www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хосе Ортега і Гассет У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ортега Lib Член КПРС Хосе Ортега і ГасетJosé Orte

Хосе Ортега-і-Гассет

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ортега.

Хосе Ортега-і-Гасет
José Ortega y Gasset
Ім'я при народженні ісп. José Ortega y Gasset
Народився 9 травня 1883(1883-05-09)
Мадрид, Іспанія
Помер 18 жовтня 1955(1955-10-18) (72 роки)
Мадрид, Іспанія
Поховання
цвинтар Сан-Ісідроd : 

Країна  Іспанія
Національність іспанець
Місце проживання Мадрид
Діяльність філософ
Сфера роботи філософія
Alma mater Мадридський центральний університетd, University of Deustod і St. Stanislaus Kostka College, Málagad
Мова творів іспанська
Членство Королівська академія моральних і політичних наукd, Баварська академія витончених мистецтв, Королівська галісійська академія і Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd
Партія Agrupación al Servicio de la Repúblicad
Батько Хосе Ортеґа Мунілья
Родичі Eduardo Gasset y Artimed, Eduardo Gasset Chinchillad, Rafael Gasset Chinchillad, Simone Ortegad, Juan Spottorno y Topeted і Mario Spottornod
Брати, сестри Rafaela Ortega y Gassetd
У шлюбі з Rosa Spottorno Topeted
Діти José Ortega Spottornod, Soledad Ortega Spottornod і Miguel Ortegad
Автограф
Нагороди

медаль Гете міста Франкфурт-на-Майніd (1949)

Медаль Гете за мистецтво і науку (1932)

 Хосе Ортега-і-Гассет у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах

Хосе́ Орте́га-і-Гасе́т (ісп. José Ortega y Gasset, МФА: [xoˈse orˈteɣa i ɣaˈset]; 9 травня 1883 — 18 жовтня 1955) — іспанський філософ, син іспанського письменника Хосе Ортеги Мунільї.

Біографія Редагувати

Народився у Мадриді, в сім'ї головного редактора газети «Ель імпарсіаль» («Неупереджений»). Навчаючись в коледжі отців-ієзуїтів «Miraflores del Palo» в місті Малага, Ортега бездоганно засвоїв латину і давньогрецьку мову. 1904 року закінчив Мадридський університет Комплутенсе, захистивши при цьому докторські тези «El Milenario» («Тисячолітній»). Потім сім років провів в універистетах Німеччини, віддаючи перевагу Марбурзькому, де в той час викладав Герман Коген.

Повернувшись до Іспанії, отримав призначення в Мадридський університет у Комплутенсе, де викладав до 1936 року, коли почалася громадянська війна.

1923 року Ортега заснував «Revista de Occidente» («Західний журнал»), який слугував справі «зрівняння Піренеїв» — європеїзації Іспанії, тоді ізольованої від сучасного культурного процесу. Будучи переконаним республіканцем, Ортега виконував роль вождя інтелектуальної опозиції в роки диктатури Прімо де Рівери (1923—1930), відігравав значну роль у скиненні короля Альфонса XIII, був одним із засновників «Республіканського об'єднання інтелігенції» (1931), обирався громадянським губернатором Мадрида. Саме тому йому довелося покинути країну з початком громадянської війни.

Повернувшись 1948 року в Мадрид, спільно з Хуліаном Маріасом створив Гуманітарний інститут, де викладав і сам.

Творчість Редагувати

1914 року Ортега опублікував свою першу книгу «Роздуми про Дон-Кіхота» (Meditaciones del Quijote) і прочитав знамениту лекцію «Стара та нова політика» (Vieja y nueva política), в якій виклав точку зору молодих інтелектуалів того часу щодо політичних і моральних проблем Іспанії. Деякі історики вважають це звернення важливим кроком у ланцюжку подій, які призвели до падіння монархії.

Твори Ортеги, такі як «Роздуми про Дон-Кіхота» і «Безхребетна Іспанія», відображають думки автора як іспанця та європейця. Його інтелектуальні здібності і художній талант очевидні в таких роботах, як «Тема нашого часу» (1923) і «Дегуманізація мистецтва» (1925). В пролозі до «Роздумів про Дон-Кіхота» можна знайти головні ідеї філософії Ортеги. Тут він дає визначення людини: «Я — є я і моє оточення» («Yo soy yo y mi circunstancia»), тобто людина не може розглядатися окремо від оточення та обставин історії.

Міжнародна відомість прийшла до Ортеги в 1930-х роках, коли з'явилася його праця «Бунт мас» («Rebelión de las Masas»). Метафізика Ортеги, яку він сам називає раціональним віталізмом, набуває чітких рис уже в праці «Meditaciones del Quijote» («Роздуми про Дон-Кіхота»), де він оголошує єдиною реальністю людське «буття-з-речами».

Сам Ортега переконаний, що своєю метафізикою він на п'ятнадцять років випередив «Буття та час» Мартіна Гайдеггера. В цілому ж Ортега ставився до останнього холодно.

Раціоналізм Ортеги через призму теорії пізнання народжував гносеологію «перспективізму», яка стверджувала, що «життя кожного — це точка зору на універсум» і що «єдино хибна перспектива — це та, яка вважає себе єдиною».

Цікавими видаються спроби Ортеги щодо розвитку так званої «аристократичної логіки» (Ideas у creencias), а також фундаментальна для Ортеги, але незакінчена «La idea del principio en Leibniz у la evolución de la teoría deductiva», яка видається йому «логікою винаходу».

Філософія Редагувати

Плідну дослідницьку і викладацьку роботу Ортега поєднує з журналістською та видавничою діяльністю. Друкуючись спочатку в журналах «Ель Імпарсіяль», «Фаро», «Еспанья», «Ель-Соль», він у 1923-му році засновує свої власні — «Ревіста де Оксиденте» та «Ель Еспектадор», єдиним автором котрого був він сам; здійснює низку серійних видань перекладів найновітніших праць з філософії (у тому числі — філософії історії), економіки, соціології, психології, біології тощо.

Погляди Ортеги формувалися під впливом: у молоді роки, з одного боку, — Е.Ренана, що виявилося у притаманній зрілому Ортезі романтичній, відкритій та вільній формі філософування; з іншого боку — неокантіанської школи витонченого і водночас суворого аналітичного філософського мислення; дещо пізніше, у 10-20-ті роки він захоплювався Гегелем, Ніцше, Бергсоном, Зіммелем, Шпенглером, Дільтеєм, Шелером, Гуссерлем; у 30-40-ві — Лейбніцем, Прустом, Тойнбі, Гейзингою, Мартіном Гайдеггером тощо.

У центрі уваги Ортеги — філософсько-історичні та соціальні проблеми, посилений інтерес до котрих є, за Ортегою, відмінною рисою сучасної філософії загалом.

Пропонований іспанським мислителем підхід відрізняється від властивого традиційній, класичній, філософії не тільки сферою тематизації, а й ракурсом розгляду трактованих тем. Класичний, насамперед декартівський, раціоналізм він критикує за інтерпретування тем особистості вкрай абстрактно, лише в іпостасі мислячого суб'єкта саме (і лише) пізнання, а не як активного, мислячого і вольового багаторольового учасника розмаїтого процесу індивідуально-масової людської життєдіяльності. Характеристики означеного процесу Ортега розглядає у контексті парадигми вже нелінійного, некласичного філософського мислення, з світоглядно-методологічних позицій комплементарності, взаємодоповнюваності: суспільства, культури, маси, розуму — з одного боку, і, відповідно, людини, життя, особистості, чуттєвої інтуїції — з іншого.

Самобутність власних ідей філософ чітко усвідомлював і, по можливості, тематизував. Так, власне вчення про взаємозв'язок суспільства та людини Ортега, на противагу традиційній соціології, називав «філософською соціологією». У його філософуванні екзистенціалістські та феноменологічні підходи набувають свого подальшого обґрунтування і конкретизації; разом з тим мислитель виступає як проти крайнощів догматизму та релятивізму, інтуїтивізму й раціоналізму, так і проти перебільшення реального значення філософії життя.

Незважаючи на це, категорія «життя» у Ортеги, так само, як і у, скажімо, Шпенглера, Дільтея, теж є своєрідним ядром філософської системи (втім, про наявність такої системи у Ортеги можна говорити лише з істотними застереженнями, оскільки він був націлений не на її створення, а на сократичний діалог, на процес безпосереднього, «живого» філософського спілкування). При цьому життя філософ трактує не у значенні суто біологічного феномена, а передусім — як власне людське існування індивіда.

Людському життю як цілісності властивий, гадав він, життєвий розум, а не, скажімо, «чистий розум», з одного боку, хаотичний потік відчуттів життєвого світу з іншого. Якраз цей, життєвий, розум і має бути, на думку мислителя, по-перше, дійовою й усвідомлюваною засадою дослідницької позиції фахового філософа, спрямованою на осмислення життя людини як певної культури, вияву внутрішніх, спонтанних здібностей і сил особистості та, водночас, її єдності з іншими людьми, по-друге ж, — єдиною справді надійною основою життєвої позиції будь-якої пересічної людини загалом.

Трактуючи у ролі справжньої лише «живу» культуру, тобто таку, котру людина робить власним надбанням, залучаючись, створюючи й відтворюючи її через внутрішню потребу, мислитель наголошував, що ідеї й істини справжньої культури є органічною складовою людської життєдіяльності, тоді як ідеї то істини масової культури та науки відсторонені від людини.

Саме ж людське життя, взяте у своїй цілісності, постає, за Ортегою, справжньою дійсністю, що розглядається ним у всьому спектрі можливих значень — від волюнтаристично до фаталістично тлумачених. З позицій обстоюваного Ортегою «перспективізму» світ постає як специфічна «сума наших можливостей», а кожна людина — як самобутнє уособлення світу в якомусь одному, неповторному ракурсі. Звідси акцентованість Ортеги на автономності й спонтанності індивідуального життя, котрому відповідають міжіндивідуальні взаємини та їх протиставлення соціальним стосункам як неавтентичним щодо людської індивідуальності, відчуженим, примусовим і часто навіть неусвідомленим, інстинктоподібним.

Філософ трактував людину як істоту, що складається з кількох «зрізів», основними серед яких є «життєва сфера», «особистісна сфера» та «індивідуальна сфера». Відмінності у співвідношенні цих сфер роблять можливими, на його думку, виникнення різнотипних народів та різних за своїм характером епох.

Замикаючи життя передусім на біографії, життєвому циклі людини, Ортега тим самим фактично (попри свої суб'єктивні наміри) трактує його (тобто життя, яке насправді є, принаймні чималою мірою, й цариною передумов і взаємин), подекуди як своєрідну капсулу. Індивіда ж Ортега уявляє як «людину у футлярі», оскільки інтерпретація правильної самої по собі тези про нерозривність, органічність зв'язку людини та світу дещо однобічно тлумачиться Ортегою у тому сенсі, що людина несе цей світ у собі.

По суті, саме до констатації цієї точки зору зводиться відомий його вислів: «Я — це Я і мої обставини». Сучасний же період людської історії характеризується ним (на відміну від попередньої культури безпеки та турботи про неї), як час неспокою й небезпеки, як трагедія, причому така, де на лаштунки замість героя вийшов хор, тобто місце людини-особистості, всі сфери життя, в яких раніше порядкувала еліта, всі її можливості та пільги, займає «людина-маса».

Трагічність же устрою, за котрого маса стає панівною, провідною силою, зумовлюється, як гадав мислитель, тим, що маса за самою своєю природою не володіє внутрішніми, вольовими, ініціативними характеристиками навіть для того, щоб діяти самостійно, не кажучи вже про те, щоб вести за собою все суспільство. Тому, як доводив Ортега, вихід маси на перші ролі неминуче призводить до її протистояння еліті, — до формування «масового суспільства», а, отже, й до властивого такому суспільству загального соціального хаосу, оскільки активність маси може мати тільки руйнівний характер.

Вважається, що значною мірою саме Ортега заклав підвалини концепції «масового суспільства», розвиваючи водночас й засадничі положення теорії еліти. У пізній період своєї творчості, котрий сам мислитель позначав «філософією історичного розуму», філософському осмисленню історичного процесу він приділяє ще більше уваги, намагаючись конкретизувати його через поглиблену розробку ідеї історичної перспективи.

Як останню він розглядає не тільки історичну ситуацію, у котрій, попри власні бажання та волю, перебуває та чи інша людина; але, у певному сенсі, й саму людину, тією мірою, якою вона уособлює, в одному із вимірів, історію як певну цілісність. У цьому плані людське життя Ортега трактує як особливу, незвичайну, «радикальну» реальність, з котрою співвідносяться й у якій виявляються всі інші, дійсні чи можливі, реальності. Однак зрозуміти своєрідність історичного процесу як живої естафети таких людських реальностей можна, на думку Ортеги, не протиставляючи розум історії, а навпаки, лише відшукавши у самій історії її оригінальний, самобутній розум — «історичний розум».

Раціоналізм Ортега-і-Гассет вважає своєрідним інтелектуальним стилем «масового суспільства». Він закликає повернутися до первісних форм орієнтування у світі. До древньої, ще не зруйнованої «любові до мудрості».

Перший за талантом і значущістю серед іспанських філософів XX століття, Ортега впевнено увійшов і до плеяди тих мислителів, які репрезентуватимуть це століття у золотій шерензі вічних супутників людства.

Праці Редагувати

Перше видання «Бунту мас» українською

Оригінали Редагувати

  • Ортега-і-Гасет, Х. Роздуми про Дона Кіхота (1914)
  • Ортега-і-Гасет, Х. Тема нашого часу (1921—1923)
  • Ортега-і-Гасет, Х. Безхребетна Іспанія (1921) (укр.) [ 11 травня 2013 у Wayback Machine.]
  • Ортега-і-Гасет, Х. Дегуманізація мистецтва (1929) (укр.) [ 11 травня 2013 у Wayback Machine.]
  • Ортега-і-Гасет, Х. Що таке філософія? (1929; опубліковано у 1957)
  • Ортега-і-Гассет Х.Бунт мас. Нью-Йорк, опубліковано в 1965. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (1930)
  • Ортега-і-Гасет, Х. Положення науки та історичний розум (1934—1935)
  • Ортега-і-Гасет, Х. Роздум про техніку(1939)
  • Ортега-і-Гасет, Х. Історія як система (1941)
  • Ортега-і-Гасет, Х. Ідея начала у Лейбніца та еволюція дедуктивної теорії (1947)
  • Ортега-і-Гасет, Х. Людина та люди (1956).

Українські переклади Редагувати

  • Ортега-і-Гассет, Х. Бунт мас / Х. Ортега-і-Гассет ; пер. В. Бурггардта. — Нью-Йорк, 1965. — 158 с.
  • Ортега-і-Гасет, Х. Бунт мас / Х. Ортега-і-Гасет // Ортега-і-Гасет Х. «Вибрані твори». — К. : Основи, 1994. — С. 15-139.
  • Ортега-і-Гассет Хосе. Роздуми про Дона Кіхота / Пер. з ісп. Галини Верби. — Київ: Дух і літера, 2012. ISBN 978-966-378-288-1

Примітки Редагувати

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118590308 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=1-1&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%2883040%29.NDIP.
  3. https://zkm.de/en/person/jose-ortega-y-gasset
  4. ↑ LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  5. http://hemeroteca.abc.es/nav/Navigate.exe/hemeroteca/madrid/abc/1955/10/19/031.html
  7. La Verdad // La Verdad — 1903.
    d:Track:Q11687789

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Хосе Ортега-і-Гассет
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ortega Lib Chlen KPRS Hose Ortega i GasetJose Ortega y GassetIm ya pri narodzhenni isp Jose Ortega y GassetNarodivsya 9 travnya 1883 1883 05 09 Madrid Ispaniya 1 2 3 Pomer 18 zhovtnya 1955 1955 10 18 72 roki Madrid Ispaniya 2 Pohovannya cvintar San Isidrod Krayina Ispaniya 4 Nacionalnist ispanecMisce prozhivannya Madrid 5 Diyalnist filosofSfera roboti filosofiyaAlma mater Madridskij centralnij universitetd University of Deustod i St Stanislaus Kostka College MalagadMova tvoriv ispanskaChlenstvo Korolivska akademiya moralnih i politichnih naukd 6 Bavarska akademiya vitonchenih mistectv Korolivska galisijska akademiya i Korolivska flamandska akademiya Belgiyi z nauki ta mistectvdPartiya Agrupacion al Servicio de la RepublicadBatko Hose Ortega MunilyaRodichi Eduardo Gasset y Artimed Eduardo Gasset Chinchillad Rafael Gasset Chinchillad Simone Ortegad Juan Spottorno y Topeted i Mario Spottornod 7 Brati sestri Rafaela Ortega y GassetdU shlyubi z Rosa Spottorno TopetedDiti Jose Ortega Spottornod Soledad Ortega Spottornod i Miguel OrtegadAvtografNagorodi medal Gete mista Frankfurt na Majnid 1949 Medal Gete za mistectvo i nauku 1932 Hose Ortega i Gasset u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahHose Orte ga i Gase t isp Jose Ortega y Gasset MFA xoˈse orˈteɣa i ɣaˈset 9 travnya 1883 18 zhovtnya 1955 ispanskij filosof sin ispanskogo pismennika Hose Ortegi Munilyi Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Filosofiya 4 Praci 4 1 Originali 4 2 Ukrayinski perekladi 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya u Madridi v sim yi golovnogo redaktora gazeti El imparsial Neuperedzhenij Navchayuchis v koledzhi otciv iyezuyitiv Miraflores del Palo v misti Malaga Ortega bezdoganno zasvoyiv latinu i davnogrecku movu 1904 roku zakinchiv Madridskij universitet Komplutense zahistivshi pri comu doktorski tezi El Milenario Tisyacholitnij Potim sim rokiv proviv v univeristetah Nimechchini viddayuchi perevagu Marburzkomu de v toj chas vikladav German Kogen Povernuvshis do Ispaniyi otrimav priznachennya v Madridskij universitet u Komplutense de vikladav do 1936 roku koli pochalasya gromadyanska vijna 1923 roku Ortega zasnuvav Revista de Occidente Zahidnij zhurnal yakij sluguvav spravi zrivnyannya Pireneyiv yevropeyizaciyi Ispaniyi todi izolovanoyi vid suchasnogo kulturnogo procesu Buduchi perekonanim respublikancem Ortega vikonuvav rol vozhdya intelektualnoyi opoziciyi v roki diktaturi Primo de Riveri 1923 1930 vidigravav znachnu rol u skinenni korolya Alfonsa XIII buv odnim iz zasnovnikiv Respublikanskogo ob yednannya inteligenciyi 1931 obiravsya gromadyanskim gubernatorom Madrida Same tomu jomu dovelosya pokinuti krayinu z pochatkom gromadyanskoyi vijni Povernuvshis 1948 roku v Madrid spilno z Hulianom Mariasom stvoriv Gumanitarnij institut de vikladav i sam Tvorchist Redaguvati1914 roku Ortega opublikuvav svoyu pershu knigu Rozdumi pro Don Kihota Meditaciones del Quijote i prochitav znamenitu lekciyu Stara ta nova politika Vieja y nueva politica v yakij viklav tochku zoru molodih intelektualiv togo chasu shodo politichnih i moralnih problem Ispaniyi Deyaki istoriki vvazhayut ce zvernennya vazhlivim krokom u lancyuzhku podij yaki prizveli do padinnya monarhiyi Tvori Ortegi taki yak Rozdumi pro Don Kihota i Bezhrebetna Ispaniya vidobrazhayut dumki avtora yak ispancya ta yevropejcya Jogo intelektualni zdibnosti i hudozhnij talant ochevidni v takih robotah yak Tema nashogo chasu 1923 i Degumanizaciya mistectva 1925 V prolozi do Rozdumiv pro Don Kihota mozhna znajti golovni ideyi filosofiyi Ortegi Tut vin daye viznachennya lyudini Ya ye ya i moye otochennya Yo soy yo y mi circunstancia tobto lyudina ne mozhe rozglyadatisya okremo vid otochennya ta obstavin istoriyi Mizhnarodna vidomist prijshla do Ortegi v 1930 h rokah koli z yavilasya jogo pracya Bunt mas Rebelion de las Masas Metafizika Ortegi yaku vin sam nazivaye racionalnim vitalizmom nabuvaye chitkih ris uzhe v praci Meditaciones del Quijote Rozdumi pro Don Kihota de vin ogoloshuye yedinoyu realnistyu lyudske buttya z rechami Sam Ortega perekonanij sho svoyeyu metafizikoyu vin na p yatnadcyat rokiv viperediv Buttya ta chas Martina Gajdeggera V cilomu zh Ortega stavivsya do ostannogo holodno Racionalizm Ortegi cherez prizmu teoriyi piznannya narodzhuvav gnoseologiyu perspektivizmu yaka stverdzhuvala sho zhittya kozhnogo ce tochka zoru na universum i sho yedino hibna perspektiva ce ta yaka vvazhaye sebe yedinoyu Cikavimi vidayutsya sprobi Ortegi shodo rozvitku tak zvanoyi aristokratichnoyi logiki Ideas u creencias a takozh fundamentalna dlya Ortegi ale nezakinchena La idea del principio en Leibniz u la evolucion de la teoria deductiva yaka vidayetsya jomu logikoyu vinahodu Filosofiya RedaguvatiPlidnu doslidnicku i vikladacku robotu Ortega poyednuye z zhurnalistskoyu ta vidavnichoyu diyalnistyu Drukuyuchis spochatku v zhurnalah El Imparsiyal Faro Espanya El Sol vin u 1923 mu roci zasnovuye svoyi vlasni Revista de Oksidente ta El Espektador yedinim avtorom kotrogo buv vin sam zdijsnyuye nizku serijnih vidan perekladiv najnovitnishih prac z filosofiyi u tomu chisli filosofiyi istoriyi ekonomiki sociologiyi psihologiyi biologiyi tosho Poglyadi Ortegi formuvalisya pid vplivom u molodi roki z odnogo boku E Renana sho viyavilosya u pritamannij zrilomu Ortezi romantichnij vidkritij ta vilnij formi filosofuvannya z inshogo boku neokantianskoyi shkoli vitonchenogo i vodnochas suvorogo analitichnogo filosofskogo mislennya desho piznishe u 10 20 ti roki vin zahoplyuvavsya Gegelem Nicshe Bergsonom Zimmelem Shpenglerom Dilteyem Shelerom Gusserlem u 30 40 vi Lejbnicem Prustom Tojnbi Gejzingoyu Martinom Gajdeggerom tosho U centri uvagi Ortegi filosofsko istorichni ta socialni problemi posilenij interes do kotrih ye za Ortegoyu vidminnoyu risoyu suchasnoyi filosofiyi zagalom Proponovanij ispanskim mislitelem pidhid vidriznyayetsya vid vlastivogo tradicijnij klasichnij filosofiyi ne tilki sferoyu tematizaciyi a j rakursom rozglyadu traktovanih tem Klasichnij nasampered dekartivskij racionalizm vin kritikuye za interpretuvannya tem osobistosti vkraj abstraktno lishe v ipostasi mislyachogo sub yekta same i lishe piznannya a ne yak aktivnogo mislyachogo i volovogo bagatorolovogo uchasnika rozmayitogo procesu individualno masovoyi lyudskoyi zhittyediyalnosti Harakteristiki oznachenogo procesu Ortega rozglyadaye u konteksti paradigmi vzhe nelinijnogo neklasichnogo filosofskogo mislennya z svitoglyadno metodologichnih pozicij komplementarnosti vzayemodopovnyuvanosti suspilstva kulturi masi rozumu z odnogo boku i vidpovidno lyudini zhittya osobistosti chuttyevoyi intuyiciyi z inshogo Samobutnist vlasnih idej filosof chitko usvidomlyuvav i po mozhlivosti tematizuvav Tak vlasne vchennya pro vzayemozv yazok suspilstva ta lyudini Ortega na protivagu tradicijnij sociologiyi nazivav filosofskoyu sociologiyeyu U jogo filosofuvanni ekzistencialistski ta fenomenologichni pidhodi nabuvayut svogo podalshogo obgruntuvannya i konkretizaciyi razom z tim mislitel vistupaye yak proti krajnoshiv dogmatizmu ta relyativizmu intuyitivizmu j racionalizmu tak i proti perebilshennya realnogo znachennya filosofiyi zhittya Nezvazhayuchi na ce kategoriya zhittya u Ortegi tak samo yak i u skazhimo Shpenglera Dilteya tezh ye svoyeridnim yadrom filosofskoyi sistemi vtim pro nayavnist takoyi sistemi u Ortegi mozhna govoriti lishe z istotnimi zasterezhennyami oskilki vin buv nacilenij ne na yiyi stvorennya a na sokratichnij dialog na proces bezposerednogo zhivogo filosofskogo spilkuvannya Pri comu zhittya filosof traktuye ne u znachenni suto biologichnogo fenomena a peredusim yak vlasne lyudske isnuvannya individa Lyudskomu zhittyu yak cilisnosti vlastivij gadav vin zhittyevij rozum a ne skazhimo chistij rozum z odnogo boku haotichnij potik vidchuttiv zhittyevogo svitu z inshogo Yakraz cej zhittyevij rozum i maye buti na dumku mislitelya po pershe dijovoyu j usvidomlyuvanoyu zasadoyu doslidnickoyi poziciyi fahovogo filosofa spryamovanoyu na osmislennya zhittya lyudini yak pevnoyi kulturi viyavu vnutrishnih spontannih zdibnostej i sil osobistosti ta vodnochas yiyi yednosti z inshimi lyudmi po druge zh yedinoyu spravdi nadijnoyu osnovoyu zhittyevoyi poziciyi bud yakoyi peresichnoyi lyudini zagalom Traktuyuchi u roli spravzhnoyi lishe zhivu kulturu tobto taku kotru lyudina robit vlasnim nadbannyam zaluchayuchis stvoryuyuchi j vidtvoryuyuchi yiyi cherez vnutrishnyu potrebu mislitel nagoloshuvav sho ideyi j istini spravzhnoyi kulturi ye organichnoyu skladovoyu lyudskoyi zhittyediyalnosti todi yak ideyi to istini masovoyi kulturi ta nauki vidstoroneni vid lyudini Same zh lyudske zhittya vzyate u svoyij cilisnosti postaye za Ortegoyu spravzhnoyu dijsnistyu sho rozglyadayetsya nim u vsomu spektri mozhlivih znachen vid volyuntaristichno do fatalistichno tlumachenih Z pozicij obstoyuvanogo Ortegoyu perspektivizmu svit postaye yak specifichna suma nashih mozhlivostej a kozhna lyudina yak samobutnye uosoblennya svitu v yakomus odnomu nepovtornomu rakursi Zvidsi akcentovanist Ortegi na avtonomnosti j spontannosti individualnogo zhittya kotromu vidpovidayut mizhindividualni vzayemini ta yih protistavlennya socialnim stosunkam yak neavtentichnim shodo lyudskoyi individualnosti vidchuzhenim primusovim i chasto navit neusvidomlenim instinktopodibnim Filosof traktuvav lyudinu yak istotu sho skladayetsya z kilkoh zriziv osnovnimi sered yakih ye zhittyeva sfera osobistisna sfera ta individualna sfera Vidminnosti u spivvidnoshenni cih sfer roblyat mozhlivimi na jogo dumku viniknennya riznotipnih narodiv ta riznih za svoyim harakterom epoh Zamikayuchi zhittya peredusim na biografiyi zhittyevomu cikli lyudini Ortega tim samim faktichno popri svoyi sub yektivni namiri traktuye jogo tobto zhittya yake naspravdi ye prinajmni chimaloyu miroyu j carinoyu peredumov i vzayemin podekudi yak svoyeridnu kapsulu Individa zh Ortega uyavlyaye yak lyudinu u futlyari oskilki interpretaciya pravilnoyi samoyi po sobi tezi pro nerozrivnist organichnist zv yazku lyudini ta svitu desho odnobichno tlumachitsya Ortegoyu u tomu sensi sho lyudina nese cej svit u sobi Po suti same do konstataciyi ciyeyi tochki zoru zvoditsya vidomij jogo visliv Ya ce Ya i moyi obstavini Suchasnij zhe period lyudskoyi istoriyi harakterizuyetsya nim na vidminu vid poperednoyi kulturi bezpeki ta turboti pro neyi yak chas nespokoyu j nebezpeki yak tragediya prichomu taka de na lashtunki zamist geroya vijshov hor tobto misce lyudini osobistosti vsi sferi zhittya v yakih ranishe poryadkuvala elita vsi yiyi mozhlivosti ta pilgi zajmaye lyudina masa Tragichnist zhe ustroyu za kotrogo masa staye panivnoyu providnoyu siloyu zumovlyuyetsya yak gadav mislitel tim sho masa za samoyu svoyeyu prirodoyu ne volodiye vnutrishnimi volovimi iniciativnimi harakteristikami navit dlya togo shob diyati samostijno ne kazhuchi vzhe pro te shob vesti za soboyu vse suspilstvo Tomu yak dovodiv Ortega vihid masi na pershi roli neminuche prizvodit do yiyi protistoyannya eliti do formuvannya masovogo suspilstva a otzhe j do vlastivogo takomu suspilstvu zagalnogo socialnogo haosu oskilki aktivnist masi mozhe mati tilki rujnivnij harakter Vvazhayetsya sho znachnoyu miroyu same Ortega zaklav pidvalini koncepciyi masovogo suspilstva rozvivayuchi vodnochas j zasadnichi polozhennya teoriyi eliti U piznij period svoyeyi tvorchosti kotrij sam mislitel poznachav filosofiyeyu istorichnogo rozumu filosofskomu osmislennyu istorichnogo procesu vin pridilyaye she bilshe uvagi namagayuchis konkretizuvati jogo cherez pogliblenu rozrobku ideyi istorichnoyi perspektivi Yak ostannyu vin rozglyadaye ne tilki istorichnu situaciyu u kotrij popri vlasni bazhannya ta volyu perebuvaye ta chi insha lyudina ale u pevnomu sensi j samu lyudinu tiyeyu miroyu yakoyu vona uosoblyuye v odnomu iz vimiriv istoriyu yak pevnu cilisnist U comu plani lyudske zhittya Ortega traktuye yak osoblivu nezvichajnu radikalnu realnist z kotroyu spivvidnosyatsya j u yakij viyavlyayutsya vsi inshi dijsni chi mozhlivi realnosti Odnak zrozumiti svoyeridnist istorichnogo procesu yak zhivoyi estafeti takih lyudskih realnostej mozhna na dumku Ortegi ne protistavlyayuchi rozum istoriyi a navpaki lishe vidshukavshi u samij istoriyi yiyi originalnij samobutnij rozum istorichnij rozum Racionalizm Ortega i Gasset vvazhaye svoyeridnim intelektualnim stilem masovogo suspilstva Vin zaklikaye povernutisya do pervisnih form oriyentuvannya u sviti Do drevnoyi she ne zrujnovanoyi lyubovi do mudrosti Pershij za talantom i znachushistyu sered ispanskih filosofiv XX stolittya Ortega vpevneno uvijshov i do pleyadi tih misliteliv yaki reprezentuvatimut ce stolittya u zolotij sherenzi vichnih suputnikiv lyudstva Praci Redaguvati nbsp Pershe vidannya Buntu mas ukrayinskoyuOriginali Redaguvati Ortega i Gaset H Rozdumi pro Dona Kihota 1914 Ortega i Gaset H Tema nashogo chasu 1921 1923 Ortega i Gaset H Bezhrebetna Ispaniya 1921 ukr Arhivovano 11 travnya 2013 u Wayback Machine Ortega i Gaset H Degumanizaciya mistectva 1929 ukr Arhivovano 11 travnya 2013 u Wayback Machine Ortega i Gaset H Sho take filosofiya 1929 opublikovano u 1957 Ortega i Gasset H Bunt mas Nyu Jork opublikovano v 1965 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine 1930 Ortega i Gaset H Polozhennya nauki ta istorichnij rozum 1934 1935 Ortega i Gaset H Rozdum pro tehniku 1939 Ortega i Gaset H Istoriya yak sistema 1941 Ortega i Gaset H Ideya nachala u Lejbnica ta evolyuciya deduktivnoyi teoriyi 1947 Ortega i Gaset H Lyudina ta lyudi 1956 Ukrayinski perekladi Redaguvati Ortega i Gasset H Bunt mas H Ortega i Gasset per V Burggardta Nyu Jork 1965 158 s Ortega i Gaset H Bunt mas H Ortega i Gaset Ortega i Gaset H Vibrani tvori K Osnovi 1994 S 15 139 Ortega i Gasset Hose Rozdumi pro Dona Kihota Per z isp Galini Verbi Kiyiv Duh i litera 2012 ISBN 978 966 378 288 1Primitki Redaguvati Deutsche Nationalbibliothek Record 118590308 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b http www congreso es portal page portal Congreso Congreso Iniciativas piref73 2148295 73 1335437 1335437 next page wc servidorCGI amp CMD VERLST amp BASE DIPH amp FMT DIPHXD1S fmt amp DOCS 1 1 amp DOCORDER FIFO amp OPDEF Y amp NUM1 amp DES1 amp QUERY 2883040 29 NDIP https zkm de en person jose ortega y gasset a b LIBRIS 2012 d Track Q1798125 http hemeroteca abc es nav Navigate exe hemeroteca madrid abc 1955 10 19 031 html https web archive org web 20160620120250 http www racmyp es academicos lista historica cfm La Verdad La Verdad 1903 d Track Q11687789Dzherela ta literatura RedaguvatiGalushko K Yu Ortega i Gaset Arhivovano 21 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 640 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Ortega i Gasset Hose Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 455 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Shajgorodskij Yu Ortega i Gasset Hose Yu Shajgorodskij Istoriya politichnoyi dumki navch encikl slovnik dovidnik dlya studentiv vishih navch zakl za red N M Homi Lviv Novij Svit 2000 2014 S 502 504 Sherbenko E Ortega i Gaset Hose Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 524 ISBN 978 966 611 818 2 Petrushkevich M S Ortega i Gasset Hose Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Ortega i Gasset HosePosilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Hose Ortega i GassetHose Ortega i Gasset Bunt mas yak intelektualne dzerkalo suchasnosti Arhivovano 16 bereznya 2010 u Wayback Machine Tvori Hose Ortega i Gasset v AeLib Biblioteka svitovoyi literaturi Originali ta perekladi Arhivovano 10 chervnya 2011 u Wayback Machine Tvori Hose Ortega i Gasset v Biblioteci ukrayinskoyi literaturi Arhivovano 23 grudnya 2010 u Wayback Machine Ubogist i blisk perekladu Zhurnal Vsesvit 11 12 za 2009 rik Hose Ortega i Gasset Bunt mas yak intelektualne dzerkalo suchasnosti Arhivovano 16 bereznya 2010 u Wayback Machine Rozdumi pro Dona Kihota nedostupne posilannya z lipnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hose Ortega i Gasset amp oldid 40395309