П'ятничани (Стрийський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: П'ятничани.

П'ятнича́ни — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 909 осіб. Орган місцевого самоврядування — Стрийська міська громада.

село П'ятничани
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Громада	Стрийська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46100230350087709
Основні дані
Засноване	1485 року
Населення	909 осіб
Площа	18 км²
Густота населення	50,5 осіб/км²
Поштовий індекс	82423
Телефонний код	+380 3245
Географічні дані
Географічні координати	49°22′12″ пн. ш. 23°56′06″ сх. д. / 49.37000° пн. ш. 23.93500° сх. д. / 49.37000; 23.93500Координати: 49°22′12″ пн. ш. 23°56′06″ сх. д. / 49.37000° пн. ш. 23.93500° сх. д. / 49.37000; 23.93500
Середня висота над рівнем моря	264 м
Водойми	р. Вівнянка
Найближча залізнична станція	П'ятничани
Місцева влада
Адреса ради	82400, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Стрий, вул. Шевченка, 71
Карта
П'ятничани
П'ятничани
Мапа
П'ятничани у Вікісховищі

Історія

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується спустошення.

У 1986 році у селі було збудовано громадсько-торговельний центр.

Транспорт

У селі П'ятничани розташований зупинний пункт. Платформа розміщується між станцією Більче (3 км) та зупинкою Угерсько (5 км). Лінія, на якій розміщена платформа, відкрита у 1873 році як складова залізниці Львів — Стрий^[de]. Перед зупинкою розташовується нерегульований залізничний переїзд, через який проходить дорога від шосе «Київ — Чоп» в село П'ятничани і далі до газокомпресорної станції «Більче-Волиця». Поблизу зупинного пункту знаходиться тягова електропідстанція. Залізниця і далі рухається на південь в бік Стрия, а на відстані 105 метрів паралельно їй прямує автотраса М 06.

У П'ятничанах зупиняються приміські електропоїзди.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461490, розташована у приміщенні будинку культури.

• зареєстровано 666 виборців, явка 72,37%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 22,20%, за партію «Голос» — 21,99%, за «Європейську Солідарність» — 19,92%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Гергерт (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 25,36%, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 19,13%, за Андрія Кота (самовисування) — 13,31%.

Населення

1.1.1939 в селі мешкало 800 осіб. З них 740 українців, 20 поляків, 20 латинників, 15 юдеїв та 5 німців.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,12%
російська	0,88%

Архітектура

За архітектуру громадських центрів сіл Довголука, Лисовичі, П'ятничани і Голобутів (Стрийського району) Ігор Довганюк, Іван Зелений, Олександр Матвіїв, Максим Трильовський, Микола Федорів, Михайло Шостак, Євген Лучків і Степан Павлів у 1989 році отримали Державну премію України в галузі архітектури. Вніс значний особистий внесок у проектування і здійснення в натурі проекту у селі і Іван Оксентюк.

У селі розташований пам'ятник Тарасові Шевченку (1995, автори скульптори Микола Посікіра і Любомир Яремчук, архітектор Михайло Федик).

Релігія

У селі розташована Церква Святої великомучениці Параскевії Добрянського деканату Стрийської єпархії УГКЦ, пам'ятка архітектури Стрийського району.

Спорт

Команда «УГВ-Сервіс» у 2019 році стала переможцем «Кубку чемпіонів Львівської області - 2018/2019», здолавши у фіналі ФК «Карпати» з села Бишків.

У 2021 році ФК «П'ятничани» стали переможцями другої ліги Чемпіонату Львівської області з футболу 2021.

Персоналії

• Миколай Грохольський (1781—1864) ― граф, статський радник, подільський губернатор (1823—1831), дійсний статський радник (з 1827), рязанський губернатор (1831).

Примітки

1. Źródła dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 165 – Warszawa: Skład główny u Gebethnera i Wolffa, 1902. - 252 s. (пол.)
2. Ежегодник Большой Советской Энциклопедии, 1987 (вып. 31). М., «Советская энциклопедия», 1987. стр.177 (рос.)
3. . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 2 травня 2022. 
4. . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 2 травня 2022. 
5. ЕТНІЧНІ ГРУПИ ПІВДЕННОЗАХІДНЬОЇ УКРАЇНИ (ГАЛИЧИНИ) НА 1.1.1939. 
6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
7. Лауреати Державної премії України в галузі архітектури з 1988 по 2010 рік // Хто є хто в будівництві та архітектурі — 2010.
8. Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — Львів : Нар. музей Тараса Шевченка, 2013. — 180 с. — ISBN 978-617-7142-00-2.
9. . Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 20 квітня 2020. 
10. Друга ліга Львівщини: підсумкові турнірні таблиці

Див. також

• Угерська гміна

Джерела

• Piatniczany (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 113. (пол.)

Посилання

• Погода в селі П'ятничани