www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ніппур шум Нібру Nibru аккад Ніббур Nibbur давнє священне місто Шумеру історія якого розпочалася ще до 5 тисячоліття до

Ніппур

Ніппур (шум. Нібру (Nibru), аккад. Ніббур (Nibbur) — давнє священне місто Шумеру, історія якого розпочалася ще до 5 тисячоліття до н.е. Розташоване за 160 км на південний схід від Багдаду, Ірак. Сучасна назва — Нуффар.

Ніппур

32°07′34″ пн. ш. 45°13′51″ сх. д. / 32.12611111113877627° пн. ш. 45.23083333336077771° сх. д. / 32.12611111113877627; 45.23083333336077771Координати: 32°07′34″ пн. ш. 45°13′51″ сх. д. / 32.12611111113877627° пн. ш. 45.23083333336077771° сх. д. / 32.12611111113877627; 45.23083333336077771
Країна  Ірак
Розташування Кадісія
Тип місце розкопок і стародавнє містоd
Висота 20 м
Площа 150 га
Ніппур
Ніппур (Ірак)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія Редагувати

Ніппур розташовувався на обох сторонах каналу Шатенніл (Shatt-en-nil), котрий був одним з найдавніших, що поєднував річки Євфрат і Тигр. Сьогодні місто виглядає як великий комплекс пагорбів з залишками руїн, відомих до арабів. Сучасна назва Нуффар (Nuffar), була подана у раніших письмових згадках як Ніффер (Niffer). Найвища точка конічних пагорбів, що піднімаються на висоту близько 30 м вище рівня природного ланшафту, північний схід від русла каналу, називається арабською Бінт-ель-Емір (Bint el-Amiror) «дочка еміра, принцеса»

У Ніппурі знаходився Е-кур-храм (Himmels) головного шумерського бога Енліля. Таким чином Ніппур був релігійним центром Шумеру, але не відігравав визначної ролі в політичному житті шумерського світу, особливо в часи аккадського поневолення. Значення міста зросло в кутійський період, особливо в часи другої династії Лагашу. Але вже при третій династії Ура вплив Ніппура значно знизився. У Ніппурі проводилися висвячення правителів Шумеру.

У XVIII столітті до н. е. Ніппур був захоплений Вавилонією, пізніше мав внутрішню автономію.

Археологія Редагувати

Перші розкопки в Ніппурі проводив сер Остін Генрі Лейярд (Austen Henri Layard) в 1851 році. Лейярд також відомий як відкривач Німрода, Ніневії, Ашура та інших давніх міст.

Повномасштабні розкопки розпочала експедиція від Пенсільванського університету. Роботи відбувалися протягом чотирьох сезонів між 1889 і 1900 роками і приводилася Джоном Петерсом (Джон Punnett Peters), Джоном Гейнес (Джон Henry Haynes) і Гельманом Гільпрехтом (Герман Volrath Hilprecht). У ході цих розкопок були знайдені руїни храму, спорудженого за царя Ур-Намму й палац під пагорбом, умовно позначеним археологами під № 1. Під пагорбом № 5 було виявлено близько 5000 глиняних табличок з написами. Тож пагорб № 5 було названо «пагорбом табличок». Під пагорбом № 10 було виявлено залишки храму часів третьої династії Ура і 2000 табличок.

З 1893 року Д.Гейнес самостійно, протягом трьох років, проводив розкопки в пустелі, де знайшов близько 8000 глиняних табличок з написами. У 1899—1900 роках групу вчених США очолив Гільпрехт, у котрій був і Гейнес. Вони знайшли фундамент зикурату найдавнішого періоду, дренажну систему шумерів, складену з глиняних труб діаметром 40—60 мм і храмову бібліотеку з 20 000 глиняних табличок.

Потім на півстоліття дослідження Ніппура призупинилися й відновились лише 1948 року. Протягом 19 сезонів між 1948 і 1990 роками розкопки Ніппура проводила група археологів Азійського Інституту з Чикаго. До цієї експедиції також долучалися дослідники Пенсільванського музею археології й антропології і американської школи дослідження Азії. Ними було знайдено таблички з записами релігійних гімнів, судових протоколів і господарських записів. А також схованку з більш як 50 статуетками, складеними під підлогою храму часів першої половини третього тисячоліття до н. е.

Безпосередньо навпроти храму, був розкопаний великий палац, очевидно періоду Селевкідів. І в цій південній околиці Ніппура було знайдено багато табличок з написами різних періодів, зокрема храмові архіви і комерційні архіви Перського періоду.

У верхній шарах було знайдено залишки великого єврейського кварталу з часів початку Арабського періоду, ІІ століття.

Таблички господарської звітності Редагувати

Під час розкопок Ніппура було знайдено зокрема «Книги і папери» дому Мураші (Murashu), торговельного агента правителя, котрі висвітлюють умови проживання в місті і діяльність адміністрації країни Перського періоду, з V століття до н. е. Згідно з ними виглядає, що ціле місто Ніппур належало в той час храмові. В Шумері приватної власності на землю не було, шумери вважали що земля належить Богові. Тому храм виступав безпосереднім розпорядником землі, котрий розподіляв землю між людьми. Селяни зобов'язані були пред'явити належні письмові звіти про адміністрування довіреною їм землею, котрі потім зберігалися в архівах храму. У цих архівах знайдено також списки платні храмових посадових осіб за певні періоди часу.

У табличках згадується і «дім плугів», котрий був храмовим складом сільськогосподарського обладнання, звідки селяни отримували плуги, мотики, робочих тварин і зерно для посіву і корму тварин. Тобто в Шумері не було і приватної власності на засоби виробництва.

У полі працювали групами, під наглядом досвідченого селянина, призначеного храмовою адміністрацією. Вирощували в основному ячмінь і пшеницю, також цибулю, боби, буряк, ріпу, огірки, кріп, кмин, аніс, шафран, фінікові пальми й інше. Весь урожай звозився в храмові зерносховища, а потім селяни отримували там необхідні продукти, одяг й інше.

Колективізація господарського життя Шумеру була викликана особливостями природних умов Межиріччя. Тільки завдяки їй стало можливим будівництво й утримання надзвичайно складної системи зрошення.

Дрехем Редагувати

Дрехем (Drehem) або давній Пусріш Даган (Puzrish-Dagan), передмістя Ніппура, — відоме як місто з так званих центрів шумерського ренесансу, періоду відродження Шумеру після акадського поневолення. Воно розташоване приблизно за 10 кілометрів на південь від Ніппуру. Тисячі клинописних табличок свідчать, що управління перерозподілом тваринами (рогата худоба, вівці, кози) держави для храмів і посадових осіб царських палаців проводилося тоді централізовано в Дрехемі. Храми сусіднього Ніппура, релігійної столиці шумерської культури, були головними місцями призначення худоби. Частково клинописні архіви цього міста знаходяться в Королівському Музеї Онтаріо, Торонто.

Посилання Редагувати

  • Oriental Institute of the University of Chicago[недоступне посилання з липня 2019] Священне місто Ніппур (англ.)
  • Tell Nuffar (ancient: Nippur)[недоступне посилання з квітня 2019] — давній Ніппур (англ.)
  • University of Pennsylvania Museum excavations at Nippur Ніпур в музеї Пенсільванського університету. (англ.)
  •  — Експедиція в Ніппурі: священне місто Ніппур; історія розкопок. (англ.)
  • Nippur Archaeological Site Photographs at Oriental Institute Ніппур, археологічні фотографії сайту Азійського Інституту. (англ.)
  •  — Архів клиноподібних знаків в Університеті Milliken (англ.)
  • GeoLocation from Google — GeoLocation від Google (англ.)
  • Tablet, cuneiform receipt for livestock, terracotta, Drehem, 2041 BCE — Глиняна табличка, клиноподібна квитанція для худоби, теракота, Drehem, 2041 р. до нашої ери. (англ.)

Примітки Редагувати

  1. Discoveries among the Ruins of Nineveh and Babylon; with Travels in Armenia, Kurdistan, and the Desert: Being the Result of a Second Expedition Undertaken for the Trustees of the British Museum, Austen H. Layard, Harper, 1856 (also in reprint by Kessinger Publishing, 2007, ISBN 0-548-16028-7)
  2. ↑ Nippur, or Explorations and Adventures on the Euphrates; the narrative of the University of Pennsylvania expedition to Babylonia in the years 1888–1921 — Volume 1, John Punnett Peters, G. P. Putnam's sons, 1897
  3. Nippur, or Explorations and Adventures on the Euphrates; the narrative of the University of Pennsylvania expedition to Babylonia in the years 1888–1921 — Volume 2, John Punnett Peters, G. P. Putnam's sons, 1897
  4. ↑ Explorations in Bible Lands during the 19th Century, H.V. Hilprecht, 1903
  5. Nippur I, Temple of Enlil, Scribal Quarter, and Soundings: Excavations of the Joint Expedition to Nippur of the University Museum of Philadelphia and the Oriental Institute of the University of Chicago [ 2012-03-05 у Wayback Machine.], Donald E. McCown and Richard C. Haines, Oriental Institute Publication 78, 1967
  6. Cuneiform Texts from Nippur: The Eighth and Ninth Seasons [ 2012-07-30 у Wayback Machine.], Giorgio Buccellati and Robert D. Biggs, Oriental Institute Assyriological Studies 17, 1969
  7. Excavations at Nippur: Eleventh Season [ 2012-03-19 у Wayback Machine.], McGuire Gibson et al., Oriental Institute Communication 22, 1976, ISBN 0-226-62339-4
  8. Excavations at Nippur: Twelfth Season [ 2011-06-14 у Wayback Machine.], McGuire Gibson et al., Oriental Institute Communication 23, 1978, ISBN 0-918986-22-2
  9. Nippur, Volume 2. The North Temple and Sounding E: Excavations of the Joint Expedition to Nippur of the American Schools of Oriental Research and the Oriental Institute of the University of Chicago [ 2012-07-31 у Wayback Machine.], D. E. et al., Oriental Institute Publication 97, 1978, ISBN 0-918986-04-4
  10. Nippur, Volume 3: Kassite Buildings in Area WC-1 [ 2012-10-18 у Wayback Machine.], R. L. Zettler, Oriental Institute Publication 111, 1993, ISBN 0-918986-91-5
  11. Nippur, Volume 4: The Early Neo-Babylonian Governor's Archive from Nippur [ 2012-07-29 у Wayback Machine.], S. W. Cole, Oriental Institute Publication 114, 1996, ISBN 1-885923-03-1
  12. Nippur V: The Area WF Sounding: The Early Dynastic to Akkadian Transition [ 2012-07-31 у Wayback Machine.], Augusta McMahon, Oriental Institute Publication 129, 2006
  13. [1] [ 2012-10-09 у Wayback Machine.]Hilgert, Markus; Clemens D. Reichel (2003). Drehem Administrative Documents from the Reign of Amar-Suena. Cuneiform Texts from the Ur III Period. Oriental Institute Publications (Chicago, US: The David Brown Book Company, Oakville, Conn, US) 121: xxxviii + 649. 

Література Редагувати

  • Marcel Sigrist, Drehem, CDL Press, 1993, ISBN 0-9620013-6-8
  • McGuire Gibson (Oriental Institute, U. of Chicago) ,' 1992
  • Donald E. McCown, Excavations at Nippur, 1948-50, Journal of Near Eastern Studies, vol. 11, no. 3, pp. 169-176, 1952
  • V.E. Crawford, Nippur the Holy City, Archaeology, vol. 12, pp. 74-83, 1959
  • D.P. Hanson and G.f. Dales, The Temple of Inanna Queen of Heaven at Nippur, Archaeology, vol. 15, pp. 75-84, 1962
  • [2] Edward Chiera, Cuneiform Series, Volume I: Sumerian Lexical Texts from the Temple School of Nippur, Oriental Institute Publication 11, 1929
  • [3] E. C. Stone, Nippur Neighborhoods, Oriental Institute, Studies in Ancient Oriental Civilization, vol. 44, 1987, ISBN 0-918986-50-8
  • A. L. Oppenheim, Siege Documents from Nippur, Iraq, vol. 17, no. 1, pp. 69-89, 1955
  • T. Fish, The Summerian City Nippur in the Period of the Third Dynasty of Ur, Iraq, vol. 5, pp. 157-179, 1938
  • John P. Peters, The Nippur Library, Journal of the American Oriental Society, vol. 26, pp. 145-164, 1905
  • McGuire Gibson, A Re-Evaluation of the Akkad Period in the Diyala Region on the Basis of Recent Excavations at Nippur and in the Hamrin, American Journal of Archaeology, vol. 86, no. 4, pp. 531-538, 1982
  • Hans Baumann: Im Lande Ur. S. 96/97
  • Robert D. Biggs. A Letter from Kassite Nippur. Journal of Cuneiform Studies 19/4, 1965, 95-102.
  • Michael Jursa: Neo-Babylonian Legal and Administrative Documents. Typology, Contents and Archives (Guides to the Mesopotamian Textual Record 1), Münster 2005.
  • Matthew W. Stolper: Murašû, in: Erich Ebeling, Bruno Meissner : Reallexikon der Assyrologie, 8. Bd. Meek — Mythologie, 1978, 427–429.
  • Matthew W. Stolper: Entrepreneurs and Empire. The Murašû Archive, the Murašû Firm, and Persian Rule in Babylonia (Uitgaven van het Nederlands Historisch-Archaeologisch Instituut te IstanbulI 54), Leiden 1985.
  • Matthew W. Stolper: Fifth Century Nippur: Texts of the Murašûs and from Their Surroundings, in: Journal of Cuneiform Studies 53 (2001), S. 83-132.
  • G. van Driel: The Murašûs in Context, in: Journal of Economic and Social History of the Orient 32 (1989), 203–229.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nippur shum Nibru Nibru akkad Nibbur Nibbur davnye svyashenne misto Shumeru istoriya yakogo rozpochalasya she do 5 tisyacholittya do n e Roztashovane za 160 km na pivdennij shid vid Bagdadu Irak Suchasna nazva Nuffar Nippur32 07 34 pn sh 45 13 51 sh d 32 12611111113877627 pn sh 45 23083333336077771 sh d 32 12611111113877627 45 23083333336077771 Koordinati 32 07 34 pn sh 45 13 51 sh d 32 12611111113877627 pn sh 45 23083333336077771 sh d 32 12611111113877627 45 23083333336077771Krayina IrakRoztashuvannya KadisiyaTip misce rozkopok i starodavnye mistodVisota 20 mPlosha 150 gaNippurNippur Irak Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Arheologiya 2 1 Tablichki gospodarskoyi zvitnosti 3 Drehem 4 Posilannya 5 Primitki 6 LiteraturaIstoriya RedaguvatiNippur roztashovuvavsya na oboh storonah kanalu Shatennil Shatt en nil kotrij buv odnim z najdavnishih sho poyednuvav richki Yevfrat i Tigr Sogodni misto viglyadaye yak velikij kompleks pagorbiv z zalishkami ruyin vidomih do arabiv Suchasna nazva Nuffar Nuffar bula podana u ranishih pismovih zgadkah yak Niffer Niffer Najvisha tochka konichnih pagorbiv sho pidnimayutsya na visotu blizko 30 m vishe rivnya prirodnogo lanshaftu pivnichnij shid vid rusla kanalu nazivayetsya arabskoyu Bint el Emir Bint el Amiror dochka emira princesa U Nippuri znahodivsya E kur hram Himmels golovnogo shumerskogo boga Enlilya Takim chinom Nippur buv religijnim centrom Shumeru ale ne vidigravav viznachnoyi roli v politichnomu zhitti shumerskogo svitu osoblivo v chasi akkadskogo ponevolennya Znachennya mista zroslo v kutijskij period osoblivo v chasi drugoyi dinastiyi Lagashu Ale vzhe pri tretij dinastiyi Ura vpliv Nippura znachno znizivsya U Nippuri provodilisya visvyachennya praviteliv Shumeru U XVIII stolitti do n e Nippur buv zahoplenij Vaviloniyeyu piznishe mav vnutrishnyu avtonomiyu Arheologiya RedaguvatiPershi rozkopki v Nippuri provodiv ser Ostin Genri Lejyard Austen Henri Layard v 1851 roci Lejyard takozh vidomij yak vidkrivach Nimroda Nineviyi Ashura ta inshih davnih mist 1 Povnomasshtabni rozkopki rozpochala ekspediciya vid Pensilvanskogo universitetu Roboti vidbuvalisya protyagom chotiroh sezoniv mizh 1889 i 1900 rokami i privodilasya Dzhonom Petersom Dzhon Punnett Peters Dzhonom Gejnes Dzhon Henry Haynes i Gelmanom Gilprehtom German Volrath Hilprecht U hodi cih rozkopok buli znajdeni ruyini hramu sporudzhenogo za carya Ur Nammu j palac pid pagorbom umovno poznachenim arheologami pid 1 Pid pagorbom 5 bulo viyavleno blizko 5000 glinyanih tablichok z napisami Tozh pagorb 5 bulo nazvano pagorbom tablichok Pid pagorbom 10 bulo viyavleno zalishki hramu chasiv tretoyi dinastiyi Ura i 2000 tablichok Z 1893 roku D Gejnes samostijno protyagom troh rokiv provodiv rozkopki v pusteli de znajshov blizko 8000 glinyanih tablichok z napisami U 1899 1900 rokah grupu vchenih SShA ocholiv Gilpreht u kotrij buv i Gejnes Voni znajshli fundament zikuratu najdavnishogo periodu drenazhnu sistemu shumeriv skladenu z glinyanih trub diametrom 40 60 mm i hramovu biblioteku z 20 000 glinyanih tablichok 2 3 4 2 4 Potim na pivstolittya doslidzhennya Nippura prizupinilisya j vidnovilis lishe 1948 roku Protyagom 19 sezoniv mizh 1948 i 1990 rokami rozkopki Nippura provodila grupa arheologiv Azijskogo Institutu z Chikago Do ciyeyi ekspediciyi takozh doluchalisya doslidniki Pensilvanskogo muzeyu arheologiyi j antropologiyi i amerikanskoyi shkoli doslidzhennya Aziyi Nimi bulo znajdeno tablichki z zapisami religijnih gimniv sudovih protokoliv i gospodarskih zapisiv A takozh shovanku z bilsh yak 50 statuetkami skladenimi pid pidlogoyu hramu chasiv pershoyi polovini tretogo tisyacholittya do n e 5 6 7 8 9 10 11 12 Bezposeredno navproti hramu buv rozkopanij velikij palac ochevidno periodu Selevkidiv I v cij pivdennij okolici Nippura bulo znajdeno bagato tablichok z napisami riznih periodiv zokrema hramovi arhivi i komercijni arhivi Perskogo periodu U verhnij sharah bulo znajdeno zalishki velikogo yevrejskogo kvartalu z chasiv pochatku Arabskogo periodu II stolittya Tablichki gospodarskoyi zvitnosti Redaguvati Pid chas rozkopok Nippura bulo znajdeno zokrema Knigi i paperi domu Murashi Murashu torgovelnogo agenta pravitelya kotri visvitlyuyut umovi prozhivannya v misti i diyalnist administraciyi krayini Perskogo periodu z V stolittya do n e Zgidno z nimi viglyadaye sho cile misto Nippur nalezhalo v toj chas hramovi V Shumeri privatnoyi vlasnosti na zemlyu ne bulo shumeri vvazhali sho zemlya nalezhit Bogovi Tomu hram vistupav bezposerednim rozporyadnikom zemli kotrij rozpodilyav zemlyu mizh lyudmi Selyani zobov yazani buli pred yaviti nalezhni pismovi zviti pro administruvannya dovirenoyu yim zemleyu kotri potim zberigalisya v arhivah hramu U cih arhivah znajdeno takozh spiski platni hramovih posadovih osib za pevni periodi chasu U tablichkah zgaduyetsya i dim plugiv kotrij buv hramovim skladom silskogospodarskogo obladnannya zvidki selyani otrimuvali plugi motiki robochih tvarin i zerno dlya posivu i kormu tvarin Tobto v Shumeri ne bulo i privatnoyi vlasnosti na zasobi virobnictva U poli pracyuvali grupami pid naglyadom dosvidchenogo selyanina priznachenogo hramovoyu administraciyeyu Viroshuvali v osnovnomu yachmin i pshenicyu takozh cibulyu bobi buryak ripu ogirki krip kmin anis shafran finikovi palmi j inshe Ves urozhaj zvozivsya v hramovi zernoshovisha a potim selyani otrimuvali tam neobhidni produkti odyag j inshe Kolektivizaciya gospodarskogo zhittya Shumeru bula viklikana osoblivostyami prirodnih umov Mezhirichchya Tilki zavdyaki yij stalo mozhlivim budivnictvo j utrimannya nadzvichajno skladnoyi sistemi zroshennya Drehem RedaguvatiDrehem Drehem abo davnij Pusrish Dagan Puzrish Dagan peredmistya Nippura vidome yak misto z tak zvanih centriv shumerskogo renesansu periodu vidrodzhennya Shumeru pislya akadskogo ponevolennya Vono roztashovane priblizno za 10 kilometriv na pivden vid Nippuru Tisyachi klinopisnih tablichok svidchat sho upravlinnya pererozpodilom tvarinami rogata hudoba vivci kozi derzhavi dlya hramiv i posadovih osib carskih palaciv provodilosya todi centralizovano v Drehemi 13 Hrami susidnogo Nippura religijnoyi stolici shumerskoyi kulturi buli golovnimi miscyami priznachennya hudobi Chastkovo klinopisni arhivi cogo mista znahodyatsya v Korolivskomu Muzeyi Ontario Toronto Posilannya RedaguvatiOriental Institute of the University of Chicago nedostupne posilannya z lipnya 2019 Svyashenne misto Nippur angl Tell Nuffar ancient Nippur nedostupne posilannya z kvitnya 2019 davnij Nippur angl University of Pennsylvania Museum excavations at Nippur Nipur v muzeyi Pensilvanskogo universitetu angl The Nippur Expedition the holy city of Nippur history of excavations Ekspediciya v Nippuri svyashenne misto Nippur istoriya rozkopok angl Nippur Archaeological Site Photographs at Oriental Institute Nippur arheologichni fotografiyi sajtu Azijskogo Institutu angl Drehem cuneiform tablets at Milliken University Arhiv klinopodibnih znakiv v Universiteti Milliken angl GeoLocation from Google GeoLocation vid Google angl Tablet cuneiform receipt for livestock terracotta Drehem 2041 BCE Glinyana tablichka klinopodibna kvitanciya dlya hudobi terakota Drehem 2041 r do nashoyi eri angl Primitki Redaguvati Discoveries among the Ruins of Nineveh and Babylon with Travels in Armenia Kurdistan and the Desert Being the Result of a Second Expedition Undertaken for the Trustees of the British Museum Austen H Layard Harper 1856 also in reprint by Kessinger Publishing 2007 ISBN 0 548 16028 7 a b Nippur or Explorations and Adventures on the Euphrates the narrative of the University of Pennsylvania expedition to Babylonia in the years 1888 1921 Volume 1 John Punnett Peters G P Putnam s sons 1897 Nippur or Explorations and Adventures on the Euphrates the narrative of the University of Pennsylvania expedition to Babylonia in the years 1888 1921 Volume 2 John Punnett Peters G P Putnam s sons 1897 a b Explorations in Bible Lands during the 19th Century H V Hilprecht 1903 Nippur I Temple of Enlil Scribal Quarter and Soundings Excavations of the Joint Expedition to Nippur of the University Museum of Philadelphia and the Oriental Institute of the University of Chicago Arhivovano 2012 03 05 u Wayback Machine Donald E McCown and Richard C Haines Oriental Institute Publication 78 1967 Cuneiform Texts from Nippur The Eighth and Ninth Seasons Arhivovano 2012 07 30 u Wayback Machine Giorgio Buccellati and Robert D Biggs Oriental Institute Assyriological Studies 17 1969 Excavations at Nippur Eleventh Season Arhivovano 2012 03 19 u Wayback Machine McGuire Gibson et al Oriental Institute Communication 22 1976 ISBN 0 226 62339 4 Excavations at Nippur Twelfth Season Arhivovano 2011 06 14 u Wayback Machine McGuire Gibson et al Oriental Institute Communication 23 1978 ISBN 0 918986 22 2 Nippur Volume 2 The North Temple and Sounding E Excavations of the Joint Expedition to Nippur of the American Schools of Oriental Research and the Oriental Institute of the University of Chicago Arhivovano 2012 07 31 u Wayback Machine D E et al Oriental Institute Publication 97 1978 ISBN 0 918986 04 4 Nippur Volume 3 Kassite Buildings in Area WC 1 Arhivovano 2012 10 18 u Wayback Machine R L Zettler Oriental Institute Publication 111 1993 ISBN 0 918986 91 5 Nippur Volume 4 The Early Neo Babylonian Governor s Archive from Nippur Arhivovano 2012 07 29 u Wayback Machine S W Cole Oriental Institute Publication 114 1996 ISBN 1 885923 03 1 Nippur V The Area WF Sounding The Early Dynastic to Akkadian Transition Arhivovano 2012 07 31 u Wayback Machine Augusta McMahon Oriental Institute Publication 129 2006 1 Arhivovano 2012 10 09 u Wayback Machine Hilgert Markus Clemens D Reichel 2003 Drehem Administrative Documents from the Reign of Amar Suena Cuneiform Texts from the Ur III Period Oriental Institute Publications Chicago US The David Brown Book Company Oakville Conn US 121 xxxviii 649 Literatura RedaguvatiMarcel Sigrist Drehem CDL Press 1993 ISBN 0 9620013 6 8 McGuire Gibson Oriental Institute U of Chicago Patterns of occupation at Nippur 1992 Donald E McCown Excavations at Nippur 1948 50 Journal of Near Eastern Studies vol 11 no 3 pp 169 176 1952 V E Crawford Nippur the Holy City Archaeology vol 12 pp 74 83 1959 D P Hanson and G f Dales The Temple of Inanna Queen of Heaven at Nippur Archaeology vol 15 pp 75 84 1962 2 Edward Chiera Cuneiform Series Volume I Sumerian Lexical Texts from the Temple School of Nippur Oriental Institute Publication 11 1929 3 E C Stone Nippur Neighborhoods Oriental Institute Studies in Ancient Oriental Civilization vol 44 1987 ISBN 0 918986 50 8 A L Oppenheim Siege Documents from Nippur Iraq vol 17 no 1 pp 69 89 1955 T Fish The Summerian City Nippur in the Period of the Third Dynasty of Ur Iraq vol 5 pp 157 179 1938 John P Peters The Nippur Library Journal of the American Oriental Society vol 26 pp 145 164 1905 McGuire Gibson A Re Evaluation of the Akkad Period in the Diyala Region on the Basis of Recent Excavations at Nippur and in the Hamrin American Journal of Archaeology vol 86 no 4 pp 531 538 1982 Hans Baumann Im Lande Ur S 96 97 Robert D Biggs A Letter from Kassite Nippur Journal of Cuneiform Studies 19 4 1965 95 102 Michael Jursa Neo Babylonian Legal and Administrative Documents Typology Contents and Archives Guides to the Mesopotamian Textual Record 1 Munster 2005 Matthew W Stolper Murasu in Erich Ebeling Bruno Meissner Reallexikon der Assyrologie 8 Bd Meek Mythologie 1978 427 429 Matthew W Stolper Entrepreneurs and Empire The Murasu Archive the Murasu Firm and Persian Rule in Babylonia Uitgaven van het Nederlands Historisch Archaeologisch Instituut te IstanbulI 54 Leiden 1985 Matthew W Stolper Fifth Century Nippur Texts of the Murasus and from Their Surroundings in Journal of Cuneiform Studies 53 2001 S 83 132 G van Driel The Murasus in Context in Journal of Economic and Social History of the Orient 32 1989 203 229 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nippur amp oldid 40117281