| Загальні | |
|---|---|
| Хімічна назва | Нітрометан |
| Хімічна формула | CH3-NO2 |
| Молярна маса | 61 г·моль−1 |
| Синоніми | |
| Фізичні властивості | |
| Температура плавлення | −28,5 °C |
| Температура кипіння | 101,2 °C |
| Густина | d20 4 1,138 г/см3 |
| Динамічна в'язкість | 0,61 мПа·с (при 20 °C) |
| Показник заломлення | n20 D 1,3817 |
| Вогненебезпека | |
| Температура спалаху | 36 °C |
| Вибухонебезпечна концентрація | ? мг/м3 |
Ні́тромета́н CH3-NO2 (рос. нитрометан, англ. nitromethane; нім. Nitromethan n) — рідка ВР, що застосовується для внутрішньопластового висадження при видобутку нафти та газу. Нітрометан леткий та отруйний. Але малочутливий до механічних впливів. За енергетичними показниками аналогічний гексогену.
Отримання Редагувати
У хімічній промисловості нітрометан зазвичай отримують деструктивним нітруванням нижчих алканів, наприклад, пропану, 50-70% нітратною кислотою при 400-700 °C. У цьому процесі також утворюються нітроетан, 1-нітропропан, 2-нітропропан. Суміш нітросполук розділяють ректифікацією.
У лабораторії нітрометан може бути отриманий з хлорацетату натрію за такою реакції (Г. Кольбе) з виходом 35-38%:
або реакцією Бромметану з нітритом срібла (реакція Мейєра):
також реакцією диметилсульфату з нітритом натрію:
Застосування Редагувати
Нітрометан використовується як самостійна рідка морозостійка ВР, що не змішується з водою, а також як компонент аміачно-селітрових сумішей та алюмовмісних ВР. Нітрометан застосовують також як розчинник, для екстракції ароматичних вуглеводнів із сумішей з аліфатичними та аліциклічними; як напівпродукт для синтезу хлорпікрину, нітроспиртів, вибухових речовин, як паливо для двигунів автомобілів, що беруть участь у змаганнях з драг-рейсингу і як добавка (5-30%) до метанолу в паливі для авіамодельних двигунів.
Небезпека використання Редагувати
Нітрометан - сильна отрута, яка діє на центральну нервову систему. Допустима гранична концентрація в повітрі 0,01%. При нагріванні під тиском нітрометан може вибухнути.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Орлова Е. Ю. Химия и технология бризантных взрывчатых веществ. — М.: «Оборонгиз», 1960, — 396 с., ил.
| Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |