www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міська герилья Міська гери лья ісп кат guerrilla партизанська війна у місті Під час холодної війни більшість таких війсь

Міська герилья

Міська́ гери́лья (ісп., кат. guerrilla) — партизанська війна у місті. Під час холодної війни більшість таких військових дій проводило ліве крило політичного спектру, хоча не мало було й правого толку.

Історія Редагувати

Феномен явища спирається як на наявність великих міських агломерацій, де легко знайти укриття, так і на теорію відчуження у сучасному суспільстві масового споживання.

Майкла Коллінза, лідера Ірландської республіканської армії (ІРА) часто вважають батьком сучасної міської партизанської війни. У квітні 1919 року в Дубліні було створено елітний підрозділ, відомий як Загін або Дванадцять Апостолів. Підрозділу було доручено відстежувати та страчувати оперативників британських розвідувальних служб у місті, його можна вважати одним з перших справжніх міських партизанських загонів.

Історично партизанська війна була сільським явищем, лише в 1960-х роках недоліки такого виду війни було наочно продемонстровано. Такий підхід став майже неефективним, що показали спонсоровані кубинським урядом повстання в Латинській Америці в 1960-х. Стратегії таких сільських повстань базувались на «фокальній» теорії революції[en], яку, виходячи з досвіду Мао Цзедуна, Хо Ші Міна та Фіделя Кастро, розробив Режіс Дебре та втілював у Болівії Че Ґевара. Для успіху подібних стратегій держава повинна бути одночасно[джерело?] некомпетентною, несправедливою та політично ізольованою. На практиці така ситуація рідко зустрічається.

Поразка сільських повстанців змусила незадоволених шукати нові форми діяльності. Ними стали терористичні атаки, спрямовані на створення максимального розголосу, провокування надмірних репресій з боку режиму і таким чином підбурювання населення до приєднання до широкої революційної боротьби. Такий підхід застосовували ліві уругвайські повстанці тупамарос, а теоретично розвинув і оформив лідер «Дії за національне визволення» Карлос Марігелла. Перед своєю смертю під час пограбування банку 1969 року він написав книгу «Короткий підручник міської герильї», у якій дав чіткі рекомендації щодо нової стратегії.

Тактика партизанської війни (герильї) у місті швидко знайшла прихильників у Європі. На початку 70-х років студентський лідер Західного Берліна Руді Дучке пропагує лозунг «починати партизанську війну у нетрях великих міст»[джерело?], а члени західно-берлінської «Комуни №1» Андреас Баадер, Ґудрун Енслін, адвокат Хорст Малер, журналістка Ульріка Майнгоф вирішують почати революційну війну і оголошують створення RAF. У. Майнгоф написала низку ідеологічних праць: «Міська ґерилья та класова боротьба», «Концепція міської ґерильї» та «Маніфест» (опублікований у «Шпіґелі»).

У кінці 1969 р. в Італії, на базі дослідницької групи «Альтернативний університет» Ренато Курчо, Маріо Моретті, Альберто Франческіні, Мара Кагол створюють ліву повстанську організацію Brigate Rosse («Червоні бригади»). Перша акція — підпал заводу у 1970 р., найвідоміша — викрадення і страта Альдо Моро, відомого діяча Християнсько-Демократичної партії Італії. «Бригадисти» внесли у тактику міської герильї власний штрих — т. зв. «гамбізаціоне» (інвалідизація), жертві прострілювали ноги; відпрацювали техніку викрадення впливових державних діячів; суворо конспірувалися.

Фактично жодному міському партизанському руху не вдалося вийти за рамки першої частині своєї стратегії — створення умов, коли уряд приймає крайні репресивні заходи з обмеження діяльності бойовиків. Формування ряду жорстоких військових режимів у Латинській Америці безпосередньо пов'язано із зусиллями партизанів. Однак наступного етапу ніколи не було досягнуто, тобто не було народного повстання з метою повалення режиму. Натомість партизани були вбиті, ув'язнені, вислані з країн, інкорпоровані в уряди цих режимів.

Приклади організацій Редагувати

Рухи та організації, що займались міською партизанською війною:

Однак не можна називати міською герильєю будь-яке міське насилля. Партія Чорних Пантер, вочевидь, не підходить під це визначення через свою публічність, хоча її політика самозахисту була рівнозначною політиці збройної боротьби в окупованих афро-американських комунах. Подібно й діяльність італійських та німецьких рухів автономізму, задіяних у політичному насиллі в містах, не є міською герильєю через їх публічність.

Суть концепції Редагувати

Метою міської герильї є спричинення ланцюжка «провокація — репресія — революція». Слід шляхом насильницьких дій спровокувати військову кризу, і змусити державу відповідати на них насильством. Насильство має бути спрямовано супроти очільників держави та репресивного апарату (армії та поліції), які є уособленням режиму, і фінансових установ держави. У спробі придушити рух опору держава змушена буде різко активізувати карально-репресивну діяльність супроти всіх явних та потенційних противників режиму. Такі дії держави в свою чергу спровокують широкі маси до невдоволення, які із загостренням репресій з боку режиму виллються у масовий протест населення, що обернеться поваленням режиму. К. Марігелла усвідомлював одну з найбільших проблем, що нівелюють шанси на перемогу — проблему підконтрольного телебачення, котре протягом двох вечорів робить з опонентів терористів. Тому він «будив маси, кидаючи бомби спочатку у натовп, а по тому — у його свідомість».

Марігелла наголошував на перенесення бойових дій у міста з наступних причин:

Місто на даний момент є серцем системи, центром організації політичної і економічної експлуатації. Одночасно це найслабший пункт системи. Протиріччя тут найгостріші, це організований хаос, який характеризує розвинене капіталістичне суспільство, він постає тут у найочевиднішій формі. Саме сюди, у саме серце слід уражати систему.

По-друге, Марігелла рішуче застерігав партизанський рух від занадто великої централізації та ієрархічності, обґрунтовано боячись проникнення поліційної агентури до верхівки керівництва. Він наполягав на тому, щоб автономні бойові групи партизан діяли за принципом не організаційної, а ідеологічної єдності.

Міська герилья ділиться на два етапи: етап підготовки і етап власне дій. Умовою успішної діяльності є ретельна підготовка учасників. К. Марігелла вивів формулу самозабезпечення групи: зброя, боєприпаси, вибухівка, транспорт, продовольство. Як і лісова партизанська боротьба, міська боротьба вимагає уникати зіткнень з переважаючими силами супротивника, завжди завдавати удари у цих місцях, де супротивник найменше підготовлений, забезпечувати успіх бойових операцій детальною розвідкою та інформацією. Усі дії широко доносяться до тих, хто не бере у них участі.

Перелік бойових операцій за Марігеллою:

  1. убивства провідних очільників держави, лідерів політичних провладних партій, які є безпосередньо винними у існуючій політичній ситуації, дії яких спрямовані на шкоду народу держави, дії яких спрямовані на знищення її національного суверенітету;
  2. напади на фінансові установи (підприємства, банки), які своїми фінансами забезпечують діяльність посадовців;
  3. напади на місця дислокації та представників карально-репресивних органів;
  4. напади на місця дислокації армійських та міліційних підрозділів з метою здобуття зброї.

Влада муситиме реагувати на події, однак за умов суворої конспірації партизан складно відрізнити від звичайних громадян. У результаті необґрунтовані репресії та обмеження громадянських свобод обернуться на легальні опозиційні політичні партії та громадські організації. Саме в цей час партизанська війна переходить у свою третю стадію — загальнонаціональне повстання.

Тепер всі зрозуміють, хто для них є ворогом. Сліпі прозріють, а нерозумні зрозуміють. Зрозуміє політичний діяч, якому закидатимуть зв'язки з так званими терористами і заборонять його партію; зрозуміє студент, якого дістало, що його право на свою думку постійно нівелюється; зрозуміє підприємець, якого вже дістало, що плодами його праці користуються товстоморді податківці та бандити; зрозуміє журналіст, якого вже верне від міліційного нахабства і мордобою, зрозуміє простий робітник, через кого він отримує жалюгідну зарплату; зрозуміє селянин, через кого він не отримує свій земельний пай. ВИННА В ЦЬОМУ ВЛАДА.

Критика Редагувати

У «Концепції міської герильї» RAF було сказано: «Герилья направлена на те, щоб на деяких ділянках зруйнувати систему державного управління, частково вивести її з ладу, розвіяти міф про всюдисущість системи і її нездоланність». Натомість Вальтер Лакер висловив таку думку: «Сучасний тероризм… кидає виклик лише тим, хто цурається методів терору, тобто державам чи суспільствам, які ніколи не застосують усю силу, що є у їхньому розпорядженні», з якою погоджується український історик Денис Прошин, підкреслюючи, що діяльність цієї організації призвела до збільшення тієї «всюдисущості системи», проти якої була спрямована.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 23 січня 2014. 
  2. ↑ . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 23 січня 2014. 
  3. Денис Прошин. В чреве Левиафана: Политические парадоксы западногерманськой «городской герильи» // Грані. — Вип. №6 (86). — С. 130-133. (рос.)

Джерела Редагувати

  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. – Х.: Право, 2015. – 816 с.
  • Mariguella, Carlos, 1969. Minimanual del Guerrillero Urbano, Brasil, 1969 [ 2 серпня 2012 у Wayback Machine.]
  • Карлос Марігелла. Народна підтримка (укр.). ML Bricolage (за матеріалами книги «Короткий підручник міської герильї»). оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 23 січня 2014. 
  • Greene, T.N. (ed) The Guerrilla—and How to Fight Him: Selections From the Marine Corps Gazette. Frederick A. Praeger, 1964 (англ.)
  • Molnar et al., Undergrounds in Insurgent, Revolutionary, and Resistance Warfare. Special Operations Research Office, American University, 1963 (англ.)
  • Oppenheimer, Martin. The Urban Guerrilla. Quadrangle, 1969 (англ.)
  • Ульріка Майнгоф (1968). Від протесту до спротиву (укр.). Часопис «Ї». оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 23 січня 2014. 
  • А.Шануй (2012). (укр.). НАЦІОНАЛЬНИЙ АЛЬЯНС. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 23 січня 2014. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Miska geri lya isp kat guerrilla partizanska vijna u misti Pid chas holodnoyi vijni bilshist takih vijskovih dij provodilo live krilo politichnogo spektru hocha ne malo bulo j pravogo tolku Zmist 1 Istoriya 1 1 Prikladi organizacij 2 Sut koncepciyi 3 Kritika 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiFenomen yavisha spirayetsya yak na nayavnist velikih miskih aglomeracij de legko znajti ukrittya tak i na teoriyu vidchuzhennya u suchasnomu suspilstvi masovogo spozhivannya Majkla Kollinza lidera Irlandskoyi respublikanskoyi armiyi IRA chasto vvazhayut batkom suchasnoyi miskoyi partizanskoyi vijni U kvitni 1919 roku v Dublini bulo stvoreno elitnij pidrozdil vidomij yak Zagin abo Dvanadcyat Apostoliv Pidrozdilu bulo dorucheno vidstezhuvati ta strachuvati operativnikiv britanskih rozviduvalnih sluzhb u misti jogo mozhna vvazhati odnim z pershih spravzhnih miskih partizanskih zagoniv Istorichno partizanska vijna bula silskim yavishem lishe v 1960 h rokah nedoliki takogo vidu vijni bulo naochno prodemonstrovano Takij pidhid stav majzhe neefektivnim sho pokazali sponsorovani kubinskim uryadom povstannya v Latinskij Americi v 1960 h Strategiyi takih silskih povstan bazuvalis na fokalnij teoriyi revolyuciyi en yaku vihodyachi z dosvidu Mao Czeduna Ho Shi Mina ta Fidelya Kastro rozrobiv Rezhis Debre ta vtilyuvav u Boliviyi Che Gevara Dlya uspihu podibnih strategij derzhava povinna buti odnochasno dzherelo nekompetentnoyu nespravedlivoyu ta politichno izolovanoyu Na praktici taka situaciya ridko zustrichayetsya Porazka silskih povstanciv zmusila nezadovolenih shukati novi formi diyalnosti Nimi stali teroristichni ataki spryamovani na stvorennya maksimalnogo rozgolosu provokuvannya nadmirnih represij z boku rezhimu i takim chinom pidburyuvannya naselennya do priyednannya do shirokoyi revolyucijnoyi borotbi Takij pidhid zastosovuvali livi urugvajski povstanci tupamaros a teoretichno rozvinuv i oformiv lider Diyi za nacionalne vizvolennya Karlos Marigella Pered svoyeyu smertyu pid chas pograbuvannya banku 1969 roku vin napisav knigu Korotkij pidruchnik miskoyi gerilyi u yakij dav chitki rekomendaciyi shodo novoyi strategiyi Taktika partizanskoyi vijni gerilyi u misti shvidko znajshla prihilnikiv u Yevropi Na pochatku 70 h rokiv studentskij lider Zahidnogo Berlina Rudi Duchke propaguye lozung pochinati partizansku vijnu u netryah velikih mist dzherelo a chleni zahidno berlinskoyi Komuni 1 Andreas Baader Gudrun Enslin advokat Horst Maler zhurnalistka Ulrika Majngof virishuyut pochati revolyucijnu vijnu i ogoloshuyut stvorennya RAF U Majngof napisala nizku ideologichnih prac Miska gerilya ta klasova borotba Koncepciya miskoyi gerilyi ta Manifest opublikovanij u Shpigeli U kinci 1969 r v Italiyi na bazi doslidnickoyi grupi Alternativnij universitet Renato Kurcho Mario Moretti Alberto Francheskini Mara Kagol stvoryuyut livu povstansku organizaciyu Brigate Rosse Chervoni brigadi Persha akciya pidpal zavodu u 1970 r najvidomisha vikradennya i strata Aldo Moro vidomogo diyacha Hristiyansko Demokratichnoyi partiyi Italiyi Brigadisti vnesli u taktiku miskoyi gerilyi vlasnij shtrih t zv gambizacione invalidizaciya zhertvi prostrilyuvali nogi vidpracyuvali tehniku vikradennya vplivovih derzhavnih diyachiv suvoro konspiruvalisya Faktichno zhodnomu miskomu partizanskomu ruhu ne vdalosya vijti za ramki pershoyi chastini svoyeyi strategiyi stvorennya umov koli uryad prijmaye krajni represivni zahodi z obmezhennya diyalnosti bojovikiv Formuvannya ryadu zhorstokih vijskovih rezhimiv u Latinskij Americi bezposeredno pov yazano iz zusillyami partizaniv Odnak nastupnogo etapu nikoli ne bulo dosyagnuto tobto ne bulo narodnogo povstannya z metoyu povalennya rezhimu Natomist partizani buli vbiti uv yazneni vislani z krayin inkorporovani v uryadi cih rezhimiv Prikladi organizacij Redaguvati Ruhi ta organizaciyi sho zajmalis miskoyu partizanskoyu vijnoyu Argentina Montoneros Narodna Revolyucijna Armiya Bangladesh partizanski zagoni u Dacci pid chas vijni za nezalezhnist Bangladesh Braziliya Revolyucijnij ruh 8 zhovtnya Greciya Revolyucijna borotba Revolyucijna organizaciya 17 listopada Efiopiya Efiopska narodno revolyucijna partiya Indiya ruh naksalitiv Iran Organizaciya partizaniv fidayiniv iranskogo narodu Organizaciya modzhahediv Iranu Ispaniya ETA Terra Liura Italiya Chervoni brigadi Kanada Front vizvolennya Kvebeku Kolumbiya Ruh 19 kvitnya Kuba Ruh 26 lipnya Livan Hizballa Malajziya Komunistichna partiya Malajyi Nikaragua Sandinistskij front nacionalnogo vizvolennya Nimechchina Ruh 2 chervnya Frakciya Chervonoyi Armiyi Palestina Hamas Organizaciya vizvolennya Palestini Salvador Front nacionalnogo vizvolennya imeni Farabundo Marti Somali Dzhamaat Ash Shabaab SShA Simbionistska armiya vizvolennya Weather Underground Urugvaj Tupamaros Franciya Pryama diya Franciya Front nacionalnogo vizvolennya Korsiki Chili Patriotichnij front imeni Manuelya Rodrigesa Yaponiya Yaponska chervona armiya Tatenokaj inshi Odnak ne mozhna nazivati miskoyu gerilyeyu bud yake miske nasillya Partiya Chornih Panter vochevid ne pidhodit pid ce viznachennya cherez svoyu publichnist hocha yiyi politika samozahistu bula rivnoznachnoyu politici zbrojnoyi borotbi v okupovanih afro amerikanskih komunah Podibno j diyalnist italijskih ta nimeckih ruhiv avtonomizmu zadiyanih u politichnomu nasilli v mistah ne ye miskoyu gerilyeyu cherez yih publichnist Sut koncepciyi RedaguvatiMetoyu miskoyi gerilyi ye sprichinennya lancyuzhka provokaciya represiya revolyuciya Slid shlyahom nasilnickih dij sprovokuvati vijskovu krizu i zmusiti derzhavu vidpovidati na nih nasilstvom Nasilstvo maye buti spryamovano suproti ochilnikiv derzhavi ta represivnogo aparatu armiyi ta policiyi yaki ye uosoblennyam rezhimu i finansovih ustanov derzhavi U sprobi pridushiti ruh oporu derzhava zmushena bude rizko aktivizuvati karalno represivnu diyalnist suproti vsih yavnih ta potencijnih protivnikiv rezhimu Taki diyi derzhavi v svoyu chergu sprovokuyut shiroki masi do nevdovolennya yaki iz zagostrennyam represij z boku rezhimu villyutsya u masovij protest naselennya sho obernetsya povalennyam rezhimu K Marigella usvidomlyuvav odnu z najbilshih problem sho nivelyuyut shansi na peremogu problemu pidkontrolnogo telebachennya kotre protyagom dvoh vechoriv robit z oponentiv teroristiv Tomu vin budiv masi kidayuchi bombi spochatku u natovp a po tomu u jogo svidomist 1 Marigella nagoloshuvav na perenesennya bojovih dij u mista z nastupnih prichin nbsp Misto na danij moment ye sercem sistemi centrom organizaciyi politichnoyi i ekonomichnoyi ekspluataciyi Odnochasno ce najslabshij punkt sistemi Protirichchya tut najgostrishi ce organizovanij haos yakij harakterizuye rozvinene kapitalistichne suspilstvo vin postaye tut u najochevidnishij formi Same syudi u same serce slid urazhati sistemu nbsp Po druge Marigella rishuche zasterigav partizanskij ruh vid zanadto velikoyi centralizaciyi ta iyerarhichnosti obgruntovano boyachis proniknennya policijnoyi agenturi do verhivki kerivnictva Vin napolyagav na tomu shob avtonomni bojovi grupi partizan diyali za principom ne organizacijnoyi a ideologichnoyi yednosti 2 Miska gerilya dilitsya na dva etapi etap pidgotovki i etap vlasne dij Umovoyu uspishnoyi diyalnosti ye retelna pidgotovka uchasnikiv K Marigella viviv formulu samozabezpechennya grupi zbroya boyepripasi vibuhivka transport prodovolstvo Yak i lisova partizanska borotba miska borotba vimagaye unikati zitknen z perevazhayuchimi silami suprotivnika zavzhdi zavdavati udari u cih miscyah de suprotivnik najmenshe pidgotovlenij zabezpechuvati uspih bojovih operacij detalnoyu rozvidkoyu ta informaciyeyu Usi diyi shiroko donosyatsya do tih hto ne bere u nih uchasti Perelik bojovih operacij za Marigelloyu ubivstva providnih ochilnikiv derzhavi lideriv politichnih provladnih partij yaki ye bezposeredno vinnimi u isnuyuchij politichnij situaciyi diyi yakih spryamovani na shkodu narodu derzhavi diyi yakih spryamovani na znishennya yiyi nacionalnogo suverenitetu napadi na finansovi ustanovi pidpriyemstva banki yaki svoyimi finansami zabezpechuyut diyalnist posadovciv napadi na miscya dislokaciyi ta predstavnikiv karalno represivnih organiv napadi na miscya dislokaciyi armijskih ta milicijnih pidrozdiliv z metoyu zdobuttya zbroyi 2 Vlada musitime reaguvati na podiyi odnak za umov suvoroyi konspiraciyi partizan skladno vidrizniti vid zvichajnih gromadyan U rezultati neobgruntovani represiyi ta obmezhennya gromadyanskih svobod obernutsya na legalni opozicijni politichni partiyi ta gromadski organizaciyi Same v cej chas partizanska vijna perehodit u svoyu tretyu stadiyu zagalnonacionalne povstannya nbsp Teper vsi zrozumiyut hto dlya nih ye vorogom Slipi prozriyut a nerozumni zrozumiyut Zrozumiye politichnij diyach yakomu zakidatimut zv yazki z tak zvanimi teroristami i zaboronyat jogo partiyu zrozumiye student yakogo distalo sho jogo pravo na svoyu dumku postijno nivelyuyetsya zrozumiye pidpriyemec yakogo vzhe distalo sho plodami jogo praci koristuyutsya tovstomordi podatkivci ta banditi zrozumiye zhurnalist yakogo vzhe verne vid milicijnogo nahabstva i mordoboyu zrozumiye prostij robitnik cherez kogo vin otrimuye zhalyugidnu zarplatu zrozumiye selyanin cherez kogo vin ne otrimuye svij zemelnij paj VINNA V COMU VLADA 2 nbsp Kritika RedaguvatiU Koncepciyi miskoyi gerilyi RAF bulo skazano Gerilya napravlena na te shob na deyakih dilyankah zrujnuvati sistemu derzhavnogo upravlinnya chastkovo vivesti yiyi z ladu rozviyati mif pro vsyudisushist sistemi i yiyi nezdolannist Natomist Valter Laker visloviv taku dumku Suchasnij terorizm kidaye viklik lishe tim hto curayetsya metodiv teroru tobto derzhavam chi suspilstvam yaki nikoli ne zastosuyut usyu silu sho ye u yihnomu rozporyadzhenni z yakoyu pogodzhuyetsya ukrayinskij istorik Denis Proshin pidkreslyuyuchi sho diyalnist ciyeyi organizaciyi prizvela do zbilshennya tiyeyi vsyudisushosti sistemi proti yakoyi bula spryamovana 3 Div takozh RedaguvatiVijna v miskih umovah Mala vijna Nacionalno vizvolnij ruh Partizanska vijnaPrimitki Redaguvati D Zelenij Chitayuchi Marigellu ya smiyusya i plachu ML Bricolage 12 03 2005 r Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 23 sichnya 2014 a b v PARTIZAN Miska partizanska borotba Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 23 sichnya 2014 Denis Proshin V chreve Leviafana Politicheskie paradoksy zapadnogermanskoj gorodskoj gerili Grani Vip 6 86 S 130 133 ros Dzherela RedaguvatiPolitologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 816 s Mariguella Carlos 1969 Minimanual del Guerrillero Urbano Brasil 1969 Arhivovano 2 serpnya 2012 u Wayback Machine Karlos Marigella Narodna pidtrimka ukr ML Bricolage za materialami knigi Korotkij pidruchnik miskoyi gerilyi Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 23 sichnya 2014 Greene T N ed The Guerrilla and How to Fight Him Selections From the Marine Corps Gazette Frederick A Praeger 1964 angl Molnar et al Undergrounds in Insurgent Revolutionary and Resistance Warfare Special Operations Research Office American University 1963 angl Oppenheimer Martin The Urban Guerrilla Quadrangle 1969 angl Ulrika Majngof 1968 Vid protestu do sprotivu ukr Chasopis Yi Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 23 sichnya 2014 A Shanuj 2012 Partizanska vijna u netryah velikih mist ukr NACIONALNIJ ALYaNS Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Procitovano 23 sichnya 2014 Posilannya RedaguvatiO Bardyak RAF mif pro terorizm 2007 V I Lenin Partizanska vijna 1906 Arhivovano 4 serpnya 2020 u Wayback Machine A Tarasov V yetnam blizko abo Partizanska vijna na beregah Rajnu 1999 Arhivovano 12 travnya 2021 u Wayback Machine RAF Koncepciya gorodskoj gerili 1971 Arhivovano 14 serpnya 2020 u Wayback Machine ros RAF Gorodskaya gerilya i klassovaya borba 1972 Arhivovano 14 serpnya 2020 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Miska gerilya amp oldid 40557299