Новооржицьке селище міського типу центр Новооржицької селищної громади Лубенського району Полтавської області України На

50°01′27″ пн. ш. 32°43′41″ сх. д. / 50.02417° пн. ш. 32.72806° сх. д. / 50.02417; 32.72806Координати: 50°01′27″ пн. ш. 32°43′41″ сх. д. / 50.02417° пн. ш. 32.72806° сх. д. / 50.02417; 32.72806

Відстань

Найближча залізнична станція:

Лазірки

До станції:

10 км

До райцентру:

- фізична:

25 км

- автошляхами:

39 км

Селищна влада

Адреса

37714, Полтавська обл., Лубенський р-н, смт Новооржицьке, вул. Центральна, 4

Карта

Новооржицьке

Новооржицьке у Вікісховищі

Географічне розташування ред.

Селище міського типу Новооржицьке знаходиться на лівому березі річки В'язівець, яка через 2 км впадає в річку Сліпорід, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Макарівщина, нижче за течією примикає село Новоселівка, на протилежному березі — село Воронинці. На річці зроблена невелика загата.

Розташоване за 35 км від колишнього райцентру та за 8 км від залізничної станції Вила та автотраси Київ — Харків.

Історія ред.

Виникло під час будівництва Оржицького цукрового заводу, яке розпочато в 1975 р. Став до ладу 17.ХІІ.1978 р.

Рішенням Полтавського облвиконкому від 14 листопада 1979 р. в облікові дані внесено селище Новооржицьке Оржицького району як селище міського типу, утворено Новооржицьку селищну раду.

Економіка ред.

ТОВ «Новооржицький цукровий завод».

Потужність заводу: переробка 9-12 тис. тонн цукрових буряків на добу. Крім цукру, виробляє сухий і гранульований жом.

Об'єкти соціальної сфери ред.

У селищі десять 60-квартирних будинків, гуртожиток, Новооржицька ЗОШ І-ІІІ ступенів, торговий комплекс, їдальня, готель, бібліотека, перукарня, пошта, дитсадок на 280 місць, фельдшерсько-акушерський пункт.

Персоналії ред.

Конопльов Андрій Анатолійович (1977—2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017 років.
Валентина Андріївна Хоружа — авторка збірки віршів «Зорепад душі»(2001 р.). Народилася 24 січня 1958 року в селі Клепачі Лубенського району. Закінчила філологічний факультет Полтавського педінституту. Творчу практику вона почала ще школяркою. 1973 року в «Лубенщині» з'явилися її дебютні вірші. Потім вона друкувалася і в Лубенській, і в Оржицькій районках, в обласних газетах «Молода гвардія», «Цілком відверто», «Педагогічний вісник», в «Літературній Полтавщині», у журналі «Імідж сучасного педагога» та ін. Основна тематика і образна система — любов до рідної землі, її природи, краса людських взаємин і почуттів, у першу чергу кохання. Працювала у школі.
Борис Григорович Товстоп'ят — новооржицький художник, народився 4 серпня 1947 року у Прилуках в сім"ї робітників. Три роки відвідував місцеву художню студію. Потім навчався в Київському інституті харчових технологій, служив у армії, працював на Дніпропетровщині. Від 1978 року — заступник головного інженера на Оржицькому цукровому заводі. Малював завжди, бо, як говорив: «…Коли малюю, відчуваю задоволення своєю працею». У селищі було три виставки картин Бориса (2000—2002 рр.). Більшість картин зберігаються вдома, три картини художник подарував школі, а дві — Оржицькому краєзнавчому музею. Серед полотен: «Кобзар», «Вітряк», «Селянська хата», «Богодарівська церква».

Примітки ред.

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новооржицьке

Облікова картка^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))