www.wikidata.uk-ua.nina.az

Несвідоме дія природжених інстинктивних потягів у психічному житті людини що в свою чергу ще й біологічно детермінуються

Несвідоме

Несвідоме — дія природжених інстинктивних потягів у психічному житті людини, що в свою чергу ще й біологічно детермінуються, забуваючи при цьому про соціальні та природні чинники в детермінації людської життєдіяльності. В психології усвідомлюється.

Кілька основних класів проявів несвідомого

  1. Неусвідомлювані мотиви, істинний сенс яких не усвідомлюється в силу їхньої соціальної неприйнятності або протиріччя з іншими мотивами
  2. Поведінкові автоматизми і стереотипи, що діють у звичній ситуації, усвідомлення яких зайве в силу їх відпрацьованості
  3. Підпорогове сприйняття, яке в силу великого обсягу інформації не усвідомлюється

Історія

Загальна ідея про несвідоме, що сходить до вчення Платона про пізнання-спогад (анамнез), залишалася панівною аж до нового часу. Інший характер вона одержала після постановки Рене Декартом проблеми свідомості. Ідеї Декарта, що стверджував тотожність свідомого і психічного, послужили джерелом уявлень про те, що за межами свідомості може мати місце тільки чисто фізіологічна, але не психічна, діяльність мозку.

Концепція несвідомого вперше чітко сформульована Ґотфрідом Ляйбніцом («Монадологія», 1720). Вона трактувала несвідоме як нижчу форму душевної діяльності, що лежить за порогом усвідомлених уявлень, які піднімаються, наче острівці, над океаном темних сприйнятть.

Першу спробу строго матеріалістичного пояснення несвідомого здійснив Д. Гартлі (Англія), який пов'язував несвідоме з діяльністю нервової системи. Німецька класична філософія розглядала в основному гносеологічний аспект несвідомого. Іммануїл Кант пов'язує несвідоме із проблемою інтуїції, питанням про чуттєве пізнання (несвідомий апріорний синтез).

Інший характер знайшло несвідоме у поетів-романтиків і теоретиків романтизму, що розвивали на противагу раціоналізму Просвітництва свого роду культ несвідомого, як глибинного джерела творчості.

Ірраціоналістичне вчення про несвідоме висунув Артур Шопенгауер, продовжувачем якого виступив Едуард Гартман, який поставив несвідоме у ранг універсального принципу, основи буття й причини світового процесу.

В XIX столітті почалася лінія властиво психологічного вивчення несвідомого (німецькі вчені Йоган Фрідріх Гербарт, Г. Фехнер, Вільгельм Вундт, Т. Ліппс). Динамічну характеристику несвідомого вводить Гербарт (1824), відповідно до якого несумісні ідеї можуть вступати між собою в конфлікт, причому слабші витісняються зі свідомості, але продовжують на нього впливати, не втрачаючи своїх динамічних властивостей.

Новий стимул у вивченні несвідомого дали роботи в області психопатології, де з метою терапії стали застосовувати специфічні методи впливу на несвідоме (спочатку — гіпноз). Дослідження, особливо французької психіатричної школи (Жан Мартен Шарко й ін.), дозволили розкрити відмінну від свідомої психічну діяльність патогенного характеру, не усвідомлювану пацієнтом.

Несвідоме у вченні Зигмунда Фрейда

Експериментальна розробка поняття несвідомого була вперше проведена Зигмундом Фрейдом, який показав, що багато дій, реалізацію яких людина не усвідомлює, мають осмислений характер і можуть бути пояснені за рахунок дії потягів (переважно — сексуальних). Ним було розглянуто, як та або інша мотивація проявляється в сновидіннях, невротичних симптомах і творчості. Відомо, що головним регулятором людської поведінки служать потяги й бажання суб'єкта. Будучи лікарем, він зіштовхнувся з тим, що ці неусвідомлювані переживання і мотиви можуть серйозно обтяжувати життя й навіть ставати причиною нервово-психічних захворювань. Це спрямувало його на пошуки засобів рятування своїх пацієнтів від конфліктів між тим, що говорить їхня свідомість, і несвідомими спонуканнями. Так народився фрейдівський метод психоаналізу.

Несвідоме у вченні Карла Юнга

Надалі поняття несвідомого було істотно розширене. Зокрема учень Фрейда Карл Густав Юнг у рамках створеної ним наукової дисципліни — аналітичної психології — увів термін «колективне несвідоме», і істотно змінив його значення порівняно з психоаналізом.

На думку Юнга, існує не тільки несвідоме суб'єкта, але й сімейне, родове, національне, расове й колективне несвідоме. Колективне несвідоме несе в собі інформацію психічного світу всього суспільства, у той час як індивідуальне — інформацію психічного світу конкретної людини. На відміну від психоаналізу, вчення Юнга розглядає несвідоме як сукупність статичних патернів, зразків поводження, які є вродженими й лише мають потребу в актуалізації. Так само несвідоме поділяється на латентні, тимчасово неусвідомлювані й подавлені, витиснуті за межі свідомості процеси й стани психіки.

Несвідоме у вченні Жака Лакана

Французький психоаналітик Жак Лакан запропонував гіпотезу, що «несвідоме структуровано як мова», саме тому психоаналіз — на відміну від психотерапії і психології — з його включенністю в світ значень, з його суб'єктивним становленням у мові. Однієї із психоаналітичних технік, розроблених Лаканом стала «клініка означаючого»: у самій основі суб'єкта лежить його зустріч зі словом, тому й можливий переклад, перезапис усередині психічного апарата, а talking cure може виступати діючим терапевтичним механізмом навіть у найважчих психічних випадках. Теза Лакана являє собою метафору: несвідоме подібне мові, працює за схожими правилами, але не вичерпується законами лінгвістики, тому й «клініка означаючого» є лише одним з можливих методів роботи з несвідомим, що розвивають у сучасних лакановських школах.

Несвідоме в дослідженнях Леопольда Сонді

Леопольд Сонді займався дослідженнями «родового несвідомого» і в результаті генеалогічного аналізу визначив «мову» родового несвідомого - «вибір», який проявляється в п'яти сферах життя індивіда:

  • кохання
  • дружба
  • професія
  • хвороба
  • смерть.

Несвідоме у дослідженнях радянських психологів

У радянській психології проблема несвідомого розроблялася переважно у зв'язку з теорією установки Д. Н. Узнадзе. Психофізіологічні аспекти несвідомого, що вивчалися І. М. Сеченовим і І. П. Павловим, досліджувалися у зв'язку з аналізом сну й гіпнотичних станів, коркових і підкіркових утворень, явищ автоматизму в трудовій і спортивній діяльності й т.д.

Див. також

Література

Посилання


Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. Мальцев О.В. (о2.08.2018). Хто заснував судьбоаналіз. oleg-maltsev.com (рос.). Процитовано 14 грудня 2018. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nesvidome diya prirodzhenih instinktivnih potyagiv u psihichnomu zhitti lyudini sho v svoyu chergu she j biologichno determinuyutsya zabuvayuchi pri comu pro socialni ta prirodni chinniki v determinaciyi lyudskoyi zhittyediyalnosti V psihologiyi usvidomlyuyetsya Zmist 1 Kilka osnovnih klasiv proyaviv nesvidomogo 2 Istoriya 2 1 Nesvidome u vchenni Zigmunda Frejda 2 2 Nesvidome u vchenni Karla Yunga 2 3 Nesvidome u vchenni Zhaka Lakana 2 4 Nesvidome v doslidzhennyah Leopolda Sondi 2 5 Nesvidome u doslidzhennyah radyanskih psihologiv 3 Div takozh 4 Literatura 5 PosilannyaKilka osnovnih klasiv proyaviv nesvidomogo RedaguvatiNeusvidomlyuvani motivi istinnij sens yakih ne usvidomlyuyetsya v silu yihnoyi socialnoyi neprijnyatnosti abo protirichchya z inshimi motivami Povedinkovi avtomatizmi i stereotipi sho diyut u zvichnij situaciyi usvidomlennya yakih zajve v silu yih vidpracovanosti Pidporogove sprijnyattya yake v silu velikogo obsyagu informaciyi ne usvidomlyuyetsyaIstoriya RedaguvatiZagalna ideya pro nesvidome sho shodit do vchennya Platona pro piznannya spogad anamnez zalishalasya panivnoyu azh do novogo chasu Inshij harakter vona oderzhala pislya postanovki Rene Dekartom problemi svidomosti Ideyi Dekarta sho stverdzhuvav totozhnist svidomogo i psihichnogo posluzhili dzherelom uyavlen pro te sho za mezhami svidomosti mozhe mati misce tilki chisto fiziologichna ale ne psihichna diyalnist mozku Koncepciya nesvidomogo vpershe chitko sformulovana Gotfridom Lyajbnicom Monadologiya 1720 Vona traktuvala nesvidome yak nizhchu formu dushevnoyi diyalnosti sho lezhit za porogom usvidomlenih uyavlen yaki pidnimayutsya nache ostrivci nad okeanom temnih sprijnyatt Pershu sprobu strogo materialistichnogo poyasnennya nesvidomogo zdijsniv D Gartli Angliya yakij pov yazuvav nesvidome z diyalnistyu nervovoyi sistemi Nimecka klasichna filosofiya rozglyadala v osnovnomu gnoseologichnij aspekt nesvidomogo Immanuyil Kant pov yazuye nesvidome iz problemoyu intuyiciyi pitannyam pro chuttyeve piznannya nesvidomij apriornij sintez Inshij harakter znajshlo nesvidome u poetiv romantikiv i teoretikiv romantizmu sho rozvivali na protivagu racionalizmu Prosvitnictva svogo rodu kult nesvidomogo yak glibinnogo dzherela tvorchosti Irracionalistichne vchennya pro nesvidome visunuv Artur Shopengauer prodovzhuvachem yakogo vistupiv Eduard Gartman yakij postaviv nesvidome u rang universalnogo principu osnovi buttya j prichini svitovogo procesu V XIX stolitti pochalasya liniya vlastivo psihologichnogo vivchennya nesvidomogo nimecki vcheni Jogan Fridrih Gerbart G Fehner Vilgelm Vundt T Lipps Dinamichnu harakteristiku nesvidomogo vvodit Gerbart 1824 vidpovidno do yakogo nesumisni ideyi mozhut vstupati mizh soboyu v konflikt prichomu slabshi vitisnyayutsya zi svidomosti ale prodovzhuyut na nogo vplivati ne vtrachayuchi svoyih dinamichnih vlastivostej Novij stimul u vivchenni nesvidomogo dali roboti v oblasti psihopatologiyi de z metoyu terapiyi stali zastosovuvati specifichni metodi vplivu na nesvidome spochatku gipnoz Doslidzhennya osoblivo francuzkoyi psihiatrichnoyi shkoli Zhan Marten Sharko j in dozvolili rozkriti vidminnu vid svidomoyi psihichnu diyalnist patogennogo harakteru ne usvidomlyuvanu paciyentom Nesvidome u vchenni Zigmunda Frejda Redaguvati Eksperimentalna rozrobka ponyattya nesvidomogo bula vpershe provedena Zigmundom Frejdom yakij pokazav sho bagato dij realizaciyu yakih lyudina ne usvidomlyuye mayut osmislenij harakter i mozhut buti poyasneni za rahunok diyi potyagiv perevazhno seksualnih Nim bulo rozglyanuto yak ta abo insha motivaciya proyavlyayetsya v snovidinnyah nevrotichnih simptomah i tvorchosti Vidomo sho golovnim regulyatorom lyudskoyi povedinki sluzhat potyagi j bazhannya sub yekta Buduchi likarem vin zishtovhnuvsya z tim sho ci neusvidomlyuvani perezhivannya i motivi mozhut serjozno obtyazhuvati zhittya j navit stavati prichinoyu nervovo psihichnih zahvoryuvan Ce spryamuvalo jogo na poshuki zasobiv ryatuvannya svoyih paciyentiv vid konfliktiv mizh tim sho govorit yihnya svidomist i nesvidomimi sponukannyami Tak narodivsya frejdivskij metod psihoanalizu Nesvidome u vchenni Karla Yunga Redaguvati Nadali ponyattya nesvidomogo bulo istotno rozshirene Zokrema uchen Frejda Karl Gustav Yung u ramkah stvorenoyi nim naukovoyi disciplini analitichnoyi psihologiyi uviv termin kolektivne nesvidome i istotno zminiv jogo znachennya porivnyano z psihoanalizom Na dumku Yunga isnuye ne tilki nesvidome sub yekta ale j simejne rodove nacionalne rasove j kolektivne nesvidome Kolektivne nesvidome nese v sobi informaciyu psihichnogo svitu vsogo suspilstva u toj chas yak individualne informaciyu psihichnogo svitu konkretnoyi lyudini Na vidminu vid psihoanalizu vchennya Yunga rozglyadaye nesvidome yak sukupnist statichnih paterniv zrazkiv povodzhennya yaki ye vrodzhenimi j lishe mayut potrebu v aktualizaciyi Tak samo nesvidome podilyayetsya na latentni timchasovo neusvidomlyuvani j podavleni vitisnuti za mezhi svidomosti procesi j stani psihiki Nesvidome u vchenni Zhaka Lakana Redaguvati Francuzkij psihoanalitik Zhak Lakan zaproponuvav gipotezu sho nesvidome strukturovano yak mova same tomu psihoanaliz na vidminu vid psihoterapiyi i psihologiyi z jogo vklyuchennistyu v svit znachen z jogo sub yektivnim stanovlennyam u movi Odniyeyi iz psihoanalitichnih tehnik rozroblenih Lakanom stala klinika oznachayuchogo u samij osnovi sub yekta lezhit jogo zustrich zi slovom tomu j mozhlivij pereklad perezapis useredini psihichnogo aparata a talking cure mozhe vistupati diyuchim terapevtichnim mehanizmom navit u najvazhchih psihichnih vipadkah Teza Lakana yavlyaye soboyu metaforu nesvidome podibne movi pracyuye za shozhimi pravilami ale ne vicherpuyetsya zakonami lingvistiki tomu j klinika oznachayuchogo ye lishe odnim z mozhlivih metodiv roboti z nesvidomim sho rozvivayut u suchasnih lakanovskih shkolah Nesvidome v doslidzhennyah Leopolda Sondi Redaguvati Leopold Sondi zajmavsya doslidzhennyami rodovogo nesvidomogo i v rezultati genealogichnogo analizu viznachiv movu rodovogo nesvidomogo vibir yakij proyavlyayetsya v p yati sferah zhittya individa kohannya druzhba profesiya hvoroba smert 1 Nesvidome u doslidzhennyah radyanskih psihologiv Redaguvati U radyanskij psihologiyi problema nesvidomogo rozroblyalasya perevazhno u zv yazku z teoriyeyu ustanovki D N Uznadze Psihofiziologichni aspekti nesvidomogo sho vivchalisya I M Sechenovim i I P Pavlovim doslidzhuvalisya u zv yazku z analizom snu j gipnotichnih staniv korkovih i pidkirkovih utvoren yavish avtomatizmu v trudovij i sportivnij diyalnosti j t d Div takozh RedaguvatiGlibinna psihologiya Svidomist PidsvidomistLiteratura RedaguvatiN Hamitov Pozasvidomist Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 492 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Posilannya RedaguvatiOsnovni kategoriyi psihovaleologiyi Bessoznatelnoe Sbornik statej ros Bessoznatelnoe kotoroe govorit ros Teoriya Frejda o bessoznatelnom ros Bessoznatelnoe v psihoanalize Slovar Lakanovskogo psihoanaliza 2008 ros Bessoznatelnoe eto ne to chto vy dumaete ros Ce nezavershena stattya z psihologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Malcev O V o2 08 2018 Hto zasnuvav sudboanaliz oleg maltsev com ros Procitovano 14 grudnya 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nesvidome amp oldid 39065381