www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ольденбурзька марка нім Oldenburg Marck Oldenburg Mark грошова одиниця Ольденбурзького графства яка карбувалася за часів

Ольденбурзька марка

Ольденбурзька марка (нім. Oldenburg Marck, Oldenburg Mark) — грошова одиниця Ольденбурзького графства, яка карбувалася за часів графа Антона Ґюнтера (1603—1667) та після об'єднання Німеччини у Великому герцогстві Ольденбург у 1873—1918 роки. Останні марки Ольденбурга виготовлялися у вигляді нотгельдів у 1917—1923 роках.

Ольденбурзька марка

Oldenburg Marck, Oldenburg Mark (нім.)

1 марка періоду правління Антона Ґюнтера (1603-1667)
Територія обігу
Емітент * Ольденбурзьке графство (до 1667)
Похідні та паралельні одиниці
Дробові * До 1815 року: 1 талер = 2¼ марки = 9 шилінгів = 54 стюбертів = 72 гроти = 360 шваренів = 540 вітенів;
  • 1815-1873: 1 талер = 30 зілбергрошів = 72 гроти = 360 шваренів (для Біркенфельду пфеніги);
  • 1873-1923: 1 марка = 100 пфенігам.
Монети і банкноти
Монети * 1603-1667: ¼, ½, 1 марки
Історія
Дата * 1603-1667

Історія ред.

Ольденбурзьке графство розташувалося на північному березі річки Хунте[de], що на сході Фрістландського князівства. На початку своєї історії утворення князівство було частиною Саксонського герцогства. У 1091 році імператором Священної Римської імперії Генріхом IV було придбано князівство Дельменгорст. У 1108 році в історичних джерелах вперше згадується місто під назвою «Aldenburg». В цьому документі також згадується і про першого графа Ольденбуга Егильмара І. У 1180 році, після розподілу Саксонії, Ольдербург стає самостійним графством. У 1270 році Ольденбург та Дельменхорст об'єдналися в єдине графство. За часів правління графа Дітріха Щасливого (1421—1440) відбулося об'єднання Ольденбурга поміж старшою та молодшою лініями. У 1667 році граф Антон Ґюнтер помер не залишивши по собі спадкоємця. До 1773 року графство стало васальною територією Данії. У 1774 році хворобливим королем Данії Кристіаном VII було повністю передане керування містом єпископу Любека по Гольштейн-Готторпській молодшій лінії Фрідріху Августу I, який підняв статус графства до герцогства[de]. У 1810—1814 роках Ольденбург окупували Наполеонівські війська. Після закінчення війни у 1817 році, за рішенням Віденського конгресу, до Ольденбургу доєдналося князівство Біркенфельд. У 1829 році Ольденбург отримав статус великого герцогства. У 1871 році після об'єднання Німеччини Ольденбург став частиною Німецької імперії. У 1918 році монархія була усуненою, Ольденбург отримав статус вільного міста (нім. Freistaat Oldenburg) у складі Веймарської республіки.

Монети ред.

Ольденбург, 1 шварен, 1858, Пітер ІІ (1853—1900)
Ольденбург-Біркенфельд, 1 грош, 1858, Пітер ІІ (1853-1900)

Наприкінці ХІІІ століття в Ольденбурзі почали карбувати власні монети брактеати, а ваговою мірою на виготовлення монет слугувала кельнська марка. Перші Ольденбурзькі монети повністю нагадували Бременські брактеати. На початку XIV століття почали карбуватися в Ольденбурзі віттени (нім. witten), які стали найменшою грошовою одиницею. У 1374 році почали карбуватися шварени (нім. schwaren), які продовжували карбуватися до 1873 року. Ці монети вже не були порожнистими — зображення почало карбуватися з обох сторін. До початку XIX століття шварени карбувалися з перервами зі срібла та мали вагу 1,117 грама. Пізніше ці монети стали виготовляти із міді. Шварени витіснили вітени з обігу залишивши їх лише розрахунковою одиницею. В XIV почали карбуватися пфеніги. З XV століття почали карбувати срібні шилінги. Також у Східній Фрістландії почали карбувати стюбери (нім. Stüber) у дизайні яких відчувся сильний вплив Західної Європи, Єфера, Голландії та Фландрії. 54 стюбери дорівнювали 540 віттенам, або 9 шилінгам. У 1560 році в Ольдебурзі почали карбуватися гротени (нім. Groten), які виготовлялися спочатку зі срібла, а згодом в міді включно до 1869 року. Поруч з обіговими дрібними монетами Ольденбурга використовувалися з більшими номіналами бременські монети, а також валюта інших німецьких земель. За часів володарювання Антона І[de] (1526-1573) для графства почали карбуватися золоті гульдени. За часів правління графа Антона Ґюнтера (1603-1667) почали карбуватися срібні марки та талери, а в 1660 році золотий гульден замінився на торговий дукат. Грошовий стандарт того часу був таким: 1 талер = 2¼ марки = 9 шилінгів = 54 стюбертів = 72 гроти = 360 шваренів = 540 вітенів.

З 30 липня 1838 року було вирішено карбувати розмінні монети для Біркенфельду. У 1848 році з білону почали карбувати монети альбуси (нім. Albus) та зілбергроші (нім. Silbergroschen). Для Ольденбурга найменшою розмінною монетою слугували шварени, для Біркенфельду більш звичні для тих земель дрібні монети пфеніги. З 1840 року монети номіналами в 1⁄6 та 2 талери (3½ гульдени) карбувалися спільними для всіх земель герцогства, а з 1 жовтня 1846 року був встановлений новий ваговий стандарт за курант-маркою: 141⁄3 талера = 1 кельнській марці щирого срібла. З 1 січня 1854 року, після об'єднання всього Великого герцогства, Ольденбург поступово перейшов на спільне карбування і дрібних номіналів.


Марка ред.

В Ольденбурзі, в період правління останнього графа Антона Ґюнтера (1603-1667), почали карбувалися монети номіналами в ¼, ½ та 1 марки. До 60-х років XVII століття на монети Ольдербурга не датувалися. В часи данського управління (1667-1773) та до самого монетного закону 1873 року марка не карбувалася.

Десяткова монетна система ред.

З 1 січня 1874 року, після об'єднання німецьких земель в єдину державу, Ольденбург перейшов на десяткову систему, а старі номінали обмінювалися за таким курсом: 1 талер = 3 марки; 1 марка = 10 зілбергрошам; 1 зілбергрош = 10 пфенігам. 10 марок карбувалися в золоті, 5 та 2 марки в сріблі.

2 та 5 марок ред.

Перша 2-марочна монета була викарбувана в Ольденбурзі в 1891 році. Монета виготовлялася зі срібла 900 проби, вага її становила 11,111 грама, діаметр монети — 28 міліметрів. На аверсі зображували профіль чинного герцога Ольденбурга Пітера II, навколо нього карбувалася легенда: NICOLAUS FRIEDR. PETER GR.H.V. OLDENBURG. Внизу, під профілем герцога вказувалася літера «А» — позначка Берлінського монетного двору. На реверсі зображувався геральдичний орел Німецької імперії (нім. Reichsadler), вгорі по колу карбувалася легенда державної назви Німеччини «Deutsches Reich» і дата карбування. Внизу напівколом значення номіналу. Тираж цих монет був 100.000 екземплярів.

Після смерті Пітера II, 13 червня 1900 року Великим герцогом Ольденбургу став Фредерік Август II. В цьому ж році виготовили монету номіналом в 2 марки. Монета не змінилася в дизайні за попередню. Профіль Пітера II замінився на нового герцога, також змінилася легенда відповідно до нового герцога: FRIEDRICH AUGUST GROSSHERZOG V. OLDENBURG. Ця монета також карбувалася і в 1901 році. Загальний тираж становив 125.000 екземплярів, а також 260 монет були виготовлені як пруф.

5-марочна монета карбувалася у 1900—1901 роки за подібним дизайном з 2-марочною монетою часів правління Фредеріка Августа II. Монета виготовлялася зі срібла 900 проби, вага її становила 27,78 грама, діаметр монети — 38 міліметрів. Спільний тираж був 95.000 екземплярів, 170 монет виготовлялися як пруфи.

10 марок ред.

10-марочна монета була викарбувана для Ольденбургу лише один рік у 1874 році. Монета карбувалася зі щирого золота 900 проби, вагою 3,982 грама та діаметром 19,5 міліметрів. 10-марочна золота монета за легендами на аверсі та реверсі була подібною до 2 та 5 марок Пітера II, але голова герцога на монеті була зображена молодою і повернута вліво. Під профілем стояла літера позначення монетного двору «В» — її виготовляли в Ганновері. На реверсі монети карбувався малий імперський орел з великим прусським щитом на грудях, який карбували на усіх монетах Німецької імперії в період 1874—1888 років. Тираж цієї монети був 15.000 екземплярів.

Таблиця всіх марок ред.

Аверс Реверс Номінал Герцог Метал Дата Вага, гр Діаметр, мм Загальний тираж Монетний двір
10 марок Пітер ІІ Золото 1874 3,982 19,5 15.000 B (Ганновер)
2 марки Пітер ІІ Срібло 1891 11,111 28 100.000 А (Берлін)
2 марки Фрідріх Август (1900-1918) Срібло
1900
1901 		11,111 28 50.000
75.000 (PF 260) 		А (Берлін)
5 марок Фрідріх Август Срібло
1900
1901 		27,78 38 20.000
75.000 (PF 170) 		А (Берлін)

Нотгельди ред.

У 1917—1919 роках ув Ольденбурзі виготовлялися нотгельди, які перебували в обігу паралельно з інфляційними монетами та банкнотами Німеччини. У 1917 році торговою палатою (нім. Handelskammer) Ольденбурга виготовили із заліза серію дрібних нотгельдів для розрахунків. Монета номіналом в ½ марку отримала назву серед колекціонерів як «єгерська» марка. На ній було зображено кабана, якого оточили з усіх боків хорти. З 1921 року нотгельди Ольденбурга почали виготовлялися в основному для колекціонерів, або вони виконували роль певних сертифікатів. Відомі цілі серії паперових нотгельдів присвячені, наприклад, собакам на службі Червоного Хреста, які були затверджені сенатом Бремена комісією, яка була сформована з поліції. Також відомі серія нотгельдів на тему літературного гімну Ольденбурга, який написав у 1844 році німецький правозахисник, юрист і письменник Теодор фон Коббе[de] (1798—1845). У 1923 році, під час найважчих гіперінфляційних часів, виготовлялися продовольчі сертифікати.

Література ред.

  • Karl-Heinz Ziessow. Money — from virtual reality to the real thing. Cracow, Poland, September 6–9, 2006
  • Dirk Jan Henstra. The evolution of the money standard in medieval Frisia: a treatise on the history of the systems of money of account in the former Frisia (c.600 — c.1500). Groningen: Selbstverl., 1999
  • Keller, Dr. Arnold. Das deutsche Notgeld (1916—1921), Kleingeldscheine, Frankfurt a. M. Adolph E. Cahn 1921

Примітки ред.

  1. ↑ Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Coins 1601—1700 (4-ed.). — Iola, WI : Krause Publications, 2008. — С. 669-672. — ISBN 978-0-89689-708-3.
  2. Hans Friedl (Hrsg.): Biographisches Handbuch zur Geschichte des Landes Oldenburg. Oldenburg 1992, S. 34–36. (PDF; 4,6 MB)
  3. ↑ Cf. Bernd SPRENGER. Das Geld der Deutschen. Geldgeschichte Deutschlands von den Anfängen bis zur Gegenwart. — Paderborn, München, Wien, Zürich, 1991.
  4. Cuhaj G. S. Standard Catalog of German Coins 1501—present. — Iola, WI, 2014. — С. 820—869. — ISBN 978-1-4402-1402-8.
  5. Franz Engel. Tabellen, alte Münzen, Maße und Gewichts zum Gebrauch für Archivbenutzer. — Rinteln, 1965. — С. 13-18.
  6. ↑ Oldenburg Mittelalter (нім.). Ольденбурзьке карбування. 
  7. Fritz Verdenhalven, Alte Maße. Münzen und Gewichte aus den deutschen Sprachgebiet. — Oldenburg : Neustadt an.d. Aisch, 1968. — С. 17, 54.
  8. Oldenburg 2 mark coin (англ.). Ольденбург. 2 марки. 
  9. German 10 mark coin (Gold mark) (англ.). Німецька імперія. 10 марок (Гольдмарка). 
  10. ↑ Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1801—1900/ — 7-ed. — Krause Publications, 2012. — P. 459. — 1296 p. — ISBN 978-1-4402-3085-1
  11. ↑ Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1901—2000/ — 43-ed. — Krause Publications, 2016. — P. 874. — 2354 p.

Джерела ред.

Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oldenburzka marka nim Oldenburg Marck Oldenburg Mark groshova odinicya Oldenburzkogo grafstva yaka karbuvalasya za chasiv grafa Antona Gyuntera 1603 1667 ta pislya ob yednannya Nimechchini u Velikomu gercogstvi Oldenburg u 1873 1918 roki Ostanni marki Oldenburga vigotovlyalisya u viglyadi notgeldiv u 1917 1923 rokah Oldenburzka markaOldenburg Marck Oldenburg Mark nim 1 marka periodu pravlinnya Antona Gyuntera 1603 1667 Teritoriya obiguEmitent Oldenburzke grafstvo do 1667 Gercogstvo Oldenburg 1774 1815 Velike gercogstvo Oldenburg 1815 1918 Vilne misto Oldenburg z 1918 Pohidni ta paralelni odiniciDrobovi Do 1815 roku 1 taler 2 marki 9 shilingiv 54 styubertiv 72 groti 360 shvareniv 540 viteniv 1815 1873 1 taler 30 zilbergroshiv 72 groti 360 shvareniv dlya Birkenfeldu pfenigi 1873 1923 1 marka 100 pfenigam Moneti i banknotiMoneti 1603 1667 1 marki Z 1873 1918 2 5 10 marokIstoriyaData 1603 1667 1873 1918 1917 1921 Zmist 1 Istoriya 2 Moneti 2 1 Marka 2 2 Desyatkova monetna sistema 2 2 1 2 ta 5 marok 2 2 2 10 marok 2 2 3 Tablicya vsih marok 3 Notgeldi 4 Literatura 5 Primitki 6 DzherelaIstoriya red Oldenburzke grafstvo roztashuvalosya na pivnichnomu berezi richki Hunte de sho na shodi Fristlandskogo knyazivstva Na pochatku svoyeyi istoriyi utvorennya knyazivstvo bulo chastinoyu Saksonskogo gercogstva U 1091 roci imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Genrihom IV bulo pridbano knyazivstvo Delmengorst U 1108 roci v istorichnih dzherelah vpershe zgaduyetsya misto pid nazvoyu Aldenburg 1 V comu dokumenti takozh zgaduyetsya i pro pershogo grafa Oldenbuga Egilmara I 2 U 1180 roci pislya rozpodilu Saksoniyi Olderburg staye samostijnim grafstvom U 1270 roci Oldenburg ta Delmenhorst ob yednalisya v yedine grafstvo Za chasiv pravlinnya grafa Ditriha Shaslivogo 1421 1440 vidbulosya ob yednannya Oldenburga pomizh starshoyu ta molodshoyu liniyami 3 U 1667 roci graf Anton Gyunter pomer ne zalishivshi po sobi spadkoyemcya Do 1773 roku grafstvo stalo vasalnoyu teritoriyeyu Daniyi U 1774 roci hvoroblivim korolem Daniyi Kristianom VII bulo povnistyu peredane keruvannya mistom yepiskopu Lyubeka po Golshtejn Gottorpskij molodshij liniyi Fridrihu Avgustu I yakij pidnyav status grafstva do gercogstva de U 1810 1814 rokah Oldenburg okupuvali Napoleonivski vijska Pislya zakinchennya vijni u 1817 roci za rishennyam Videnskogo kongresu do Oldenburgu doyednalosya knyazivstvo Birkenfeld U 1829 roci Oldenburg otrimav status velikogo gercogstva U 1871 roci pislya ob yednannya Nimechchini Oldenburg stav chastinoyu Nimeckoyi imperiyi U 1918 roci monarhiya bula usunenoyu Oldenburg otrimav status vilnogo mista nim Freistaat Oldenburg u skladi Vejmarskoyi respubliki 1 3 Moneti red nbsp Oldenburg 1 shvaren 1858 Piter II 1853 1900 nbsp Oldenburg Birkenfeld 1 grosh 1858 Piter II 1853 1900 Naprikinci HIII stolittya v Oldenburzi pochali karbuvati vlasni moneti brakteati a vagovoyu miroyu na vigotovlennya monet sluguvala kelnska marka Pershi Oldenburzki moneti povnistyu nagaduvali Bremenski brakteati Na pochatku XIV stolittya pochali karbuvatisya v Oldenburzi vitteni nim witten yaki stali najmenshoyu groshovoyu odiniceyu U 1374 roci pochali karbuvatisya shvareni nim schwaren yaki prodovzhuvali karbuvatisya do 1873 roku Ci moneti vzhe ne buli porozhnistimi zobrazhennya pochalo karbuvatisya z oboh storin Do pochatku XIX stolittya shvareni karbuvalisya z perervami zi sribla ta mali vagu 1 117 grama Piznishe ci moneti stali vigotovlyati iz midi Shvareni vitisnili viteni z obigu zalishivshi yih lishe rozrahunkovoyu odiniceyu V XIV pochali karbuvatisya pfenigi Z XV stolittya pochali karbuvati sribni shilingi Takozh u Shidnij Fristlandiyi pochali karbuvati styuberi nim Stuber u dizajni yakih vidchuvsya silnij vpliv Zahidnoyi Yevropi Yefera Gollandiyi ta Flandriyi 54 styuberi dorivnyuvali 540 vittenam abo 9 shilingam 3 U 1560 roci v Oldeburzi pochali karbuvatisya groteni nim Groten yaki vigotovlyalisya spochatku zi sribla a zgodom v midi vklyuchno do 1869 roku 4 Poruch z obigovimi dribnimi monetami Oldenburga vikoristovuvalisya z bilshimi nominalami bremenski moneti a takozh valyuta inshih nimeckih zemel Za chasiv volodaryuvannya Antona I de 1526 1573 dlya grafstva pochali karbuvatisya zoloti guldeni 5 Za chasiv pravlinnya grafa Antona Gyuntera 1603 1667 pochali karbuvatisya sribni marki ta taleri a v 1660 roci zolotij gulden zaminivsya na torgovij dukat Groshovij standart togo chasu buv takim 1 taler 2 marki 9 shilingiv 54 styubertiv 72 groti 360 shvareniv 540 viteniv Z 30 lipnya 1838 roku bulo virisheno karbuvati rozminni moneti dlya Birkenfeldu U 1848 roci z bilonu pochali karbuvati moneti albusi nim Albus ta zilbergroshi nim Silbergroschen Dlya Oldenburga najmenshoyu rozminnoyu monetoyu sluguvali shvareni dlya Birkenfeldu bilsh zvichni dlya tih zemel dribni moneti pfenigi Z 1840 roku moneti nominalami v 1 6 ta 2 taleri 3 guldeni karbuvalisya spilnimi dlya vsih zemel gercogstva a z 1 zhovtnya 1846 roku buv vstanovlenij novij vagovij standart za kurant markoyu 141 3 talera 1 kelnskij marci shirogo sribla Z 1 sichnya 1854 roku pislya ob yednannya vsogo Velikogo gercogstva Oldenburg postupovo perejshov na spilne karbuvannya i dribnih nominaliv 6 Marka red V Oldenburzi v period pravlinnya ostannogo grafa Antona Gyuntera 1603 1667 pochali karbuvalisya moneti nominalami v ta 1 marki Do 60 h rokiv XVII stolittya na moneti Olderburga ne datuvalisya V chasi danskogo upravlinnya 1667 1773 ta do samogo monetnogo zakonu 1873 roku marka ne karbuvalasya 7 nbsp marki chasiv pravlinnya grafa Antona Gyuntera 1603 1667 nbsp marki chasiv pravlinnya grafa Antona Gyuntera 1603 1667 nbsp 1 marka chasiv pravlinnya grafa Antona Gyuntera 1603 1667 Desyatkova monetna sistema red Dokladnishe Nimecka zolota marka ta Sribni moneti Nimeckoyi imperiyiZ 1 sichnya 1874 roku pislya ob yednannya nimeckih zemel v yedinu derzhavu Oldenburg perejshov na desyatkovu sistemu a stari nominali obminyuvalisya za takim kursom 1 taler 3 marki 1 marka 10 zilbergrosham 1 zilbergrosh 10 pfenigam 10 marok karbuvalisya v zoloti 5 ta 2 marki v sribli 6 2 ta 5 marok red Persha 2 marochna moneta bula vikarbuvana v Oldenburzi v 1891 roci Moneta vigotovlyalasya zi sribla 900 probi vaga yiyi stanovila 11 111 grama diametr moneti 28 milimetriv Na aversi zobrazhuvali profil chinnogo gercoga Oldenburga Pitera II navkolo nogo karbuvalasya legenda NICOLAUS FRIEDR PETER GR H V OLDENBURG Vnizu pid profilem gercoga vkazuvalasya litera A poznachka Berlinskogo monetnogo dvoru Na reversi zobrazhuvavsya geraldichnij orel Nimeckoyi imperiyi nim Reichsadler vgori po kolu karbuvalasya legenda derzhavnoyi nazvi Nimechchini Deutsches Reich i data karbuvannya Vnizu napivkolom znachennya nominalu Tirazh cih monet buv 100 000 ekzemplyariv Pislya smerti Pitera II 13 chervnya 1900 roku Velikim gercogom Oldenburgu stav Frederik Avgust II V comu zh roci vigotovili monetu nominalom v 2 marki Moneta ne zminilasya v dizajni za poperednyu Profil Pitera II zaminivsya na novogo gercoga takozh zminilasya legenda vidpovidno do novogo gercoga FRIEDRICH AUGUST GROSSHERZOG V OLDENBURG Cya moneta takozh karbuvalasya i v 1901 roci Zagalnij tirazh stanoviv 125 000 ekzemplyariv a takozh 260 monet buli vigotovleni yak pruf 8 5 marochna moneta karbuvalasya u 1900 1901 roki za podibnim dizajnom z 2 marochnoyu monetoyu chasiv pravlinnya Frederika Avgusta II Moneta vigotovlyalasya zi sribla 900 probi vaga yiyi stanovila 27 78 grama diametr moneti 38 milimetriv Spilnij tirazh buv 95 000 ekzemplyariv 170 monet vigotovlyalisya yak prufi 10 marok red 10 marochna moneta bula vikarbuvana dlya Oldenburgu lishe odin rik u 1874 roci Moneta karbuvalasya zi shirogo zolota 900 probi vagoyu 3 982 grama ta diametrom 19 5 milimetriv 9 10 marochna zolota moneta za legendami na aversi ta reversi bula podibnoyu do 2 ta 5 marok Pitera II ale golova gercoga na moneti bula zobrazhena molodoyu i povernuta vlivo Pid profilem stoyala litera poznachennya monetnogo dvoru V yiyi vigotovlyali v Gannoveri Na reversi moneti karbuvavsya malij imperskij orel z velikim prusskim shitom na grudyah yakij karbuvali na usih monetah Nimeckoyi imperiyi v period 1874 1888 rokiv Tirazh ciyeyi moneti buv 15 000 ekzemplyariv 10 Tablicya vsih marok red Avers Revers Nominal Gercog Metal Data Vaga gr Diametr mm Zagalnij tirazh Monetnij dvir nbsp 10 marok 10 Piter II Zoloto 1874 3 982 19 5 15 000 B Gannover nbsp 2 marki 10 Piter II Sriblo 1891 11 111 28 100 000 A Berlin nbsp 2 marki 10 11 Fridrih Avgust 1900 1918 Sriblo 19001901 11 111 28 50 00075 000 PF 260 A Berlin nbsp 5 marok 10 11 Fridrih Avgust Sriblo 19001901 27 78 38 20 00075 000 PF 170 A Berlin Notgeldi red U 1917 1919 rokah uv Oldenburzi vigotovlyalisya notgeldi yaki perebuvali v obigu paralelno z inflyacijnimi monetami ta banknotami Nimechchini U 1917 roci torgovoyu palatoyu nim Handelskammer Oldenburga vigotovili iz zaliza seriyu dribnih notgeldiv dlya rozrahunkiv Moneta nominalom v marku otrimala nazvu sered kolekcioneriv yak yegerska marka Na nij bulo zobrazheno kabana yakogo otochili z usih bokiv horti Z 1921 roku notgeldi Oldenburga pochali vigotovlyalisya v osnovnomu dlya kolekcioneriv abo voni vikonuvali rol pevnih sertifikativ Vidomi cili seriyi paperovih notgeldiv prisvyacheni napriklad sobakam na sluzhbi Chervonogo Hresta yaki buli zatverdzheni senatom Bremena komisiyeyu yaka bula sformovana z policiyi Takozh vidomi seriya notgeldiv na temu literaturnogo gimnu Oldenburga yakij napisav u 1844 roci nimeckij pravozahisnik yurist i pismennik Teodor fon Kobbe de 1798 1845 U 1923 roci pid chas najvazhchih giperinflyacijnih chasiv vigotovlyalisya prodovolchi sertifikati nbsp Yegerski marki 1917 rik nbsp 10 marok Vigotovlena 30 zhovtnya 1918 roku usunuta z obigu 1 lyutogo 1919 roku nbsp 10 marok Vigotovlena 30 zhovtnya 1918 roku usunuta z obigu 1 lyutogo 1919 roku nbsp 1 marka 1920 roku nbsp 1 marka 1921 roku nbsp Sertifikat na otrimannya 5 kilogramiv zhitnogo zerna 26 zhovtnya 1923 rokuLiteratura red Karl Heinz Ziessow Money from virtual reality to the real thing Cracow Poland September 6 9 2006 Dirk Jan Henstra The evolution of the money standard in medieval Frisia a treatise on the history of the systems of money of account in the former Frisia c 600 c 1500 Groningen Selbstverl 1999 Keller Dr Arnold Das deutsche Notgeld 1916 1921 Kleingeldscheine Frankfurt a M Adolph E Cahn 1921Primitki red a b Cuhaj G S Standard Catalog of World Coins 1601 1700 4 ed Iola WI Krause Publications 2008 S 669 672 ISBN 978 0 89689 708 3 Hans Friedl Hrsg Biographisches Handbuch zur Geschichte des Landes Oldenburg Oldenburg 1992 S 34 36 PDF 4 6 MB a b v Cf Bernd SPRENGER Das Geld der Deutschen Geldgeschichte Deutschlands von den Anfangen bis zur Gegenwart Paderborn Munchen Wien Zurich 1991 Cuhaj G S Standard Catalog of German Coins 1501 present Iola WI 2014 S 820 869 ISBN 978 1 4402 1402 8 Franz Engel Tabellen alte Munzen Masse und Gewichts zum Gebrauch fur Archivbenutzer Rinteln 1965 S 13 18 a b Oldenburg Mittelalter nim Oldenburzke karbuvannya Fritz Verdenhalven Alte Masse Munzen und Gewichte aus den deutschen Sprachgebiet Oldenburg Neustadt an d Aisch 1968 S 17 54 Oldenburg 2 mark coin angl Oldenburg 2 marki German 10 mark coin Gold mark angl Nimecka imperiya 10 marok Goldmarka a b v g d Cuhaj G S Standard Catalog of World Coins 1801 1900 7 ed Krause Publications 2012 P 459 1296 p ISBN 978 1 4402 3085 1 a b Cuhaj G S Standard Catalog of World Coins 1901 2000 43 ed Krause Publications 2016 P 874 2354 p Dzherela red Mysterious money Notgeldi Oldenburga The Evolution of the Money Standard in Medieval Frisia Oldenburg Mittelalter Notgeldi OldenburgaCya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Oldenburzka marka amp oldid 31588937