовлює спокійно-величний вигляд гранітних набережних у зв'язку з навколишньою архітектурною обстановкою», можуть тим самим шкідливо на неї вплинути. На думку О. І. фон Гогена, такі вежі «через їх незвичайну колосальність, значно вищі за всі навколишні будівлі, не виключаючи і Зимового палацу» виявляться «неспіврозмірно великими та виходячими з масштабів всіх інших частин та навколишніх споруд». Також було зазначено, що ліхтарі (вісім невисоких і чотири «колосальних») створювали вкрай нерівномірне освітлення мосту. Після численних обговорень було узгоджено варіант встановлення на биках розвідного прольоту ліхтарів збільшеного розміру без скульптурного оздоблення. Цей варіант був схвалений Експертною комісією, а згодом 29 грудня 1915 року отримав «найвище затвердження».

Спорудження мосту почалось наприкінці 1911 року. Литі чавунні арки, виготовлені Коломенським заводом, прибували по воді і встановлювалися на місці. Дві ферми були зібрані безпосередньо на встановленому прольоті і змонтовані краном.

Встановленого терміну закінчення побудови мосту (листопад 1913 року) дотриматися було неможливо із ряду причин (пізніший початок робіт, затримка у поставці металу для арок і ускладнення із доставкою готових арок, затягнуте вирішення архітектурних питань). У 1914—1916 роках пристань з левами була переміщена з трасування мосту на вісь східного павільйону Головного адміралтейства[ru]. 17 квітня 1914 року під час повені була пошкоджена одна з опор, що споруджувалися. Початок Першої світової війни взагалі загальмував будівництво; лише наприкінці 1916 року була готова уся інженерна конструкція мосту.

У листопаді 1915 року було відкрито пішохідний рух по мосту. У жовтні 1916 року на засіданні Міської думи було вирішено відкрити Палацовий міст для проходу та проїзду у недобудованому вигляді, спорудивши «тимчасові» дерев'яні поручні та встановивши стандартні чавунні стовпи для навішування ліхтарів і дротів для трамвая. Покриття на постійних прольотах — торцева бруківка, а на розвідному прольоті було укладено дерев'яний настил. На мості було встановлено дерев'яну перильну огорожу, верхні частини опор були обшиті деревом, а замість гранітних парапетів на опорах та устоях були встановлені фанерні. 17 грудня 1916 року було проведено випробування мосту на міцність: 34 вантажівки, кожна з яких із вантажем важила більше 600 пудів, одночасно в'їхали на міст, зайнявши усі його прольоти. Міст був відкритий для руху 23 грудня 1916 року. На урочисте відкриття (на відміну від інших побудованих через Неву мостів) прибуло лише 10 відсотків запрошених. Не прийшов навіть міський голова Делянов, доручивши розрізати стрічку своєму заступнику Дьомкіну.

Під час Жовтневої революції міст вважався одним із головних місць, які мали захопити повстанці для того, щоб контролювати місто; він був взятий без бою.

Чавунна огорожа замість дерев'яних поручень з'явилася лише у 1939 році. Ці решітки вилиті скульптором І. В. Крестовським за малюнком архітектора Л. О. Носкова. Передбачені проєктом великі прикрашені орлами ліхтарні стовпи на опорах мосту так і не були встановлені.

У 1932 році на замовлення Ленмостотресту в Інституті пролетарського мистецтва був розроблений проєкт скульптурного оздоблення мосту. Пропонувалось встановити 8 чавунних скульптур та груп висотою не менше 7 м: по краях мосту фігури повсталого робітника та селянина, червоногвардійця і матроса, в центрі мосту — 4 скульптурні групи, що зображують союз робітників та селян: союз народів СРСР, Червону армію та флот.

Міст пройшов капітальний ремонт у 1967 році. У 1976—1978 рр. були проведені роботи з капітального ремонту розвідного прольоту за проєктом інженерів інституту «Ленгіпротрансміст» (В. І. Ботвинник, Т. Д. Іванова) і «Ленгіпроинжпроєкт» (Б. Б. Левін) та архітекторів Ю. І. Синиці і М. В. Винниченка. У ході робіт дерев'яний настил на розвідному прольоті був замінений ортотропною плитою з покриттям із тонкошарового епосланбетону; для полегшення ваги пролітної споруди чавунні решітки на розвідному прольоті були замінені алюмінієвими; залізобетонна огорожа на постійних пролітних спорудах була замінена гранітною, а на розвідному прольоті — металічною; були проведені роботи із заміни застарілого електрообладнання, а також часткова заміна механізмів підклинки; встановлено світильники за типом Літейного мосту[ru].

Розведений Палацовий міст з трамвайними коліями (1970-ті рр.)

У 1997 році в ході ремонту покриття проїжджої частини мосту було демонтовано трамвайні колії..

Станом на 2008 рік, за свідченнями Мостотресту, Палацовий міст вичерпав свій ресурс. Втім, його капітальний ремонт відкладено до спорудження нового мосту на Васильєвський острів через Сірчаний острів, яке було заморожене за рішенням нового губернатора.

Таким чином ремонт Палацового мосту був початий 21 жовтня 2012 року, без спорудження тимчасових переправ, що значно ускладнило і без того напружену транспортну ситуацію на Васильєвському острові. 19 жовтня 2013 року міст був урочисто відкритий після реконструкції.

Конструкція ред.

Міст є п'ятипролітним, металічним, з розвідним прольотом посередині. Постійні прольоти перекриті двохпролітними металічними клепаними наскрізними фермами балочно-нерозрізної системи, з криволінійними поясами. Маса сталевих конструкцій становить 7770 т (у тому числі 2800 т — противаги розвідної частини мосту).

Довжина мосту становить 250 м (255,05 м), ширина мосту між перилами — 27,73 м, з них ширина проїжджої частини — 22,0 м (3 смуги для руху транспорту в кожному напрямку) і два тротуари по 2,85 м. Схема розбивки на прольоти: (38,63 + 47,12) + (9,20 + 58,60 + 9,20) + (47,12 + 38,63) м. Судоходний габарит 22,0 × 6,3 (30,00) м.

Стаціонарні пролітні споруди — двопролітні металічні клепані наскрізні ферми балочно-нерозрізної системи — 38,63 + 47,12 м. У поперечному перерізу проліт складається із восьми головних ферм розкісної системи із криволінійним нижнім поясом. Переріз поясів коробчатий, розкосів та стійок — двотаврове. Відстань між головними фермами — 3,6 м. Усі ферми попарно з'єднані поперечними балками та вітровими зв'язками. Проїжджа частина та тротуари виконані у вигляді металічного настилу (лоткове залізо), прикріпленого до верхніх поясів ферм та поперечних балок, поверх яких укладено шар бетону і покриття проїжджої частини.

Один з моторів, що розводять міст

Розвідний проліт двокрилий, системи, що розкривається, із шарнірно прикріпленою противагою та нерухомою віссю обертання, з електромеханічним приводом та отвором в світу 56,6 м. У наведеному положенні пролітна споруда працює за схемою тришарнірної арки. Кожне крило розвідного прольоту урівноважене системою противаг, підвішених до його нижньої частини на шарнірах за системою Штрауса. При розведенні мосту противаги опускаються у криниці опор, що розташовані на глибині до 6,0 м нижче ординару води в Неві. У поперечному перерізі проліт складається із восьми головних ферм розкісної системи з низходящими розкосами та криволінійним нижнім поясом. Переріз елементів Н-подібний та коробчастий. У межах довжини крила головні балки сполучені між собою поздовжними та поперечними зв'язками. Маса крила — 700 т, маса противаг — 1400 т.

Фундаменти лівобережного устою і всіх проміжних опор споруджені на кесонах, опущених на глибину 23,5—25,89 м від ординару і заповнених камер-бетоном. Тіло опор вище обрізу кесонів — бетонна і залізобетонна кладка з гранітним облицюванням чистого тесання. Правобережний устій на дерев'яній палевій основі. Тіло опори вище образу ростверка — бутова кладка з гранітним облицюванням чистого тесання. На окрилках правобережного устою з верхової та низової сторін розташовані спуски до води з майданчиками, облицьованими гранітом.

Огорожа на стаціонарних прольотах — гранітна і має висоту 450 мм, на розвідному прольоті — металічна, заввишки 400 мм. Покриття дороги і тротуарів на пролітних спорудах — дрібнозернистий асфальтобетон. На прольотах мосту встановлено чавунну перильну огорожу індивідуального художнього лиття. На опорах та устоях перильна огорожа завершується гранітними парапетами. Для освітлення та контактної мережі на мості встановлено 16 опор з архітектурним декором та 4 опори контактної мережі на розвідному прольоті.

Розкритий розвідний проліт уможливлює рух великих суден. У арках стаціонарних прольотів мосту можуть проходити маленькі (також туристичні) судна.

Двигун, що розводить крила мосту, складається із двигунів, шестерень (декілька з яких є оригінальними) і противаг. Механізм працює справно, проте інколи трапляються невеликі перебої. У жовтні 2002 року відломився зубець однієї з шестерень; розведення мосту зупинилося у середині процесу, через що рух суден був затриманий.

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Мосты Ленинграда, 1986, с. 146.
  2. ↑ Букин А.Г. Время уникальных решений // Дороги. Инновации в строительстве : журнал. — Санкт-Петербург, 2013. — № 29.
  3. ↑ Проект реконструкции Дворцового моста через Большую Неву//ЗАО "Институт «Стройпроект»
  4. ↑ Отчет С.-Петербургского городского общественного управления за 1911 год. — СПб., 1913. — С. 28, 32. з джерела 4 березня 2020
  5. Городские имена сегодня и вчера. — 1997. — С. 41.
  6. ↑ Мосты Ленинграда, 1986, с. 53.
  7. ↑ Мосты Ленинграда, 1986, с. 54.
  8. Мосты Ленинграда, 1986, с. 49.
  9. Отчет С.-Петербургской городской управы за 1877 год. — СПб., 1879. — С. 5, 6, 218. з джерела 5 березня 2016
  10. Всеподданнейший отчет С.-Петербургского градоначальника за 1878 год. — СПб., 1879. — С. 6. з джерела 11 травня 2018
  11. Семенович Г. Л. Уличное освещение города С.-Петербурга: Очерк развития освещения столицы с ее основания по 1914 г. — Пг., 1914. — С. 25—26. з джерела 1 листопада 2019
  12. С.-Петербургское городское общественное управление в 1886 году. Отчёт городской управы и установлений, состоящих в ведении городского общественного управления или получающих от него денежные пособия. — СПб., 1887. — С. VII, 75, 90. з джерела 8 серпня 2018
  13. Всеподданнейший отчет С.-Петербургского градоначальника за 1890 год. — СПб. : типография С.-Петербургского градоначальства, 1891. — С. 20. з джерела 18 лютого 2020
  14. Отчеты городской Управы и других городских установлений // С.-Петербургское городское общественное управление в 1890 году. — СПб., 1891. — С. LXIII, 237. з джерела 1 грудня 2017
  15. Приложение к всеподданнейшему отчету о деятельности С.-Петербургского градоначальства за 1899 год. — СПб. : типография С.-Петербургского градоначальства, 1900. — С. 78—79. з джерела 16 жовтня 2017
  16. ↑ Архитектура отечественных мостов, 1982, с. 131.
  17. Повесть о ленинградских мостах, 1971, с. 115.
  18. Архитектура отечественных мостов, 1982, с. 133.
  19. ↑ Мосты Ленинграда, 1986, с. 145.
  20. ↑ Архитектура отечественных мостов, 1982, с. 134.
  21. История Дворцового моста, 2006, с. 4.
  22. ↑ Архитектура отечественных мостов, 1982, с. 135.
  23. ↑ История Дворцового моста, 2006, с. 5.
  24. Архитектура отечественных мостов, 1982, с. 136.
  25. ↑ В Императорском Петроградском обществе архитекторов // Зодчий. — СПб., 1915. — № 46. — С. 469—470.
  26. ↑ История Дворцового моста, 2006, с. 6.
  27. ↑ Б. И. Антонов. «Мосты Санкт-Петербурга». СПб, издательство «Глагол», 2002
  28. Хроника // Зодчий. — СПб., 1915. — № 47. — С. 484.
  29. Trotsky, Leon (1934). History of the Russian Revolution. London: The Camelot Press ltd. с. 1071. 
  30. ↑ Степнов, 1991, с. 301.
  31. Ю. Ис. Новое оформление Республиканского моста // Рабочий и театр. — Л., 1932. — Вип. 17.
  32. Ленинградский дневник // Строительство и архитектура Ленинграда. — Л., 1976. — № 11. — С. 32.
  33. Второе рождение Дворцового // Строительство и архитектура Ленинграда. — Л., 1977. — № 10. — С. 16—17.
  34. ↑ . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 25 березня 2020. 
  35. Сообщение директора «Мостотреста»
  36. Власти узгодили проект Ново-Адмиралтейского моста

Література ред.

  • Бунин М. С. Мосты Ленинграда. Очерки истории и архитектуры мостов Петербурга — Петрограда — Ленинграда. — Л. : Стройиздат, 1986. — 280 с.
  • Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы?. — 1996. — С. 71—72, 325.
  • Кочедамов В. И. Мосты Ленинграда. — Л. : Искусство, 1958. — 60 с.
  • Новиков Ю. В. Мосты и набережные Ленинграда / Сост. П. П. Степнов. — Л. : Лениздат, 1991. — 320 с.
  • Пунин А. Л. Повесть о ленинградских мостах. — Л. : Лениздат, 1971. — 192 с.
  • Пунин А. Л. Архитектура отечественных мостов. — Л. : Стройиздат, 1982. — 152 с.
  • Тумилович Е. В., Алтунин С. Е. Мосты и набережные Ленинграда. Альбом. — М. : Издательство Министерства Коммунального Хозяйства РСФСР, 1963. — 298 с.
  • Дворцовый мост. 100 лет / науч. ред. Богданов Г. И. — СПб. : Издательский дом «Бранко», 2016. — 224 с. — ISBN 978-5-903521-25-8.
  • Волкова М. П. История Дворцового моста в Санкт-Петербурге // История Санкт-Петербурга. — СПб. : Нестор, 2006. — № 6 (64). — С. 3—7.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палацовий міст
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Palacovij mist ros Dvorco vyj most rozvidnij mist cherez richku Nevu Veliku Nevu u Sankt Peterburzi Vin z yednuye centralnu chastinu mista Admiraltejskij ostriv ta Vasilyevskij ostriv Palacovij mistPalacovij mistMist rozvedenij u dennij chas59 56 28 pn sh 30 18 30 sh d 59 94111111113877399 pn sh 30 30847500002778006 sh d 59 94111111113877399 30 30847500002778006 Koordinati 59 56 28 pn sh 30 18 30 sh d 59 94111111113877399 pn sh 30 30847500002778006 sh d 59 94111111113877399 30 30847500002778006Krayina RosiyaRoztashuvannya Sankt PeterburgGaluz zastosuvannya avtomobilnij pishohidnijPeretinaye NevaTip konstrukciyi opornij rozvidnij postijni proloti metalichni naskrizni fermi balochno nerozriznoyi sistemi 1 dvokrilij rozvidnij prolitMaterial stalOsnovnij prolit 59 mZagalna dovzhina 260 m 2 255 m 3 Shirina 27 7 m 2 Visota sklepinnya nad vodoyu 6 3 m 30 m u rozvedenomu polozhenni 2 Kilkist smug ruhu 6Pochatok budivnictva 1856Vidkrito 23 grudnya 1916Konstruktor arhitektor Pshenickij Andzhej PavlovichOhoronnij status ob yekt kulturnoyi spadshini Rosiyi regionalnogo znachennyadPalacovij mistPalacovij mist Rosiya Palacovij mist u VikishovishiDovzhina mosta skladaye 250 m 255 m shirina 27 7 m Skladayetsya iz p yati prolotiv Rozvedenij centralnij dvokrilij prolit Palacovogo mostu ye odnim iz simvoliv mista Yak i bud yakij inshij mist na Nevi okrim Velikogo Obuhivskogo mostu vin rozvoditsya vnochi sho faktichno unemozhlivlyuye avtomobilne ta pishohidne spoluchennya mizh centrom mista ta Vasilyevskim ostrovom Zmist 1 Roztashuvannya 2 Nazva 3 Istoriya 3 1 Plashkoutnij mist 3 2 Postijnij mist 4 Konstrukciya 5 Galereya 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaRoztashuvannya red Mist z yednuye Palacovij proyizd Palacovu i Admiraltejsku naberezhni z Birzhovoyu plosheyu ta Universitetskoyu naberezhnoyu Vishe za techiyeyu znahoditsya Troyickij mist nizhche Blagovishenskij Najblizhcha stanciya metro Admiraltejska Nazva red Nazva mostu vidoma z 1851 roku i dana jomu za Zimovim palacom sho znahoditsya poruch ta Palacovij naberezhnij U 1911 roci miska duma proponuvala dati mostu nazvu Mist 19 lyutogo 1861 roku prote ce rishennya ne bulo zatverdzhene 4 Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi z prihodom novoyi vladi u zhovtni 1918 roku mist bulo perejmenovano na Respublikanskij 13 sichnya 1944 roku mostovi povernuli nazvu Palacovij 5 Istoriya red Plashkoutnij mist red nbsp Palacovij mist u XIX stolittiPitannya pro sporudzhennya plashkoutnogo mostu cherez Nevu na trasi sho z yednuye Admiraltejskij ostriv z Vasilyevskim bilya Zimovogo palacu jmovirno obgovoryuvalosya v uryadi she naprikinci 1820 1830 h rr 6 U 1853 roci Mikola I popri zaboronu Petra I na sporudzhennya mostiv cherez Nevu zadovolniv prohannya predstavnikiv kupectva pro peremishennya Isaakiyivskogo plashkoutnogo mostu ru do Zimovogo palacu dlya pryamogo i postijnogo zv yazku iz Birzheyu ru ta inshimi zakladami Torgovogo portu Proekt vstanovlennya mostu na novij trasi rozrobiv inzhener I K Gerard Do realizaciyi bulo prijnyato variant mostu z derev yanimi beregovimi oporami ta takimi zh samimi perilami Na mosti buli vstanovleni chavunni hudozhnogo littya torsheri z lihtaryami sho yavlyali soboyu sterzhni z rozvitimi bazami na p yedestalah uvinchani lihtaryami u viglyadi zrizanih shestigrannih piramid 7 Prolitni sporudi yavlyali soboyu pidkisni konstrukciyi Do skladu novogo mostu uvijshli 4 plashkouti zi starogo Isaakiyivskogo 6 Na zdijsnennya proyektu bulo vitracheno bilshe troh rokiv Peremishennya Isaakiyivskogo mostu bulo zaversheno lishe 10 grudnya 1856 roku 8 Pid chas lodohodu ta lodostavu mist rozvodivsya U 1877 roci mostom prokladeno liniyu konki 9 U 1878 roci na mosti vpershe u Peterburzi u viglyadi eksperimentu bulo viprobovano elektrichne osvitlennya Dlya cogo na Vasilyevskomu ostrovi bulo vstanovleno parovij kotel ta elektromagnitnu mashinu vid yakoyi strum po drotah podavavsya na 8 lihtariv zi svichkami P M Yablochkova Protyagom 10 dniv mist osvitlyuvavsya vsyu nich Z pochatkom lodohodu lihtari bulo pereneseno na Oleksandrinsku ploshu nini plosha Ostrovskogo ru 10 11 U 1886 roci dva serednih sudnohidnih proloti buli rozshireni do 11 6 m ta pidnyati do 4 7 m dlya propusku barok 12 U 1890 roci bulo vipravleno verhnyu sporudu mostu 13 14 U 1896 roci naplavnij Palacovij mist buv perenesenij uniz za techiyeyu na 53 25 m u te misce de piznishe buv sporudzhenij postijnij mist Perenis buv pov yazanij iz rishennyam stvoriti ozelenenij majdanchik pered zahidnim fasadom Zimovogo palacu Roboti z navedennya plashkoutnogo mostu pochati vzimku 1896 roku buli zaversheni 23 grudnya 1897 roku V urochistij obstanovci mist buv osvyachenij ta vidkritij dlya ruhu transportiv i pishohodiv 7 21 kvitnya 1899 roku dekilka plashkoutiv mostu zatonuli Remont mostu trivav do 13 travnya togo zh roku 21 kvitnya o 9 godin ranku v pazah plashkoutiv 11 i 12 Palacovogo mostu utvorilosya protikannya pislya chogo yizda mostom bula pripinena i pochali vidkachuvati vodu iz zgadanih plashkoutiv vtim nezvazhayuchi na prijnyati miri cherez godini plashkout 11 zatonuv vid chogo dovelos zakriti i pishohidnij po mostu ruh dlya uryatuvannya zh inshih plashkoutiv sho tonuli bulo viklikano paroplavi z vodovidlivnimi pompami ale vsi zusillya viyavilisya bezuspishnimi o 1 god dnya plashkouti 9 10 11 12 13 i 14 zatonuli Palacovij mist iz vodi buv pidnyatij i lishe 13 travnya vidnovleno po nomu ekipazhnij ta pishohidnij ruh 15 U 1911 roci 4 pislya pochatku sporudzhennya postijnogo mostu naplavnij mist buv perenesenij do Senatskoyi ploshi de znahodivsya do 1916 roku poki ne zgoriv vid iskri buksiru sho prohodiv Nevoyu Palacovij mist na pochatku XX stolittya nbsp nbsp nbsp nbsp Postijnij mist red U 1882 roci gromadski organizaciyi ta chislenni domovlasniki zvernulisya do Miskoyi upravi z prohannyam zaminiti Palacovij plashkoutnij mist na postijnij Vinyatkovo vidpovidalne u mistobudivnomu vidnoshenni polozhennya mostu skladni gidrogeologichni umovi mostovogo perehodu ta vimogi sudoplavstva stvoryuvali skladnij kompleks problem virishennya yakih viklikalo veliki trudnoshi 16 Komisiya Tovaristva gromadyanskih inzheneriv yakij bulo dorucheno vidkoriguvati rozrobleni Peterburzkoyu upravoyu umovi konkursu zaznachala sho najblizhchoyu zadacheyu konkurentiv maye buti stvorennya vitvoru mistectva dostojnogo obstanovki sho otochuye jogo ta znachennya cogo punktu rosijskoyi stolici pri umovi racionalnoyi z usyakogo poglyadu konstrukciyi 17 U kvitni 1901 roku ogolosheno konkurs na sporudzhennya odrazu dvoh postijnih mostiv Palacovogo ta Bolsheohtinskogo ru Do konkursnoyi komisiyi suddiv ekspertiv uvijshli providni inzheneri mostoviki M A Belelyubskij S K Kunickij G M Solovjov M M Mitinskij V Ye Timonov Akademiyu mistectv predstavlyav profesor arhitekturi A N Pomerancev 16 nbsp Eskiznyj proyekt zovnishnogo viglyadu Palacovogo mostu Hud arh R F MelcerNa konkurs nadijshlo 27 eskiznih proyektiv Palacovogo mostu i odin pozakonkursnij proyekt arhitektora O I Kovsherova prote zhoden iz nih ne buv prijnyatij komisiyeyu Konkurs bulo prodovzheno do travnya 1904 roku Bulo predstavleno she 19 proyektiv ale pri comu u novih variantah buli vrahovani zauvazhennya ekspertiv vidmova vid prolitnih sporud z yizdoyu ponizu ta rozmishennya rozvidnogo prolotu poseredini richki Najbilsh vdalim buv viznanij proyekt Tovaristva Batinjol fr za proyektom yakogo buduvavsya Troyickij mist ru simetrichnij p yatiprolitnij mist z rozvidnim prolotom roztashovanim poseredini richki Bokovi proloti perekrivalisya fermami konsolno balochnogo tipu z krivolinijnimi obrisami nizhnih poyasiv 18 Vtim Rosijsko yaponska vijna revolyuciya 1905 roku ta nastupni podiyi sprichinili perervu v proyektuvanni Palacovogo mostu U kvitni 1908 roku obgovoryuvalosya pitannya pro trasu mostu Dlya novogo mostu proponuvalasya trasa Isaakiyivskogo naplavnogo mostu proti arki budivli Admiraltejstva proti vitoku Zimovoyi kanavki poperedno pomistivshi yiyi u pidzemnu trubu iz v yizdom na mist pid arkoyu Ermitazhnogo teatru po osi Moshkova provulka tosho Vtim realnih rezultativ ce obgovorennya ne dalo 19 Do vesni 1908 roku komisiya ekspertiv rozrobila novi tehnichni umovi dlya stvorennya proyektu postijnogo Palacovogo mostu Istotna vidminnist novih Tehnichnih umov zatverdzhenih miskoyu dumoyu 24 veresnya 1908 roku vid programi konkursu 1901 roku polyagala peredusim u tomu sho v nih chitko vkazuvalosya rozmishennya rozvidnogo prolotu u serednij chastini richki i shirina jogo vstanovlyuvalasya ne menshe 42 67 m v konkursnij programi 1901 roku rozmishennya rozvidnoyi chastini ne limituvalosya a shirina vimagalasya usogo 32 m Po druge vimoga shob mist vidpovidav krasi budivel roztashovanih poblizu istotno koriguvalasya tim sho vibir konstruktivnogo rishennya obmezhuvavsya Mist maye buti z yizdoyu po verhu u konkursnij programi 1901 roku vkazuvalosya sho sistema mostu predstavlyayetsya na rozsud proyektuvalnikiv 20 Na konkurs nadijshlo 9 proyektiv yaki nadali pravlinnya tovaristv Kolomenskogo Putilovskih Sormovskih zavodiv arhitektor Imperatorskogo dvoru O M Benua u spivpraci z arhitektorom M M Peretyatkovichem vid Sankt Peterburzkogo metalichnogo zavodu Tovaristvo Batinjol 21 Krashimi buli viznani proyekt Tovaristva Batinjol i proyekt Tovaristva Kolomenskih zavodiv skladenij providnim peterburzkim inzhenerom A P Pshenickim Chlen komisiyi ekspertiv profesor Akademiyi mistectv arhitektor O N Pomerancev pisav pro proyekt Pshenickogo Zagalne vrazhennya vsiyeyi liniyi mostu spokijne Arhitekturna obrobka ustoyiv mostu prosta serjozna ta horosha 20 nbsp Pochatkovij proyekt lihtariv vezh dlya bikiv rozvidnogo prolotu 1910 r Arh R F MelcerDo sporudzhennya buv prijnyatij variant Tovaristva Kolomenskih zavodiv Arhitekturne oformlennya za rozporyadzhennyam prezidenta Akademiyi mistectv bulo dorucheno arhitektoru R F Melceru Vin rozrobiv duzhe pishne i pompezne oformlennya poruchni skladnogo malyunku z chekannimi dvostoronnimi prikrasami z tovstogo listovogo zaliza dekorativni karnizi z kartushami vikonanimi iz tovstogo zaliza visim lihtariv z vikovanim iz zaliza dekorom tosho 22 Na shirokih oporah rozvidnogo prolotu mali buti vstanovleni chotiri veliki lihtari mayaki visotoyu 14 sazhniv sho vklyuchali v sebe pidjomni mashini dlya lyudej ta balkoni navkolo lihtariv Osnova lihtariv prikrashalasya skladnoyu skulpturoyu ornamentami kartushami imperatorskimi orlami 23 nbsp Ostatochnij proyekt lihtariv opor rozvidnogo prolotu 1913 r Arh R F Melcer5 lyutogo 1911 roku bulo pidpisano dogovir z Tovaristvom Kolomenskih zavodiv zgidno iz yakim sporuda mostu ta yiyi viprobuvannya mali buti zakincheni do 15 listopada 1913 roku 19 Pri comu bulo obumovleno sho vsi roboti mayut vikonuvatisya iz vitchiznyanogo materialu rosijskimi robitnikami ta inzhenerami Nezvazhayuchi na najvishe zatverdzhennya proyektu diskusiyi z privodu arhitekturnogo oformlennya mostu prodovzhuvalisya Ekspertna komisiya vidkidala veliki lihtari vezhi sho proponuvalisya dlya bikiv rozvidnogo prolotu Arhitektor O E Zhiber vislovlyuvav poboyuvannya sho zadumani vezhi utvoryuyuchi novu arhitekturnu masu sered vilnogo do cogo chasu prostoru nad richkoyu yakij obumovlyuye spokijno velichnij viglyad granitnih naberezhnih u zv yazku z navkolishnoyu arhitekturnoyu obstanovkoyu mozhut tim samim shkidlivo na neyi vplinuti Na dumku O I fon Gogena taki vezhi cherez yih nezvichajnu kolosalnist znachno vishi za vsi navkolishni budivli ne viklyuchayuchi i Zimovogo palacu viyavlyatsya nespivrozmirno velikimi ta vihodyachimi z masshtabiv vsih inshih chastin ta navkolishnih sporud 22 Takozh bulo zaznacheno sho lihtari visim nevisokih i chotiri kolosalnih stvoryuvali vkraj nerivnomirne osvitlennya mostu 23 Pislya chislennih obgovoren bulo uzgodzheno variant vstanovlennya na bikah rozvidnogo prolotu lihtariv zbilshenogo rozmiru bez skulpturnogo ozdoblennya Cej variant buv shvalenij Ekspertnoyu komisiyeyu a zgodom 29 grudnya 1915 roku otrimav najvishe zatverdzhennya 24 Sporudzhennya mostu pochalos naprikinci 1911 roku Liti chavunni arki vigotovleni Kolomenskim zavodom pribuvali po vodi i vstanovlyuvalisya na misci Dvi fermi buli zibrani bezposeredno na vstanovlenomu proloti i zmontovani kranom 25 Vstanovlenogo terminu zakinchennya pobudovi mostu listopad 1913 roku dotrimatisya bulo nemozhlivo iz ryadu prichin piznishij pochatok robit zatrimka u postavci metalu dlya arok i uskladnennya iz dostavkoyu gotovih arok zatyagnute virishennya arhitekturnih pitan 26 U 1914 1916 rokah pristan z levami bula peremishena z trasuvannya mostu na vis shidnogo paviljonu Golovnogo admiraltejstva ru 17 kvitnya 1914 roku pid chas poveni bula poshkodzhena odna z opor sho sporudzhuvalisya 27 Pochatok Pershoyi svitovoyi vijni vzagali zagalmuvav budivnictvo lishe naprikinci 1916 roku bula gotova usya inzhenerna konstrukciya mostu U listopadi 1915 roku bulo vidkrito pishohidnij ruh po mostu 28 U zhovtni 1916 roku na zasidanni Miskoyi dumi bulo virisheno vidkriti Palacovij mist dlya prohodu ta proyizdu u nedobudovanomu viglyadi sporudivshi timchasovi derev yani poruchni ta vstanovivshi standartni chavunni stovpi dlya navishuvannya lihtariv i drotiv dlya tramvaya Pokrittya na postijnih prolotah torceva brukivka a na rozvidnomu proloti bulo ukladeno derev yanij nastil Na mosti bulo vstanovleno derev yanu perilnu ogorozhu verhni chastini opor buli obshiti derevom a zamist granitnih parapetiv na oporah ta ustoyah buli vstanovleni fanerni 17 grudnya 1916 roku bulo provedeno viprobuvannya mostu na micnist 34 vantazhivki kozhna z yakih iz vantazhem vazhila bilshe 600 pudiv odnochasno v yihali na mist zajnyavshi usi jogo proloti 26 Mist buv vidkritij dlya ruhu 23 grudnya 1916 roku Na urochiste vidkrittya na vidminu vid inshih pobudovanih cherez Nevu mostiv pribulo lishe 10 vidsotkiv zaproshenih Ne prijshov navit miskij golova Delyanov doruchivshi rozrizati strichku svoyemu zastupniku Domkinu 27 26 Pid chas Zhovtnevoyi revolyuciyi mist vvazhavsya odnim iz golovnih misc yaki mali zahopiti povstanci dlya togo shob kontrolyuvati misto vin buv vzyatij bez boyu 29 Chavunna ogorozha zamist derev yanih poruchen z yavilasya lishe u 1939 roci Ci reshitki viliti skulptorom I V Krestovskim za malyunkom arhitektora L O Noskova 30 Peredbacheni proyektom veliki prikrasheni orlami lihtarni stovpi na oporah mostu tak i ne buli vstanovleni U 1932 roci na zamovlennya Lenmostotrestu v Instituti proletarskogo mistectva buv rozroblenij proyekt skulpturnogo ozdoblennya mostu Proponuvalos vstanoviti 8 chavunnih skulptur ta grup visotoyu ne menshe 7 m po krayah mostu figuri povstalogo robitnika ta selyanina chervonogvardijcya i matrosa v centri mostu 4 skulpturni grupi sho zobrazhuyut soyuz robitnikiv ta selyan soyuz narodiv SRSR Chervonu armiyu ta flot 31 Mist projshov kapitalnij remont u 1967 roci U 1976 1978 rr buli provedeni roboti z kapitalnogo remontu rozvidnogo prolotu za proyektom inzheneriv institutu Lengiprotransmist V I Botvinnik T D Ivanova i Lengiproinzhproyekt B B Levin ta arhitektoriv Yu I Sinici i M V Vinnichenka 30 U hodi robit derev yanij nastil na rozvidnomu proloti buv zaminenij ortotropnoyu plitoyu z pokrittyam iz tonkosharovogo eposlanbetonu dlya polegshennya vagi prolitnoyi sporudi chavunni reshitki na rozvidnomu proloti buli zamineni alyuminiyevimi zalizobetonna ogorozha na postijnih prolitnih sporudah bula zaminena granitnoyu a na rozvidnomu proloti metalichnoyu buli provedeni roboti iz zamini zastarilogo elektroobladnannya a takozh chastkova zamina mehanizmiv pidklinki vstanovleno svitilniki za tipom Litejnogo mostu ru 32 33 34 nbsp Rozvedenij Palacovij mist z tramvajnimi koliyami 1970 ti rr U 1997 roci v hodi remontu pokrittya proyizhdzhoyi chastini mostu bulo demontovano tramvajni koliyi 34 Stanom na 2008 rik za svidchennyami Mostotrestu Palacovij mist vicherpav svij resurs 35 Vtim jogo kapitalnij remont vidkladeno do sporudzhennya novogo mostu na Vasilyevskij ostriv cherez Sirchanij ostriv yake bulo zamorozhene za rishennyam novogo gubernatora 36 Takim chinom remont Palacovogo mostu buv pochatij 21 zhovtnya 2012 roku bez sporudzhennya timchasovih pereprav sho znachno uskladnilo i bez togo napruzhenu transportnu situaciyu na Vasilyevskomu ostrovi 19 zhovtnya 2013 roku mist buv urochisto vidkritij pislya rekonstrukciyi Konstrukciya red Mist ye p yatiprolitnim metalichnim z rozvidnim prolotom poseredini Postijni proloti perekriti dvohprolitnimi metalichnimi klepanimi naskriznimi fermami balochno nerozriznoyi sistemi z krivolinijnimi poyasami 1 Masa stalevih konstrukcij stanovit 7770 t u tomu chisli 2800 t protivagi rozvidnoyi chastini mostu 3 Dovzhina mostu stanovit 250 m 1 255 05 m 3 shirina mostu mizh perilami 27 73 m z nih shirina proyizhdzhoyi chastini 22 0 m 3 smugi dlya ruhu transportu v kozhnomu napryamku i dva trotuari po 2 85 m 1 Shema rozbivki na proloti 38 63 47 12 9 20 58 60 9 20 47 12 38 63 m Sudohodnij gabarit 22 0 6 3 30 00 m 3 Stacionarni prolitni sporudi dvoprolitni metalichni klepani naskrizni fermi balochno nerozriznoyi sistemi 38 63 47 12 m U poperechnomu pererizu prolit skladayetsya iz vosmi golovnih ferm rozkisnoyi sistemi iz krivolinijnim nizhnim poyasom Pereriz poyasiv korobchatij rozkosiv ta stijok dvotavrove Vidstan mizh golovnimi fermami 3 6 m 25 Usi fermi poparno z yednani poperechnimi balkami ta vitrovimi zv yazkami Proyizhdzha chastina ta trotuari vikonani u viglyadi metalichnogo nastilu lotkove zalizo prikriplenogo do verhnih poyasiv ferm ta poperechnih balok poverh yakih ukladeno shar betonu i pokrittya proyizhdzhoyi chastini nbsp Odin z motoriv sho rozvodyat mistRozvidnij prolit dvokrilij sistemi sho rozkrivayetsya iz sharnirno prikriplenoyu protivagoyu ta neruhomoyu vissyu obertannya z elektromehanichnim privodom ta otvorom v svitu 56 6 m U navedenomu polozhenni prolitna sporuda pracyuye za shemoyu trisharnirnoyi arki 19 3 25 Kozhne krilo rozvidnogo prolotu urivnovazhene sistemoyu protivag pidvishenih do jogo nizhnoyi chastini na sharnirah za sistemoyu Shtrausa Pri rozvedenni mostu protivagi opuskayutsya u krinici opor sho roztashovani na glibini do 6 0 m nizhche ordinaru vodi v Nevi U poperechnomu pererizi prolit skladayetsya iz vosmi golovnih ferm rozkisnoyi sistemi z nizhodyashimi rozkosami ta krivolinijnim nizhnim poyasom Pereriz elementiv N podibnij ta korobchastij U mezhah dovzhini krila golovni balki spolucheni mizh soboyu pozdovzhnimi ta poperechnimi zv yazkami Masa krila 700 t masa protivag 1400 t 1 Fundamenti livoberezhnogo ustoyu i vsih promizhnih opor sporudzheni na kesonah opushenih na glibinu 23 5 25 89 m vid ordinaru i zapovnenih kamer betonom 1 25 Tilo opor vishe obrizu kesoniv betonna i zalizobetonna kladka z granitnim oblicyuvannyam chistogo tesannya Pravoberezhnij ustij na derev yanij palevij osnovi Tilo opori vishe obrazu rostverka butova kladka z granitnim oblicyuvannyam chistogo tesannya Na okrilkah pravoberezhnogo ustoyu z verhovoyi ta nizovoyi storin roztashovani spuski do vodi z majdanchikami oblicovanimi granitom Ogorozha na stacionarnih prolotah granitna i maye visotu 450 mm na rozvidnomu proloti metalichna zavvishki 400 mm Pokrittya dorogi i trotuariv na prolitnih sporudah dribnozernistij asfaltobeton Na prolotah mostu vstanovleno chavunnu perilnu ogorozhu individualnogo hudozhnogo littya Na oporah ta ustoyah perilna ogorozha zavershuyetsya granitnimi parapetami Dlya osvitlennya ta kontaktnoyi merezhi na mosti vstanovleno 16 opor z arhitekturnim dekorom ta 4 opori kontaktnoyi merezhi na rozvidnomu proloti Rozkritij rozvidnij prolit umozhlivlyuye ruh velikih suden U arkah stacionarnih prolotiv mostu mozhut prohoditi malenki takozh turistichni sudna Dvigun sho rozvodit krila mostu skladayetsya iz dviguniv shesteren dekilka z yakih ye originalnimi i protivag Mehanizm pracyuye spravno prote inkoli traplyayutsya neveliki pereboyi U zhovtni 2002 roku vidlomivsya zubec odniyeyi z shesteren rozvedennya mostu zupinilosya u seredini procesu cherez sho ruh suden buv zatrimanij Galereya red nbsp Palacovij mist pislya rekonstrukciyi 2015 rik nbsp Krejser Avrora prohodit pid rozvedenim Palacovim mostom nbsp Rozvidnij prolit nbsp Perilna ogorozha nbsp Palacovij mist iz nichnim pidsvitlennyam nbsp Vid na rozvedenij Palacovij mist Rostralni kolonni ta Petropavlivsku fortecyuDiv takozh red Rozvidnij mist Mosti Sankt Peterburga ru Primitki red a b v g d e Mosty Leningrada 1986 s 146 a b v Bukin A G Vremya unikalnyh reshenij Dorogi Innovacii v stroitelstve zhurnal Sankt Peterburg 2013 29 a b v g d Proekt rekonstrukcii Dvorcovogo mosta cherez Bolshuyu Nevu ZAO Institut Strojproekt a b Otchet S Peterburgskogo gorodskogo obshestvennogo upravleniya za 1911 god SPb 1913 S 28 32 Arhivovano z dzherela 4 bereznya 2020 Gorodskie imena segodnya i vchera 1997 S 41 a b Mosty Leningrada 1986 s 53 a b Mosty Leningrada 1986 s 54 Mosty Leningrada 1986 s 49 Otchet S Peterburgskoj gorodskoj upravy za 1877 god SPb 1879 S 5 6 218 Arhivovano z dzherela 5 bereznya 2016 Vsepoddannejshij otchet S Peterburgskogo gradonachalnika za 1878 god SPb 1879 S 6 Arhivovano z dzherela 11 travnya 2018 Semenovich G L Ulichnoe osveshenie goroda S Peterburga Ocherk razvitiya osvesheniya stolicy s ee osnovaniya po 1914 g Pg 1914 S 25 26 Arhivovano z dzherela 1 listopada 2019 S Peterburgskoe gorodskoe obshestvennoe upravlenie v 1886 godu Otchyot gorodskoj upravy i ustanovlenij sostoyashih v vedenii gorodskogo obshestvennogo upravleniya ili poluchayushih ot nego denezhnye posobiya SPb 1887 S VII 75 90 Arhivovano z dzherela 8 serpnya 2018 Vsepoddannejshij otchet S Peterburgskogo gradonachalnika za 1890 god SPb tipografiya S Peterburgskogo gradonachalstva 1891 S 20 Arhivovano z dzherela 18 lyutogo 2020 Otchety gorodskoj Upravy i drugih gorodskih ustanovlenij S Peterburgskoe gorodskoe obshestvennoe upravlenie v 1890 godu SPb 1891 S LXIII 237 Arhivovano z dzherela 1 grudnya 2017 Prilozhenie k vsepoddannejshemu otchetu o deyatelnosti S Peterburgskogo gradonachalstva za 1899 god SPb tipografiya S Peterburgskogo gradonachalstva 1900 S 78 79 Arhivovano z dzherela 16 zhovtnya 2017 a b Arhitektura otechestvennyh mostov 1982 s 131 Povest o leningradskih mostah 1971 s 115 Arhitektura otechestvennyh mostov 1982 s 133 a b v Mosty Leningrada 1986 s 145 a b Arhitektura otechestvennyh mostov 1982 s 134 Istoriya Dvorcovogo mosta 2006 s 4 a b Arhitektura otechestvennyh mostov 1982 s 135 a b Istoriya Dvorcovogo mosta 2006 s 5 Arhitektura otechestvennyh mostov 1982 s 136 a b v g V Imperatorskom Petrogradskom obshestve arhitektorov Zodchij SPb 1915 46 S 469 470 a b v Istoriya Dvorcovogo mosta 2006 s 6 a b B I Antonov Mosty Sankt Peterburga SPb izdatelstvo Glagol 2002 Hronika Zodchij SPb 1915 47 S 484 Trotsky Leon 1934 History of the Russian Revolution London The Camelot Press ltd s 1071 a b Stepnov 1991 s 301 Yu Is Novoe oformlenie Respublikanskogo mosta Rabochij i teatr L 1932 Vip 17 Leningradskij dnevnik Stroitelstvo i arhitektura Leningrada L 1976 11 S 32 Vtoroe rozhdenie Dvorcovogo Stroitelstvo i arhitektura Leningrada L 1977 10 S 16 17 a b Dvorcovyj most Komitet po razvitiyu transportnoj infrastruktury Sankt Peterburga Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 25 bereznya 2020 Soobshenie direktora Mostotresta Vlasti uzgodili proekt Novo Admiraltejskogo mostaLiteratura red Bunin M S Mosty Leningrada Ocherki istorii i arhitektury mostov Peterburga Petrograda Leningrada L Strojizdat 1986 280 s Gorbachevich K S Hablo E P Pochemu tak nazvany 1996 S 71 72 325 Kochedamov V I Mosty Leningrada L Iskusstvo 1958 60 s Novikov Yu V Mosty i naberezhnye Leningrada Sost P P Stepnov L Lenizdat 1991 320 s Punin A L Povest o leningradskih mostah L Lenizdat 1971 192 s Punin A L Arhitektura otechestvennyh mostov L Strojizdat 1982 152 s Tumilovich E V Altunin S E Mosty i naberezhnye Leningrada Albom M Izdatelstvo Ministerstva Kommunalnogo Hozyajstva RSFSR 1963 298 s Dvorcovyj most 100 let nauch red Bogdanov G I SPb Izdatelskij dom Branko 2016 224 s ISBN 978 5 903521 25 8 Volkova M P Istoriya Dvorcovogo mosta v Sankt Peterburge Istoriya Sankt Peterburga SPb Nestor 2006 6 64 S 3 7 Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Palacovij mistDvorcovyj most SPb GBU Mostotrest Dvorcovyj most Komitet iz rozvitku transportnoyi infrastrukturi Sankt Peterburga Palacovij mist audiogid ros Grafik rozvedennya mostiv na Nevi Vid na Palacovij mist z vebkameri Palacovij mist u Sankt Peterburzi Dvorcovyj most Palacovij mist na infoportali Sankt Peterburga Video Dvorcovyj most Sankt Peterburg aerosemka 4k Ultra HD Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Palacovij mist amp oldid 40021746