Рита (Харитина) Петрівна Нещадименко (нар.5 жовтня 1887, Сердегівка — пом.25 квітня 1926, Київ) — українська радянська актриса. Сестра мікробіолога Марка Нещадименка та патофізіолога Івана Нещадименка.
| Рита Петрівна Нещадименко | |
|---|---|
| | |
| Ім'я при народженні | Харитина Нещадим |
| Народилася | 5 жовтня 1887 Сердегівка |
| Померла | 25 квітня 1926 (38 років) Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Громадянство | Російська імперія СРСР |
| Діяльність | акторка |
| Батьки | Петро Леонтійович Нещадим Варвара Федорівна |
| |
Життєпис ред.
Родина ред.
Народилася 5 жовтня 1887 року в селі Сердегівці (тепер Шполянського району Черкаської області) в сім'ї православного селянина. Похрещена у місцевій Різдво-Богородицькій церкві 18 жовтня 1887 року. Хрещеними батьками були селянин цього ж села Кузьма Павлович Ягодинський та Катерина Кіндратівна, дружина селянина цього ж села Дем'яна Письменного.
Батько — Петро Леонтійович Нещадим.
Мати — Варвара Федорівна.
Брат — Марко (2 січня 1869, Сердегівка — 1 жовтня 1942, Київ) — український радянський мікробіолог та епідеміолог, доктор медицини (з 1910 року), професор, член-кореспондент ВУАН по відділу мікробіології (з 1929 року).
Брат — Іван (нар.? — пом.30 січня 1880, Сердегівка), помер однорічним малятком.
Сестра — Анастасія (нар.4 січня 1881, Сердегівка — пом.1 січня 1882, Сердегівка).
Сестра — Євдокія (нар.1 березня 1883, Сердегівка — пом.13 січня 1886, Сердегівка).
Брат — Іван (3 вересня 1885, Сердегівка — 17 квітня 1967) Смоленськ) — український радянський патофізіолог, доктор медичних наук, професор.
Навчання ред.
У 1914–1915 роках навчалася у театральній студії Ф. Коміссаржевського у Москві.
Акторська діяльність ред.
У 1918 році вступила до «Молодого театру». У 1919–1920 і 1921–1922 роках працювала у Першому театрі Української Радянської Республіки імені Шевченка; у 1920–1921 роках — у «Кийдрамте» й у 1922–1926 роках у «Березолі».
Останні роки життя ред.
Померла у Києві 25 квітня 1926 року. Похована на Байковому кладовищі.
Ролі ред.
Перше слово поета («Гайдамаки» за Шевченком), Таня («Зіля Королевич» Васильченка), Люцілла («Адвокат Мартіан» Лесі Українки), Мотренька («Комуна в степах» М. Куліша), Едрітта («Горе брехунові» Ф. Грільпарцера), Дагні («Північні велетні» Ібсена), Ізабелла («Жакерія» за Меріме) та інші.
Зазначення ред.
- ↑ Державний архів Черкаської області. Метрична книга Різдво-Богородицької церкви села Сердегівка. Ф. 931 оп.1 спр.3454 С.13 [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
Посилання ред.
- Нещадименко Рита Петрівна // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 549.
- Neshchadymenko, Ryta [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
| Це незавершена стаття про культуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерела ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.