Несте́рівка — село в Україні, у Маньківській селищній громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване за 14 км на захід від смт Маньківка. Через село проходить автошлях М05.Населення становить 868 осіб (станом на 2005 р.).
| село Нестерівка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Уманський район |
| Громада | Маньківська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA71060150080027831 |
| Облікова картка | Село на сайті ВРУ |
| Основні дані | |
| Засноване | середина 16 століття |
| Населення | 868 (на 1 січня 2005 року) |
| Поштовий індекс | 20140 |
| Телефонний код | +380 4748 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°58′50″ пн. ш. 30°10′43″ сх. д. / 48.98056° пн. ш. 30.17861° сх. д.Координати: 48°58′50″ пн. ш. 30°10′43″ сх. д. / 48.98056° пн. ш. 30.17861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 225 м |
| Відстань до обласного центру | 144,4 (фізична) км |
| Найближча залізнична станція | Поташ |
| Відстань до залізничної станції | 15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Нестерівка |
| Сільський голова | Кривда Іван Петрович |
| Карта | |
Нестерівка | |
Нестерівка | |
| Мапа | |
Історія ред.
Село відоме з середини XVI століття й неофіційно називалося Хрещеним Яром. Саме тут три яри навхрест перетиналися між собою, утворюючи в місці сходження глибоку долину. Один із них, що тягнувся із північного заходу, називався Безоднею, другий, що пролягав із північного сходу — Прірвою, а третій — Буртами. Із трьох боків ярами у весняну повінь вирувала вода й зчиняла великий шум. Із часом на узберегах ярів виріс деревостій, річки стали тихоплинними й довкола них почали селитися люди, так і виникло поселення. Офіційно назва села походить від першого мешканця, козака Нестера. Із святців греко-візантійської та римо-католицької церкви відоме ім'я Нестор.
У 1647 році Нестерівкою володів син польського магната Станіслава Потоцького — Олександр.
У 1760 році на новому місці животівським уніатом-протопопом Василем Кремезовичем освячено новозведену церкву св. великомученика Дмитрія. Її приєднано до православ'я в 1768 році. Того ж року тут нараховувалося 145 дворів, а 1783-го було вже 160 дворів, де проживало 976 чоловіків і жінок. У 1795 році тут мешкало 509 чоловіків та 434 жінки, які мали 136 будинків.
У 1831 році Нестерівка — із ґрунтами та людьми перейшла до київської казенної палати (фінансового управління) і стала «казенним», тобто військовим, поселенням. Тут звели солдатську казарму, а селяни працювали для потреб місцевого гарнізону кавалерії. У 1840 році відбулося перепланування села: згідно з розпорядженням військового міністра: вулиці випрямили, щоб зручніше було пересуватися військовій кавалерії.
У 1864 року Лаврентій Похилевич так занотовує про це поселення:
| Нестеровка, село в 6-ти верстах от Соколовки. Жителей обоего пола 1209. Церковь Дмитриевская, деревянная, построена 1759 года; земли имеет 33 десятини. В жалованье причту назначено 194 рубля. |
У 1900 році в селі налічувалося 389 дворів; кількість мешканців:, чоловіків — 1012, жінок — 998. За поселенням було закріплено 2833 десятини орної землі, з яких православній церкві належало 33. У селі була церковно-приходська школа, працювало 9 вітряків та 2 водяних млини, хлібний магазин.
У 1905 році село відносилося до Маньківської волості Уманського повіту Київської губернії, у землекористуванні населення знаходилося 2833 десятини; на той час у селі було 437 дворів.
У 1924 році в селі створено сільськогосподарську комуну «Добробут».
22 липня 1941 року нацисти вдерлися в село: спротив нестерівців був відчайдушний — Нестерівка кілька разів переходила з рук у руки. 265 уродженців села брали участь у Другій світовій війні, з них 112 нагороджені орденами і медалями, 152 загинули в боях. в 1957 році на братській могилі воїнів-визволителів встановлено пам'ятник, а 1968 року в центрі села споруджено обеліск Слави.
З 1950-х років колгосп імені Мічуріна 19 років очолював Федір Кузьмич Кирилюк, який вивів із сільчанами господарство в передове, колгосп став мільйонером. Колгосп мав у користуванні 2416,6 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2311,2 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Працювали механічна і деревообробна майстерні. 1 травня 1961 року здано в експлуатацію, зведений на кошти колгоспу імені Мічуріна сільський Будинок культури. У 1964 році колгосп придбав радіоустановку ТУ-600, яка обслуговувала Нестерівку, Добру та Красноставку.
8 квітня 1971 року голову колгоспу Кирилюка було відзначено званням Героя Соціалістичної Праці. Нагороджені за високі показники в праці мешканці села: буряковод Леонід Голубченко, ланкова Наталя Михайлівна Грабовенко, комбайнери Михайло Феодосійович Химинчук та Іван Андріянович Стецюк, доярка Галина Михайлівна Стецюк, агроном Василь Іванович Штурхаль та інші.
Археологічні знахідки ред.
Поблизу поселення виявлено пам'ятки трипільської культури, а також — шість курганів мідно-скіфсько-сарматської доби. З кургану № 3 археологи видобули золоті вироби, кістяну пронизку, веретено з керамічним пряслицем, прикраси кінської упряжі та наконечники стріл.
Сучасність ред.
У селі організовано ТОВ «Нестерівка» та ПТФ «Червона калина», два фермерські господарства, а 4 приватні підприємці орендують 27,7 гектара водного дзеркала — сільські ставки.
Відомі люди ред.
- Кривда Федот Пилипович — генерал армії часів СРСР.
Галерея ред.
Посилання ред.
- maps.vlasenko.net(рос.)
Література ред.
- Жадько В. Маньківщина. Не забуваймо рідного порогу.-К.,2006.-С.270 — 276.
- Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.634-635.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання ред.
| Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |