www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дід лівого крайнього український радянський повнометражний художній фільм режисера Леоніда Осики виробництва кіностудії

Дід лівого крайнього

«Дід лівого крайнього» — український радянський повнометражний художній фільм режисера Леоніда Осики виробництва кіностудії ім. Олександра Довженка 1973 року. Перша назва фільму — «Пензель старого майстра».

Трохим Бессараб все життя пропрацював маляром. У нього велика родина, і всі його діти знайшли місце в житті. Він пишається дітьми та своїм старшим онуком, гравцем футбольної команди, «лівим крайнім». Але тепер Трохим — пенсіонер, і він не хоче, щоб його сприймали менш жвавим і енергійним, ніж його нащадки; він всіляко намагається довести, що душею лишився молодий.

Сюжет Редагувати

Старий киянин, маляр Трохим Бессараб рік тому вийшов на пенсію. В нього троє синів і дочка, всі вже дорослі та знайшли своє покликання. Поряд з ними Трохим почувається незаслужено забутим, непомітним. Його син Костя, ведучий на телебаченні, запрошує батька на телестудію для інтерв'ю з приводу зібрання геронтологічної комісії. Трохим роздратований своїм становищем пенсіонера й тим, що його розпитують з приводу онука — відомого футболіста «лівого крайнього» Віталія Бессараба, а не власної долі. Трохим різко відповідає на запитання ведучого і врешті самовільно покидає студію.

Не бажаючи сидіти без роботи, Трохим вирішує бодай пофарбувати батареї у квартирі Кості. Він дорікає синові, що вже пора б одружитися. Несподівано приходить Костева дівчина Поліна, про існування якої Трохим не здогадувався. Трохим подумки радіє, що всі його діти знайшли собі пару.

На пенсії Трохим хоче почуватися потрібним, він сварить молодих малярів, навіть стає фарбувати будинок замість одного з них. Потім блукає вулицями Києва, спостерігаючи за життям, яке вирує без його участі. Він відвідує свою знайому, колишню працівницю лялькового театру Юлію Петрівну, та задумується чи не одружитися і йому вдруге. З цього приводу він скликає всіх своїх дітей та їхні родини. Проте Віталій не може прийти, бо він на міжнародному матчі.

Родина Трохима відволікається від його планів одруження на перегляд матчу по телевізору. Під час гри Віталій травмується, Трохим поспішає на стадіон, але онука тим часом уже відправляють до лікарні. Трохим влаштовує зустріч з Юлією та своїми дітьми на Бессарабському ринку, а потім іде з нею провідати Віталія. Там він бачить, що онук оточений увагою як лікарів, так і фанатів і шанувальниць, що знову навіває думки про власну старість і непотрібність.

Аби довести всім, що він ще повен енергії та багато що може, Трохим приєднується до весілля дочки Катерини з її нареченим Вовиком. Він влаштовує подорож по Дніпру на пароплаві, де рішуче свариться з капітаном через затримку рейсу, співає під гітару. З собою він бере і Юлію, обоє виглядають як давнє подружжя. В цій радісній атмосфері, однак, Поліна почувається зайвою, каже, що на неї дивляться як на коханку Кості, а не майбутню дружину.

На весіллі, коли всі сходять на берег, Трохим виголошує вітання та, опинившись у центрі уваги, нарешті почувається знову молодим, співає козацьких пісень. Потім, після прогулянки Києвом, він зауважує сум Кості, котрий розповідає, що посварився з Поліною. Лишившись наодинці з батьком, Костя каже, що він тепер почувається, як пенсіонер. Той підбадьорює сина та запрошує в гості.

Поліна погоджується на ці менш формальні обставини. Родина єднається, співаючи пісню «Прилетіла канарейка…».

У ролях Редагувати

В епізодах:

Творча група Редагувати

Сприйняття Редагувати

Фільм нетипово для радянського кіно піднімає тему важливості середнього класу, міщанства, яке в радянській ідеології висміювалося, а його ідея викорінювалася. Також у ньому вперше в радянському художньому кінематографі одну з головних ролей грала особа, що не була професійним актором — футболіст Анатолій Бишовець.

Композитор цього фільму Володимир Губа характеризував його: «…картина смілива. Не було тоді в нашій країні такої картини. Потім уже Кіра Муратова почала знімати неакторів, а фактично це започаткував Осика, коли запросив професійного футболіста Анатолія Бишовця».

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про радянський фільм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Did livogo krajnogo ukrayinskij radyanskij povnometrazhnij hudozhnij film rezhisera Leonida Osiki virobnictva kinostudiyi im Oleksandra Dovzhenka 1973 roku Persha nazva filmu Penzel starogo majstra Did livogo krajnogoZhanr kinopovistRezhiser Leonid OsikaScenarist Ivan DrachLeonid OsikaU golovnih rolyah Mikola YakovchenkoBorislav BrondukovValentina Sperantova Kostyantin StepankovAnatolij BishovecAntonina LeftijVasil SimchichOperator Valerij KvasKompozitor Guba Volodimir PetrovichKinokompaniya Kinostudiya imeni Oleksandra DovzhenkaTrivalist 68 hvilinMova ukrayinska surzhikKrayina URSRRik 1973IMDb ID 5332718Trohim Bessarab vse zhittya propracyuvav malyarom U nogo velika rodina i vsi jogo diti znajshli misce v zhitti Vin pishayetsya ditmi ta svoyim starshim onukom gravcem futbolnoyi komandi livim krajnim Ale teper Trohim pensioner i vin ne hoche shob jogo sprijmali mensh zhvavim i energijnim nizh jogo nashadki vin vsilyako namagayetsya dovesti sho dusheyu lishivsya molodij Zmist 1 Syuzhet 2 U rolyah 3 Tvorcha grupa 4 Sprijnyattya 5 PosilannyaSyuzhet RedaguvatiStarij kiyanin malyar Trohim Bessarab rik tomu vijshov na pensiyu V nogo troye siniv i dochka vsi vzhe dorosli ta znajshli svoye poklikannya Poryad z nimi Trohim pochuvayetsya nezasluzheno zabutim nepomitnim Jogo sin Kostya veduchij na telebachenni zaproshuye batka na telestudiyu dlya interv yu z privodu zibrannya gerontologichnoyi komisiyi Trohim rozdratovanij svoyim stanovishem pensionera j tim sho jogo rozpituyut z privodu onuka vidomogo futbolista livogo krajnogo Vitaliya Bessaraba a ne vlasnoyi doli Trohim rizko vidpovidaye na zapitannya veduchogo i vreshti samovilno pokidaye studiyu Ne bazhayuchi siditi bez roboti Trohim virishuye bodaj pofarbuvati batareyi u kvartiri Kosti Vin dorikaye sinovi sho vzhe pora b odruzhitisya Nespodivano prihodit Kosteva divchina Polina pro isnuvannya yakoyi Trohim ne zdogaduvavsya Trohim podumki radiye sho vsi jogo diti znajshli sobi paru Na pensiyi Trohim hoche pochuvatisya potribnim vin svarit molodih malyariv navit staye farbuvati budinok zamist odnogo z nih Potim blukaye vulicyami Kiyeva sposterigayuchi za zhittyam yake viruye bez jogo uchasti Vin vidviduye svoyu znajomu kolishnyu pracivnicyu lyalkovogo teatru Yuliyu Petrivnu ta zadumuyetsya chi ne odruzhitisya i jomu vdruge Z cogo privodu vin sklikaye vsih svoyih ditej ta yihni rodini Prote Vitalij ne mozhe prijti bo vin na mizhnarodnomu matchi Rodina Trohima vidvolikayetsya vid jogo planiv odruzhennya na pereglyad matchu po televizoru Pid chas gri Vitalij travmuyetsya Trohim pospishaye na stadion ale onuka tim chasom uzhe vidpravlyayut do likarni Trohim vlashtovuye zustrich z Yuliyeyu ta svoyimi ditmi na Bessarabskomu rinku a potim ide z neyu providati Vitaliya Tam vin bachit sho onuk otochenij uvagoyu yak likariv tak i fanativ i shanuvalnic sho znovu navivaye dumki pro vlasnu starist i nepotribnist Abi dovesti vsim sho vin she poven energiyi ta bagato sho mozhe Trohim priyednuyetsya do vesillya dochki Katerini z yiyi narechenim Vovikom Vin vlashtovuye podorozh po Dnipru na paroplavi de rishuche svaritsya z kapitanom cherez zatrimku rejsu spivaye pid gitaru Z soboyu vin bere i Yuliyu oboye viglyadayut yak davnye podruzhzhya V cij radisnij atmosferi odnak Polina pochuvayetsya zajvoyu kazhe sho na neyi divlyatsya yak na kohanku Kosti a ne majbutnyu druzhinu Na vesilli koli vsi shodyat na bereg Trohim vigoloshuye vitannya ta opinivshis u centri uvagi nareshti pochuvayetsya znovu molodim spivaye kozackih pisen Potim pislya progulyanki Kiyevom vin zauvazhuye sum Kosti kotrij rozpovidaye sho posvarivsya z Polinoyu Lishivshis naodinci z batkom Kostya kazhe sho vin teper pochuvayetsya yak pensioner Toj pidbadoryuye sina ta zaproshuye v gosti Polina pogodzhuyetsya na ci mensh formalni obstavini Rodina yednayetsya spivayuchi pisnyu Priletila kanarejka U rolyah RedaguvatiMikola Yakovchenko Trohim Ivanovich Besarab malyar na pensiyi 67 rokiv Valentina Sperantova Yuliya Petrivna davnya znajoma Trohima Borislav Brondukov Ivan Besarab sin Trohima Kostyantin Stepankov Kostya Besarab televeduchij Antonina Leftij Polina kolega ta divchina Kosti Vasil Simchich Maksim Besarab starshij sin Trohima direktor institutu Anatolij Bishovec Vitalij Besarab sin Maksima vidomij futbolist Yunona Yakovchenko Katerina dochka Trohima Volodimir Shakalo Vovik cholovik KateriniV epizodah Oleksij Safonov narechenij Katerina Brondukova narechena Neonila Gnepovska mati narechenoyi N Gunejko Olga Mateshko sekretarka Maksima Lev Kolesnik gist na vesilli Georgios Sovchis malyar Lidiya Byelozorova Vilorij Pashenko milicioner Volodimir Oleksiyenko Andrij davnij znajomij Trohima Mikolaj Gudz kapitan Yurij Rudchenko Yurij referent Sergij Shemetilo likar Yu SimchichTvorcha grupa RedaguvatiScenaristi Ivan Drach Leonid Osika Rezhiser postanovnik Leonid Osika Operator postanovnik Valerij Kvas Hudozhnik postanovnik Petro Slabinskij Kompozitor Volodimir Guba Tekst pisen Valerij Kurinskij I Kononchuk Zvukooperator Anatolij Chernoochenko Rezhiser Lev Kolesnik Operator B Berizka Hudozhniki dekoratori V Kashin Mikola Tereshenko Hudozhnik po kostyumah Alla Kostenko Grim O Losyevoyi Montazher Marfa Ponomarenko Redaktor Volodimir Kovtun Asistent rezhisera Anatolij Kucherenko Asistenti operatora Oleg Maslov Lisichkin O Tkachuk Derzhavnij simfonichnij orkestr URSR dirigent Stefan Turchak Direktor filmu Dmitro BondarchukSprijnyattya RedaguvatiFilm netipovo dlya radyanskogo kino pidnimaye temu vazhlivosti serednogo klasu mishanstva yake v radyanskij ideologiyi vismiyuvalosya a jogo ideya vikorinyuvalasya Takozh u nomu vpershe v radyanskomu hudozhnomu kinematografi odnu z golovnih rolej grala osoba sho ne bula profesijnim aktorom futbolist Anatolij Bishovec Kompozitor cogo filmu Volodimir Guba harakterizuvav jogo kartina smiliva Ne bulo todi v nashij krayini takoyi kartini Potim uzhe Kira Muratova pochala znimati neaktoriv a faktichno ce zapochatkuvav Osika koli zaprosiv profesijnogo futbolista Anatoliya Bishovcya Posilannya RedaguvatiFilm Did livogo krajnogo Rezhiser Leonid Osika Scenarist Ivan Drach U golovnih rolyah Mikola Yakovchenko Borislav Brondukov Valentina Sperantova Kostyantin Stepankov Anatolij Bishovec 1973 Retrospektiva filmiv Ivana Dracha v Domi kina I v zvukah pam yat vidguknetsya i Did livogo krajnogo kinokolo ua 23 11 2006 Arhivovano 31 sichnya 2016 u Wayback Machine Did livogo krajnogo na mezhi socialnogo tabu nbsp Ce nezavershena stattya pro radyanskij film Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Did livogo krajnogo amp oldid 40453598