www.wikidata.uk-ua.nina.az

Осика Леонід Михайлович Леоні д Миха йлович Оси ка 8 березня 1940 Київ Українська РСР 16 вересня 2001 Київ Україна украї

Осика Леонід Михайлович

Леоні́д Миха́йлович Оси́ка (8 березня 1940, Київ, Українська РСР — 16 вересня 2001, Київ, Україна) — український режисер, сценарист. Один із представників хвилі «українського поетичного кіно». Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988). Народний артист України (1998).

Леонід Михайлович Осика
Зображення
Дата народження 8 березня 1940(1940-03-08)
Місце народження Київ, Українська РСР, СРСР
Дата смерті 16 вересня 2001(2001-09-16) (61 рік)
Місце смерті Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство  Україна
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії і Одеське театрально-художнє училище
Професія режисер, сценарист
Кар'єра 1965–1993
Напрям поетичне кіно
Нагороди
Державна премія України імені Олександра Довженка (2001)
IMDb ID 0652673
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Осика.

Життєпис Редагувати

Народився в місті Києві, у робітничій сім'ї.

Леонід Михайлович з’явився на світ 8 березня у 1940-му в Києві, у родині маляра. Коли почалася німецько-радянська війна, його батько пішов на фронт. Мати з дітьми переїхала до своїх рідних у Фастів, де пережила нацистську окупацію. Після війни родина повернулася до Києва, батько прийшов із фронту після двох контузій.

У дитинстві Леонід дуже любив малювати, часто читав “Кобзар” Шевченка. Закінчив 8 класів і в 15 років поїхав навчатись у художньо-театральне училище Одеси. Займався він там по класу художник-гример-портретист. Це справило вплив на всю подальшу творчу манеру, адже Осика-режисер приділяв величезну увагу саме великим портретним планам на екрані, надавав перевагу саме зображенню та звуку, а не діалогам персонажів.

Закінчивши Одеське училище, Леонід намагався вступити до Всесоюзного державного інституту кінематографії (ВДІК), але не пройшов за конкурсом. Повернувся до Києва і пішов працювати викладачем гриму в Інститут театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого.

Згодом, прийшов лист з ВДІКу від режисера С. Герасимова. У ньому йшлося, що комісія не встигла вчасно розглянути роботи абітурієнтів, а прочитавши всі, С. Герасимов дуже зацікавився твором Леоніда “Сто порцій картоплі” й запросив взяти участь у конкурсних іспитах. Юнак приїхав до Москви, з успіхом склав іспити і був прийнятий на курс С. Герасимова. Так Осика став студентом ВДІКу.

Творче зростання Л. Осики було дуже стрімким.

У студентські роки Леонід знайшов друзів на все життя – Івана Миколайчука, Борислава Брондукова, Леоніда Бикова. Доля часто зводила їх разом у роботі над фільмами.

Антоніна Лефтій, яка знялась у кінострічці "Двоє" невдовзі стала дружиною Леоніда. Проте через 16 років спільного життя подружжя розлучилося. Після розлучення Леонід Осика знайшов нове кохання. Ним стала актриса Світлана Князєва, молодша за нього на 21 рік. Вона була для Леоніда музою, яка підтримувала чоловіка в усьому, а він сприяв розвиткові її кар’єри, знявши в кількох своїх фільмах. Від цього шлюбу народилися двоє синів-близнюків.

13 травня 1994 року Леонід Осика зламав хребет, а наступного року в нього трапився інсульт. До кінця своїх днів режисер був прикутий хворобою до ліжка. У цей період його вшанували Шевченківською премією та Державною премією України імені Олександра Довженка.

Режисер не залишив кіно добровільно, а тяжка недуга різко зменшила можливість творчої реалізації. Митець пішов з життя 16 вересня 2001 року в Києві у 61-річному віці.

Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Творчість Редагувати

Першу короткометражну стрічку Осика зняв під час студентської практики, у 1964-му. Вона мала назву «Двоє» і була присвячена двом молодим людям, які не можуть зрозуміти одне одного. Головні ролі виконали Іван Миколайчук та Антоніна Лефтій.

З 1965 року працював на київській кіностудії ім. Олександра Довженка, де зняв свої головні кінострічки.

"Камінний хрест" Редагувати

У 1968 році створив абсолютний шедевр українського і світового кіно — «Камінний хрест», знятий за оповіданнями Василя Стефаника. Сценаристом стрічки виступив Іван Драч, в акторському складі були залучені Іван Миколайчук, Борислав Брондуков, Антоніна Лефтій, Костянтин Степанков. На Всесоюзному кінофестивалі в Ленінграді стрічка отримала дипломи за найкращу чоловічу роль (Борислав Брондуков) і найкращу операторську роботу (Валерій Квас). Проте на зарубіжні фестивалі “Камінний хрест” не посилали. Так само не випускали за кордон і Леоніда Осику. Чиновники у високих кабінетах заявляли, що не випускають режисера через проблеми з алкоголем. Але найбільше вони боялися, що нова хвиля українського кіна, далекого від канонів соцреалізму, отримає популярність у світі.

"Захар Беркут" Редагувати

1971 року вийшла історична драма «Захар Беркут» (екранізація безсмертного твору Івана Франка) за сценарієм Дмитра Павличка. Це був перший кольоровий широкоформатний фільм Осики, із великою масовкою – понад 2 тисячі учасників. На Всесоюзному кінофестивалі у Тбілісі стрічка здобула приз і премію “за відтворення на екрані традицій народного героїчного епосу”.

У 1973 році вийшов у світ повнометражний художній фільм “Дід лівого крайнього”. Перша назва фільму — «Пензель старого майстра». У головній ролі – видатний український актор Микола Яковченко, добре відомий за кінокартинами “За двома зайцями”, “Максим Перепелиця”, “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Вій”, “Королева бензоколонки”. В прокат фільм так і не випустили.

1982 року Леонід Осика спробував себе в документальному жанрі. Зняв картину “…Якого любили всі”, присвячену пам’яті свого друга і колеги Леоніда Бикова, який загинув у автомобільній катастрофі. У 1989-му в співавторстві із Сергієм Параджановим зняв біографічний фільм “Етюди про Врубеля”.

На початку 1990-х фінансування українського кіна практично припинилося. Останніми картинами, які встиг завершити Осика, стала екранізація твору Михайла Коцюбинського “Подарунок на іменини” та історична драма “Гетьманські клейноди” за мотивами повісті Богдана Лепкого “Крутіж”. В обох стрічках знялася його друга дружина Світлана Князєва. Задуми наступних картин – “Олекса Довбуш”, “І не введи в спокусу” – залишилися нереалізованими.

Могила Леоніда Осики

Родина Редагувати

  • Дружина — акторка Антоніна Лефтій (з 1988 мешкає в Австралії).
  • Син — Дмитро, закінчив театральний інститут, бізнесмен.

Звання та нагороди Редагувати

Пам'ять Редагувати

  • 2004: «Друг мій Льонька» — документальний фільм режисера Т. Золоєва (в телециклі «Обрані часом»).
  • В 2010 році дружина Світлана Князєва видала книгу до річниці 70-ліття від дня народження чоловіка під назвою «Такая вот жизнь и такое кино: по дневникам (1984—1994)». — Київ, 2010.

Фільмографія Редагувати

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Leoni d Miha jlovich Osi ka 8 bereznya 1940 Kiyiv Ukrayinska RSR 16 veresnya 2001 Kiyiv Ukrayina ukrayinskij rezhiser scenarist Odin iz predstavnikiv hvili ukrayinskogo poetichnogo kino Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1988 Narodnij artist Ukrayini 1998 Leonid Mihajlovich OsikaZobrazhennyaData narodzhennya 8 bereznya 1940 1940 03 08 Misce narodzhennya Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRData smerti 16 veresnya 2001 2001 09 16 61 rik Misce smerti Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheGromadyanstvo UkrayinaAlma mater Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyi i Odeske teatralno hudozhnye uchilisheProfesiya rezhiser scenaristKar yera 1965 1993Napryam poetichne kinoNagorodi Derzhavna premiya Ukrayini imeni Oleksandra Dovzhenka 2001 IMDb ID 0652673U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Osika Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 2 1 Kaminnij hrest 2 2 Zahar Berkut 3 Rodina 4 Zvannya ta nagorodi 5 Pam yat 6 Filmografiya 7 Dzherela ta literatura 7 1 Literatura 8 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v misti Kiyevi u robitnichij sim yi Leonid Mihajlovich z yavivsya na svit 8 bereznya u 1940 mu v Kiyevi u rodini malyara Koli pochalasya nimecko radyanska vijna jogo batko pishov na front Mati z ditmi pereyihala do svoyih ridnih u Fastiv de perezhila nacistsku okupaciyu Pislya vijni rodina povernulasya do Kiyeva batko prijshov iz frontu pislya dvoh kontuzij U ditinstvi Leonid duzhe lyubiv malyuvati chasto chitav Kobzar Shevchenka Zakinchiv 8 klasiv i v 15 rokiv poyihav navchatis u hudozhno teatralne uchilishe Odesi Zajmavsya vin tam po klasu hudozhnik grimer portretist Ce spravilo vpliv na vsyu podalshu tvorchu maneru adzhe Osika rezhiser pridilyav velicheznu uvagu same velikim portretnim planam na ekrani nadavav perevagu same zobrazhennyu ta zvuku a ne dialogam personazhiv Zakinchivshi Odeske uchilishe Leonid namagavsya vstupiti do Vsesoyuznogo derzhavnogo institutu kinematografiyi VDIK ale ne projshov za konkursom Povernuvsya do Kiyeva i pishov pracyuvati vikladachem grimu v Institut teatru kino i telebachennya im I Karpenka Karogo Zgodom prijshov list z VDIKu vid rezhisera S Gerasimova U nomu jshlosya sho komisiya ne vstigla vchasno rozglyanuti roboti abituriyentiv a prochitavshi vsi S Gerasimov duzhe zacikavivsya tvorom Leonida Sto porcij kartopli j zaprosiv vzyati uchast u konkursnih ispitah Yunak priyihav do Moskvi z uspihom sklav ispiti i buv prijnyatij na kurs S Gerasimova Tak Osika stav studentom VDIKu Tvorche zrostannya L Osiki bulo duzhe strimkim U studentski roki Leonid znajshov druziv na vse zhittya Ivana Mikolajchuka Borislava Brondukova Leonida Bikova Dolya chasto zvodila yih razom u roboti nad filmami Antonina Leftij yaka znyalas u kinostrichci Dvoye nevdovzi stala druzhinoyu Leonida Prote cherez 16 rokiv spilnogo zhittya podruzhzhya rozluchilosya Pislya rozluchennya Leonid Osika znajshov nove kohannya Nim stala aktrisa Svitlana Knyazyeva molodsha za nogo na 21 rik Vona bula dlya Leonida muzoyu yaka pidtrimuvala cholovika v usomu a vin spriyav rozvitkovi yiyi kar yeri znyavshi v kilkoh svoyih filmah Vid cogo shlyubu narodilisya dvoye siniv bliznyukiv 13 travnya 1994 roku Leonid Osika zlamav hrebet a nastupnogo roku v nogo trapivsya insult Do kincya svoyih dniv rezhiser buv prikutij hvoroboyu do lizhka U cej period jogo vshanuvali Shevchenkivskoyu premiyeyu ta Derzhavnoyu premiyeyu Ukrayini imeni Oleksandra Dovzhenka Rezhiser ne zalishiv kino dobrovilno a tyazhka neduga rizko zmenshila mozhlivist tvorchoyi realizaciyi Mitec pishov z zhittya 16 veresnya 2001 roku v Kiyevi u 61 richnomu vici Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49a Tvorchist RedaguvatiPershu korotkometrazhnu strichku Osika znyav pid chas studentskoyi praktiki u 1964 mu Vona mala nazvu Dvoye i bula prisvyachena dvom molodim lyudyam yaki ne mozhut zrozumiti odne odnogo Golovni roli vikonali Ivan Mikolajchuk ta Antonina Leftij Z 1965 roku pracyuvav na kiyivskij kinostudiyi im Oleksandra Dovzhenka de znyav svoyi golovni kinostrichki Kaminnij hrest Redaguvati U 1968 roci stvoriv absolyutnij shedevr ukrayinskogo i svitovogo kino Kaminnij hrest znyatij za opovidannyami Vasilya Stefanika Scenaristom strichki vistupiv Ivan Drach v aktorskomu skladi buli zalucheni Ivan Mikolajchuk Borislav Brondukov Antonina Leftij Kostyantin Stepankov Na Vsesoyuznomu kinofestivali v Leningradi strichka otrimala diplomi za najkrashu cholovichu rol Borislav Brondukov i najkrashu operatorsku robotu Valerij Kvas Prote na zarubizhni festivali Kaminnij hrest ne posilali Tak samo ne vipuskali za kordon i Leonida Osiku Chinovniki u visokih kabinetah zayavlyali sho ne vipuskayut rezhisera cherez problemi z alkogolem Ale najbilshe voni boyalisya sho nova hvilya ukrayinskogo kina dalekogo vid kanoniv socrealizmu otrimaye populyarnist u sviti Zahar Berkut Redaguvati 1971 roku vijshla istorichna drama Zahar Berkut ekranizaciya bezsmertnogo tvoru Ivana Franka za scenariyem Dmitra Pavlichka Ce buv pershij kolorovij shirokoformatnij film Osiki iz velikoyu masovkoyu ponad 2 tisyachi uchasnikiv Na Vsesoyuznomu kinofestivali u Tbilisi strichka zdobula priz i premiyu za vidtvorennya na ekrani tradicij narodnogo geroyichnogo eposu U 1973 roci vijshov u svit povnometrazhnij hudozhnij film Did livogo krajnogo Persha nazva filmu Penzel starogo majstra U golovnij roli vidatnij ukrayinskij aktor Mikola Yakovchenko dobre vidomij za kinokartinami Za dvoma zajcyami Maksim Perepelicya Vechori na hutori bilya Dikanki Vij Koroleva benzokolonki V prokat film tak i ne vipustili 1982 roku Leonid Osika sprobuvav sebe v dokumentalnomu zhanri Znyav kartinu Yakogo lyubili vsi prisvyachenu pam yati svogo druga i kolegi Leonida Bikova yakij zaginuv u avtomobilnij katastrofi U 1989 mu v spivavtorstvi iz Sergiyem Paradzhanovim znyav biografichnij film Etyudi pro Vrubelya Na pochatku 1990 h finansuvannya ukrayinskogo kina praktichno pripinilosya Ostannimi kartinami yaki vstig zavershiti Osika stala ekranizaciya tvoru Mihajla Kocyubinskogo Podarunok na imenini ta istorichna drama Getmanski klejnodi za motivami povisti Bogdana Lepkogo Krutizh V oboh strichkah znyalasya jogo druga druzhina Svitlana Knyazyeva Zadumi nastupnih kartin Oleksa Dovbush I ne vvedi v spokusu zalishilisya nerealizovanimi nbsp Mogila Leonida OsikiRodina RedaguvatiDruzhina aktorka Antonina Leftij z 1988 meshkaye v Avstraliyi Sin Dmitro zakinchiv teatralnij institut biznesmen Druzhina aktorka Svitlana Knyazyeva Dvoye siniv bliznyukiv Bogdan ta Oleksij Zvannya ta nagorodi Redaguvati1997 Nacionalna premiya Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka za hudozhni filmi Kaminnij hrest Zahar Berkut Podarunok na imenini Getmanski klejnodi 2001 Derzhavna premiya Ukrayini imeni Oleksandra Dovzhenka Pam yat Redaguvati2004 Drug mij Lonka dokumentalnij film rezhisera T Zoloyeva v telecikli Obrani chasom V 2010 roci druzhina Svitlana Knyazyeva vidala knigu do richnici 70 littya vid dnya narodzhennya cholovika pid nazvoyu Takaya vot zhizn i takoe kino po dnevnikam 1984 1994 Kiyiv 2010 Filmografiya Redaguvati1966 Ta sho vhodit u more diplomna robota rezhiser 1967 Hto povernetsya dolyubit rezhiser 1968 Kaminnij hrest rezhiser 1971 Zahar Berkut rezhiser Vsesoyuznij kinofestival Premiya Za zatverdzhennya na ekrani tradicij narodnogo geroyichnogo eposu 1974 Did livogo krajnogo rezhiser scenarist 1976 Trivozhnij misyac veresen rezhiser Vsesoyuznij kinofestival Premiya za rozrobku vijskovo patriotichnoyi temi 1978 More scenarist rezhiser 197 Rozplata televizijnij film rezhiser 1985 Vklonisya do zemli rezhiser 1987 Uvijdit strazhdenni rezhiser 1989 Etyudi pro Vrubelya scenarist rezhiser 1981 Yakogo lyubili vsi pam yati Leonida Bikova rezhiser 1991 Podarunok na imenini scenarist rezhiser 1993 Getmanski klejnodi scenarist rezhiserDzherela ta literatura RedaguvatiP M Bondarchuk Osika Leonid Mihajlovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 650 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Literatura Redaguvati Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 453 Shevchenkivski laureati 1962 2007 enciklopedichnij dovidnik avtor upor M G Labinskij vstup slova I M Dzyubi R M Lubkivskogo 2 ge vid zmin i dop K Krinicya 2007 768 s ISBN 978 966 7575 81 6 S 443 444 Poetichne kino zaboronena shkola Kiyiv ArtEk Redakciya zhurnalu Kino Teatr 2001 ISBN 966 505 068 0 Bryuhovecka L Leonid Osika Kiyiv KM Academia 1999 ISBN 966 518 026 6 Kino Teatr 2002 Berezen Kievlyane Vypusk 65 nedostupne posilannya z veresnya 2019 Komsomolskaya pravda 2005 26 aprelya Sergij Trimbach Trivozhnij misyac Leonida Osiki Dzerkalo tizhnya 2001 37 Vitalij Yurchenko Nespodivanij film Leonida OsikiPosilannya RedaguvatiKinokolo Enciklopediya Osika Leonid Enciklopediya vitchiznyanogo kino nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Osika Leonid Mihajlovich amp oldid 40253144