Огулин (хорв. Ogulin) — місто в центральній Хорватії. Друге за величиною місто в Карловацькій жупанії. Населення 8 712 осіб (2001).
| Огулин Ogulin | |
|---|---|
| | |
| | |
| Основні дані | |
| 45°16′ пн. ш. 15°14′ сх. д. / 45.267° пн. ш. 15.233° сх. д.Координати: 45°16′ пн. ш. 15°14′ сх. д. / 45.267° пн. ш. 15.233° сх. д. | |
| Країна | Хорватія |
| Регіон | Карловацька жупанія |
| Район | муніципалітет |
| Засновано | 1500 |
| Площа | 542,32 км² |
| Населення | 15054 (2001) |
| · густота | 11,52 осіб/км² |
| Висота НРМ | 325 м |
| День міста | 14 вересня |
| Телефонний код | (385) 047 |
| Часовий пояс | UTC+1 |
| GeoNames | 3194183 |
| OSM | ↑226271 ·R (Карловацька жупанія) |
| Поштові індекси | 47300 |
| Міська влада | |
| Мер міста | Нікола Магдич (ХДС) |
| Вебсайт | www.ogulin.hr |
| Мапа | |
Огулин Огулин (Хорватія) | |
| | |
| | |
| Огулин у Вікісховищі |
Загальні відомості Редагувати
Огулин розташований на півдорозі між Загребом та Рієкою, у туристичній зоні, на стику декількох історичних хорватських областей. На північ і північний захід від нього лежить Горскі-Котар, на південь і південний захід — північна Адріатика, на південний схід — район Плитвицьких озер. Від Карловаца і Делніце Огулин віддалений на 50 кілометрів, від Сеня місто відділяють 77 км, а від столиці Загреба — 106 кілометрів.
Місто розкинулося біля підніжжя гори Клек. Поряд знаходиться вузький і глибокий каньйон річки Добра.
Огулин лежить у тій місцевості Хорватії, де здавна проживає мішане хорватсько-сербське населення. Незважаючи на значний відтік жителів сербської національності під час і після війни, згідно з переписом 2001 р. в місті та околицях хорвати становили 76 %, а серби 21 % населення.
Історія Редагувати
Огулин вперше згадується в 1500 р. Його заснування пов'язано з ім'ям одного з найвідоміших членів знаменитого роду Франкопанів — князем Бернардом Франкопаном. Після розорення турками околиць у 1493 р. Бернард заснував новий форт для захисту від них — Огулин. Вважають, що назва міста походить від латинського «ob gula» (над урвищем), де мається на увазі глибока й крута ущелина річки Добра. В 1573 р. Огулин увійшов до складу королівських земель і став фортецею в складі Військової границі. На першій географічній карті Хорватії, складеній єзуїтом Степаном Главачем 1673 року, Огулин зветься Юліїнград. Таке ім'я міста походить від легенди про дівчину Юлію, яка в зв'язку з нерозділеним коханням кинулася в прірву, над якою і виник Огулин. Помітний розвиток міста починається в XIX столітті, коли воно стає адміністративним центром округу Модруш-Рієка.
У 1873 р. через місто пройшла залізниця Загреб — Рієка, що викликало велике економічне піднесення і послужило поштовхом до дальшого розвитку міста.
У 1920 р. місто увійшло до складу Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, згодом Югославії. Під час Вітчизняної війни 1991 р. великосерби намагалися загарбати і це хорватське містечко. 12 листопада 1991 р. МіГи Югославської армії обстріляли Огулин ракетами, а потім спробувала прорватися піхота самопроголошеної «сербської Країни». У той час в Огулині було 10 525 жителів і розміщувалося 1600 хорватських біженців з Кордуна. Місто вистояло.
Населення Редагувати
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 13 915 осіб, 1 з яких назвали рідною українську мову. Населення самого міста становило 8 216 осіб.
Динаміка чисельності населення громади:
Динаміка чисельності населення міста:
Населені пункти Редагувати
Крім міста Огулин, до громади також входять:
Пам'ятки Редагувати
Визначні постаті Редагувати
В місті народились:
- знаменита хорватська письменниця Івана Брлич-Мажуранич.
- Лука Циндріч (* 1993) — хорватський гандболіст.
- Домінік Бертович — kcroat
Примітки Редагувати
- Google Earth
- UDVDR [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.] На сьогоднішній день
- ↑ Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики.
- Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики.
- ↑ (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 9 травня 2021.
- LeftRunner
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт міста (хор.) (англ.)