www.wikidata.uk-ua.nina.az

Обушок зброя Обушо к 1 2 бойовий бич іноді кисті нь 1 кісте нь 3 4 бойова гиря 5 холодна зброя ударно роздроблюючої дії

Обушок (зброя)

Обушо́к, бойовий бич, іноді кисті́нь, кісте́нь, бойова гиря — холодна зброя ударно-роздроблюючої дії, яка складається з ударної частини у вигляді залізної кулі (іноді з шипами), з'єднаної ременем або ланцюгом з одноручним, рідше дворучним держаком з петлею для надівання на кисть. Існують спрощені варіанти — у вигляді ременя з тягарцем на одному кінці та з петлею замість держака на другому.

Обушок
 Обушок у Вікісховищі
Сучасна реконструкція
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Обушок (значення).

«Словник української мови в 11 томах» тлумачить термін обушок нечітко — «вид холодної зброї», «Словарь української мови» Бориса Грінченка перекладає його російським «чеканъ», «Етимологічний словник» визначає кістень як булаву, хоча чекан, булава й обушок є досить несхожими і чітко розрізнюваними видами зброї.

Історія Редагувати

Обушок XVII ст.
Металеві гирі обушка. Новгородська республіка, XII—XIII ст.

Обушок є одним з найдавніших типів зброї ударно-роздроблюючої дії. Точно не відомо, коли уперше з'явилися обушки, але у Східній Європі найдавніші знахідки відзначаються у степу Південного Сходу. Обушки нижнього Поволжя та Подоння датуються 4 — 9 ст. Ймовірно, звідти вони й проникли на територію Русі. Перші руські обушки датуються IX—X ст. Зважаючи на східне походження обушка, деякі мовознавці припускають, що одна з його назв (кистінь, кістень, рос. кистень, пол. kiścień), могла пійти від тюрк. kistan («палиця», «кийок»). За іншою версією, це слово — питомо слов'янське, походить від слова кисть (бо держак часто споряджувався петлею для надівання на кисть руки), або від рос. кисть, кисточка («китиця»), бо начебто замість гирі використовували китиці.

Найдавніші обушки робилися з кісток тварин, прив'язаних до ременя. Звідси й походить одна з назв зброї у польській мові («masłak» — букв. «маслак», «кістка»). На Русі подібний тип побутував аж до XIII ст. Поява міцних обладунків вимусила відмовитися від костяного матеріалу та перейти повністю на метал. Металеві обушки відомі з X ст., але поширення набувають у XII—XIII ст.

Гирі могли мати різноманітну форму. Найбільш поширеними були гирі кулястої або грушоподібної форми, іноді кубічної, у тюркських народів на Алтаї уперше з'явилися гирі біконічної форми — у вигляді двох конусів з'єднаних основами, з металевим вушком. Такі гирі набули також поширення у Московії та у литовських татар. Гирі іноді було споряджено шипами, але частіше ґульками на поверхні для підвищення забійної сили. Матеріалом для гир слугували бронза або залізо, у середину часто заливався свинець. Вага сягала 60 — 270 г. Подібно іншій середньовічній зброї, обушки іноді мали прикраси — сріблення, чернь, карбування.

Половину всіх відомих бойових гир знайдено у Київські землі, звідси цей вид зброї, схожий на руські зразки, поширився до Волзької Булгарії і Литви. Кистені Київської Русі найдавніші серед подібних європейських знахідок, найбільш ранні обушки віднайдені на території сучасної України датуються V—VI ст.. У західноєвропейських країнах обушки починають з'являтися у XI ст., у XIV—XV ст. ними користувалися й в Азії, і в Європі.

Різновиди Редагувати

  • Ланцюговий моргенштерн — був поширений у Західній Європі. Мав вигляд металевої кулі з шипами, прикріпленої довгим ланцюгом до держака.
  • Тігірікі (чігірікі, фурібо, фурідзьо або кусарі-бо) — обушок японських ніндзя, іноді поєднаний зі списом.
  • Гупіло́н (фр. goupillon — букв. «кропило») — французький обушок.
  • Молот-метеор (кит. 流星錘) — китайський обушок без держака.

Сучасне уживання Редагувати

Використовується досі як доступна холодна зброя, переважно злочинцями. Частіше уживається спрощений варіант, який складається з тягарця, гирки, прикріпленої на кінці ременя. Такі прилади часто однозначно класифікуються як холодна зброя. Імпровізований обушок — зв'язка ключів або складаний ніж на ланцюжку або шнурку.

Телескопічний (складаний) обушок — узвичаєна назва різновиду поліцейського кийка, який складається з рукояті з петлею, усередині якої знаходяться дві висувних ланки зі сталевої спіралі з тягарцем на кінці. Застосовувалися поліцією західних країн з середини XX ст. У СРСР були відомі кустарні зразки.

Схожа зброя Редагувати

Вояк з обушком. Сучасна реконструкція
  • Бойовий ціп — це теж зброя з рухомим бияком, відрізнюється від обушка довгастою бойовою частиною та коротшим з'єднальним ланцюгом. Утім, у деяких мовах (напр. в англійській) ці поняття змішуються.
  • Нунчаку (нунтяку) — японська зброя з двох кийків, з'єднаних ланцюжком.
  • Куботан — обушок-брелок

У культурі Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Українська Академія Наук, збірник історично-філологічного відділу № 41 Russisch-ukrainisches Wörterbuch für die Juristen. Російсько-український словник правничої мови[недоступне посилання з вересня 2019] (понад 67.000 слів). Праця Правниче-Термінологічної Комісії при Соціяльно-Економічному Відділі Академії Наук. Члени редакційної колегії: В. І. Войткевич-Павлович Г. Д. Вовкушівський, В. О. Крижанівський, І. Ю. Черкаський, редактор-упорядник А. Л. Дроб'язко. Головний редактор: акад. А. Ю. Кримський. У Київі — 1926
  2. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2016. 
  3. Кістень // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  4. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  5. ↑ . Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 19 листопада 2016. 
  6. Обушок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Обушок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 3. — С. 30.
  8. . Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 19 листопада 2016. 
  9. ↑ Бережинський, 2014, с. 134.
  10. У середньовічній Чехії існувала зброя з аналогічною назвою — «кропач» (букв. «кропило»), але це була інша зброя — чеський варіант моргенштерна.

Джерела Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Обушок (зброя)

Література Редагувати

  • Бережинський, Володимир (2014). Мілітарія Київської Русі — К.: «Стародавній Світ», 2014. — 370 с. ISBN 978-966-2606-23-6. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Obusho k 1 2 bojovij bich inodi kisti n 1 kiste n 3 4 bojova girya 5 holodna zbroya udarno rozdroblyuyuchoyi diyi yaka skladayetsya z udarnoyi chastini u viglyadi zaliznoyi kuli inodi z shipami z yednanoyi remenem abo lancyugom z odnoruchnim ridshe dvoruchnim derzhakom z petleyu dlya nadivannya na kist Isnuyut sprosheni varianti u viglyadi remenya z tyagarcem na odnomu kinci ta z petleyu zamist derzhaka na drugomu Obushok Obushok u VikishovishiSuchasna rekonstrukciyaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Obushok znachennya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 tomah tlumachit termin obushok nechitko vid holodnoyi zbroyi 6 Slovar ukrayinskoyi movi Borisa Grinchenka perekladaye jogo rosijskim chekan 7 Etimologichnij slovnik viznachaye kisten yak bulavu 4 hocha chekan bulava j obushok ye dosit neshozhimi i chitko rozriznyuvanimi vidami zbroyi Zmist 1 Istoriya 2 Riznovidi 3 Suchasne uzhivannya 4 Shozha zbroya 5 U kulturi 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 LiteraturaIstoriya Redaguvati nbsp Obushok XVII st nbsp Metalevi giri obushka Novgorodska respublika XII XIII st Obushok ye odnim z najdavnishih tipiv zbroyi udarno rozdroblyuyuchoyi diyi Tochno ne vidomo koli upershe z yavilisya obushki ale u Shidnij Yevropi najdavnishi znahidki vidznachayutsya u stepu Pivdennogo Shodu Obushki nizhnogo Povolzhya ta Podonnya datuyutsya 4 9 st Jmovirno zvidti voni j pronikli na teritoriyu Rusi Pershi ruski obushki datuyutsya IX X st Zvazhayuchi na shidne pohodzhennya obushka deyaki movoznavci pripuskayut sho odna z jogo nazv kistin kisten ros kisten pol kiscien mogla pijti vid tyurk kistan palicya kijok 4 8 Za inshoyu versiyeyu ce slovo pitomo slov yanske pohodit vid slova kist bo derzhak chasto sporyadzhuvavsya petleyu dlya nadivannya na kist ruki 9 abo vid ros kist kistochka kiticya bo nachebto zamist giri vikoristovuvali kitici Najdavnishi obushki robilisya z kistok tvarin priv yazanih do remenya Zvidsi j pohodit odna z nazv zbroyi u polskij movi maslak bukv maslak kistka Na Rusi podibnij tip pobutuvav azh do XIII st Poyava micnih obladunkiv vimusila vidmovitisya vid kostyanogo materialu ta perejti povnistyu na metal Metalevi obushki vidomi z X st ale poshirennya nabuvayut u XII XIII st Giri mogli mati riznomanitnu formu Najbilsh poshirenimi buli giri kulyastoyi abo grushopodibnoyi formi inodi kubichnoyi u tyurkskih narodiv na Altayi upershe z yavilisya giri bikonichnoyi formi u viglyadi dvoh konusiv z yednanih osnovami z metalevim vushkom Taki giri nabuli takozh poshirennya u Moskoviyi ta u litovskih tatar Giri inodi bulo sporyadzheno shipami ale chastishe gulkami na poverhni dlya pidvishennya zabijnoyi sili Materialom dlya gir sluguvali bronza abo zalizo u seredinu chasto zalivavsya svinec Vaga syagala 60 270 g Podibno inshij serednovichnij zbroyi obushki inodi mali prikrasi sriblennya chern karbuvannya Polovinu vsih vidomih bojovih gir znajdeno u Kiyivski zemli zvidsi cej vid zbroyi shozhij na ruski zrazki poshirivsya do Volzkoyi Bulgariyi i Litvi Kisteni Kiyivskoyi Rusi najdavnishi sered podibnih yevropejskih znahidok najbilsh ranni obushki vidnajdeni na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini datuyutsya V VI st 9 U zahidnoyevropejskih krayinah obushki pochinayut z yavlyatisya u XI st u XIV XV st nimi koristuvalisya j v Aziyi i v Yevropi 5 Riznovidi RedaguvatiLancyugovij morgenshtern buv poshirenij u Zahidnij Yevropi Mav viglyad metalevoyi kuli z shipami prikriplenoyi dovgim lancyugom do derzhaka Tigiriki chigiriki furibo furidzo abo kusari bo obushok yaponskih nindzya inodi poyednanij zi spisom Gupilo n fr goupillon bukv kropilo 10 francuzkij obushok Molot meteor kit 流星錘 kitajskij obushok bez derzhaka Suchasne uzhivannya RedaguvatiVikoristovuyetsya dosi yak dostupna holodna zbroya perevazhno zlochincyami Chastishe uzhivayetsya sproshenij variant yakij skladayetsya z tyagarcya girki prikriplenoyi na kinci remenya Taki priladi chasto odnoznachno klasifikuyutsya yak holodna zbroya Improvizovanij obushok zv yazka klyuchiv abo skladanij nizh na lancyuzhku abo shnurku Teleskopichnij skladanij obushok uzvichayena nazva riznovidu policejskogo kijka yakij skladayetsya z rukoyati z petleyu useredini yakoyi znahodyatsya dvi visuvnih lanki zi stalevoyi spirali z tyagarcem na kinci Zastosovuvalisya policiyeyu zahidnih krayin z seredini XX st U SRSR buli vidomi kustarni zrazki Shozha zbroya Redaguvati nbsp Voyak z obushkom Suchasna rekonstrukciyaBojovij cip ce tezh zbroya z ruhomim biyakom vidriznyuyetsya vid obushka dovgastoyu bojovoyu chastinoyu ta korotshim z yednalnim lancyugom Utim u deyakih movah napr v anglijskij ci ponyattya zmishuyutsya Nunchaku nuntyaku yaponska zbroya z dvoh kijkiv z yednanih lancyuzhkom Kubotan obushok brelokU kulturi RedaguvatiU filmi Volodar persniv Povernennya korolya u bitvi na Pellenorskih polyah Korol primara b yetsya z Eovin velicheznim obushkom morgenshternom prote u romani jogo zbroyeyu bula bulava U filmi Zhanna d Ark 1999 r v odnij z bitv Zhil de Re graye Vensan Kassel boretsya dvoma shipchastimi obushkami lancyugovimi morgenshternami U kultovij seriyi igor Civilization pochinayuchi z tretoyi chastini prisutnya serednovichna pihota ozbroyena shipchastimi obushkami lancyugovimi morgenshternami Div takozh RedaguvatiMorgenshternPrimitki Redaguvati a b Ukrayinska Akademiya Nauk zbirnik istorichno filologichnogo viddilu 41 Russisch ukrainisches Worterbuch fur die Juristen Rosijsko ukrayinskij slovnik pravnichoyi movi nedostupne posilannya z veresnya 2019 ponad 67 000 sliv Pracya Pravniche Terminologichnoyi Komisiyi pri Sociyalno Ekonomichnomu Viddili Akademiyi Nauk Chleni redakcijnoyi kolegiyi V I Vojtkevich Pavlovich G D Vovkushivskij V O Krizhanivskij I Yu Cherkaskij redaktor uporyadnik A L Drob yazko Golovnij redaktor akad A Yu Krimskij U Kiyivi 1926 Obushok na vseslova com ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 listopada 2016 Kisten Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 a b v Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s a b M Semenova Kisten Slavyanskoe vojsko i vooruzhenie Slavyane Russkaya istoriya Arhiv originalu za 20 listopada 2016 Procitovano 19 listopada 2016 Obushok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Obushok Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 T 3 S 30 Kisten Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Arhiv originalu za 20 listopada 2016 Procitovano 19 listopada 2016 a b Berezhinskij 2014 s 134 U serednovichnij Chehiyi isnuvala zbroya z analogichnoyu nazvoyu kropach bukv kropilo ale ce bula insha zbroya cheskij variant morgenshterna Dzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Obushok zbroya Holodnoe oruzhie udarno razroblyayushego dejstviya Arhivovano 27 lyutogo 2016 u Wayback Machine ros Kisten Arhivovano 8 grudnya 2014 u Wayback Machine ros Literatura RedaguvatiBerezhinskij Volodimir 2014 Militariya Kiyivskoyi Rusi K Starodavnij Svit 2014 370 s ISBN 978 966 2606 23 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Obushok zbroya amp oldid 38200221