| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (липень 2017) |
Органела (від слова орган й давньогрець. εἶδος — вид) — зазвичай вільно-плаваюча частина еукаріотичної клітини, яка виконує специфічну функцію. Історично, органели були виявлені за допомогою різноманітних форм мікроскопії або завдяки клітинному фракціонуванню.
Рецептори та дрібні, молекулярного рівня, структури, органелами не називають. Кордон між молекулами і органелами дуже нечіткий. Так, рибосоми, які зазвичай однозначно відносять до органел, можна вважати і складним молекулярним комплексом. Все частіше до органел зараховують і інші подібні комплекси порівняних розмірів та рівня складності — протеасоми, сплайсосоми та ін. У той же час порівняні за розмірами елементи цитоскелету (мікротрубочки, товсті філаменти поперечносмугастих м'язів тощо) зазвичай до органел не відносять. Ступінь постійності клітинної структури — теж ненадійний критерій її віднесення до органел. Так, веретено поділу, що хоча і не постійно, але закономірно присутнє у всіх еукаріотичних клітинах, зазвичай до органел не відносять, а везикули, які постійно з'являються і зникають в процесі обміну речовин — відносять. Багато в чому набір органел, що перераховується до навчальних посібниках, визначається традицією.
Класифікація органел:
- мікроскопічні - видимі під світловим мікроскопом;
- мітохондрії
- Клітинний центр (центросома)
- Комплекс Гольджі
- субмікроскопічні - видимі лише з допомогою електронного мікроскопа.
Органели поділяються на:
- немембранні:
- центріолі
- цилій (війки) / флагелла (джгутики)
- ядерце
- рибосоми
- мембранні (обмежені мембраною):
Ці органели називають органелами загального призначення, тонофібрили клітин епітелію, міофібрили м'язових клітин і волокон, нейрофібрили нервових клітин та деякі інші називають органелами спеціального призначення.
Згідно з сучасно прийнятими теоріями, великі мембранні органели походять від стародавніх ендосимбіонтних організмів (див. Ендосимбіотична теорія):
- хлоропласти та інші пластиди, такі як родопласти та хромопласти
- мітохондрії
- пероксисоми
| Органела | Основна функція | Структура | Організми | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| Хлоропласт (Пластиди) | фотосинтез | двомембранна | рослини, Найпростіші | мають власну ДНК; припускають що хлоропласти виникли з ціанобактерій в результаті симбіогенез і діаметр більшості клітин |
| Ендоплазматичний ретикулум | транспортація та згортання нових білків (шорсткий ендоплазматичний ретикулум), синтез ліпідів (гладкий ендоплазматичний ретикулум) | одномембранна | всі еукаріоти | на поверхні шорсткого ендоплазматичного ретикулума знаходиться велика кількість рибосом, згорнутий як мішок; гладкий ендоплазматичний ретикулум згорнутий в трубочки |
| Апарат Гольджі | сортування і перетворення білків. Утворення лізосом. | одномембранна | всі еукаріоти | асиметричний — цистерни, розташовані ближче до ядра клітини (цис-Гольджі) містять найменш зрілі білки, а відтранс-Гольджі відбруньковуються бульбашки, що містять повністю зрілі білки |
| Мітохондрія | виробництво енергії, синтез АТФ. | двомембранна | більшість еукаріотів | мають свою власну мітохондріальну ДНК; припускають, що мітохондрії виникли в результаті симбіогенезу |
| Вакуоля | запас, підтримання гомеостазу, в клітинах рослин — підтримання форми клітини (тургор) | одномембранна | еукаріоти, більш виражена у рослин | |
| Ядро | Збереження ДНК, транскрипція РНК | двомембранна | всі еукаріоти | містить основну частину геному |
| Рибосоми | синтез білка на основі матричних РНК за допомогою транспортних РНК | РНК/білок | еукаріоти, прокаріоти | |
| Везикули | запасають або транспортують поживні речовини | одномембранна | всі еукаріоти | |
| Лізосоми | дрібні лабільні утворення, що містять ферменти, зокрема гідролази, що беруть участь в процесах травлення фагоцитної їжі й автоліза (саморозчинення органел) | одномембранна | більшість еукараотів | |
| Центріолі (клітинний центр) | Центр організації цитоскелету. Необхідний для процесу клітинного поділу (рівномірно розподіляє хромосоми) | немембранна | еукаріоти | |
| Меланосома | збереження пігменту | одномембранна | тварини | |
| Міофібрили | скорочення м'язових волокон | складно організований пучок білкових ниток | тварини |
Див. також
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Органела |
| Це незавершена стаття з клітинної біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |