Огюстен Пірам Декандоль

Огюсте́н Піра́м Декандо́ль (фр. Augustin Pyramus (Pyrame) de Candolle; 4 лютого 1778(17780204), Женева — 9 вересня 1841, Женева) — швейцарський ботанік. Батько Альфонса Декандоля.

Огюстен Пірам Декандоль
Augustin Pyramus (Pyrame) de Candolle
Народився	4 лютого 1778(1778-02-04)^[…] Женева, Республіка Женева
Помер	9 вересня 1841(1841-09-09)^[…] (63 роки) Женева, Швейцарія
Поховання	Цвинтар королів :
Країна	Швейцарія
Діяльність	ботанік, професор, зоолог, натураліст
Alma mater	Паризький університет Женевський університет Collège Calvin^d
Галузь	ботаніка
Заклад	Сорбонна Університет Монпельє Женевський університет
Посада	dean for the Academy of Montpellier^d і професор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медицини (1804)
Членство	Нідерландська королівська академія наук Петербурзька академія наук Леопольдина Туринська академія наук Лондонське королівське товариство
Відомий завдяки:	Основоположник порівняльної морфології рослин
У шлюбі з	Анна Франсуаза де Кандоль (Торрас)^d
Діти	Альфонс Декандоль
Нагороди	Королівська медаль іноземний член Лондонського королівського товариства^[d] (18 квітня 1822)
Огюстен Пірам Декандоль у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Декандоль.

Наукова діяльність

Учень Жоржа Кюв'є і Жана Ламарка (співавтор повністю переробленого третього видання «Флори Франції», 1803–1815). Професор університетів у Парижі (з 1802), Монпельє (з 1808), Женеві (з 1816), де заснував ботанічний сад і «Гербарій Декандоля». Розробив одну з перших природних систем рослин і почав видавати огляд всіх відомих видів покритонасінних — «Введення в природну систему царства рослин» (т. 1-7, 1824 — 1839; завершено його сином Альфонсом Декандолєм). Основоположник порівняльної морфології рослин, ввів поняття плану симетрії, розрізняв подібність органів за їх функціями (аналогія) і за планом будови (гомологія), поширив на рослини закон кореляції.

Бібліографія

• Théorie élémentaire de la botanique, 3 éd., P., 1844; Organographie végétale, v. 1—2, P., 1827; Prodromus systematis naturalis regni vegetabilis, v. 1—22, P., 1824—73.

Література

• Briquet J., Biographies des botanistes á Genève de 1500 à 1931, Gen., 1940, p. 114—30

Джерела

• Велика Радянська Енциклопедія (рос.)

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
3. KNAW Past Members
   d:Track:Q21491701
4. Декандоль Огюстен Пирам // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
5. www.accademiadellescienze.it
   d:Track:Q107212659
6. Rossel P. Une visite du cimetière de Plainpalais — Pully: 1994.
   d:Track:Q27861705d:Track:Q69738d:Track:Q27861708
7. Kathari S., Riliet N. Histoire et Guide des cimetières genevois — Genève: Éditions Slatkine, 2009. — P. 502. — ISBN 978-2-8321-0372-2
   d:Track:Q3579511d:Track:Q71d:Track:Q110257565
8. English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
   d:Track:Q328d:Track:Q112669601
9. http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-50311
10. https://www.leopoldina.org/mitgliederverzeichnis/mitglieder/member/Member/show/augustin-pyramus-de-candolle/
11. — Лондонське королівське товариство. — С. 61.
    d:Track:Q111806251d:Track:Q123885
12. IPNI.  DC.. 

Посилання

• Де Кандоль Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона (рос.)