www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ніл Постман Ніл П остман англ Neil Postman 8 березня 1931 19310308 Нью Йорк 5 жовтня 2003 Нью Йорк американський письмен

Ніл Постман

Ніл П́остман (англ. Neil Postman, 8 березня 1931(19310308), Нью-Йорк — 5 жовтня 2003, Нью-Йорк) — американський письменник, критик, редактор, педагог, медіа-теоретик та професор комунікаційних наук Нью-Йоркського університету.

Ніл Постман
англ. Neil Postman
Народився 8 березня 1931(1931-03-08)[…]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер 5 жовтня 2003(2003-10-05) (72 роки)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
·рак легень
Країна  США
Діяльність соціолог, есеїст, педагог, медіа-критик, письменник, викладач університету, науковий співробітник, журналіст
Alma mater Тічерс-Коледжd і Університет штату Нью-Йорк у Фредонііd
Знання мов турецька і англійська
Заклад Нью-Йоркський університет і Steinhardt School of Culture, Education, and Human Developmentd
Нагороди

премія Орвеллаd (1986)

Є автором понад 200 статей, до яких належать публікації в таких виданнях, як «New York Times Magazine», «Atlantic», «Saturday Review», «Washington Post», «Los Angeles Times» та «Le Monde», та 17 книг, серед яких «Дорозважаємося до смерті» (1985), «Технополіс» (1992), «Зникнення дитинства» (1994) та «Кінець освіти» (1995). Десять років був редактором журналу «Et Cetera», присвяченому семантиці.

Життєпис ред.

Ніл Постман народився 8 березня 1931 року в місті Нью-Йорк. Виріс у Брукліні, де закінчив школу та вступив до Сіті-коледжу. У 1953 році здобув диплом з вищої освіти в Державному Нью-Йоркському університеті у Фредонії. Для отримання магістерського ступеня перейшов до Педагогічного коледжу Колумбійського університету. Першу роботу він отримав у Державному коледжі Сан-Франциско, у якості викладача мовознавства. У 1958 році здобув докторський ступінь в Колумбійському університеті. Наступного року почав викладати в Нью-Йоркському університеті.

У 1971 році Постман заснував магістерську програму з медіаекології при Стейнхардтській школі освіти Нью-Йоркського університету. До 2002 року очолював кафедру культури та зв'язків.

У 1986 році отримав нагороду імені Джорджа Орвелла за чесність та ясність викладу (англ. George Orwell Award for Clarity in Language) в своїй книзі «Дорозважаємося до смерті» (1985) від Національної ради викладачів англійської мови (англ. National Council of Teachers of English). Постману також було присуджено нагороду імені Крістіана Ліндбека за відмінне викладання (англ. Christian Lindback Award for Excellence in Teaching). У 1993 році став одним з сімнадцяти Професорів Нью-Йоркського університету, єдиним професором Стейнхардтської школи освіти, удостоєним цим званням.

Помер 5 жовтня 2003 року в Квінзі, місто Нью-Йорк у віці 72 років від раку легень. У нього залишилася дружина, Шеллі Росс Постман (англ. Shelley Ross Postman); двоє синів — Марк та Ендрю (англ. Marc and Andrew); дочка, Меделін Постман (англ. Madeline Postman); брат, Джек (англ. Jack); сестра, Рут Штейнберг (англ. Ruth Steinberg); та четверо внуків.

Творчий доробок ред.

Постман написав більше 200 статей у журнали та газети, починаючи з роботи «Телебачення та викладання англійської мови» (англ. Television and the Teaching of English) у 1961 році, та 17 книг. Його ранніми значущими працями є «Викладання як руйнування» (англ. Teaching as a Subversive Activity, 1969) та «Викладання як збереження» (англ. Teaching as a Conserving Activity, 1979). Серед інших його творів також є «Сумлінні заперечення. Піднімаючи проблему мови, технологій та освіти» (англ. Conscientious Objections: Stirring Up Trouble About Language, Technology and Education, 1988), «Як дивитися телевізійні новини» (англ. How to Watch TV News, 1992), «Будуючи міст у XVIII століття. Як минуле може поліпшити наше майбутнє» (англ. Building a Bridge to the 18th Century: How the Past Can Improve Our Future, 1999).

У своїй книзі «Зникнення дитинства» (англ. The Disappearance of Childhood, 1994) Постман критикує телебачення як основну причину об'єднання двох світів — дорослих і дітей — які мають існувати окремо. Він стверджує, що телебачення, наповнюючи свідомість дітей величезними об'ємами інформації, яка раніше була доступною лише для старшого покоління, піддає їх таким чином впливу конфліктів та бажань дорослого світу. На його думку, якщо всі таємниці дорослого життя, включаючи секс, захворювання та смерть, відкрити для дітей, то їхню допитливість замінять цинізм, апатія чи зарозумілість, перекреслюючи освіту та моральний розвиток. Книга «Кінець освіти. Переосмислення цінності школи» (англ. The End of Education: Redefining the Value of School, 1995) пропонує альтернативну шкільну програму, яка заохочує здоровий інтелектуальний скептицизм, відчуття глобального громадянства, повагу до американських традицій та вдячність за їхню різноманітність.

«Дорозважаємося до смерті» ред.

У своїй книзі «Дорозважаємося до смерті. Публічний дискурс в еру шоу-бізнесу» (англ. Amusing Ourselves to Death: Public Discourse in the Age of Show Business, 1985) Постман описує соціальні та культурні наслідки телебачення. Перед цим він дає короткий огляд технологій, які передували телебаченню і, на його думку, здійснили не менш значний вплив на зміни в суспільстві.

Перш за все, типографія виховала сучасну ідею індивідуальності, що кардинально відрізняється від середньовічних цінностей общинності та інтегрованості. Вона уможливила сучасну науку, нівелюючи релігійну сприйнятливість до простих забобон. Типографія також доклала руку до становлення національної держави. Проте з відходом типографії на периферію американської культури серйозність, ясність та, найголовніше, цінність публічного дискурсу падає. Телеграф став першою технологією, яка дозволила надсилати в ефір інформацію, вільну від контексту, легітимізуючи ідею того, що цінність інформації не має бути прив'язана до певної функції, корисної для прийняття суспільно-політичних рішень. Телеграф перетворив інформацію на товар, «річ», яку можна продати чи придбати незалежно від її застосування або значення.

Телебачення, яке займає центральне місце в культурі США, подає будь-яку тему у формі видовища. Політика, релігія, новини, війна, спорт, сексуальність, освіта та виховання — телебачення видозмінює усе так, що ці проблеми не мають жодної цінності чи значущості, окрім розважальної. Телебачення радикально змінює людське сприйняття, перетворюючи глядачів на пасивних реципієнтів. Зміст повідомлення є вторинним по відношенню до емоційного впливу, який досягається демонстрацією різноманітних зображень та картинок, які є самоціллю, радше ніж поясненням чи підкріпленням аргументу. Так, на думку Постмана, «проблема не в тому, що телебачення представляє нам розважальні теми, а в тому, що усі теми представлені як розважальні».

Таким чином, ця книга звертає увагу на важливу трансформацію в американській культурі другої половини XX столітті — перехід від ери типографії до ери телебачення. Ця зміна стрімко та неминуче змістила суть та значення публічного дискурсу, оскільки ці два типи медіа значно відрізняються, а тому не можуть пристосовувати одні й ті самі ідеї. Зі зменшенням впливу друкованої преси зміст політики, релігії та усього, що стосується публічної сфери, має змінитися та реформуватися в умовах, найбільш сприятливих для телебачення.

«Технополіс» ред.

У своїх книзі «Технополіс. Поразка культури перед технологією» (англ. Technopoly: The Surrender of Culture to Technology, 1993) Постман описує вплив процесу технологічних змін на суспільство. За його словами, «нові технології конкурують зі старими: за час, увагу, гроші, престиж, але найголовніше — за домінування їхнього світогляду». До технологій він відносить не тільки машинерію, як-от телебачення та комп'ютери, але і техніки (techniques) — статистичні розрахунки, опитування, бюрократичні форми. Він називає їх «невидимими технологіями», оскільки більшість не думає про них як про машини, але ці систематично повторювані техніки обмежують та спрощують мислення людей про світ.

Постман розрізняє три типи культури за їхнім відношенням до технологій:

  • Символічний світ культури інструментального використання (англ. tool-using culture) — політика, релігія, освіта — не підпорядковується і не визначається технологіями. Вони використовуються для вирішення фізичних проблем: наприклад, приготування їжі, здобування та обробка природних ресурсів. Такі суспільства зазвичай є або теократичними, або об'єднані певною ідеологією, яка змушує інструменти (тобто технології) працювати в її межах.
  • У технократії технології змагаються із традиційним соціальним та символічним світом. Вони намагаються реформувати культуру, ставши її частиною. Попри те, що два погляди на світ — технологічний та «гуманістичний» — стикаються, технології ще не достатньо сильні, і суспільство залишається під слабким, але контролем соціальних та релігійних традицій.
  • Технополіс автор визначає як «тоталітарну технократію», яка вимагає «підкорення усіх форм культурного життя суверенності технік та технологій». Технології знищують альтернативи собі, однією з яких була традиційна культура. Вони перевизначають поняття релігії, мистецтва, родини, політики, історії, правди, приватності, інтелектуальності, реформуючи їх під нові вимоги. Надаючи інакші інтерпретації старим словам, технології змінюють людську мову, і дуже часто цей процес є непоміченим та неусвідомленим з боку суспільства. Таким чином, попередні уявлення стають невидимими і, відповідно, неважливими. Моральність заміщається ефективністю, інтересом, економічною перевагою. Так, усі аспекти життя стають функціями технологій.

На думку Постмана, у США — як у єдиній державі-технополісі — розвинулася нова релігія — віра в людський прогрес та технологічні інновації, віра в те, що рай можна досягнути через відданість технологіям. Віра та довіра технологічним рішенням значною мірою замінили те, що прийнято вважати більш традиційним сенсом духовності, переконання в існуванні вищого порядку.

Медіаекологія ред.

Медіаекологія (англ. Media ecology) вивчає вплив медіа, технологій та комунікації на людське суспільство. Слово «екологія» передбачає аналіз середовища, його структури, наповнення та впливу на інших; у цьому контексті середовище є складною системою повідомлень, яка нав'язує індивідам певні моделі мислення, почуттів та поведінки.

Медіа-середовище виконує такі функції:

  • структурує те, що індивіди бачать, говорять і, відповідно, роблять;
  • приписує індивідам певні ролі і допомагає їх дотримуватися;
  • зумовлює, що дозволено робити, а що — заборонено.

Якщо у деяких випадках (наприклад, судова зала, шкільна аудиторія, офісний кабінет) ці правила є експліцитними та офіційно закріпленими, то в медіа-середовищі такі уточнення є імпліцитними та неформальними. Задача медіаекології полягає у тому, щоб виявити ці правила та з'ясувати, які ролі медіа змушують грати людей, які механізми вони використовують для організації того, що люди бачать, для чого впроваджують ті чи інші зразки поведінки.

Так, за Постманом, «медіаекологія розглядає, як масова комунікація впливає на людське сприйняття, розуміння, почуття, цінності; як взаємодія людей з медіа покращує або погіршує їхні шанси на виживання».

Основні праці ред.

  • "Телебачення та викладання англійської мови", 1961.
  • "Мовознавство. Революція у викладанні", 1966.
  • "Викладання як руйнування", 1969.
  • "М'яка революція. Учнівський посібник із вдосконалення шкіл", 1971.
  • "Шкільний підручник. Для людей, які хочуть знати, з чого здійнявся весь цей переполох", 1973.
  • "Божевільні розмови, дурні розмови. Як ми нищимо себе тим, як ми говоримо, і що з цим робити", 1976.
  • "Викладання як збереження", 1979.
  • "Зникнення дитинства", 1982.
  • "Дорозважаємося до смерті. Публічний дискурс в еру шоу-бізнесу", 1985.
  • "Сумлінні заперечення. Піднімаючи проблему мови, технологій та освіти", 1988.
  • "Як дивитися телевізійні новини", 1992.
  • "Технополіс. Поразка культури перед технологією", 1992.
  • "Кінець освіти. Перевизначаючи цінність школи", 1995.
  • "Будуючи міст у XVIII століття. Як минуле може поліпшити наше майбутнє", 1999.

Примітки ред.

  1. ↑ Llorente R. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  4. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. ↑ Technopoly. www.c-span.org (English). 10 липня 1992. Процитовано 2 грудня 2017. 
  7. ↑ SAXON, WOLFGANG (OCT. 9, 2003). Neil Postman, 72, Mass Media Critic, Dies. https://www.nytimes.com/?action=click&contentCollection=N.Y.%20%2F%20Region&region=TopBar&module=HomePage-Button&pgtype=article (English). The New York Times. Процитовано 02.12.2017. 
  8. Rubin, Eugene (Fall 1989). Neil Postman. Stirring Up Trouble About Technology, Language, and Education. http://aurora.icaap.org/index.php/aurora (English). Процитовано 02.12.2017. 
  9. Професорство в Нью-Йоркському університеті має дещо інше значення в межах цього навчального закладу. Звання «Професора університету» присвоюється видатним викладачам-науковцям, внески в університетську спільноту яких можуть лежати поза системою традиційного дисциплінарного визнання та нагороди. [1]
  10. Postman, N. (1985). Amusing Ourselves to Death: Public Discourse in the Age of Show Business. с. 29. 
  11. Postman, N. (1985). Amusing Ourselves to Death: Public Discourse in the Age of Show Business. с. 65. 
  12. van der Laan, J. M. (1 квітня 2004). Neil Postman and the Critique of Technology (In Memory of Neil Postman Who Died on October 5, 2003). http://journals.sagepub.com/ (English). Sage Publications. Процитовано 02.12.2017. 
  13. Postman, N. (1985). Amusing Ourselves to Death: Public Discourse in the Age of Show Business. с. 87. 
  14. Postman, N. (1985). Amusing Ourselves to Death: Public Discourse in the Age of Show Business. с. 8. 
  15. Postman, N. (1993). Technopoly: The Surrender of Culture to Technology. с. 16. 
  16. Postman, N. (1993). Technopoly: The Surrender of Culture to Technology. с. 23. 
  17. Postman, N. (1993). Technopoly: The Surrender of Culture to Technology. с. 26. 
  18. Postman, N. (1993). Technopoly: The Surrender of Culture to Technology. с. 52. 
  19. Postman, N. (1993). Technopoly: The Surrender of Culture to Technology. с. 179. 
  20. (English). Архів оригіналу за 02.12.2017. Процитовано 02.12.2017. 
  21. ↑ What is Media Ecology? (Neil Postman) (English). Архів оригіналу за 08.07.2013. Процитовано 02.12.2017. 
  22. Postman, N. (1961). Television and the Teching of English. New York: Appleton-Century-Crofts.
  23. Postman, N. & Weingartner, C. (1966). Linguistics: A Revolution in Teaching. New York: Dell Publishing.
  24. Postman, N. & Weingartner, C. (1969). Teaching as a Subversive Activity. New York: Delacorte Press.
  25. Postman, N. & Weingartner, C. (1971). The Soft Revolution: A Student Handbook For Turning Schools Around. New York: Delacorte Press.
  26. Postman, N. & Weingartner, C. (1973). The School Book: For People Who Want to Know What All the Hollering is About. New York: Delacorte Press.
  27. Postman, N. (1976). Crazy Talk, Stupid Talk: How We Defeat Ourselves By the Way We Talk and What to Do About It. New York: Delacorte Press.
  28. Postman, N. (1979). Teaching as a Conserving Activity. New York: Delacorte Press.
  29. Postman, N. (1982). The Disappearance of Childhood. New York: Vintage Books.
  30. Postman, N. (1985). Amusing Ourselves to Death: Public Discourse in the Age of Show Business. USA: Penguin Books.
  31. Postman, N. (1988). Conscientious Objections: Stirring Up Trouble About Language, Technology and Education. New York: Vintage Books.
  32. Postman, N. & Powers, S. (1992). How to Watch TV News. USA: Penguin Books.
  33. Postman, N. (1993). Technopoly: The Surrender of Culture to Technology. New York: Vintage Books.
  34. Postman, N. (1995). The End of Education: Redefining the Value of School. New York: Vintage Books.
  35. Postman, N. (1999). Building a Bridge to the 18th Century: How the Past Can Improve Our Future. New York: Alfred A. Knopf.

Джерела ред.

  1. Postman, N. Amusing Ourselves to Death: Public Discourse in the Age of Show Business. — USA: Penguin, 1985. — ISBN 0-670-80454-1.
  2. Postman, N. Technopoly: The Surrender of Culture to Technology. — New York: Vintage Books. — ISBN 978-0-679-74540-2.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nil P ostman angl Neil Postman 8 bereznya 1931 19310308 Nyu Jork 5 zhovtnya 2003 Nyu Jork amerikanskij pismennik kritik redaktor pedagog media teoretik ta profesor komunikacijnih nauk Nyu Jorkskogo universitetu Nil Postmanangl Neil PostmanNarodivsya 8 bereznya 1931 1931 03 08 1 2 Nyu Jork Nyu Jork SShAPomer 5 zhovtnya 2003 2003 10 05 1 3 4 72 roki Nyu Jork Nyu Jork SShA rak legenKrayina SShADiyalnist sociolog eseyist pedagog media kritik pismennik vikladach universitetu naukovij spivrobitnik zhurnalistAlma mater Tichers Koledzhd i Universitet shtatu Nyu Jork u FredoniidZnannya mov turecka i anglijska 5 Zaklad Nyu Jorkskij universitet i Steinhardt School of Culture Education and Human DevelopmentdNagorodi premiya Orvellad 1986 Ye avtorom ponad 200 statej do yakih nalezhat publikaciyi v takih vidannyah yak New York Times Magazine Atlantic Saturday Review Washington Post Los Angeles Times ta Le Monde ta 17 knig sered yakih Dorozvazhayemosya do smerti 1985 Tehnopolis 1992 Zniknennya ditinstva 1994 ta Kinec osviti 1995 Desyat rokiv buv redaktorom zhurnalu Et Cetera prisvyachenomu semantici Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchij dorobok 2 1 Dorozvazhayemosya do smerti 2 2 Tehnopolis 3 Mediaekologiya 4 Osnovni praci 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaZhittyepis red Nil Postman narodivsya 8 bereznya 1931 roku v misti Nyu Jork Viris u Bruklini de zakinchiv shkolu ta vstupiv do Siti koledzhu 6 U 1953 roci zdobuv diplom z vishoyi osviti v Derzhavnomu Nyu Jorkskomu universiteti u Fredoniyi 7 Dlya otrimannya magisterskogo stupenya perejshov do Pedagogichnogo koledzhu Kolumbijskogo universitetu Pershu robotu vin otrimav u Derzhavnomu koledzhi San Francisko u yakosti vikladacha movoznavstva 6 U 1958 roci zdobuv doktorskij stupin v Kolumbijskomu universiteti Nastupnogo roku pochav vikladati v Nyu Jorkskomu universiteti 7 U 1971 roci Postman zasnuvav magistersku programu z mediaekologiyi pri Stejnhardtskij shkoli osviti Nyu Jorkskogo universitetu Do 2002 roku ocholyuvav kafedru kulturi ta zv yazkiv 7 U 1986 roci otrimav nagorodu imeni Dzhordzha Orvella za chesnist ta yasnist vikladu angl George Orwell Award for Clarity in Language v svoyij knizi Dorozvazhayemosya do smerti 1985 vid Nacionalnoyi radi vikladachiv anglijskoyi movi angl National Council of Teachers of English Postmanu takozh bulo prisudzheno nagorodu imeni Kristiana Lindbeka za vidminne vikladannya angl Christian Lindback Award for Excellence in Teaching 8 U 1993 roci stav odnim z simnadcyati Profesoriv Nyu Jorkskogo universitetu 9 yedinim profesorom Stejnhardtskoyi shkoli osviti udostoyenim cim zvannyam 7 Pomer 5 zhovtnya 2003 roku v Kvinzi misto Nyu Jork u vici 72 rokiv vid raku legen U nogo zalishilasya druzhina Shelli Ross Postman angl Shelley Ross Postman dvoye siniv Mark ta Endryu angl Marc and Andrew dochka Medelin Postman angl Madeline Postman brat Dzhek angl Jack sestra Rut Shtejnberg angl Ruth Steinberg ta chetvero vnukiv 7 Tvorchij dorobok red Postman napisav bilshe 200 statej u zhurnali ta gazeti pochinayuchi z roboti Telebachennya ta vikladannya anglijskoyi movi angl Television and the Teaching of English u 1961 roci ta 17 knig Jogo rannimi znachushimi pracyami ye Vikladannya yak rujnuvannya angl Teaching as a Subversive Activity 1969 ta Vikladannya yak zberezhennya angl Teaching as a Conserving Activity 1979 Sered inshih jogo tvoriv takozh ye Sumlinni zaperechennya Pidnimayuchi problemu movi tehnologij ta osviti angl Conscientious Objections Stirring Up Trouble About Language Technology and Education 1988 Yak divitisya televizijni novini angl How to Watch TV News 1992 Buduyuchi mist u XVIII stolittya Yak minule mozhe polipshiti nashe majbutnye angl Building a Bridge to the 18th Century How the Past Can Improve Our Future 1999 7 U svoyij knizi Zniknennya ditinstva angl The Disappearance of Childhood 1994 Postman kritikuye telebachennya yak osnovnu prichinu ob yednannya dvoh svitiv doroslih i ditej yaki mayut isnuvati okremo Vin stverdzhuye sho telebachennya napovnyuyuchi svidomist ditej velicheznimi ob yemami informaciyi yaka ranishe bula dostupnoyu lishe dlya starshogo pokolinnya piddaye yih takim chinom vplivu konfliktiv ta bazhan doroslogo svitu Na jogo dumku yaksho vsi tayemnici doroslogo zhittya vklyuchayuchi seks zahvoryuvannya ta smert vidkriti dlya ditej to yihnyu dopitlivist zaminyat cinizm apatiya chi zarozumilist perekreslyuyuchi osvitu ta moralnij rozvitok Kniga Kinec osviti Pereosmislennya cinnosti shkoli angl The End of Education Redefining the Value of School 1995 proponuye alternativnu shkilnu programu yaka zaohochuye zdorovij intelektualnij skepticizm vidchuttya globalnogo gromadyanstva povagu do amerikanskih tradicij ta vdyachnist za yihnyu riznomanitnist 7 Dorozvazhayemosya do smerti red U svoyij knizi Dorozvazhayemosya do smerti Publichnij diskurs v eru shou biznesu angl Amusing Ourselves to Death Public Discourse in the Age of Show Business 1985 Postman opisuye socialni ta kulturni naslidki telebachennya Pered cim vin daye korotkij oglyad tehnologij yaki pereduvali telebachennyu i na jogo dumku zdijsnili ne mensh znachnij vpliv na zmini v suspilstvi Persh za vse tipografiya vihovala suchasnu ideyu individualnosti sho kardinalno vidriznyayetsya vid serednovichnih cinnostej obshinnosti ta integrovanosti Vona umozhlivila suchasnu nauku nivelyuyuchi religijnu sprijnyatlivist do prostih zabobon Tipografiya takozh doklala ruku do stanovlennya nacionalnoyi derzhavi Prote z vidhodom tipografiyi na periferiyu amerikanskoyi kulturi serjoznist yasnist ta najgolovnishe cinnist publichnogo diskursu padaye 10 Telegraf stav pershoyu tehnologiyeyu yaka dozvolila nadsilati v efir informaciyu vilnu vid kontekstu legitimizuyuchi ideyu togo sho cinnist informaciyi ne maye buti priv yazana do pevnoyi funkciyi korisnoyi dlya prijnyattya suspilno politichnih rishen Telegraf peretvoriv informaciyu na tovar rich yaku mozhna prodati chi pridbati nezalezhno vid yiyi zastosuvannya abo znachennya 11 Telebachennya yake zajmaye centralne misce v kulturi SShA podaye bud yaku temu u formi vidovisha Politika religiya novini vijna sport seksualnist osvita ta vihovannya telebachennya vidozminyuye use tak sho ci problemi ne mayut zhodnoyi cinnosti chi znachushosti okrim rozvazhalnoyi Telebachennya radikalno zminyuye lyudske sprijnyattya peretvoryuyuchi glyadachiv na pasivnih recipiyentiv 12 Zmist povidomlennya ye vtorinnim po vidnoshennyu do emocijnogo vplivu yakij dosyagayetsya demonstraciyeyu riznomanitnih zobrazhen ta kartinok yaki ye samocillyu radshe nizh poyasnennyam chi pidkriplennyam argumentu Tak na dumku Postmana problema ne v tomu sho telebachennya predstavlyaye nam rozvazhalni temi a v tomu sho usi temi predstavleni yak rozvazhalni 13 Takim chinom cya kniga zvertaye uvagu na vazhlivu transformaciyu v amerikanskij kulturi drugoyi polovini XX stolitti perehid vid eri tipografiyi do eri telebachennya Cya zmina strimko ta neminuche zmistila sut ta znachennya publichnogo diskursu oskilki ci dva tipi media znachno vidriznyayutsya a tomu ne mozhut pristosovuvati odni j ti sami ideyi Zi zmenshennyam vplivu drukovanoyi presi zmist politiki religiyi ta usogo sho stosuyetsya publichnoyi sferi maye zminitisya ta reformuvatisya v umovah najbilsh spriyatlivih dlya telebachennya 14 Tehnopolis red U svoyih knizi Tehnopolis Porazka kulturi pered tehnologiyeyu angl Technopoly The Surrender of Culture to Technology 1993 Postman opisuye vpliv procesu tehnologichnih zmin na suspilstvo Za jogo slovami novi tehnologiyi konkuruyut zi starimi za chas uvagu groshi prestizh ale najgolovnishe za dominuvannya yihnogo svitoglyadu 15 Do tehnologij vin vidnosit ne tilki mashineriyu yak ot telebachennya ta komp yuteri ale i tehniki techniques statistichni rozrahunki opituvannya byurokratichni formi Vin nazivaye yih nevidimimi tehnologiyami oskilki bilshist ne dumaye pro nih yak pro mashini ale ci sistematichno povtoryuvani tehniki obmezhuyut ta sproshuyut mislennya lyudej pro svit 6 Postman rozriznyaye tri tipi kulturi za yihnim vidnoshennyam do tehnologij Simvolichnij svit kulturi instrumentalnogo vikoristannya angl tool using culture politika religiya osvita ne pidporyadkovuyetsya i ne viznachayetsya tehnologiyami Voni vikoristovuyutsya dlya virishennya fizichnih problem napriklad prigotuvannya yizhi zdobuvannya ta obrobka prirodnih resursiv 16 Taki suspilstva zazvichaj ye abo teokratichnimi abo ob yednani pevnoyu ideologiyeyu yaka zmushuye instrumenti tobto tehnologiyi pracyuvati v yiyi mezhah 17 U tehnokratiyi tehnologiyi zmagayutsya iz tradicijnim socialnim ta simvolichnim svitom Voni namagayutsya reformuvati kulturu stavshi yiyi chastinoyu Popri te sho dva poglyadi na svit tehnologichnij ta gumanistichnij 6 stikayutsya tehnologiyi she ne dostatno silni i suspilstvo zalishayetsya pid slabkim ale kontrolem socialnih ta religijnih tradicij Tehnopolis avtor viznachaye yak totalitarnu tehnokratiyu yaka vimagaye pidkorennya usih form kulturnogo zhittya suverennosti tehnik ta tehnologij 18 Tehnologiyi znishuyut alternativi sobi odniyeyu z yakih bula tradicijna kultura Voni pereviznachayut ponyattya religiyi mistectva rodini politiki istoriyi pravdi privatnosti intelektualnosti reformuyuchi yih pid novi vimogi Nadayuchi inakshi interpretaciyi starim slovam tehnologiyi zminyuyut lyudsku movu i duzhe chasto cej proces ye nepomichenim ta neusvidomlenim z boku suspilstva Takim chinom poperedni uyavlennya stayut nevidimimi i vidpovidno nevazhlivimi Moralnist zamishayetsya efektivnistyu interesom ekonomichnoyu perevagoyu Tak usi aspekti zhittya stayut funkciyami tehnologij 19 Na dumku Postmana u SShA yak u yedinij derzhavi tehnopolisi rozvinulasya nova religiya vira v lyudskij progres ta tehnologichni innovaciyi vira v te sho raj mozhna dosyagnuti cherez viddanist tehnologiyam 6 Vira ta dovira tehnologichnim rishennyam znachnoyu miroyu zaminili te sho prijnyato vvazhati bilsh tradicijnim sensom duhovnosti perekonannya v isnuvanni vishogo poryadku Mediaekologiya red Mediaekologiya angl Media ecology vivchaye vpliv media tehnologij ta komunikaciyi na lyudske suspilstvo Slovo ekologiya peredbachaye analiz seredovisha jogo strukturi napovnennya ta vplivu na inshih 20 u comu konteksti seredovishe ye skladnoyu sistemoyu povidomlen yaka nav yazuye individam pevni modeli mislennya pochuttiv ta povedinki 21 Media seredovishe vikonuye taki funkciyi strukturuye te sho individi bachat govoryat i vidpovidno roblyat pripisuye individam pevni roli i dopomagaye yih dotrimuvatisya zumovlyuye sho dozvoleno robiti a sho zaboroneno 21 Yaksho u deyakih vipadkah napriklad sudova zala shkilna auditoriya ofisnij kabinet ci pravila ye eksplicitnimi ta oficijno zakriplenimi to v media seredovishi taki utochnennya ye implicitnimi ta neformalnimi Zadacha mediaekologiyi polyagaye u tomu shob viyaviti ci pravila ta z yasuvati yaki roli media zmushuyut grati lyudej yaki mehanizmi voni vikoristovuyut dlya organizaciyi togo sho lyudi bachat dlya chogo vprovadzhuyut ti chi inshi zrazki povedinki 21 Tak za Postmanom mediaekologiya rozglyadaye yak masova komunikaciya vplivaye na lyudske sprijnyattya rozuminnya pochuttya cinnosti yak vzayemodiya lyudej z media pokrashuye abo pogirshuye yihni shansi na vizhivannya 21 Osnovni praci red Telebachennya ta vikladannya anglijskoyi movi 1961 22 Movoznavstvo Revolyuciya u vikladanni 1966 23 Vikladannya yak rujnuvannya 1969 24 M yaka revolyuciya Uchnivskij posibnik iz vdoskonalennya shkil 1971 25 Shkilnij pidruchnik Dlya lyudej yaki hochut znati z chogo zdijnyavsya ves cej perepoloh 1973 26 Bozhevilni rozmovi durni rozmovi Yak mi nishimo sebe tim yak mi govorimo i sho z cim robiti 1976 27 Vikladannya yak zberezhennya 1979 28 Zniknennya ditinstva 1982 29 Dorozvazhayemosya do smerti Publichnij diskurs v eru shou biznesu 1985 30 Sumlinni zaperechennya Pidnimayuchi problemu movi tehnologij ta osviti 1988 31 Yak divitisya televizijni novini 1992 32 Tehnopolis Porazka kulturi pered tehnologiyeyu 1992 33 Kinec osviti Pereviznachayuchi cinnist shkoli 1995 34 Buduyuchi mist u XVIII stolittya Yak minule mozhe polipshiti nashe majbutnye 1999 35 Primitki red a b Llorente R Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 Munzinger Personen d Track Q107343683 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v g d Technopoly www c span org English 10 lipnya 1992 Procitovano 2 grudnya 2017 a b v g d e zh SAXON WOLFGANG OCT 9 2003 Neil Postman 72 Mass Media Critic Dies https www nytimes com action click amp contentCollection N Y 20 2F 20Region amp region TopBar amp module HomePage Button amp pgtype article English The New York Times Procitovano 02 12 2017 Rubin Eugene Fall 1989 Neil Postman Stirring Up Trouble About Technology Language and Education http aurora icaap org index php aurora English Procitovano 02 12 2017 Profesorstvo v Nyu Jorkskomu universiteti maye desho inshe znachennya v mezhah cogo navchalnogo zakladu Zvannya Profesora universitetu prisvoyuyetsya vidatnim vikladacham naukovcyam vneski v universitetsku spilnotu yakih mozhut lezhati poza sistemoyu tradicijnogo disciplinarnogo viznannya ta nagorodi 1 Postman N 1985 Amusing Ourselves to Death Public Discourse in the Age of Show Business s 29 Postman N 1985 Amusing Ourselves to Death Public Discourse in the Age of Show Business s 65 van der Laan J M 1 kvitnya 2004 Neil Postman and the Critique of Technology In Memory of Neil Postman Who Died on October 5 2003 http journals sagepub com English Sage Publications Procitovano 02 12 2017 Postman N 1985 Amusing Ourselves to Death Public Discourse in the Age of Show Business s 87 Postman N 1985 Amusing Ourselves to Death Public Discourse in the Age of Show Business s 8 Postman N 1993 Technopoly The Surrender of Culture to Technology s 16 Postman N 1993 Technopoly The Surrender of Culture to Technology s 23 Postman N 1993 Technopoly The Surrender of Culture to Technology s 26 Postman N 1993 Technopoly The Surrender of Culture to Technology s 52 Postman N 1993 Technopoly The Surrender of Culture to Technology s 179 The Humanism of Media Ecology English Arhiv originalu za 02 12 2017 Procitovano 02 12 2017 a b v g What is Media Ecology Neil Postman English Arhiv originalu za 08 07 2013 Procitovano 02 12 2017 Postman N 1961 Television and the Teching of English New York Appleton Century Crofts Postman N amp Weingartner C 1966 Linguistics A Revolution in Teaching New York Dell Publishing Postman N amp Weingartner C 1969 Teaching as a Subversive Activity New York Delacorte Press Postman N amp Weingartner C 1971 The Soft Revolution A Student Handbook For Turning Schools Around New York Delacorte Press Postman N amp Weingartner C 1973 The School Book For People Who Want to Know What All the Hollering is About New York Delacorte Press Postman N 1976 Crazy Talk Stupid Talk How We Defeat Ourselves By the Way We Talk and What to Do About It New York Delacorte Press Postman N 1979 Teaching as a Conserving Activity New York Delacorte Press Postman N 1982 The Disappearance of Childhood New York Vintage Books Postman N 1985 Amusing Ourselves to Death Public Discourse in the Age of Show Business USA Penguin Books Postman N 1988 Conscientious Objections Stirring Up Trouble About Language Technology and Education New York Vintage Books Postman N amp Powers S 1992 How to Watch TV News USA Penguin Books Postman N 1993 Technopoly The Surrender of Culture to Technology New York Vintage Books Postman N 1995 The End of Education Redefining the Value of School New York Vintage Books Postman N 1999 Building a Bridge to the 18th Century How the Past Can Improve Our Future New York Alfred A Knopf Dzherela red Postman N Amusing Ourselves to Death Public Discourse in the Age of Show Business USA Penguin 1985 ISBN 0 670 80454 1 Postman N Technopoly The Surrender of Culture to Technology New York Vintage Books ISBN 978 0 679 74540 2 Posilannya red Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nil Postman amp oldid 35030929