www.wikidata.uk-ua.nina.az

Александр Колдер Алекса ндр Ко лдер англ Alexander Calder 22 липня 1898 року Лоунтон Пенсільванія США 11 листопада 1976

Александр Колдер

Алекса́ндр Ко́лдер (англ. Alexander Calder, 22 липня 1898 року, Лоунтон, Пенсільванія, США — 11 листопада 1976 року, Нью-Йорк) — американський скульптор, який набув всесвітню популярність завдяки своїм чудернацьким фігурам з дроту та «мобілям» — кінетичними скульптурами, які приводяться в рух електрикою або вітром.

Александр Колдер
Alexander Calder
Народження 22 липня 1898(1898-07-22)
Лоунтон, Пенсільванія, США
Смерть 11 листопада 1976(1976-11-11) (78 років)
  Нью-Йорк, США
(серцево-судинні захворювання)
Національність  США
Країна  США
Жанр Абстракціонізм
Навчання житло, Академія Ґранд-Шом'єр і Технологічний інститут Стівенсаd
Діяльність скульптор, художник, фотограф, дизайнер, дизайнер прикрас, графік, ілюстратор, художник-гравер, архітектурний кресляр, рисувальник, візуальний митець
Напрямок Скульптор
Роки творчості 1920 — 1976–1976
Член Американська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук
Твори Araignée rouged, Flamingod, Horizontald і Man, Three Discsd
Батько Alexander Stirling Calderd
Нагороди

Golden Liond

Goslarer Kaiserringd (1977)

Автограф
Сайт calder.org
 Александр Колдер у Вікісховищі

Біографія і творчість Редагувати

Народився у родині відомого у США скульптора Александра Стірлінга Колдера та художниці Нанет Ледерер Колдер. Його дід, також відомий скульптор Александр Мілн Колдер, автор величної статуї Вільяма Пенна, що вінчає Філадельфійську ратушу, в 1868 році приїхав до Пенсильванії з Шотландії. Мати — художниця, яка вчилася в 1888—1893 в Парижі. Зростав на ранчо в Аризоні і в Пасадені. Скульптурою займався з дитинства; переїжджаючи за батьком з міста в місто, завжди мав поруч з батьківською свою дитячу «майстерню». У 1920-х працював художником в газеті, оформлювачем циркових вистав.

Людина, 1967, стабіль, Монреаль

З 1915 по 1919 роки пройшов навчання в Технологічному інституті Стевенса, отримавши диплом інженера-механіка.

У 1922 року в Нью-Йорку відвідував вечірні курси малювання, у 1923 році пройшов курс навчання в нью-йоркській художній школі «Арт стьюдентс ліг».

У 1926 року переїхав до Парижу, де товаришував з колами сюрреалістів і конструктивістів. Тоді ж знаходить нову форму скульптури — фігурки з дроту. Це постаті — малюнки в просторі, наділені гумором і рухливістю маріонеток, гнучкий матеріал, з якого вони виготовлені, дозволяє легко змінювати пози фігур.

У 1927 році влаштувався в Парижі, наблизився до авангардних кіл (Міро, Кокто, Ман Рей, Мондріан, Деснос, Леже, Ле Корбюзьє та ін.) В 1931 увійшов до групи нефігуративістів (фр. Abstraction-Création, «Абстракція-Творчість»).

Колдера дуже цікавив цирк і він створив мініатюрну модель арени, заповнену безліччю фігурок циркачів «Цирк Колдера» (1926—1930). Персонажі, виконані з м'яких матеріалів, дротів, каучукових трубок, і автор цієї іграшки влаштовував сеанси вистав для своїх друзів.

При відвідуванні в 1930 майстерні Мондріана Колдер відкрив для себе потенціал узагальненого моделювання структур реального світу. Відмовившись від принципової статичності мондріанівського неопластицизму, він поставив перед собою завдання створення динамічних систем, що відображають безперервну мінливість природи. Іншим стимулом переходу до кінетичного мистецтва послужили враження, отримані в планетарії, де демонструвався рух небесних тіл. З початку 1930-х Колдер починає створювати абстрактні динамічні конструкції, т. зв. мобілі. Ранні мобілі, іноді вельми близькі до композицій Мондріана, приводилися в рух мотором «Універсум» (1934).

Надалі Колдер відмовляється від механіки і знаходить «природний» спосіб динамізації форми шляхом розрахунку її власного конструктивного балансу, співвідношення опорних і підвісних елементів. Легкі пластинки, прикріплені до тонких металевих стержнів, невпинно коливаються, а вся система розгойдується і обертається при найменшому подиху повітря. Спираючись на інженерні знання, Колдер точно вибудовував структури нестійкої рівноваги, і вчені не раз розглядали їх як наочні моделі дійсних процесів, що відбуваються в природі. Мобілі розташовувалися на вертикальних підставках, кріпилися до стіни на кронштейнах, але частіше підвішувалися до стелі. (Весела риба, 1948). У 1950-і мобілі Колдера стали окрасою багатьох інтер'єрів завдяки їх декоративним якостям, що добре узгоджувались з архітектурою функціоналізму.

Паралельно з роботою над мобілями Колдер створював т. зв. стабілі — статичні скульптури з пофарбованого металу. Ранні стабілі, невеликих розмірів, мали вигляд небачених тварин, вигаданих фантазією художника. Пізніше, з надходженням замовлень на прикрасу площ, вони набули характеру монументальних скульптур. Великі конструкції, змонтовані з металевих площин різноманітних обрисів, врізаються в простір, залишаючи великі отвори у вигляді аркових прольотів. Повторюючи форми технічних споруд (мостів, будівельних каркасів, заводського обладнання), вони одночасно містять у собі і образи органічного світу — фігури людей, екзотичних тварин, птахів що злітають або впали . (Риба — диявол, 1937).

Монументальні стабілі Колдера органічно увійшли в архітектурні ансамблі багатьох міст Європи та Америки. (Людина, площа Монреаля, 1967)

З 1950-х Колдер переважно займався монументальною скульптурою. В 1966 опублікував «Автобіографію з картинками». Помер від серцевого нападу після відкриття своєї великої ретроспективної виставки в нью-йоркському музеї Уїтні.

Визнання Редагувати

Перша ретроспективна виставка відбулася в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку (1943), потім в Парижі (1946, передмову до каталогу написав Сартр). В 1952 Колдер отримав велику премію Венеціанської Бієнале.

Твори Редагувати

«Червоний мобіль», 1956. Монреальський музей образотворчих мистецтв
«Ненсі», 1971. Королівський сад, Пальма, Іспанія
«4 крила», 1972. Фонд Жуана Міро, Барселона
  • The Flying Trapeze (1925, полотно, олія)
  • Elephant (ок. 1928, дріт, дерево)
  • Two Acrobats (бл. 1928, мідний дріт, фарбоване дерево)
  • Aztec Josephine Baker (бл. 1929, дріт, портрет Жозефіни Бейкер)
  • Untitled (1931, дріт, дерево, мотор, один з перших кінетичних мобілей)
  • Feathers (1931, дріт, дерево, фарба)
  • Cone d'ebene (1933, ебоніт, металічний стержень, дріт)
  • Form Against Yellow (1936, листове залізо, дріт, фанера, струна, фарба)
  • Object with Yellow Background (1936, фарбоване дерево, метал, струна)
  • A mercury fountain (1937, листове залізо, ртуть)
  • Devil Fish (1937, листове залізо, болти, фарба)
  • 1939 New York World's Fair (1938, листове залізо, дріт, дерево, струна, фарба)
  • Necklace (ок. 1938, мідний дріт, скло, дзеркало)
  • Sphere Pierced by Cylinders (1939, дріт, фарба)
  • Lobster Trap and Fish Tail (1939, листове залізо, дріт, фарба)
  • Black Beast (1940, листове залізо, болти, фарба)
  • S-Shaped Vine (1946, листове залізо, дріт, фарба)
  • Sword Plant (1947, листове залізо, дріт, фарба)
  • Snow Flurry (1948, листове залізо, дріт, фарба)
  • 125 (1957, стальна пластина, стержні, фарба)
  • La Spirale (1958, сталева пластина, стержень, фарба)
  • Teodelapio (1962, сталева пластина, фарба)
  • Man (1967, нержавіюча сталева пластина, болти, фарба)
  • La Grande Vitesse (1969, сталева пластина, болти, фарба)
  • Eagle (1971, стальна пластина, болти, фарба)
  • «Ненсі» (1971, листове залізо, фарба)
  • White and Red Boomerang (1971, фарбований метал, дріт)
  • «4 крила», 1972. Фонд Жуана Міро, Барселона
  • Stegosaurus (1973, сталева пластина, болти, фарба)
  • Cheval Rouge (1974, листове залізо, червона фарба)
  • Flamingo (1974, сталь, червона фарба)
  • The Red Feather (1975, сталь, чорна та жовта фарби)
  • Untitled (1976, ніздрюватий алюміній, труби, фарба)
  • Mountains and Clouds (1976, розфарбований алюміній і сталь)

Література Редагувати

  • Lipman J., Aspinwall M. Alexander Calder and his magical mobiles. New York: Hudson Hills Press; Whitney Museum of American Art, 1981
  • Marter J.M. Alexander Calder. Cambridge; New York: Cambridge UP, 1991.
  • Schaefer A.R. Alexander Calder. Chicago: Heinemann Library, 2003
  • Greenfeld H. The essential Alexander Calder. New York: Wonderland Press; H.N. Abrams, 2003

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Museum of Modern Art online collection
    d:Track:Q73268604
  2. http://vocab.getty.edu/page/ulan/500007824
  3. ↑ RKDartists
    d:Track:Q17299517

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Александр Колдер
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Aleksa ndr Ko lder angl Alexander Calder 22 lipnya 1898 roku Lounton Pensilvaniya SShA 11 listopada 1976 roku Nyu Jork amerikanskij skulptor yakij nabuv vsesvitnyu populyarnist zavdyaki svoyim chudernackim figuram z drotu ta mobilyam kinetichnimi skulpturami yaki privodyatsya v ruh elektrikoyu abo vitrom Aleksandr KolderAlexander CalderNarodzhennya 22 lipnya 1898 1898 07 22 Lounton Pensilvaniya SShASmert 11 listopada 1976 1976 11 11 78 rokiv Nyu Jork SShA sercevo sudinni zahvoryuvannya Nacionalnist SShAKrayina SShA 1 Zhanr Abstrakcionizm 2 Navchannya zhitlo Akademiya Grand Shom yer i Tehnologichnij institut StivensadDiyalnist skulptor hudozhnik fotograf dizajner dizajner prikras grafik ilyustrator hudozhnik graver arhitekturnij kreslyar risuvalnik vizualnij mitecNapryamok SkulptorRoki tvorchosti 1920 3 1976 3 1976 3 Chlen Amerikanska akademiya mistectv ta literaturi i Amerikanska akademiya mistectv i naukTvori Araignee rouged Flamingod Horizontald i Man Three DiscsdBatko Alexander Stirling CalderdNagorodi Golden Liond Goslarer Kaiserringd 1977 AvtografSajt calder org Aleksandr Kolder u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya i tvorchist 2 Viznannya 3 Tvori 4 Literatura 5 Galereya 6 Primitki 7 PosilannyaBiografiya i tvorchist RedaguvatiNarodivsya u rodini vidomogo u SShA skulptora Aleksandra Stirlinga Koldera ta hudozhnici Nanet Lederer Kolder Jogo did takozh vidomij skulptor Aleksandr Miln Kolder avtor velichnoyi statuyi Vilyama Penna sho vinchaye Filadelfijsku ratushu v 1868 roci priyihav do Pensilvaniyi z Shotlandiyi Mati hudozhnicya yaka vchilasya v 1888 1893 v Parizhi Zrostav na rancho v Arizoni i v Pasadeni Skulpturoyu zajmavsya z ditinstva pereyizhdzhayuchi za batkom z mista v misto zavzhdi mav poruch z batkivskoyu svoyu dityachu majsternyu U 1920 h pracyuvav hudozhnikom v gazeti oformlyuvachem cirkovih vistav nbsp Lyudina 1967 stabil MonrealZ 1915 po 1919 roki projshov navchannya v Tehnologichnomu instituti Stevensa otrimavshi diplom inzhenera mehanika U 1922 roku v Nyu Jorku vidviduvav vechirni kursi malyuvannya u 1923 roci projshov kurs navchannya v nyu jorkskij hudozhnij shkoli Art styudents lig U 1926 roku pereyihav do Parizhu de tovarishuvav z kolami syurrealistiv i konstruktivistiv Todi zh znahodit novu formu skulpturi figurki z drotu Ce postati malyunki v prostori nadileni gumorom i ruhlivistyu marionetok gnuchkij material z yakogo voni vigotovleni dozvolyaye legko zminyuvati pozi figur U 1927 roci vlashtuvavsya v Parizhi nablizivsya do avangardnih kil Miro Kokto Man Rej Mondrian Desnos Lezhe Le Korbyuzye ta in V 1931 uvijshov do grupi nefigurativistiv fr Abstraction Creation Abstrakciya Tvorchist Koldera duzhe cikaviv cirk i vin stvoriv miniatyurnu model areni zapovnenu bezlichchyu figurok cirkachiv Cirk Koldera 1926 1930 Personazhi vikonani z m yakih materialiv drotiv kauchukovih trubok i avtor ciyeyi igrashki vlashtovuvav seansi vistav dlya svoyih druziv Pri vidviduvanni v 1930 majsterni Mondriana Kolder vidkriv dlya sebe potencial uzagalnenogo modelyuvannya struktur realnogo svitu Vidmovivshis vid principovoyi statichnosti mondrianivskogo neoplasticizmu vin postaviv pered soboyu zavdannya stvorennya dinamichnih sistem sho vidobrazhayut bezperervnu minlivist prirodi Inshim stimulom perehodu do kinetichnogo mistectva posluzhili vrazhennya otrimani v planetariyi de demonstruvavsya ruh nebesnih til Z pochatku 1930 h Kolder pochinaye stvoryuvati abstraktni dinamichni konstrukciyi t zv mobili Ranni mobili inodi velmi blizki do kompozicij Mondriana privodilisya v ruh motorom Universum 1934 Nadali Kolder vidmovlyayetsya vid mehaniki i znahodit prirodnij sposib dinamizaciyi formi shlyahom rozrahunku yiyi vlasnogo konstruktivnogo balansu spivvidnoshennya opornih i pidvisnih elementiv Legki plastinki prikripleni do tonkih metalevih sterzhniv nevpinno kolivayutsya a vsya sistema rozgojduyetsya i obertayetsya pri najmenshomu podihu povitrya Spirayuchis na inzhenerni znannya Kolder tochno vibudovuvav strukturi nestijkoyi rivnovagi i vcheni ne raz rozglyadali yih yak naochni modeli dijsnih procesiv sho vidbuvayutsya v prirodi Mobili roztashovuvalisya na vertikalnih pidstavkah kripilisya do stini na kronshtejnah ale chastishe pidvishuvalisya do steli Vesela riba 1948 U 1950 i mobili Koldera stali okrasoyu bagatoh inter yeriv zavdyaki yih dekorativnim yakostyam sho dobre uzgodzhuvalis z arhitekturoyu funkcionalizmu Paralelno z robotoyu nad mobilyami Kolder stvoryuvav t zv stabili statichni skulpturi z pofarbovanogo metalu Ranni stabili nevelikih rozmiriv mali viglyad nebachenih tvarin vigadanih fantaziyeyu hudozhnika Piznishe z nadhodzhennyam zamovlen na prikrasu plosh voni nabuli harakteru monumentalnih skulptur Veliki konstrukciyi zmontovani z metalevih ploshin riznomanitnih obrisiv vrizayutsya v prostir zalishayuchi veliki otvori u viglyadi arkovih prolotiv Povtoryuyuchi formi tehnichnih sporud mostiv budivelnih karkasiv zavodskogo obladnannya voni odnochasno mistyat u sobi i obrazi organichnogo svitu figuri lyudej ekzotichnih tvarin ptahiv sho zlitayut abo vpali Riba diyavol 1937 Monumentalni stabili Koldera organichno uvijshli v arhitekturni ansambli bagatoh mist Yevropi ta Ameriki Lyudina plosha Monrealya 1967 Z 1950 h Kolder perevazhno zajmavsya monumentalnoyu skulpturoyu V 1966 opublikuvav Avtobiografiyu z kartinkami Pomer vid sercevogo napadu pislya vidkrittya svoyeyi velikoyi retrospektivnoyi vistavki v nyu jorkskomu muzeyi Uyitni Viznannya RedaguvatiPersha retrospektivna vistavka vidbulasya v Muzeyi suchasnogo mistectva v Nyu Jorku 1943 potim v Parizhi 1946 peredmovu do katalogu napisav Sartr V 1952 Kolder otrimav veliku premiyu Venecianskoyi Biyenale Tvori Redaguvati nbsp Chervonij mobil 1956 Monrealskij muzej obrazotvorchih mistectv nbsp Nensi 1971 Korolivskij sad Palma Ispaniya nbsp 4 krila 1972 Fond Zhuana Miro BarselonaThe Flying Trapeze 1925 polotno oliya Elephant ok 1928 drit derevo Two Acrobats bl 1928 midnij drit farbovane derevo Aztec Josephine Baker bl 1929 drit portret Zhozefini Bejker Untitled 1931 drit derevo motor odin z pershih kinetichnih mobilej Feathers 1931 drit derevo farba Cone d ebene 1933 ebonit metalichnij sterzhen drit Form Against Yellow 1936 listove zalizo drit fanera struna farba Object with Yellow Background 1936 farbovane derevo metal struna A mercury fountain 1937 listove zalizo rtut Devil Fish 1937 listove zalizo bolti farba 1939 New York World s Fair 1938 listove zalizo drit derevo struna farba Necklace ok 1938 midnij drit sklo dzerkalo Sphere Pierced by Cylinders 1939 drit farba Lobster Trap and Fish Tail 1939 listove zalizo drit farba Black Beast 1940 listove zalizo bolti farba S Shaped Vine 1946 listove zalizo drit farba Sword Plant 1947 listove zalizo drit farba Snow Flurry 1948 listove zalizo drit farba 125 1957 stalna plastina sterzhni farba La Spirale 1958 staleva plastina sterzhen farba Teodelapio 1962 staleva plastina farba Man 1967 nerzhaviyucha staleva plastina bolti farba La Grande Vitesse 1969 staleva plastina bolti farba Eagle 1971 stalna plastina bolti farba Nensi 1971 listove zalizo farba White and Red Boomerang 1971 farbovanij metal drit 4 krila 1972 Fond Zhuana Miro Barselona Stegosaurus 1973 staleva plastina bolti farba Cheval Rouge 1974 listove zalizo chervona farba Flamingo 1974 stal chervona farba The Red Feather 1975 stal chorna ta zhovta farbi Untitled 1976 nizdryuvatij alyuminij trubi farba Mountains and Clouds 1976 rozfarbovanij alyuminij i stal Literatura RedaguvatiLipman J Aspinwall M Alexander Calder and his magical mobiles New York Hudson Hills Press Whitney Museum of American Art 1981 Marter J M Alexander Calder Cambridge New York Cambridge UP 1991 Schaefer A R Alexander Calder Chicago Heinemann Library 2003 Greenfeld H The essential Alexander Calder New York Wonderland Press H N Abrams 2003Galereya Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Primitki Redaguvati Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 http vocab getty edu page ulan 500007824 a b v RKDartists d Track Q17299517Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aleksandr KolderSajt Fondu Aleksandra Koldera Arhivovano 24 lipnya 2011 u Wayback Machine Roboti v muzeyah svitu Arhivovano 5 serpnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aleksandr Kolder amp oldid 39699325