www.wikidata.uk-ua.nina.az

Облога Єрусалима 1244 Облога Єрусалима в 1244 році завоювання і наступне пограбування та руйнування міста Єрусалим хорез

Облога Єрусалима (1244)

Облога Єрусалима в 1244 році — завоювання і наступне пограбування та руйнування міста Єрусалим хорезмійська армією в липні 1244 року, що відбулось з дозволу єгипетського султана Ас-Саліха після закінчення строку дії Яффської угоди, в результаті якої Єрусалим було передано християнам під час Шостого хрестового походу.

Облога Єрусалима (1244)
Хрестові походи
Башта Давида, останній прихисток захисників Єрусалиму

Башта Давида, останній прихисток захисників Єрусалиму
Координати: 31°47′00″ пн. ш. 35°13′00″ сх. д. / 31.78333° пн. ш. 35.21667° сх. д. / 31.78333; 35.21667
Дата: 15 червня 1244
Місце: Єрусалим
Результат: перемога Аюбідів
Територіальні зміни: Захоплення Єрусалиму мусульманами
Сторони
Аюбідський султанат
Хорезмійці 		Єрусалимське королівство
Командувачі
Ас-Саліх Аюб невідомо
Військові сили
10,000 20,000
Втрати
невідомо 14,000 (спірно)

Передумови ред.

В 1229 році імператор Священної Римської імперії Фрідріх II під час Шостого хрестового походу уклав з айюбідським султаном Єгипту Аль-Камілем Яффську угоду — договір, згідно якого місто Єрусалим, Назарет, Віфлеєм та деякі інші територій в Палестині мирним шляхом передавались заснованому європейськими хрестоносцями Єрусалимському королівству. При цьому Храмова гора (Харам аш-Шаріф) в Єрусалимі мала залишатися в руках мусульман з мусульманським гарнізоном і каді (суддею), але як християни, так і мусульманські паломники мали мати доступ до цього місця та право молитися там. Всі інші мусульмани Єрусалима повинні були залишити його. Хоча християнські звіти стверджують, що Фрідріх мав право відновити укріплення Єрусалима, мусульманські джерела це заперечують.

Договір між Аль-Камілєм і Фрідріхом II передбачав перемир'я на десять років, п'ять місяців і сорок днів з 24 лютого (28 рабі-аль-авваль) 1229 року. Цей строк перебував в межах максимальних десяти років і десяти місяців, що дозволялись ісламським правом для перемир'я з невірними і, таким чином, в 1239 році строк його дії скінчився. Після передачі Єрусалима християнам, стіни міста так і не були відновлені і в місті залишалось лише декілька оборонних споруд, не знесених раніше, зокрема цитадель і Башта Давида. Незважаючи на подальші територіальні здобутки під час Хрестового походу баронів, християни не контролювали околиці міста в достатній мірі, щоб забезпечити ефективну оборону.

Хорезмійська армія складалася з 10 000 кіннотників, які включали як частину залишків переважно кипчацької армії останнього хорезмшаха Джалал ад-Діна Мангбурні, імперія якого була знищена монголами в 1231 році, так і курдських каймаріїв. Вони діяли за дрмовленністю з аюбідським султаном Єгипту.

Битва ред.

Оскільки строк дії Яффської угоди, укладеної його батьком Аль-Камілем з Фрідріхом II закінчився, ніщо не заважало султану Єгипту Ас-Саліху напасти на Єрусалим. Він потребував союзників для боротьби зі своїми родичами — аюбідськими правителями Дамаску, і такими союзниками могли стати хорезмійці, залишки армії яких після знищення їх держави монголами в 1231 році виступали як військові найманці. У 1244 році Єль-Каміль запросив хорезмійців до Єгипту і дозволив їм дорогою напасти на Єрусалим і пограбувати його. Таким чином він вирішував відразу два питання — повертав священне для мусульман місто з рук християн і розплачувався з потенційними союзниками за їх майбутні послуги. На запрошення Ас-Саліха, хорезмійці пройшли через Сирію та Палестину і в липні 1244 року підійшли під Єрусалим.

Облога відбулася 15 липня і незахищене місто швидко впало. Під час облоги та подальшого пограбування міста, хорезмійці повністю зруйнували Єрусалим, залишивши його в руїнах, так що місто стало практично непридатним для життя як для християн, так і для мусульман. Особливо сильно хорезмійці пограбували вірменський квартал, де знищили християнське населення та вигнали євреїв. Крім того, вони розграбували гробниці єрусалимських королів у церкві Гробу Господнього та викинули їхні кістки, після чого гробниці Годфріда Буйонського та Балдуїна I фактично перетворились на кенотафи. 23 серпня, останній прихисток захисників міста Вежа Давида здалася хорезмійським військам і близько 6000 християнських чоловіків, жінок і дітей, що ще залишились вживих були вигнані з Єрусалиму. Після цього хрестоносці остаточно втратили Єрусалим і вже ніколи його не повернули.

Наслідки ред.

Пограбування міста та різанина, що супроводжувалася цим, спонукали хрестоносців зібрати сили, щоб об'єднатись з військами Айюбідів з Дамаска і Керака для спільної боротьби проти Аюбідів з Єгипту і хорезмійцями у битві при Форбії. Крім того, події спонукали короля Франції Людовика IX організувати Сьомий хрестовий похід.

Примітки ред.

  1. Takayama, 2010, с. 175
  2. Abulafia, 2001, с. 184.
  3. R. Stephen Humphreys (1977). From Saladin to the Mongols: The Ayyubids of Damascus, 1193–1260. State University of New York Press. , p. 275.
  4. Irwin, 1986, с. 19.
  5. Gilbert, Martin (1978). Jerusalem: Illustrated History Atlas, p. 25. New York: Macmillan Publishing.
  6. Steven Runciman (1952). A History of The Crusades. Vol III: The Kingdom of Acre, p. 188. ISBN 978-0-241-29877-0.
  7. Dougherty, Martin J. (2007). Battles of the Crusades, pp. 176–77. ISBN 978-1-905704-58-3.

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Abulafia, David (1988). Frederick II: A Medieval Emperor. Allen Lane.
  • Humphreys, R. Stephen (1977). , 1193–1260. State University of New York Press. ISBN 0-87395-263-4.
  • Dougherty, Martin J. (2007). Battles of the Crusades, pp. 176–77. ISBN 978-1-905704-58-3.
  • Gilbert, Martin (1978). Jerusalem: Illustrated History Atlas, p. 25. New York: Macmillan Publishing.
  • Irwin, Robert (1986). The Middle East in the Middle Ages: The Early Mamluk Sultanate, 1250–1382. Southern Illinois University Press / Croom Helm. ISBN 1-5974-0466-7. 
  • Riley-Smith, Jonathan, ред. (1990). The Atlas of the Crusades. Times Books. ISBN 0816021864. 
  • Runciman, Steven (1952). A History of The Crusades. Vol III: The Kingdom of Acre, p. 188. ISBN 978-0-241-29877-0.
  • Takayama, Hiroshi (2010). "Frederick II's Crusade: An Example of Christian–Muslim Diplomacy". Mediterranean Historical Review. 25 (2): 169–185.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Obloga Yerusalima v 1244 roci zavoyuvannya i nastupne pograbuvannya ta rujnuvannya mista Yerusalim horezmijska armiyeyu v lipni 1244 roku sho vidbulos z dozvolu yegipetskogo sultana As Saliha pislya zakinchennya stroku diyi Yaffskoyi ugodi v rezultati yakoyi Yerusalim bulo peredano hristiyanam pid chas Shostogo hrestovogo pohodu Obloga Yerusalima 1244 Hrestovi pohodiBashta Davida ostannij prihistok zahisnikiv YerusalimuBashta Davida ostannij prihistok zahisnikiv YerusalimuKoordinati 31 47 00 pn sh 35 13 00 sh d 31 78333 pn sh 35 21667 sh d 31 78333 35 21667Data 15 chervnya 1244Misce YerusalimRezultat peremoga AyubidivTeritorialni zmini Zahoplennya Yerusalimu musulmanamiStoroniAyubidskij sultanatHorezmijci Yerusalimske korolivstvoKomanduvachiAs Salih Ayub nevidomoVijskovi sili10 000 20 000Vtratinevidomo 14 000 spirno Zmist 1 Peredumovi 2 Bitva 3 Naslidki 4 Primitki 5 Posilannya 6 DzherelaPeredumovi red V 1229 roci imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Fridrih II pid chas Shostogo hrestovogo pohodu uklav z ajyubidskim sultanom Yegiptu Al Kamilem Yaffsku ugodu dogovir zgidno yakogo misto Yerusalim Nazaret Vifleyem ta deyaki inshi teritorij v Palestini mirnim shlyahom peredavalis zasnovanomu yevropejskimi hrestonoscyami Yerusalimskomu korolivstvu Pri comu Hramova gora Haram ash Sharif v Yerusalimi mala zalishatisya v rukah musulman z musulmanskim garnizonom i kadi suddeyu ale yak hristiyani tak i musulmanski palomniki mali mati dostup do cogo miscya ta pravo molitisya tam Vsi inshi musulmani Yerusalima povinni buli zalishiti jogo Hocha hristiyanski zviti stverdzhuyut sho Fridrih mav pravo vidnoviti ukriplennya Yerusalima musulmanski dzherela ce zaperechuyut Dogovir mizh Al Kamilyem i Fridrihom II peredbachav peremir ya na desyat rokiv p yat misyaciv i sorok dniv z 24 lyutogo 28 rabi al avval 1 1229 roku Cej strok perebuvav v mezhah maksimalnih desyati rokiv i desyati misyaciv sho dozvolyalis islamskim pravom dlya peremir ya z nevirnimi 2 i takim chinom v 1239 roci strok jogo diyi skinchivsya Pislya peredachi Yerusalima hristiyanam stini mista tak i ne buli vidnovleni i v misti zalishalos lishe dekilka oboronnih sporud ne znesenih ranishe zokrema citadel i Bashta Davida Nezvazhayuchi na podalshi teritorialni zdobutki pid chas Hrestovogo pohodu baroniv hristiyani ne kontrolyuvali okolici mista v dostatnij miri shob zabezpechiti efektivnu oboronu Horezmijska armiya skladalasya z 10 000 kinnotnikiv yaki vklyuchali yak chastinu zalishkiv perevazhno kipchackoyi armiyi ostannogo horezmshaha Dzhalal ad Dina Mangburni imperiya yakogo bula znishena mongolami v 1231 roci tak i kurdskih kajmariyiv Voni diyali za drmovlennistyu z ayubidskim sultanom Yegiptu 3 Bitva red Oskilki strok diyi Yaffskoyi ugodi ukladenoyi jogo batkom Al Kamilem z Fridrihom II zakinchivsya nisho ne zavazhalo sultanu Yegiptu As Salihu napasti na Yerusalim Vin potrebuvav soyuznikiv dlya borotbi zi svoyimi rodichami ayubidskimi pravitelyami Damasku i takimi soyuznikami mogli stati horezmijci zalishki armiyi yakih pislya znishennya yih derzhavi mongolami v 1231 roci vistupali yak vijskovi najmanci U 1244 roci Yel Kamil zaprosiv horezmijciv do Yegiptu i dozvoliv yim dorogoyu napasti na Yerusalim i pograbuvati jogo Takim chinom vin virishuvav vidrazu dva pitannya povertav svyashenne dlya musulman misto z ruk hristiyan i rozplachuvavsya z potencijnimi soyuznikami za yih majbutni poslugi Na zaproshennya As Saliha 4 horezmijci projshli cherez Siriyu ta Palestinu i v lipni 1244 roku pidijshli pid Yerusalim Obloga vidbulasya 15 lipnya i nezahishene misto shvidko vpalo Pid chas oblogi ta podalshogo pograbuvannya mista horezmijci povnistyu zrujnuvali Yerusalim zalishivshi jogo v ruyinah tak sho misto stalo praktichno nepridatnim dlya zhittya yak dlya hristiyan tak i dlya musulman Osoblivo silno horezmijci pograbuvali virmenskij kvartal de znishili hristiyanske naselennya ta vignali yevreyiv 5 Krim togo voni rozgrabuvali grobnici yerusalimskih koroliv u cerkvi Grobu Gospodnogo ta vikinuli yihni kistki pislya chogo grobnici Godfrida Bujonskogo ta Balduyina I faktichno peretvorilis na kenotafi 23 serpnya ostannij prihistok zahisnikiv mista Vezha Davida zdalasya horezmijskim vijskam i blizko 6000 hristiyanskih cholovikiv zhinok i ditej sho she zalishilis vzhivih buli vignani z Yerusalimu 6 Pislya cogo hrestonosci ostatochno vtratili Yerusalim i vzhe nikoli jogo ne povernuli Naslidki red Pograbuvannya mista ta rizanina sho suprovodzhuvalasya cim sponukali hrestonosciv zibrati sili shob ob yednatis z vijskami Ajyubidiv z Damaska i Keraka dlya spilnoyi borotbi proti Ayubidiv z Yegiptu i horezmijcyami u bitvi pri Forbiyi 7 Krim togo podiyi sponukali korolya Franciyi Lyudovika IX organizuvati Somij hrestovij pohid Primitki red Takayama 2010 s 175 Abulafia 2001 s 184 R Stephen Humphreys 1977 From Saladin to the Mongols The Ayyubids of Damascus 1193 1260 State University of New York Press p 275 Irwin 1986 s 19 Gilbert Martin 1978 Jerusalem Illustrated History Atlas p 25 New York Macmillan Publishing Steven Runciman 1952 A History of The Crusades Vol III The Kingdom of Acre p 188 ISBN 978 0 241 29877 0 Dougherty Martin J 2007 Battles of the Crusades pp 176 77 ISBN 978 1 905704 58 3 Posilannya red The Siege na Pravoslavnij Viki The Siege na Encyclopaedia Britannica The Siege na WZO org Hronologiya Istoriya Yerusalimu Obloga Centru resursiv yevrejskoyi istoriyiDzherela red Abulafia David 1988 Frederick II A Medieval Emperor Allen Lane Humphreys R Stephen 1977 From Saladin to the Mongols The Ayyubids of Damascus 1193 1260 State University of New York Press ISBN 0 87395 263 4 Dougherty Martin J 2007 Battles of the Crusades pp 176 77 ISBN 978 1 905704 58 3 Gilbert Martin 1978 Jerusalem Illustrated History Atlas p 25 New York Macmillan Publishing Irwin Robert 1986 The Middle East in the Middle Ages The Early Mamluk Sultanate 1250 1382 Southern Illinois University Press Croom Helm ISBN 1 5974 0466 7 Riley Smith Jonathan red 1990 The Atlas of the Crusades Times Books ISBN 0816021864 Runciman Steven 1952 A History of The Crusades Vol III The Kingdom of Acre p 188 ISBN 978 0 241 29877 0 Takayama Hiroshi 2010 Frederick II s Crusade An Example of Christian Muslim Diplomacy Mediterranean Historical Review 25 2 169 185 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Obloga Yerusalima 1244 amp oldid 40444207