www.wikidata.uk-ua.nina.az

Народна Революційна Армія Аргентина Народна революційна армія ERP ісп Ejército Revolucionario del Pueblo військовий підр

Народна Революційна Армія (Аргентина)

Народна революційна армія (ERP, ісп. Ejército Revolucionario del Pueblo) — військовий підрозділ комуністичної Partido Revolucionario de los Trabajadores (PRT, укр. Робітнича революційна партія) в Аргентині.

Прапор Ejército Revolucionario del Pueblo

Історія ред.

Походження ред.

ERP було засновано як військове крило PRT, комуністичної партії, що базувалась на троцькістських традиціях, але невдовзі звернулась до маоїстської теорії, зокрема щодо культурної революції. У 1960-х PRT прийняла стратегію повстанців Че Гевари, який був одним з лідерів Кубинської революції разом із Фіделем Кастро.

ERP запустила партизанську кампанію проти аргентинського диктаторського режиму Хуан Карлос Онганіа у 1969 році, застосовуючи такі методи боротьби як убивства й викрадення членів уряду. При цьому більшість викрадень завершувались загибеллю заручників, особливо коли ті не мали ключового значення у житті країни. Крім цього загони ERP здійснювали напади на офіси провладних організацій. Авторитетна аргентинська Crónica de la subversión en la Argentina стверджує, що за часи своєї діяльності партизани ERP мали свої осередки у 52 містах, її загони причетні до пограбування 166 банків й отримання викупів на загальну суму $76 мільйонів від викрадення 185 осіб.

Група продовжувала застосовувати жорстокі методи навіть після вільних демократичних виборів 1973 року й повернення до влади Хуана Перона. 6 грудня був викрадений Віктор Самуельсон, виконавчий директор корпорації Exxon. Його було звільнено за 49 днів після виплати правлінням корпорації $14.2 мільйонів. Загальноприйнятою метою ERP була комуністична революція проти аргентинського уряду задля встановлення «диктатури пролетаріату.»

Після цього діяльність ERP набула форми нападів на військові пости, поліцейські ділянки та конвої. У 1971 році було вбито 57 поліцейських, а у 1972 — 38.

У січні 1974 року Організація героїв Трелева (ісп. Compañía Héroes de Trelew), названа на честь подій 1972 року, під час яких 16 політв'язнів, що намагались утекти, було страчено без суду й слідства, атакувала казарми в Азулі. Ця атака призвела до вбивства начальника та його дружини й захоплення у полон одного офіцера. У грудні 1975 року сили у складі 300 бойовиків ERP за підтримки військових здійснили напад на казарми Монте-Чінголо поблизу Буенос-Айреса, але втратили 63 чоловік, багатьох з яких було поранено під час нападу, але потім убито. Окрім того було вбито сімох військовиків і трьох поліцкйських. 23 жовтня 1974 року On 23 October 1974 бойовики ERP застрелили підполковника Хосе Франсиско Гардона, коли той виходив зі шпиталю в Буенос-Айресі. Загалом у період 1975—1976 років було вбито 293 аргентинських військовослужбовців та поліцейських.

Операція в Тукумані ред.

Після повернення Хуана Перона на пост президента у 1973 році ERP перейшла до використання стратегії сільської місцевості з метою забезпечення більшої площі для розміщення бойових підрозділів, призначених для боротьби проти уряду країни. Керівництво ERP вирішило відрядити загін Compania del Monte Ramón Rosa Jimenez до провінції Тукуман, бідного андського високогір'я у північно-західній частині Аргентини. Станом на грудень 1974 року цей загін налічував 100 бійців, а також 400 чоловік підтримки. На чолі з Маріо Роберто Сантучо вони невдовзі встановили контроль над третиною провінції й організували базу, що налічувала вже 2 500 членів.

У цей час у гірській місцевості Тукуману розгортається кампанія у складі близько 3 500 солдат та двох підрозділів елітних бійців під командуванням бригадного генерала Асдела Віласа. Цими діями розпочалась так звана Операція Independencia, до якої пізніше приєднались понад 1 500 солдат з 4 повітряно-десантної бригади та 8 гірської піхотної бригади. Характер війни, що розгорнулась, значною мірою було продиктовано особливостями місцевості: гори, річки та непрохідні джунглі не дозволяли сторонам швидко просуватись територіями. A-4B Skyhawk і F-86F Sabre використовувались для вогневої підтримки з повітря, натомість північноамериканські T-34 і FMA IA-58 Pucara застосовувались як легка штурмова авіація. Хоча більшість партизан діяли у лісах та гірській місцевості, Вілас сконцентрувався на знищенні мережі підтримки ERP у містах, застосовуючи методи «державного терору», тактики, яка згодом широко використовувалась під час «Брудної війни», так само як і тактика громадянського впливу. Військові сили виявили базовий табір Сантучо у серпні, а у вересні взяли штурмом міську штаб-квартиру ERP. Більшість членів Compania del Monte's здебільшого було убито у жовтні, а решту розігнано до кінця року. Попри те, що більшість членів ERP було знищено, проте за правління Ісабель Мартінес де Перон було ув'язнено ще багатьох членів цієї організації, а також тих, хто їй співчував.

У травні 1975 року представника ERP Амількара Сантучо було захоплено під час спроби дістатись Парагваю з метою налагодження співпраці з місцевою JCR. Задля свого порятунку останній повідомив інформацію щодо організації фінансування групи. Це дозволила аргентинським службам безпеки знищити рештки ERP, хоча осередки партизан залишались у важкодоступних лісових та гірських масивах упродовж ще багатьох місяців.

Між тим партизанський рух зосередився у північних районах та 5 жовтня 1975 року здійснили напад на загони 29 гірського піхотного полку. Після цього бойовиками було захоплено цивільний літак. Після нападу на казарми 29 піхотного полку, розквартированого у Формосі, захопивши його склад зі зброєю, бойовики відступили з місця нападу повітрям. Після завершення операції бойовики літаком перемістились до провінції Санта-Фе. Літак, Boeing 737, зрештою приземлився у полі неподалік від міста Рафаела. В результаті зазначених дій бойовиків було вбито 12 солдат і 2 поліцейських, а ще кількох поранено.

У грудні 1975 року більшість підрозділів 5 бригади були зосереджені на кордонах Тукумана (загалом понад 5 000 військовиків), проте кільце було не настільки щільним, щоб крізь нього неможливо було проникнути. Тому ERP все ще мала сильні позиції в самому Буенос-Айресі. 23 грудня 1975 року було розпочато різдвяну операцію Маріо Сантучо. Операція була драматичною за перебігом подій. Підтримані загонами Монтонерос, бойовики здійснили напад на військову базу Домінго В’єхобуено у промисловому передмісті Монте-Чінголо, на південь від Буенос-Айреса. Напад було відбито ERP втратила 53 бойовиків, а також 9 членів групи підтримки. У цій операції брали участь близько 1 000 чоловік, яким протистояли урядові війська також у складі 1 000 чоловік. Ця операція стала можливою не тільки завдяки зусиллям партизан, але й їхніх прибічників, які надали приміщення для розміщення сил бойовиків та їхнього подальшого переховування.

Події у решті провінцій ред.

30 грудня пролунав вибух у генеральному штабі збройних сил Аргентини в Буенос-Айресі, що поранив принаймні шістьох військовослужбовців. Окрім іншого партизани залучали водолазів для здійснення деяких акцій. Так 22 серпня 1975 року було серйозно пошкоджено есмінець, який було пришвартовано у порті Енсенада. Було завдано настільки великої шкоди, що судно упродовж кількох років не могло виходити у плавання. На кінець 1975 року лівим крилом партизанського руху загалом було вбито 137 військовиків та поліцейських. Військовослужбовці, особливо молодші офіцери, стрімко втрачали довіру до уряду й почали шукати лідера, який, на їхню думку, був достатньо сильним, щоб забезпечити збереження суверенітету Аргентини, й зупинили свій вибір на генерал-лейтенанаті Хорхе Віделі. 11 лютого 1976 року був убитий полковник Рауль Рафаель Реєс, а ще двох солдат було поранено після того як вони потрапили до засідки з шести бойовиків ERP у передмісті Буенос-Айреса Ла-Платі.

В результаті зазначених подій у березні 1976 року було здійснено військовий переворот. Одразу після перевороту Сантучо писав, що «ріки крові відокремлять аргентинський народ від військових», а також що переворот призведе до громадянської війни. 29 березня 1976 року лідери ERP втратили 12 бойовиків у перестрілці з військовими в центрі столиці, проте Сантучо з 50 бойовиками зумів пробитись і втекти із засідки. Більшого успіху домоглись аргентинські військовики й поліція в середині квітня у Кордові, коли в результаті серії рейдів було захоплено, а потім убито близько 300 бойовиків та членів груп підтримки ERP у цій провінції. Упродовж перших кількох місяців правління військової хунти лівими радикалами було вбито понад 70 поліцейських. В середині 1976 року аргентинські військовики цілком знищили елітний підрозділ ERP в результаті двох запеклих перестрілок. Командири ERP, Маріо Роберто Сантучо та Беніто Уртега були вбиті у липні загоном 601 розвідувального батальйону під командуванням капітана Хуана Карлоса Леонетті. Невдовзі після цього було схоплено та вбито близько ста членів молодіжного крила організації під час підготовки терористичних акцій до чемпіонату світу з футболу 1978 року, що мав відбутись в Аргентині. Попри це, ERP продовжувала свою діяльність під проводом Енріке Горріарана Мерло до кінця 1977 року, коли її було остаточно знешкоджено. До того часу військова диктатура розгорнула власну кампанію проти "диверсантів", до числа яких включались також студенти, інтелігенція, політичні активісти, які могли скласти базу для майбутнього повстання. За різними даними за часів військової диктатури в Аргентині, що була чинною з 1976 до 1983 року, було вбито (або зникло безвісти) від 12 261 до 30 000 чоловік. Близько 11 000 аргентинців подали заяви й отримали по $200 000 компенсації за втрату близьких у період військової диктатури. According to The Wall Street Journal, some 13,000 Argentines were victims of left-wing terrorism.

PRT продовжує політичну діяльність, хоч і обмежена кількістю членів, проводить зустрічі й інші заходи навіть після повернення до країни демократичного режиму.

Примітки ред.

  1. U.S. Executive Freed in Argentina; Guerrillas Got Record $14.2 Million. Los Angeles Times. (30/04/1974)
  2. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 17 березня 2012. 
  3. . Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 17 березня 2012. 
  4. Guerrillas and generals, By Paul H. Lewis, Page 121
  5. Gustavo Plis-Sterenberg, Monte Chingolo. La mayor batalla de la guerrilla argentina
  6. Killing continues in Buenos Aires, Lodi News Sentinel, 25 October 1974
  7. ↑ . Архів оригіналу за 22 вересня 2011. Процитовано 17 березня 2012. 
  8. . Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 17 березня 2012. 
  9. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 17 березня 2012. 
  10. Abramovici, Pierre (Травень 2001). . Le Monde diplomatique. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 15 березня 2012.  (французькою [ 11 березня 2014 у Wayback Machine.] та португальською [ 19 серпня 2007 у Wayback Machine.])
  11. . Архів оригіналу за 4 вересня 2015. Процитовано 17 березня 2012. 
  12. . Архів оригіналу за 30 листопада 2009. Процитовано 17 березня 2012. 
  13. Review of the River Plate: A weekly journal dealing with commercial financial and economic affairs, 30 December 1975, p. 1021
  14. . Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 17 березня 2012. 
  15. . Архів оригіналу за 12 березня 2012. Процитовано 17 березня 2012. 
  16. ↑ Political Violence and Trauma in Argentina, Antonius C. G. M. Robben, Page 201, University of Pennsylvania Press (January 25, 2005)
  17. . Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 17 березня 2012. 
  18. . Архів оригіналу за 6 листопада 2012. Процитовано 17 березня 2012. 
  19. Менше число подає Асамблея з прав людини (Asamblea por los Derechos Humanos, APDH), більше – міжнародна організація із захисту прав людини
  20. State terrorism in Latin America: Chile, Argentina, and international human, Thomas C. Wright, Page 158, Rowman & Littlefield, 2007
  21. Wall Street Journal, 3 January 2011

Література ред.

  • Guerrillas and Generals: The Dirty War in Argentina, by Paul H. Lewis (2001).
  • Nosotros Los Santucho, by Blanca Rina Santucho (1997).
  • Argentina's Lost Patrol : Armed Struggle, 1969—1979, by Maria Moyano (1995).
  • Argentina, 1943—1987: The National Revolution and Resistance, by Donald C. Hodges (1988).
  • Monte Chingolo, la mayor batalla de la guerrilla argentina, by Gustavo Plis-Sterenberg (2003).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Narodna revolyucijna armiya ERP isp Ejercito Revolucionario del Pueblo vijskovij pidrozdil komunistichnoyi Partido Revolucionario de los Trabajadores PRT ukr Robitnicha revolyucijna partiya v Argentini Prapor Ejercito Revolucionario del Pueblo Zmist 1 Istoriya 1 1 Pohodzhennya 1 2 Operaciya v Tukumani 1 3 Podiyi u reshti provincij 2 Primitki 3 LiteraturaIstoriya red Pohodzhennya red ERP bulo zasnovano yak vijskove krilo PRT komunistichnoyi partiyi sho bazuvalas na trockistskih tradiciyah ale nevdovzi zvernulas do maoyistskoyi teoriyi zokrema shodo kulturnoyi revolyuciyi U 1960 h PRT prijnyala strategiyu povstanciv Che Gevari yakij buv odnim z lideriv Kubinskoyi revolyuciyi razom iz Fidelem Kastro ERP zapustila partizansku kampaniyu proti argentinskogo diktatorskogo rezhimu Huan Karlos Ongania u 1969 roci zastosovuyuchi taki metodi borotbi yak ubivstva j vikradennya chleniv uryadu Pri comu bilshist vikraden zavershuvalis zagibellyu zaruchnikiv osoblivo koli ti ne mali klyuchovogo znachennya u zhitti krayini Krim cogo zagoni ERP zdijsnyuvali napadi na ofisi provladnih organizacij Avtoritetna argentinska Cronica de la subversion en la Argentina stverdzhuye sho za chasi svoyeyi diyalnosti partizani ERP mali svoyi oseredki u 52 mistah yiyi zagoni prichetni do pograbuvannya 166 bankiv j otrimannya vikupiv na zagalnu sumu 76 miljoniv vid vikradennya 185 osib Grupa prodovzhuvala zastosovuvati zhorstoki metodi navit pislya vilnih demokratichnih viboriv 1973 roku j povernennya do vladi Huana Perona 6 grudnya buv vikradenij Viktor Samuelson vikonavchij direktor korporaciyi Exxon Jogo bulo zvilneno za 49 dniv pislya viplati pravlinnyam korporaciyi 14 2 miljoniv 1 Zagalnoprijnyatoyu metoyu ERP bula komunistichna revolyuciya proti argentinskogo uryadu zadlya vstanovlennya diktaturi proletariatu Pislya cogo diyalnist ERP nabula formi napadiv na vijskovi posti policejski dilyanki ta konvoyi U 1971 roci bulo vbito 57 policejskih a u 1972 38 2 U sichni 1974 roku Organizaciya geroyiv Treleva isp Compania Heroes de Trelew nazvana na chest podij 1972 roku pid chas yakih 16 politv yazniv sho namagalis utekti bulo stracheno bez sudu j slidstva atakuvala kazarmi v Azuli Cya ataka prizvela do vbivstva nachalnika ta jogo druzhini j zahoplennya u polon odnogo oficera 3 U grudni 1975 roku sili u skladi 300 bojovikiv ERP za pidtrimki vijskovih 4 zdijsnili napad na kazarmi Monte Chingolo poblizu Buenos Ajresa ale vtratili 63 cholovik bagatoh z yakih bulo poraneno pid chas napadu ale potim ubito 5 Okrim togo bulo vbito simoh vijskovikiv i troh polickjskih 23 zhovtnya 1974 roku On 23 October 1974 bojoviki ERP zastrelili pidpolkovnika Hose Fransisko Gardona koli toj vihodiv zi shpitalyu v Buenos Ajresi 6 Zagalom u period 1975 1976 rokiv bulo vbito 293 argentinskih vijskovosluzhbovciv ta policejskih 7 Operaciya v Tukumani red Pislya povernennya Huana Perona na post prezidenta u 1973 roci ERP perejshla do vikoristannya strategiyi silskoyi miscevosti z metoyu zabezpechennya bilshoyi ploshi dlya rozmishennya bojovih pidrozdiliv priznachenih dlya borotbi proti uryadu krayini Kerivnictvo ERP virishilo vidryaditi zagin Compania del Monte Ramon Rosa Jimenez do provinciyi Tukuman bidnogo andskogo visokogir ya u pivnichno zahidnij chastini Argentini Stanom na gruden 1974 roku cej zagin nalichuvav 100 bijciv a takozh 400 cholovik pidtrimki Na choli z Mario Roberto Santucho voni nevdovzi vstanovili kontrol nad tretinoyu provinciyi j organizuvali bazu sho nalichuvala vzhe 2 500 chleniv 8 U cej chas u girskij miscevosti Tukumanu rozgortayetsya kampaniya u skladi blizko 3 500 soldat ta dvoh pidrozdiliv elitnih bijciv pid komanduvannyam brigadnogo generala Asdela Vilasa Cimi diyami rozpochalas tak zvana Operaciya Independencia do yakoyi piznishe priyednalis ponad 1 500 soldat z 4 povitryano desantnoyi brigadi ta 8 girskoyi pihotnoyi brigadi Harakter vijni sho rozgornulas znachnoyu miroyu bulo prodiktovano osoblivostyami miscevosti gori richki ta neprohidni dzhungli ne dozvolyali storonam shvidko prosuvatis teritoriyami A 4B Skyhawk i F 86F Sabre vikoristovuvalis dlya vognevoyi pidtrimki z povitrya natomist pivnichnoamerikanski T 34 i FMA IA 58 Pucara zastosovuvalis yak legka shturmova aviaciya Hocha bilshist partizan diyali u lisah ta girskij miscevosti Vilas skoncentruvavsya na znishenni merezhi pidtrimki ERP u mistah zastosovuyuchi metodi derzhavnogo teroru taktiki yaka zgodom shiroko vikoristovuvalas pid chas Brudnoyi vijni tak samo yak i taktika gromadyanskogo vplivu Vijskovi sili viyavili bazovij tabir Santucho u serpni a u veresni vzyali shturmom misku shtab kvartiru ERP Bilshist chleniv Compania del Monte s zdebilshogo bulo ubito u zhovtni a reshtu rozignano do kincya roku Popri te sho bilshist chleniv ERP bulo znisheno prote za pravlinnya Isabel Martines de Peron bulo uv yazneno she bagatoh chleniv ciyeyi organizaciyi a takozh tih hto yij spivchuvav U travni 1975 roku predstavnika ERP Amilkara Santucho bulo zahopleno pid chas sprobi distatis Paragvayu z metoyu nalagodzhennya spivpraci z miscevoyu JCR Zadlya svogo poryatunku ostannij povidomiv informaciyu shodo organizaciyi finansuvannya grupi Ce dozvolila argentinskim sluzhbam bezpeki znishiti reshtki ERP hocha oseredki partizan zalishalis u vazhkodostupnih lisovih ta girskih masivah uprodovzh she bagatoh misyaciv 9 10 Mizh tim partizanskij ruh zoseredivsya u pivnichnih rajonah ta 5 zhovtnya 1975 roku zdijsnili napad na zagoni 29 girskogo pihotnogo polku Pislya cogo bojovikami bulo zahopleno civilnij litak Pislya napadu na kazarmi 29 pihotnogo polku rozkvartirovanogo u Formosi zahopivshi jogo sklad zi zbroyeyu bojoviki vidstupili z miscya napadu povitryam Pislya zavershennya operaciyi bojoviki litakom peremistilis do provinciyi Santa Fe Litak Boeing 737 zreshtoyu prizemlivsya u poli nepodalik vid mista Rafaela V rezultati zaznachenih dij bojovikiv bulo vbito 12 soldat i 2 policejskih 11 a she kilkoh poraneno U grudni 1975 roku bilshist pidrozdiliv 5 brigadi buli zoseredzheni na kordonah Tukumana zagalom ponad 5 000 vijskovikiv prote kilce bulo ne nastilki shilnim shob kriz nogo nemozhlivo bulo proniknuti Tomu ERP vse she mala silni poziciyi v samomu Buenos Ajresi 23 grudnya 1975 roku bulo rozpochato rizdvyanu operaciyu Mario Santucho Operaciya bula dramatichnoyu za perebigom podij Pidtrimani zagonami Montoneros bojoviki zdijsnili napad na vijskovu bazu Domingo V yehobueno u promislovomu peredmisti Monte Chingolo na pivden vid Buenos Ajresa Napad bulo vidbito ERP vtratila 53 bojovikiv a takozh 9 chleniv grupi pidtrimki 12 U cij operaciyi brali uchast blizko 1 000 cholovik 13 yakim protistoyali uryadovi vijska takozh u skladi 1 000 cholovik Cya operaciya stala mozhlivoyu ne tilki zavdyaki zusillyam partizan ale j yihnih pribichnikiv yaki nadali primishennya dlya rozmishennya sil bojovikiv ta yihnogo podalshogo perehovuvannya Podiyi u reshti provincij red 30 grudnya prolunav vibuh u generalnomu shtabi zbrojnih sil Argentini v Buenos Ajresi sho poraniv prinajmni shistoh vijskovosluzhbovciv 14 Okrim inshogo partizani zaluchali vodolaziv dlya zdijsnennya deyakih akcij Tak 22 serpnya 1975 roku bulo serjozno poshkodzheno esminec yakij bulo prishvartovano u porti Ensenada Bulo zavdano nastilki velikoyi shkodi sho sudno uprodovzh kilkoh rokiv ne moglo vihoditi u plavannya Na kinec 1975 roku livim krilom partizanskogo ruhu zagalom bulo vbito 137 vijskovikiv ta policejskih 7 Vijskovosluzhbovci osoblivo molodshi oficeri strimko vtrachali doviru do uryadu j pochali shukati lidera yakij na yihnyu dumku buv dostatno silnim shob zabezpechiti zberezhennya suverenitetu Argentini j zupinili svij vibir na general lejtenanati Horhe Videli 15 11 lyutogo 1976 roku buv ubitij polkovnik Raul Rafael Reyes a she dvoh soldat bulo poraneno pislya togo yak voni potrapili do zasidki z shesti bojovikiv ERP u peredmisti Buenos Ajresa La Plati V rezultati zaznachenih podij u berezni 1976 roku bulo zdijsneno vijskovij perevorot Odrazu pislya perevorotu Santucho pisav sho riki krovi vidokremlyat argentinskij narod vid vijskovih a takozh sho perevorot prizvede do gromadyanskoyi vijni 16 29 bereznya 1976 roku lideri ERP vtratili 12 bojovikiv u perestrilci z vijskovimi v centri stolici prote Santucho z 50 bojovikami zumiv probitis i vtekti iz zasidki 16 Bilshogo uspihu domoglis argentinski vijskoviki j policiya v seredini kvitnya u Kordovi koli v rezultati seriyi rejdiv bulo zahopleno a potim ubito blizko 300 bojovikiv ta chleniv grup pidtrimki ERP u cij provinciyi 16 Uprodovzh pershih kilkoh misyaciv pravlinnya vijskovoyi hunti livimi radikalami bulo vbito ponad 70 policejskih 17 V seredini 1976 roku argentinski vijskoviki cilkom znishili elitnij pidrozdil ERP v rezultati dvoh zapeklih perestrilok 18 Komandiri ERP Mario Roberto Santucho ta Benito Urtega buli vbiti u lipni zagonom 601 rozviduvalnogo bataljonu pid komanduvannyam kapitana Huana Karlosa Leonetti Nevdovzi pislya cogo bulo shopleno ta vbito blizko sta chleniv molodizhnogo krila organizaciyi pid chas pidgotovki teroristichnih akcij do chempionatu svitu z futbolu 1978 roku sho mav vidbutis v Argentini 16 Popri ce ERP prodovzhuvala svoyu diyalnist pid provodom Enrike Gorriarana Merlo do kincya 1977 roku koli yiyi bulo ostatochno zneshkodzheno Do togo chasu vijskova diktatura rozgornula vlasnu kampaniyu proti diversantiv do chisla yakih vklyuchalis takozh studenti inteligenciya politichni aktivisti yaki mogli sklasti bazu dlya majbutnogo povstannya Za riznimi danimi za chasiv vijskovoyi diktaturi v Argentini sho bula chinnoyu z 1976 do 1983 roku bulo vbito abo zniklo bezvisti vid 12 261 do 30 000 cholovik 19 Blizko 11 000 argentinciv podali zayavi j otrimali po 200 000 kompensaciyi za vtratu blizkih u period vijskovoyi diktaturi 20 According to The Wall Street Journal some 13 000 Argentines were victims of left wing terrorism 21 PRT prodovzhuye politichnu diyalnist hoch i obmezhena kilkistyu chleniv provodit zustrichi j inshi zahodi navit pislya povernennya do krayini demokratichnogo rezhimu Primitki red U S Executive Freed in Argentina Guerrillas Got Record 14 2 Million Los Angeles Times 30 04 1974 Guerrillas and Generals The Dirty War in Argentina Paul H Lewis p 53 Greenwood Publishing Group 2002 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2012 Procitovano 17 bereznya 2012 Ataque a la Fabrica de Polvoras y Explosivos Villa Maria Cordoba Arhiv originalu za 26 lyutogo 2012 Procitovano 17 bereznya 2012 Guerrillas and generals By Paul H Lewis Page 121 Gustavo Plis Sterenberg Monte Chingolo La mayor batalla de la guerrilla argentina Killing continues in Buenos Aires Lodi News Sentinel 25 October 1974 a b State Terrorism in Latin America Chile Argentina and International Human Rights Thomas C Wright p 102 Rowman amp Littlefield 2007 Arhiv originalu za 22 veresnya 2011 Procitovano 17 bereznya 2012 Guerrillas and Generals The Dirty War in Argentina Paul H Lewis page 105 Greenwood Publishing Group 2002 Arhiv originalu za 27 lipnya 2014 Procitovano 17 bereznya 2012 Operation Condor Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2007 Procitovano 17 bereznya 2012 Abramovici Pierre Traven 2001 OPERATION CONDOR EXPLAINED Latin America the 30 years dirty war Le Monde diplomatique Arhiv originalu za 19 sichnya 2012 Procitovano 15 bereznya 2012 francuzkoyu Arhivovano 11 bereznya 2014 u Wayback Machine ta portugalskoyu Arhivovano 19 serpnya 2007 u Wayback Machine Argentina to answer rebels with the language of guns The Montreal Gazette October 8 1975 Arhiv originalu za 4 veresnya 2015 Procitovano 17 bereznya 2012 Monte Chingolo Voces de Resistencia Arhiv originalu za 30 listopada 2009 Procitovano 17 bereznya 2012 Review of the River Plate A weekly journal dealing with commercial financial and economic affairs 30 December 1975 p 1021 Argentine theatre hit by bomb The Spokesman Review December 31 1975 Arhiv originalu za 30 veresnya 2015 Procitovano 17 bereznya 2012 ARGENTINA Hanging from the Cliff Time Magazine January 5 1976 Arhiv originalu za 12 bereznya 2012 Procitovano 17 bereznya 2012 a b v g Political Violence and Trauma in Argentina Antonius C G M Robben Page 201 University of Pennsylvania Press January 25 2005 ARGENTINA Battling Against Subversion TIME MAGAZINE U S Monday July 12 1976 Arhiv originalu za 25 sichnya 2012 Procitovano 17 bereznya 2012 From Vietnam to El Salvador The saga of the FMLN Sappers and other guerrilla special forces in Latin America David E Spencer p 135 Greenwood Publishing Group 1996 Arhiv originalu za 6 listopada 2012 Procitovano 17 bereznya 2012 Menshe chislo podaye Asambleya z prav lyudini Asamblea por los Derechos Humanos APDH bilshe mizhnarodna organizaciya iz zahistu prav lyudini State terrorism in Latin America Chile Argentina and international human Thomas C Wright Page 158 Rowman amp Littlefield 2007 Wall Street Journal 3 January 2011Literatura red Guerrillas and Generals The Dirty War in Argentina by Paul H Lewis 2001 Nosotros Los Santucho by Blanca Rina Santucho 1997 Argentina s Lost Patrol Armed Struggle 1969 1979 by Maria Moyano 1995 Argentina 1943 1987 The National Revolution and Resistance by Donald C Hodges 1988 Monte Chingolo la mayor batalla de la guerrilla argentina by Gustavo Plis Sterenberg 2003 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Narodna Revolyucijna Armiya Argentina amp oldid 35932012