Новоживоті́в (слов. Живѣотівѣ, унр. Старий Животів до 1920 р.) — село в Україні, в Оратівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Розташоване в гирлі річок Осичка і Гнила (притоки Роськи) за 10 км на північ від смт Оратів. Через село проходить автошлях Р17. Населення становить 1 198 осіб (станом на 1 січня 2018 р.).
| село Новоживотів | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Вінницький район |
| Громада | Оратівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA05020190250024083 |
| Основні дані | |
| Засноване | 20 вересня 1640 |
| Населення | 1198 |
| Площа | 4,72 км² |
| Густота населення | 299,36 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 22620 |
| Телефонний код | +380 4330 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°16′08″ пн. ш. 29°32′15″ сх. д. / 49.26889° пн. ш. 29.53750° сх. д.Координати: 49°16′08″ пн. ш. 29°32′15″ сх. д. / 49.26889° пн. ш. 29.53750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 200 м |
| Водойми | р. Роська, Гнила, Пікалка |
| Найближча залізнична станція | Оратів |
| Відстань до залізничної станції | 21 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22600, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт Оратів, вул. Паркова, 14 |
| Карта | |
Новоживотів | |
Новоживотів | |
| Мапа | |
| Новоживотів у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Назва Редагувати
Не існує офіційної версії назви поселення.
Під час Київської Русі, Великого Князівства Литовського та Гетьманщини поселення було при володарюванні руських та польських магнатів. Назва "Животів" себто від слова "жити". Це слово можна часто зустріти в старій українській літературі. Очевидно, місце мало благодійні умови для життя, тому його співставляли з назвою та зберегли цілісність мотиву.
Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 218 жителів села.
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Оратівської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Оратівського району, село увійшло до складу Вінницького району.
Населення Редагувати
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,43% |
| російська | 0,57% |
Пам'ятки Редагувати
- Дерев'яна церква Святого Миколая, споруджена 1737 року. У 1848 році були прибудовані два кам'яні приділи, один з них теплий, освячений на честь Святого Митрофана.
- Костел. Як католицька каплиця згадана у 1855 році, приписана тоді була до костелу в Оратові.
Відомі люди Редагувати
- Волинець Михайло Якович — український профспілковий та політичний діяч. Голова Незалежної профспілки гірників України (з лютого 1995). Голова Конфедерації вільних профспілок України (з 1997).
- Гайдуков Володимир Миколайович (15 червня 1923 — 1 липня 2006, Москва) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу. 1950 року закінчив Всесоюзну академію зовнішньої торгівлі. Працював у системі Міністерства зовнішньої торгівлі СРСР.
- Гуцало Євген Пилипович — український письменник, публіцист.
- Любченко Аркадій Панасович — секретар ВАПЛІТЕ, український письменник.
- Любченко Георгій Опанасович — український архітектор.
- П'єр Пінчик (справжнє ім'я — Пінхус Сегал; 16 березня 1893 — 1971, Нью-Йорк) — американський синагогальний кантор (хаззан).
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 15 квітня 2020.
- Новоживотів. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- В. Т. Огородник. . esu.com.ua. ЕСУ. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 15 квітня 2020.
Джерела Редагувати
- Лаврентий Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и огородах, в пределах губернии находящихся. — Киев : Типография Киевопечерской лавры, 1864. — 763 с. (рос.)
- Krzyżanowski S. Skorowidz miejscowości byłego województwa Bracławskiego. — Kraków: 1869. — S. 61. (пол.)
- Żywotów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 919. (пол.) (пол.)
- Źródła do dziejów rozgraniczenia diecezji łacińskich w Cesarstwie Rosyjskim w połowie 19 wieku. — Lublin: 2000. — t. 1. — cz. 1. — S. 145—146. (пол.)
Література Редагувати
- Новоживо́тів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.268
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Новоживотів [ 24 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Гайдуков Владимир Николаевич. warheroes.ru (рос.). Герои страны. Архів оригіналу за 29 травня 2012. Процитовано 15 квітня 2020.
| Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |