Павлогра́дський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця на сході Дніпропетровської області України. Адміністративний центр — місто Павлоград. Населення на 1 лютого 2012 року становило 28 661 осіб.
| Павлоградський район | |
|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |
| Колишній район на карті Дніпропетровська область | |
| Основні дані | |
| Країна: | СРСР ( УСРР), Україна |
| Область: | Дніпропетровська область |
| Код КОАТУУ: | 1223500000 |
| Утворений: | 1923 рік |
| Ліквідований: | 17 липня 2020 року |
| Населення: | ▼ 27 760 (на 1.04.2016) |
| Площа: | 1450 км² |
| Густота: | 19.9 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-5632 |
| Поштові індекси: | 51450—51491 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Павлоград |
| Сільські ради: | 13 |
| Села: | 37 |
| Селища: | 2 |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Гримайло Наталя Василівна |
| Голова РДА: | Рублевський Сергій Петрович |
| Вебсторінка: | Павлоградський район Павлоградська РДА |
| Адреса: | 51400, м. Павлоград, вул. Центральна, 98 |
| Мапа | |
| | |
| Павлоградський район у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Район розташований у центрі Західного Донбасу, у зоні центрального степу з недостатнім зволоженням. Межує з Васильківським, Новомосковським, Петропавлівським, Синельниківським, Юр'ївським районами та Близнюківським районом Харківської області. Територія 145,3 тисяч га.
Історія Редагувати
Павлоградський район створено в 1923 році (у 1959 й 1991 роках територія району змінювалася). А до цього регіон мав цікаву й своєрідну історію. У XVIII-XIX ст. на території тогочасного повіту історики налічують 28 поселень. Основним заняттям для їх мешканців було землеробство, пізніше — тваринництво, а згодом і рослинництво. Друга половина XX століття характерна розробкою багатих покладів кам'яного вугілля.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Богданівську та Новодачинську сільради Петропавлівського району до складу Павлоградського району.
Адміністративний устрій Редагувати
Район адміністративно-територіально поділяється на 13 сільських рад, які об'єднують 39 населених пунктів та підпорядковані Павлоградській районній раді. Адміністративний центр — місто Павлоград, яке має статус міста обласного значення, тому не входить до складу района.
- 1. Богданівська сільська рада (с. Богданівка, с. Мерцалівка, с. Самарське, с. Шахтарське)
- 2. Богуславська сільська рада (с. Богуслав)
- З. Булахівська сільська рада (с. Булахівка, с. Червона Долина)
- 4. Карабінівська сільська рада (с. Карабинівка, с. Лиманське, с. Новоолександрівське, с-ще Мінеральні Води)
- 5. Вербківська сільська рада (с. Вербки, с. Морозівське, с. Нові Вербки)
- 6. В'язівоцька сільська (с. В'язівок, с. Веселе)
- 7. Кочережківська сільська рада (с. Кочережки, с. Жолобок, с. Підлісне)
- 8. Межиріцька сільська рада (с. Межиріч, с. Домаха, с. Котівець, с-ще Новоселівське, с. Ожинівка, с. Червона Нива)
- 9. Новодачинська сільська рада (с. Нова Дача, с. Кохівка)
- 10. Новоруська сільська рада (с. Нова Русь, с. Зелене, с. Мар'ївка)
- 11. Попереченська сільська рада (с. Поперечне, с. Новомиколаївське, с. Степ, с. Свідівок)
- 12. Привовчанська сільська рада (с. Привовчанське, с. Малоолександрівка)
- 13. Троїцька сільська рада (с. Троїцьке, с. Вербове, с. Левадки)
Поселення Редагувати
| Поселення | 1886 рік | 1989 рік | 2001 рік |
|---|---|---|---|
| 2000-4999 | |||
| Межиріч | 1676 | 4500 | 4174 |
| Богуслав | 2926 | 3880 | |
| Вербки | 3553 | 4400 | 3822 |
| Богданівка | 4695 | 4651 | |
| Булахівка | 2037 | 2400 | 2128 |
| 1000-1999 | |||
| В'язівок | 3386 | 2100 | 1973 |
| Кочережки | 3341 | 1670 | |
| Троїцьке | 745 | 1500 | 1392 |
| Нова Дача | 1319 | ||
| 500-999 | |||
| Карабинівка | 1070 | 740 | 929 |
| Привовчанське | 936 | 820 | 918 |
| Малоолександрівка | 620 | 597 |
Економіка Редагувати
Останнім часом інтенсивно розвивається сільське господарство і промисловість.
На території району споруджено 7 шахт: ім. Героїв Космосу, «Павлоградська», «Благодатна» та ін., збагачувальну фабрику. Функціонують промислове, 4 будівельних, автотранспортне та 9 підприємств, що обслуговують агропромисловий комплекс.
Провідна сфера району — агропромисловий комплекс, де працюють 56 сільськогосподарських підприємств. Також тут діють 14 млинів, 19 олійниць, 4 крупорушки, 6 цехів з виробництва макаронних виробів, цех із виготовлення ковбас, 12 пекарень.
За сільськогосподарським призначенням у районі налічується 113,3 тис. га сільгоспугідь, у тому числі ріллі — 86,8 тис. га, зрошуваних земель — 5,1 тис. га. Вирішується проблема газифікації. Шляховики щороку після капітального та середнього ремонту додають десятки кілометрів доріг.
Транспорт Редагувати
Район перетинає із заходу на схід автошлях E50М04, також є Р51, Т 0408, Т 0416, Т 0422 та Т 0426.
Є дві залізничні гілки: північ — південь (Лозова — Синельникове I) та схід — захід (Новомосковськ-Дніпровський — Покровськ). Три станції: Ароматна, Богуславський та Мінеральна.
Зупинні пункти: 119 км, 121 км, 132 км, 981 км, 988 км, 1005 км, Домаха та Межерічі.
Населення Редагувати
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 35 535 | 7163 | 5934 | 10 578 | 8507 | 3222 | 131 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 40 291 | 6790 | 4943 | 10 826 | 10 435 | 6540 | 757 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:
За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 28 869 осіб.
Культура Редагувати
У районі функціонують 22 школи та 19 дитячих дошкільних закладів, 10 медичних установ, 24 медпункти. У Привовчанській середній школі створено мікроботанічний сад «Магнолія».
У районі також є 45 закладів культури. З них — 15 будинків культури та клубів, 15 бібліотек, 8 народних самодіяльних колективів, 4 народних музеї. Три тисячі експонатів, які подарували музею жителі села В'язівок, розповідають про історію села кінця XVIII-XIX ст. У 1913 році збудовано у цьому селі храм Святого Миколая.
З 1990 року храм — пам'ятка архітектури відкритий для віруючих.
На Всеукраїнських святах, оглядах та конкурсах неодноразово представляли народну творчість Дніпропетровщини вокально-театралізований ансамбль «Козаки-запорожці» — дипломант І Всесвітнього фестивалю козацьких мистецтв у місті Києві, фольклорний ансамбль «Первоцвіт» — лауреат V Слов'янського фольклорного фестивалю «Коляда». Театральне мистецтво представляє регіональний театр ім. Б. Захави, який працює понад 25 років.
Політика Редагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Павлоградського району було створено 27 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 58,86 % (проголосували 14 063 із 23 892 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 36,54 % (5 138 виборців); Сергій Тігіпко — 12,16 % (1 710 виборців), Михайло Добкін — 10,73 % (1 509 виборців), Юлія Тимошенко — 10,40 % (1 463 виборців), Анатолій Гриценко — 7,23 % (1 017 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,88 %.
Примітки Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Павлоградський район (1923—2020) |
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 13 грудня 2019 року № 513/2019-рп «Про призначення С.Рублевського головою Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
- Адміністративно-територіальний устрій Павлоградського району [ 1 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 9 січня 2021.
- Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
- Головне управління статистики в Дніпропетровській області[недоступне посилання з квітня 2019]
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 11 квітня 2016.
Література Редагувати
- Павлоградський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.570-632, 586-587
Посилання Редагувати
- Павлоградська РДА [ 12 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Павлоградський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)