МіГ-31

МіГ-31 (за кодифікацією НАТО: Foxhound — «фоксгаунд; лисячий гончак», рос. «МиГ-31») — радянський двомісний надзвуковий всепогодний винищувач-перехоплювач дальньої дії. Є модернізованим варіантом радянського одномісного винищувача 1970-х років МіГ-25.

МіГ-31
МіГ-31
Призначення:	Винищувач-перехоплювач
Перший політ:	16 вересня 1975
Прийнятий на озброєння:	6 травня 1981
Розробник:	МіГ і Авіабудівельний завод «Сокол»^d
Всього збудовано:	519
Модифікації:	Е-155МП, МіГ-31, МіГ-31Б, МіГ-31БМ, МіГ-31Д, МіГ-31М, МіГ-31Ф(Е), МіГ-31Е
Конструктор:	Лозино-Лозинський Гліб Євгенович і МіГ
Екіпаж:	2 особи
Максимальна швидкість (МШ):	3000 км/год
МШ біля землі:	1500 км/год
Бойовий радіус:	1200 км
Дальність польоту:	2150 км
Дальність польоту з ППБ:	3300 км
Практична стеля:	20600 м
Довжина:	22.69 м
Висота:	5.15 м
Розмах крила:	13.46 м
Площа крила:	61.60 м²
Максимальна злітна:	46200 кг
Двигуни:	2 ТРДДФ Д-30Ф-6
Тяга (потужність):	5000 кг/с
Тяга форсажна:	7160 кг/с
Гарматне озброєння:	23-мм гармата ГШ-6-23М
Боєзапас:	260
Маса підвісних елементів:	3000 кг
Підвісне озброєння:	ракети 4 Керовані ракети великої дальності Р-33 2 Керовані ракети середньої дальності Р-40Т 4 Керовані ракети малої дальності Р-60, Р-60М

Історія створення

Розробка і прийняття на озброєння у США стратегічних крилатих ракет поставило на порядок денний питання про створення в СРСР наступника літака Ту-128 — баражуючого перехоплювача, здатного боротися з новою загрозою. Концепція, відповідно до якої велося проєктування перехоплювача, багато в чому була безпрецедентною для радянської авіації. Наголос робився на автономне виконання бойового завдання, в той час, як всі попередні перехоплювачі ВПС Радянського Союзу працювали в найтіснішій взаємодії з наземними пунктами наведення, аж до виконання перехоплення в повністю автоматичному режимі за командами з КП.

Концептуальні варіанти

Дослідження в рамках програми розробки важкого баражуючого перехоплювача, здатного виявляти та уражати цілі на фоні земної поверхні в діапазоні висот від 100 м до 30 км почалися в ОКБ Мікояна в середині 60-х років.

Перехоплювач отримав в ОКБ позначення Е-155МП. Роботи велися в декількох напрямках, але в основі всіх проєктів брався фюзеляж і повітрозабірники МіГ-25, екіпаж налічував двох людей — льотчика і штурмана-оператора.

Один з проєктів поєднував у собі фюзеляж зі збільшеними в розмірах хвостовим оперенням і крилами змінної стріловидності від МіГ-23. Проєкт під шифром виріб «518-55» являв собою МіГ-25 у двомісному варіанті з розташуванням членів екіпажу тандемом і новим трапецієподібним крилом, що мають розвинені напливи в кореневій частині.

З метою поліпшення прохідності по слабко підготовлених аеродромах (аеродромах II класу) в обох проєктах передбачалося застосування нового шасі — з чотириколісними основними опорами на гібриді МіГ-23/25 і двоколісними — на «518-55». Найбільш екзотичним був проєкт Е-158 — 30-тонна безхвістка меншого розміру, ніж МіГ-25, з дельтоподібним крилом за типом «Діалогу».

Перехоплювач МіГ-25МП, який одержав світову популярність під позначенням МіГ-31, через зовнішню подібність може видатися розвитком МіГ-25, проте це абсолютно нова машина. Нова з погляду філософії бойового застосування, аеродинаміки, двигунів, складу бортового обладнання. Цей перехоплювач не отримав повною мірою належної популярності, залишаючись у тіні МіГ-29 і, особливо Су-27, проте він, як мінімум, є не менш важливим.

Призначення

Перспективний літак створювався, перш за все, для прикриття території СРСР від удару крилатими ракетами з боку Арктики, де не існувало суцільного радіолокаційного поля.

Конструкція літака

Літак виконаний за нормальною аеродинамічною схемою і являє собою високоплан з тонким крилом малого подовження, суцільноповоротним стабілізатором, двокілевим вертикальним оперенням і шасі, що прибираються в польоті. Планер літака суцільнометалевої конструкції, 50 % маси якої складають високоміцні сталі, а 16 % — титанові сплави. Екіпаж літака складається з пілота та штурмана-оператора.

Крило

Крило — помірної стрілоподібності, трапецієподібної форми в плані з невеликим кореневим напливом. Кут стрілоподібності по передній кромці крила — 41°, напливу — 70,5°. Подовження крила — 2,94; звуження — 3,1. Кут його поперечного «V» дорівнює -5°, кут установки — 0°. Крило набрано з тонких швидкісних аеродинамічних профілів з гострим носком. У кореневій зоні застосований профіль ЦАГІ П44М з відносною товщиною 3,7 %; в середніх і кінцевих перетинах — профілі ЦАГІ П101М, змінної товщини від 4,1 % до 4,48 %, відповідно. Консолі крила — трьохлонжеронні, кесонного типу, виготовлені зі сталей ВНС-2 і ВНС-5, титанових сплавів 0Т4-1 і ВТ-20. У кожній з них є два паливних баки-відсіки. Консоль оснащена чотирьохсекційним відхильним носком, двосекційним щілинним закрилком і двосекційним елероном. Конструкція закрилка та елерона — тришарова зі стільниковим заповнювачем. Кути відхилення носка — 13°, закрилку — 30°, елерона +/- 20°. У режимі «зависання» закрилки та елерони відхиляються на 5°. Сумарна площа закрилків літака — 5,8 м². На верхній поверхні крила на 50 % його розмаху встановлені аеродинамічні гребені, а на нижній поверхні є вузли кріплення чотирьох пілонів.

Хвостове оперення

Хвостове оперення клепаної конструкції, виготовлено, в основному, з алюмінієвих сплавів. Горизонтальне оперення суцільноповороте. Кут його стрілоподібності по передній кромці — 50,4°; кут поперечного «V» — 1,4°. Сумарна площа консолей стабілізатора — 9,82 м². Носки стабілізатора виконані з титанового сплаву. Вертикальне оперення двокілеве загальною площею 15,6 м². Кілі встановлені під кутом + 8° до площини симетрії літака та оснащені кермами напрямку. Кут стрілоподібності кіля по передній кромці — 54°. Конструкція кілей трьохлонжеронна, кесонного типу. Кесони є паливними баками-відсіками. На нижній поверхні фюзеляжу встановлено два підфюзеляжних гребеня. Кут їх розвалу має 24°. Передні секції цих гребенів, кінцівки обох кілей і носок лівого кіля виконані з радіопрозорого матеріалу. В них вмонтовані антени радіообладнання.

Шасі

Основні опори шасі мають незвичайну схему: переднє колесо на кожному візку зрушено всередину від поздовжньої осі основної опори, а заднє — назовні. Така конфігурація покращує прохідність на ґрунтових і льодових аеродромах, оскільки кожне колесо має свою лінію шляху, а не торує колію. Обсяги під каналами повітрозабірників дозволяють розмістити основні опори шасі в прибраному положенні, причому передні щитки ніш шасі можуть використовуватися в ролі повітряних гальм. Двоколісна передня опора забирається, на відміну від носової опори МіГ-25, назад.

Конструктивні матеріали

Змінилося співвідношення конструкційних матеріалів в планері літака, вироби зі сталі на Е-155МП становили 50 % маси конструкції, з титану — 16 %, з алюмінієвих сплавів — 33 %, водночас композити, як і раніше, використовуються вкрай обмежено.

Двигуни

Радикальні відмінності нового перехоплювача від МіГ-25 полягають в установці двоконтурних двигунів Д-30Ф6 з форсажною камерою; прицільно-навігаційного комплексу, РЛС і озброєння нового покоління; наявності екіпажу з двох чоловік.

Модифікації

• МиГ-31Б — Серійна модифікація МіГ-31, оснащена системою дозаправлення у повітрі; надійшов на озброєння в 1990 році.
• МиГ-31БС — МіГ-31, модернізований до рівня МіГ-31Б, без штанги дозаправлення в повітрі.
• МиГ-31БСМ — Модернізація МіГ-31БС 2014 року без штанги дозаправлення у повітрі.
• МиГ-31БМ — Модернізовані літаки отримають нову систему керування озброєнням і БРЛС, що дозволить виявляти цілі на дальності до 320 кілометрів і одночасно супроводжувати до десяти повітряних цілей.
• МиГ-31Д — Експериментальна модифікація, здатна нести протисупутникову ракету 79М6 «Контакт». Серійно не вироблявся.
• МиГ-31ДЗ — Серійний винищувач-перехоплювач, обладнаний системою дозаправлення у повітрі. Устаткування РЕО (РЛС) не підлягає модернізації до виробу БМ. Після модернізації індекс ДЗ не змінюється, обладнання залишається незмінним.
• МиГ-31И — Літак призначений для повітряного старту невеликих космічних апаратів масою 120—160 кг на орбіти 600—300 км.
• МиГ-31ЛЛ — Літаюча лабораторія у Жуковському.
• МиГ-31М — Модернізація 1993 року з посиленими озброєнням, РЛС, БРЕО; мав характерну «округлу назовні» форму кореневих напливів. Серійно не вироблявся.
• МиГ-31Ф — Багатоцільовий фронтовий винищувач, призначений також для атак наземних цілей (проєкт принципово нового літака).
• МиГ-31ФЭ — Експортний варіант літака МіГ-31БМ. Серійно не вироблявся.
• МиГ-31Э — Експортний варіант зі спрощеним БРЕО. Серійно не вироблявся.
• Миг-31К — модифікація з можливістю підвісу аеробалістичної ракети «Кинджал»
• МиГ-31И — пускова платформа ракет «Кинджал», головна відмінність від МиГ-31К полягає у наявності цифрової системи управління, що у автоматичному режимі без участі пілота виводить літак на потрібну траєкторію та у точно розрахований момент запускає ракету.

Тактико-технічні характеристики

Оператори

•  Росія: На 2018 рік у Військово-космічних силах Росії на озброєнні й зберіганні понад 250 літаків МіГ-31 різноманітних модифікацій МіГ-31Б/МіГ-31БС/МіГ-31БМ/МіГ-31БСМ.
•  Казахстан: Повітряні сили Казахстану — 25 МіГ-31Б/МіГ-31БС/МіГ-31ДЗ на 2017 рік

Росія

Ескадрилья МіГ-31БМ була розміщена на авіабазі Рогачово на Новій Землі. У березні 2021 року вперше літаки МіГ-31БМ морської авіації Тихоокеанського флоту здійснили обліт над Північним полюсом. Під час перельоту було здійснено дозаправлення в повітрі. Під час повномасштабного вторгнення МіГ-31К застосовувався для ударів по Україні ракетами повітряного базування «Кинджал». Ймовірно, з цього літака було запущено ракету, якою вдарили 20 березня 2022 року по київському торговельному центру. 19 жовтня 2022 року стало відомо, що російська армію перекинула до Білорусі три МіГ-31К. 20 жовтня вони були виявлені в білоруському повітряному просторі, але пуски «Кинджалів» не здійснили.

Аварії і катастрофи

дата	приналежність	місце	жертви	подробиці
1	20.09.1979	ВПС СРСР	Астраханська область	—	літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися
2	22.10.1979	ВПС СРСР	Горьківська область	—	літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися
3	04.04.1984	ВПС СРСР	Московська область	2 загиблих	літак знищено внаслідок технічної несправності
4	20.12.1988	ВПС СРСР	Семипалатинська область	2 загиблих	літак знищено внаслідок технічної несправності
5	11.01.1989	ВПС СРСР	Ленінградська область	2 загиблих	літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти загинули у госпіталі
6	II 1990	ВПС СРСР	Семипалатинська область	—	зіткнення двох МіГ-31, подробиці не встановлено
7		ВПС СРСР	Семипалатинська область	—
8	08.02.1990	ВПС СРСР	Архангельська область	—	літак пошкоджено внаслідок технічної несправності, списаний
9	17.04.1990	ВПС СРСР	Сахалінська область	—	літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися
10	VIII 1990	ВПС СРСР	Карагандинська область	1 загиблий	літак помилково збитий ракетою, один пілот катапультувався
11	26.09.1990	ВПС СРСР	Мурманська область	2 загиблих	помилка екіпажу
12	13.03.1991	ВПС СРСР	Красноярський край	2 загиблих	літак вибухнув у повітрі
13	09.08.1991	ВПС СРСР	Астраханська область	—	літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися
14	30.09.1991	ВПС СРСР	Нижньогородська область	1 загиблий	помилка екіпажу
15	18.10.1991	ВПС СРСР	Тверська область	—	літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися
16	31.10.1991	ВПС СРСР	Нижньогородська область	—	помилка екіпажу
17	10.01.1992	ВПС СРСР	Камчатський край	1 загиблий	помилка екіпажу
18	26.10.1992	ВПС Росії	Калінінградська область	—	технічна несправність
19	10.03.1993	ВПС Росії	Камчатський край	—	технічна несправність
20	01.06.1993	ВПС Росії	не встановлено	—	технічна насправність
21	31.05.1995	ВПС Росії	Сахалінська область	—	технічна несправність
22	06.09.1995	ВПС Росії	Біле море	—	технічна несправність
23	12.07.1996	ВПС Росії	Хабаровський край	1 загиблий	помилка екіпажу
24	16.07.1996	ВПС Росії	Тверська область	3 загиблих	помилка екіпажу
25	15.08.1996	ВПС Росії	Хабаровський край	1 загиблий	помилка екіпажу
26	15.01.1997	ВПС Росії	Архангелька область	2 загиблих	МіГ-31Б знищено внаслідок технічної несправності
27	26.09.1997	ВПС Росії	Тверська область	—	МіГ-31 знищено внаслідок технічної несправності
28	06.04.2000	ВПС Росії	Архангельська область	1 загиблий	помилка екіпажу
29	28.02.2001	ВПС Росії	Мурманська область	—	технічна несправність
30	14.10.2003	ВПС Росії	Тверська область	—	технічна несправність
31	01.06.2005	ВПС Росії	Тверська область	—	технічна несправність
32	17.02.2007	ВПС Казахстану	Карагандинська область	2 загиблих	літак знищено внаслідок технічної несправності під час навчального польоту
33	19.11.2010	ВПС Росії	Пермський край	—	МіГ-31 (б/н «18 синій») 6977-ї авіабази, пілоти катапультувалися
34	06.09.2011	ВПС Росії	Пермський край	2 загиблих	МіГ-31 (б/н «11 синій») 2-ї авіагрупи 6980-ї авіабази
35	23.04.2013	ВПС Казахстану	Карагандинська область	1 загиблий	літак знищено внаслідок технічної несправності, один пілот катапультувався
36	14.12.2013	ВПС Росії	Приморський край	—	МіГ-31ДЗ впав у через технічну несправність, пілоти катапультувалися
37	04.09.2014	ВПС Росії	Краснодарський край	—	знищено МіГ-31БМ 6979-ї авіабази, пілоти катапультувалися
38	30.10.2015	ПКС Росії	Камчатський край	—	літак знищено, пілоти катапультувалися
39	25.01.2016	ПКС Росії	Красноярський край	—	МіГ-31БМ знищено, пілоти катапультувалися
40	26.04.2017	ПКС Росії	Бурятія	—	літак знищено, пілоти катапультувалися
41	18.05.2018	ПКС Росії	Пермський край	—	літак загорівся при зльоті
42	19.09.2018	ПКС Росії	Нижньогородська область	—	МіГ-31БМ знищено, пілоти катапультувалися
43	16.04.2020	ВПС Казахстану	Карагандинська область	—	під час виконання планового польоту упав МіГ-31, без жертв
44	26.05.2020	ПКС Росії	Тверська область	—	літак згорів на авіабазі Хотилово, без жертв
45	29.01.2022	ПКС Росії	Новгородська область	—	літак викотився за межі злітно-посадкової смуги та розвалився
46	08.04.2022	ПКС Росії	Ленінградська область	—	літак знищено, пілоти катапультувалися
47	01.10.2022	ПКС Росії	Севастополь	1 загиблий	літак викотився зі злітно-посадкової смуги та вибухнув, штурман вижив
48	02.12.2022	ПКС Росії	Приморський край	—	літак знищено під час тренувального польоту, пілоти катапультувалися
49	26.04.2023	ПКС Росії	Мурманська область	—	літак знищено, пілоти катапультувалися
50	04.07.2023	ПКС Росії	Камчатський край	2 загиблих	літак знищено під час тренувального польоту

Див. також

• МіГ-25
• Dassault Mirage III
• Grumman F-14 Tomcat
• Panavia Tornado

Література

• Техносерия. М.Никольский. МиГ-31 — Страж российского неба
• Крылья России. История и самолеты ОКБ «МиГ»
• Мир авиации. Александр Ларионов. Чемодан из гастронома
• Крылья Родины. Василий Панков. Флагман ПВО
• Крылья Родины. Владимир Ильин. «Английская гончая» с красными звездами
• Владимир Ильин. Самые скоростные истребители МиГ-25 и МиГ-31

Примітки

1. . Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 29 серпня 2020. 
2. Рашисти вигадали новий "чудо-літак" під "Кинжал", бо МиГ-31К їх вже "не влаштовує". Defense Express. 28 серпня 2022. 
3. https://ria.ru/defense_safety/20180326/1517289851.html [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.] РИА Новости 26.03.2018
4. The Military Balance 2016. — P. 186.
5. David Cenciotti (29 березня 2021). . The Aviationist. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021. 
6. Аварии, катастрофы и боевые потери МиГ-31. testpilot.ru. Процитовано 5 липня 2023. 
7. tengrinews.kz (17 квітня 2020). Истребитель МиГ: хронология крушений в Казахстане. Главные новости Казахстана - Tengrinews.kz (рос.). Процитовано 5 липня 2023. 
8. Аварии, катастрофы и боевые потери МиГ-31. testpilot.ru. Процитовано 5 липня 2023. 
9. [https://testpilot.ru/russia/mikoyan/mig/31/mig31_crash.php МиГ-31 Аварии, катастрофы и боевые потери]
10. МиГ-31, аварии, катастрофы и боевые потери. 
11. МиГ-31, аварии, катастрофы и боевые потери. 
12. МиГ-31, аварии, катастрофы и боевые потери. 
13. Аварии и катастрофы истребителей МиГ-31 в 1995-2015 годах. РИА Новости (рос.). 20151030T2324. Процитовано 7 січня 2021. 
14. Аварии и катастрофы истребителей МиГ-31 в 1995-2015 годах. РИА Новости (рос.). 20151030T2324. Процитовано 7 січня 2021. 
15. Крушение истребителя МиГ-31 в Приморье: пилоты спаслись, по факту ЧП возбуждено уголовное дело - Вечерняя Москва. vm.ru (ru-RU). Процитовано 7 січня 2021. 
16. Крушение истребителя МиГ-31 в Приморье: пилоты спаслись, по факту ЧП возбуждено уголовное дело - Вечерняя Москва. vm.ru (ru-RU). Процитовано 7 січня 2021. 
17. МиГ МиГ-31. www.airwar.ru. Процитовано 7 січня 2021. 
18. Аварии и катастрофы истребителей МиГ-31 в 1995-2015 годах. РИА Новости (рос.). 20151030T2324. Процитовано 7 січня 2021. 
19. Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Процитовано 29 грудня 2020. 
20. В Тверской области сгорел МиГ-31. Российская газета (рос.). Процитовано 8 січня 2021. 
21. Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Процитовано 29 грудня 2020. 
22. Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Процитовано 29 грудня 2020. 
23. . ТАСС. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022. 
24. . 112. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017. 
25. В Пермском крае на аэродроме загорелся самолет Миг-31. РИА Новости (рос.). 20180518T1842. Процитовано 9 січня 2021. 
26. . Defence Blog. 19 вересня 2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018. 
27. В Казахстані упав МіГ-31 - Мілітарний. mil.in.ua. Процитовано 5 липня 2023. 
28. . TVTver.ru (рос.). 28 травня 2020. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022. 
29. . Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022. 
30. . https://defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022. 
31. В Крыму погиб лётчик, совершивший экстремальную посадку в Усинске четыре года назад
32. В Приморском крае разбился истребитель МиГ-31 - RTVI, 02.12.2022
33. В Мурманской области разбился истребитель МиГ-31 - ТАСС(рос.)
34. Російський винищувач МіГ-31 розбився на Камчатці. nv.ua (укр.). Процитовано 4 липня 2023.