Мурсія, Мурсійський регіон (ісп. Región de Murcia, кат. Regió de Múrcia) — провінція Іспанії, одне з 17 автономних співтовариств країни, розташоване на південному сході Піренейського півострова, між Андалусією і Валенсією, і між Середземним морем і Кастилією — Ла-Манча. Столицею регіону є місто Мурсія, де розташовуються всі регіональні органи влади, окрім Регіональної асамблєї, яка розташована в Картахені.
| Мурсія | ||||
|---|---|---|---|---|
| ісп. Región de Murcia | ||||
| ||||
| Столиця | Мурсія | |||
| Країна | Іспанія | |||
| Країна | Іспанія | |||
| ||||
| Офіційна мова | іспанська | |||
| Населення | ||||
| - повне | 1,42 млн чол. (2008) | |||
| - густота | 128,12 | |||
| Етнікон | ісп. murciano, ісп. murciana, аст. murcianu, аст. murciana, аст. murciano, аст. murcianes і аст. murcianos | |||
| Площа | ||||
| - повна | 11 313 км² | |||
| Висота | ||||
| - максимальна | 2014 м (Macizo de Revolcadoresd) | |||
| - мінімальна | 348 м | |||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
| Статус автономії | 9 червня 1982 | |||
| Президент | Педро Антонио Санчез (РР) | |||
| Сенаторів | 2 | |||
| Депутатів | 9 | |||
| Вебсайт | www.carm.es | |||
| Код ISO 3166-2 | MU | |||
| ||||
|
Третина всього населення регіону живе в столиці. Регіон Мурсія є найбільшим виробником фруктів, овочів і квітів в Європі.
Географія Редагувати
Рельєф Редагувати
Регіон знаходиться на східному краю Бетських гір. Бетські гори в свою чергу розділяються на Пребетські, Суббетські та Пенібетські кордильєри (з півночі на південь).
Традиційно вважалося, що пік Револькадорес (ісп. Pico de Revolcadores), що відноситься до гірського масиву з тією ж назвою є найвищою точкою Мурсійського регіону і має висоту 2 027 м; але по останніх вимірах SNIG'а (Servicio Nacional de Información Geográfica de España — Національна служба географічної інформації Іспанії) Револькадорес має висоту 1 999 м, а найвищою точкою регіону є пік того ж гірського масиву Лос Обіспос (ісп. ісп. Los Obispos — «Єпископи») — 2 015 м.
Приблизно 27 % територій регіону відноситься до гірського рельєфу, 37 % до міжгірських низин і долин, і 35 % до рівнин.
Клімат Редагувати
В Мурсії напівпосушливий середземноморський клімат з м'якою зимою (в грудні і січні в середньому 11 °C) і спекотним літом (до 40 °C). Середньорічна температура — 18 °C.
Відстань до моря і рельєф створюють температурні відмінності між узбережжям і внутрішніми районами регіону, особливо відмінності помітні взимку. В той час, коли на узбережжі температура рідко опускається нижче 10 °C, у внутрішніх районах вона рідко піднімається вище 6 °C і кількість опадів вища (600 мм), ніж на узбережжі.
У місті Мурсія був зафіксований температурний рекорд Іспанії XX століття. 4 липня 1994 року температура була 47,2 °C. Січень 2005 року був найхолоднішим за довгий час, на узбережжі навіть випав сніг.
Водні ресурси Редагувати
В регіоні знаходиться найбільше природне озеро Іспанії — Мар-Менор. Мар-Менор є найбільшим солоним озером Європи. Озеро має напівокруглу форму і відокремлено від Середземного моря смугою піску завдовжки 22 км і шириною від 100 до 1 200 м.
Історія Редагувати
Карфагеняни заснували на території Мурсійського регіону торговельну колонію, назвавши її Карт Хадашт (фінікійською мовою Нове Місто), так само як його африканського тезку (Карфаген). Згодом місто було захоплене римлянами, що охрестили його Новим Карфагеном (лат. Carthago Novo), щоб відрізняти його від Карфагена африканського. Мурсійський регіон увійшов до складу римської провінції Картаґіненсіс (лат. Carthaginensis).
Мурсійське королівство, одна з держав на які розпався Кордовський халіфат, було створене після занепаду Кордовського халіфату Омейядів в XI столітті. Столицею царства була Мадінат Мурсійя (Мурсія), окрім території сучасного регіону Мурсії, царство включало частину території провінцій Альбасете, Альмерія і Аліканте. В 1086 році династія Альморавідів розповсюдила свою владу на всі тайфи (мусульманські князівства) і об'єднали Аль-Андалус.
Фернандо III Святий добився вассалітету мусульманського королівства Мурсії в 1243 році і призначив свого сина, майбутнього Альфонсо X Мудрого, намісником в 1244 році. Подальше невиконання договору, підписаного в Алькарасі, призвело до повстання мурсійських мусульман в 1266 році, яке було підтримано арагонськими військами Якова I Арагонського. У 1296 р. використовуючи династичний конфлікт Кастилії, пов'язаний з Фернандо де ла Серда, король Яків II Арагонський захопив територію Мурсії і приєднав її до Валенсійського королівства.
Арагонське панування тривало недовго, але мало велике значення завдяки заселенню земель каталонськими християнами, які зробили меншістю кастильських переселенців. У 1305 році за Ельчеським договором Дон Хайме «Справедливий» повернув велику частину територій, але назавжди залишивши за Валенсією комарки Віналопо, Алаканті і Вега Баха. Тайфа Мурсії після захоплення християнськими королівствами стала називатися Королівством Мурсія. Королівство Мурсія продовжувало носити цю назву до 1833 року.
Демографія Редагувати
У регіоні Мурсія живе 1,42 млн осіб, майже третина (30,7 %) з яких проживає в столиці регіону Мурсії. Населення регіону становить 3 % від населення Іспанії. Після Сеути і Мелільї Мурсійський регіон має найвищий приріст населення і найвищий рівень народжуваності в країні.
- Народжуваність (2004): 13 ‰
- Смертність (2004): 7,48 ‰
- Тривалість життя (2002):
- Чоловіки: 76,01
- Жінки: 82,00
Між 1991-2005 р.р. роками мурсійське населення збільшилося на 26,06 %, за той самий період населення країни збільшилося лише на 11,85 %. 12,35 % жителів регіону є іноземцями (INE 2005), на 4 % більш ніж у середньому в Іспанії. Серед іноземців переважають еквадорці (33,71 % від загального числа іноземців), марокканці (27,13 %), британці (5,95 %), болівійці (4,57 %) і колумбійці (3,95 %).
| Еволюція чисельності населення регіону у відсотковому співвідношенні до чисельності населення країни | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1787 | 1857 | 1877 | 1887 | 1900 | 1910 | 1920 | 1930 | 1940 | |
| Населення | 256.977 | 380.969 | 451.611 | 491.436 | 577.987 | 615.105 | 638.639 | 645.449 | 719.701 |
| Відсоток | 2,50 % | 2,46 % | 2,72 % | 2,80 % | 3,10 % | 3,08 % | 2,99 % | 2,73 % | 2,77 % |
| 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 1996 | 1999 | 2001 | 2005 | |
| Населення | 756.721 | 800.463 | 832.313 | 957.903 | 1.059.612 | 1.097.249 | 1.131.128 | 1.190.378 | 1.335.792 |
| Відсоток | 2,69 % | 2,62 % | 2,45 % | 2,54 % | 2,69 % | 2,81 % | 2,77 % | 2,90 % | 3,03 % |
Чисельність населення згідно з Флоридебланке (на 1787) та офіційними даними INE (з 1857). Джерела: , INE [ 4 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки Редагувати
- archINFORM — 1994.
- ↑ Diccionariu de l'Academia de la Llingua Asturiana — 2000. — ISBN 978-84-8168-208-3
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Región de Murcia |
- Офіційний портал регіону Мурсії [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Сайт автономного співтовариства Мурсії [ 12 січня 2006 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Туристичний портал автономного співтовариства Мурсії [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.] (ісп.) (фр.) (англ.) (нім.)
- www.MurciaRegion.com — Незалежний портал регіону Мурсії [ 10 січня 2019 у Wayback Machine.] (ісп.)
- (ісп.)
- Список аюнтам'єнто регіону [ 24 листопада 2005 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Мурсійська служба охорони здоров'я [ 14 листопада 2002 у Wayback Machine.] (ісп.)
- (ісп.)
- Мапи регіону [ 25 жовтня 2005 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Мапи регіону [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.] (ісп.)
- (ісп.)
- (ісп.)
ЗМІ Редагувати
- (ісп.)
- Телебачення [ 1 травня 2008 у Wayback Machine.] (ісп.)
| Це незавершена стаття з географії Іспанії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |